Рішення № 115589489, 12.12.2023, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/7325/23

12 грудня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови в зарахуванні періоду роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 28.03.1984 по 24.03.1990 в колгоспі «Приморський» та «Труд» відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 01.08.1981 та з 10.04.1990 по 19.07.2001 в колгоспі "Родина" відповідно до трудової книжки від 09.06.1990 НОМЕР_2 до його трудового (страхового) стажу;

скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 17.10.2023 № 213150007679 про відмову у призначенні пенсії в частині відмови ОСОБА_1 зарахувати до страхового стажу період його роботи в колгоспі «Приморський» Горностаївського району Херсонської області та колгоспі «Труд» з 28.03.1984 по 24.03.1990 та колгоспі «Родина» Горностаївського району Херсонської області з 10.04.1990 по 19.07.2001;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи в колгоспах з 28.03.1984 по 24.03.1990 та з 10.04.1990 по 19.07.2001.

В обґрунтування позову вказано, що 10.10.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільський області з заявою про призначення йому пенсії за віком. Однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 17.10.2023 №213150007679 ОСОБА_1 відмовлено в призначені пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу.

Рішення про відмову обґрунтовано тим, що відповідно до трудової книжки колгоспника від 09.06.1990 НОМЕР_2 до страхового стажу не зарахований період роботи в колгоспі, оскільки ім`я на титульній сторінці трудової книжки записано не повністю. Також до трудового стажу не зараховано період роботи в колгоспі «Приморський» та «Труд» відповідно до трудової книжки від 01.08.1981 НОМЕР_1 , оскільки відсутня довідка про кількість вироблених вихододнів та встановлений мінімум.

Позивач не погоджується з таким рішенням суб`єкта владних повноважень та зазначає, що у трудовій книжці ОСОБА_1 від 01.08.1981 НОМЕР_1 чітко зазначені відомості щодо роботи позивача у спірний період з 28.03.1984 по 24.03.1990, містяться посилання на накази про прийняття на роботу і про звільнення з роботи, вказаний період роботи засвідчений підписом відповідальної особи та печаткою колгоспу, де працював позивач.

Щодо неврахування періоду роботи позивача в колгоспі у період з 10.04.1990 по 19.07.2001, оскільки на титульному аркуші трудової книжки ОСОБА_1 від 09.06.1990 НОМЕР_2 його ім`я записано не повністю, то позивач вказує, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.

Відтак позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 17.10.2023 в частині незарахування окремих періодів трудової діяльності до страхового стажу, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом та просить задовольнити його повністю.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово.

22.11.2023 від відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до суду надійшов відзив, у якому, зокрема, вказано, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно з статтею 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-ІV).

Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області. За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області прийняло рішення №213150007679 від 17.10.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком.

Вік позивача 60 років. Страховий стаж 22 роки 09 місяці 02 дні.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. З 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року не менше 30 років.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до стажу позивача не можуть бути зараховані періоди роботи відповідно до трудової книжки колгоспника від 09.06.1990 НОМЕР_2 , оскільки ім`я на титульній сторінці трудової книжки занесено не повністю, а скорочено. А також не може бути зараховано період роботи в колгоспі з 28.03.1984 по 24.03.1990 відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 01.08.1981, оскільки відсутня довідка про кількість вироблених вихододнів та встановлений мінімум.

У позивача недостатньо страхового стажу для призначення пенсії за віком. З огляду на вказане Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області просить відмовити у задоволенні позову повністю (а.с.28-30).

29.11.2023 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача наводить спростування мотивів відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з підстав, наведених у позові (а.с.39-40).

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відзив на позов у строк встановлений судом (п`ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі) не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 13.11.2023 та копія позовної заяви з додатками були доставлені в електронний кабінет Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області 13.11.2023 та 09.11.2023 відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с.24-25).

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 30.11.2023 прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 30.11.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), після досягнення віку 60 років, 10.10.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою про призначення пенсії за віком (а.с.33, 34).

За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої заяви визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 17.10.2023 № 213150007679 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

У рішенні вказано, що вік заявника на дату звернення складає 60 років. Необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить 30 років.

Пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування становить 60 років. Страховий стаж особи складає 22 роки 9 місяців 2 дні.

За доданими документами до страхового стажу не зараховано: періоди роботи відповідно до трудової книжки колгоспника від 09.06.1990 НОМЕР_2 , оскільки ім`я на титульній сторінці трудової книжки занесено не повністю; період роботи в колгоспі з 28.03.1984 по 24.03.1990 відповідно до трудової книжки від 01.08.1981 НОМЕР_1 , оскільки відсутня довідка про кількість вироблених вихододнів та встановлений мінімум.

Для зарахування до страхового стажу: періодів роботи відповідно до трудової книжки колгоспника від 09.06.1990 НОМЕР_2 необхідно внести виправлення імені відповідно до даних паспорта чи надати уточнюючі довідки про періоди роботи та отримання допомоги по безробіттю з посиланням на первинні документи та довідки про реорганізацію; періодів роботи в колгоспі необхідно надати уточнюючі довідки з посиланням на первинні документи де зазначити кількість вироблених вихододнів, встановлений мінімум та надати довідку про реорганізацію господарства.

Період роботи з 01.09.1999 зарахований до страхового стажу відповідно до даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (а.с.15, 36).

Про прийняте рішення позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 20.10.2023 (а.с.14).

Позивач не погоджується з таким рішенням суб`єкта владних повноважень та діями щодо відмови зарахувати окремі періоди його роботи до страхового стажу, вважає їх протиправними та такими, що порушують його право на соціальний захист, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Рішення, дії відповідачів як суб`єктів владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону N 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Отже, законодавець передбачив зарахування до страхового стажу періоду роботи та членства у колгоспі і визначив для цього певні умови та порядок. Так, за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, то враховується час роботи за фактичною тривалістю, якщо ж виконував встановлений мінімум трудової участі або не виконував з поважних причин, то зараховується весь період роботи.

Як встановлено статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 17 Порядку №637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (пункт 18 Порядку №637).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов`язаних з заявником спільною роботою.

Судом досліджено копію трудової книжки серії НОМЕР_1 , оформленої на ім`я позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата заповнення 01.08.1981 (а.с.17-18).

Розділ Відомості про роботу трудової книжки позивача містить записи щодо його трудової діяльності у спірний період:

запис № 4 від 28.03.1984, прийнятий в члени колгоспу «Приморський» Горностаївського району Херсонської області електриком;

запис № 5 від 09.01.1990, переведений в колгосп «Труд»;

запис № 6 від 24.03.1990, звільнений за власним бажанням.

Записи містять посилання на підставу їх внесення до трудової книжки, запис про звільнення засвідчений підписом голови колгоспу та скріплений печаткою підприємства.

Щодо вироблення позивачем річного мінімуму трудоднів для зарахування періоду з 28.03.1984 по 24.03.1990 до страхового стажу, то суд вважає за необхідне звернути увагу, що аркуш 7 трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 містить записи щодо його трудової участі у громадському господарстві за 1984-1990 роки, а саме наявні відомості про встановлений колгоспом річний трудовий мінімум та про виконаний позивачем річний мінімум такої трудової участі в 1984-1990 роках. Так, встановлений мінімум трудової участі на 1984 рік становить 210 л/днів, відпрацьовано - 230 л/днів; на 1985 рік - 276, відпрацьовано - 296 л/днів; на 1986 рік - 276 л/днів, відпрацьовано - 325 л/днів; на 1987 рік 276, відпрацьовано 312 л/днів; ; на 1988 рік 276, відпрацьовано 305 л/днів; ; на 1989 рік 276, відпрацьовано 322 л/днів; ; на 1990 рік 65, відпрацьовано 74 л/днів (а.с.18).

Органом Пенсійного фонду не зараховано спірний період роботи позивача в колгоспі, оскільки відсутня довідка про кількість вироблених вихододнів та встановлений мінімум.

Водночас суд зазначає, що у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 у відомостях про роботу наявні відповідні належним чином оформлені записи про прийняття його на роботу та звільнення з роботи у спірний період, а також наявна інформація про виконання позивачем річних мінімумів трудової участі в громадському господарстві у період роботи в колгоспі «Приморський» Горностаївського району Херсонської області та колгоспі «Труд» з 28.03.1984 по 24.03.1990.

Відтак орган Пенсійного фонду протиправно відмовив позивачу у зарахуванні вищевказаного періоду до страхового стажу, а тому наявні достатні обґрунтовані підстави для зарахування періоду роботи в колгоспі «Приморський» Горностаївського району Херсонської області та колгоспі «Труд» з 28.03.1984 по 24.03.1990 до страхового стажу ОСОБА_1 .

Щодо іншого спірного періоду роботи в колгоспі «Родина» Горностаївського району Херсонської області з 10.04.1990 по 19.07.2001, то судом досліджено копію трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_2 , оформленої на ім`я позивача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата заповнення 09.06.1990 (а.с.16).

Розділ Членство в колгоспі трудової книжки позивача містить записи щодо його трудової діяльності у спірний період:

запис № 1 від 10.04.1990, прийнятий в члени колгоспу «Родина» Горностаївського району Херсонської області;

запис № 2 від 19.07.2001, звільнений з ТОВ «Дніпро» по ст. 38 КЗпП України.

Записи містять посилання на підставу їх внесення до трудової книжки, запис про звільнення засвідчений підписом уповноваженої особи та скріплений печаткою підприємства.

Також в трудовій книжці міститься запис про те, що ТОВ «Дніпро» є правонаступником колгоспу «Родина», підстава внесення запису: розпорядження №45 від 07.10.1997 (а.с.16).

Суд зазначає, що титульний аркуш трудової книжки колгоспника містить відомості про власника трудової книжки із скороченням імені « ОСОБА_2 -др ОСОБА_3 » (а.с.16).

Вказаний недолік заповнення трудової книжки позивача став підставою для незарахування відповідачем спірного періоду до страхового стажу.

Порядок ведення трудових книжок на момент оформлення титульного аркуша трудової книжки позивача (09.06.1990) було врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, від 20.06.1974 №162, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР (далі - Інструкція №162).

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого терміну з дня прийняття на роботу (пункт 2.2 Інструкції №162).

До трудової книжки, зокрема, вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження.

Згідно з пунктом 2.10 вищевказаної Інструкції № 162 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорта або свідоцтва про народження.

Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка (пункт 2.11 Інструкції № 162).

Отже, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.

Наведене цілком узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, висновки якого мають враховувати суди відповідно до положень частини п`ятої статті 242 КАС України.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Отже, виявлені територіальним органом Пенсійного фонду України недоліки у заповненні трудової книжки ОСОБА_1 при дотриманні усіх вимог щодо порядку оформлення записів, що містять відомості про роботу (прийняття на роботу, переведення, звільнення з роботи тощо), не є підставою для не зарахування спірних періодів до стажу його роботи. Мова йде про одну й ту ж особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такі відомості про особу (прізвище, ім`я та по батькові) вказані у паспорті громадянина України та у свідоцтві про народження позивача (а.с.7, 9).

При цьому суд зазначає, що у трудовій книжці позивача у відомостях про роботу наявні відповідні записи про прийняття його на роботу та звільнення з роботи, записи оформлені належним чином, у разі необхідності засвідчені підписами та скріплені печатками підприємства, відтак ці записи є належними та допустимими доказами на підтвердження його страхового (трудового) стажу. Скорочення (неточності) в написанні імені позивача в трудовій книжці не може нівелювати відомості про трудову діяльність особи та позбавляти її права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею стажу.

Також суд зазначає, що в оскарженому рішенні Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області не оспорюються інші відомості, вказані у трудовій книжці, зокрема щодо періодів роботи працівника.

Відтак рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 17.10.2023 № 213150007679 в частині відмови ОСОБА_1 зарахувати до страхового стажу спірні періоди роботи є протиправним та підлягає скасуванню.

За встановлених у цій справі обставин наявні достатні та обґрунтовані підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: в колгоспі «Приморський» Горностаївського району Херсонської області та колгоспі «Труд» з 28.03.1984 по 24.03.1990; в колгоспі «Родина» Горностаївського району Херсонської області (правонаступник ТОВ «Дніпро») з 10.04.1990 по 19.07.2001.

Також суд звертає увагу, що права позивача іншим відповідачем у справі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області не порушено, цей територіальний орган Пенсійного фонду не здійснював розгляд заяви позивача, не приймав рішення про відмову у призначенні пенсії, позовні вимоги до цього відповідача відсутні, а відтак в позові до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області слід відмовити.

Перевіряючи дотримання критеріїв, яким має відповідати рішення, дії суб`єкта владних повноважень, визначених частиною другою статті 2 КАС України, суд вважає, що такі не дотримані, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області діяло не на підставі та не у спосіб, що визначені законами України, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій, недобросовісно.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

При цьому суд вважає, що на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору відповідно до частини першої статті 139 КАС України, адже, незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок неправомірних дій суб`єкта владних повноважень, спір по суті вирішено в користь позивача, тоді як прийняття рішення про часткове задоволення позову пов`язується з неправильним визначенням позивачем відповідача у справі, а саме зазначення одним з відповідачів Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, який не має відповідати за позовними вимогами.

Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 1073,60 грн відповідно до квитанції від 31.10.2023 (а.с.20), підлягає до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови в зарахуванні періодів роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в колгоспі «Приморський» Горностаївського району Херсонської області та колгоспі «Труд» з 28.03.1984 по 24.03.1990, в колгоспі «Родина» Горностаївського району Херсонської області (правонаступник ТОВ «Дніпро») з 10.04.1990 по 19.07.2001 до його трудового (страхового) стажу.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 17.10.2023 № 213150007679 про відмову в призначенні пенсії за віком в частині відмови ОСОБА_1 зарахувати до страхового стажу періоди роботи: в колгоспі «Приморський» Горностаївського району Херсонської області та колгоспі «Труд» з 28.03.1984 по 24.03.1990; в колгоспі «Родина» Горностаївського району Херсонської області (правонаступник ТОВ «Дніпро») з 10.04.1990 по 19.07.2001.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періоди роботи: в колгоспі «Приморський» Горностаївського району Херсонської області та колгоспі «Труд» з 28.03.1984 по 24.03.1990; в колгоспі «Родина» Горностаївського району Херсонської області (правонаступник ТОВ «Дніпро») з 10.04.1990 по 19.07.2001.

У задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три грн 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Відповідачі:

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вулиця П`ятницька, 83-А, місто Чернігів, 14005, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ

21390940).

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі 3, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14035769).

Повний текст рішення складений та підписаний 12 грудня 2023 року.

СуддяЧепенюк О.В.