Рішення № 115589463, 08.12.2023, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/5692/23

08 грудня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Бойко Наталя Богданівна

представника позивача Білик Л.С.

представника відповідача Свідинська Н.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПC у Тернопільській області (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.03.2023 № 0002967-2407-1915.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.03.2023 Головним управлінням ДПC у Тернопільській області прийнято податкове повідомлень-рішення № 0002967-2407-1915, яким ОСОБА_1 визначено суму податкових зобов`язань за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2022 рік у розмірі 84357,00 грн. за нерухоме майно (нежитлова будівля), площею 865,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Однак вказане приміщення використовується ним безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, як сільськогосподарським товаровиробником, а тому не є об`єктом оподаткування, відповідно до пп."ж" пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України (далі ПК України).

За таких обставин, позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, яке підлягає скасуванню, що і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 12.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Позивачеві надати докази того, що він є сільськогосподарським товаровиробником, та відповідає вимогам, які ставляться до суб`єкта - власника нежитлової нерухомості, для звільнення його від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

На виконання вимог вказаної ухвали, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області 29.09.2023 подано до суду відзив на позов. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність за КВЕД 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників (основна), 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами. За інформацією, яка вказана у позовній заяві, нерухоме майно загальною площею 865,2 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 знаходиться на земельній ділянці, яка передана позивачеві в строкове платне користування для обслуговування викупленого приміщення тваринницької будівлі "Роділка" для переробки і заморозки сільськогосподарської продукції. Проте ОСОБА_1 не було надано жодного документа, щодо придбання техніки для переробки, холодильників для заморозки продукції, тощо. Однак, назва тваринницької будівлі ставить під сумнів діяльність позивача щодо дійсності вирощення ним ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників, оскільки будівля призначена для утримання тварин. Крім того, позивачем не надано в повному обсязі договору оренди землі, відтак відсутня можливість встановити істотні умови договору.

Позивач мав пп.266.7.3 п.266.7 ст.266 ПК України звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку. Податкове повідомлення-рішення №0002967-2407-1915 від 06.03.2023, яким визначено суму податкового зобов`язання на податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2022 рік, винесене на підставі чинного законодавства. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 15.11.2023 постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позові, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з підстав наведених у відзиві, просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на безпідставність таких.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено і це не оспорюється сторонами, що позивач ОСОБА_1 з 26.07.2017 зареєстрований як фізична особа-підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №78966202 від 26.01.2017, на праві приватної власності позивачу з 26.01.2017 належить об`єкт нерухомого майна нежитлова будівля, площею 865,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

06.03.2023 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0002967-2407-1915, яким ОСОБА_1 визначено суму податкових зобов`язань за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2022 рік у розмірі 84357,00 грн.

Не погодившись із таким рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено ст.266 ПК України.

Відповідно до пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування у відповідності до пп.266.3.1 п.266.3 ст.266 ПК України є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Підпунктом 266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України передбачає, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Положеннями пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України встановлюються податкові пільги із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Так, не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (пп."ж" пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України).

З правового аналізу цієї норми слідує, що підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати, відповідно до пп."ж" пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України, є призначення такої будівлі для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, а також особа має бути сільськогосподарським товаровиробником і така будівля не здаються їх власником в оренду, лізинг, позичку.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 11.04.2023 у справі №380/18104/21.

За визначенням пп.14.1.235 п.14.1 ст.14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Застереження в пп.14.1.235 щодо цілей глави 1 розділу XIV ПК України не означає, що у інших випадках, передбачених цим Кодексом, термін "сільськогосподарський товаровиробник" має інше змістовне навантаження.

Визначення "сільськогосподарський товаровиробник" також міститься у ст.1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років" від 18.01.2001 № 2238-ІІІ, сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Крім того, законодавцем, з метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, вживається також поняття "виробники сільськогосподарської продукції".

Згідно з ст.1 Закону України "Про сільськогосподарський перепис" від 23.09.2008 № 575-VI виробники сільськогосподарської продукції - юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 24.02.2020 у справі № 500/2407/18.

Судом встановлено, що належний позивачу на праві приватної власності об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля, площею 865,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відноситься до будівель, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №78966202 від 26.01.2017 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, договором оренди землі для обслуговування викупленого приміщення тваринницької будівлі "Роділка", укладеним між Домаморицькою сільською радою та ОСОБА_1 на 5 років з 20.10.2017 по 20.10.2022.

На думку позивача, належне йому на праві власності майно, звільнене від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в силу положень пп."ж" пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України, оскільки вищенаведений об`єкт нерухомості використовувався ним у 2022 році у сільськогосподарській діяльності.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 26.07.2017 зареєстрований як фізична особа-підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Видами економічної діяльності ОСОБА_1 є: 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників (основний) та 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами.

До матеріалів справи позивачем долучено рішення Домаморицької сільської ради №225 від 19.12.2017 про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення детального плану земельної ділянки площею 0,5749 га в оренду терміном на 5 років розташованої в АДРЕСА_1 для переробки і заморозки сільськогосподарської продукції та договір оренди землі для обслуговування викупленого приміщення тваринницької будівлі " ІНФОРМАЦІЯ_1 " для переробки і заморозки сільськогосподарської продукції, укладеним між Домаморицькою сільською радою та ОСОБА_1 .

Надаючи оцінку вказаним доказам, суд приходить до висновку, що перелічені документи не доводять провадження позивачем фактичної діяльності у 2022 році ні з вирощування ягід, ні з переробки і заморозки сільськогосподарської продукції, позаяк не містять жодних відомостей щодо наявності у позивача ні сільськогосподарської продукції, ні виробничого обладнання та устаткування необхідного для здійснення вказаного виду діяльності.

Очевидно, що для вирощування ягід необхідно здійснювати закупку насіння або рослин, для заморозки сільськогосподарської продукції необхідне морозильне обладнання, для обробітку землі потрібно технічні засоби або докази їх оренди. Жодного належного доказу представниками позивача про купівлю необхідних засобів і здійснення вищевказаної сільськогосподарської діяльності - не представлено. Доказів найму працівників для обробітку землі чи вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев не надано, а судом не встановлено.

Окрім того, відповідно до даних ІКС "Податковий блок", витребувана судом інформація про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою форму №20-ОПП, позивачем до Головного управління ДПС у Тернопільській області не подавалась.

Покликання позивача, що обставини здійснення ним діяльності у сфері сільськогосподарського товаровиробництва у 2022 році, підтверджуються відомостями перебування у власності та користуванні ОСОБА_1 земельних ділянок, суд вважає безпідставними, оскільки, в розумінні пп."ж" пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України, такі також не можуть бути підставою для застосування до позивача пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати.

Суд звертає увагу, що лише сам по собі факт наявності у власності позивача будівлі призначеної для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, не може свідчити про ознаку позивача, як сільськогосподарського товаровиробника.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 не подано й матеріалами справи не підтверджено, що він є сільськогосподарським товаровиробником, позивач не відповідає вимогам, які ставляться до суб`єкта власника нежитлової нерухомості, для звільнення його від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Також, суд відзначає, що оптова торгівля фруктами й овочами без їх самостійного вирощування не може вважатись сільськогосподарським товаровиробництвом.

Отже, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать про обґрунтоване нарахування позивачу податкових зобов`язань за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2022 рік у розмірі 84357,00 грн., що стверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами, та визнає податкове повідомлення-рішення від 06.03.2023 № 0002967-2407-1915 таким, що прийняте відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, а доводи позивача наразі не спростовують вказаних висновків суду.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав суду достатні беззаперечні докази на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність оскаржуваного рішення, про що описано вище.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без задоволення за встановленої судом безпідставності його вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 12 грудня 2023 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46003, код ЄДРПОУ/РНОКПП 44143637);

Головуючий суддяМандзій О.П.