Ухвала суду № 115589389, 12.12.2023, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

12 грудня 2023 року Справа № 480/13065/23

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Савицька Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, НОМЕР_2 прикордонного загону ДПСУ про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування наказу та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

11 грудня 2023 року до Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, НОМЕР_2 прикордонного загону ДПСУ про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування наказу та зобов`язання вчинити дії, і просить:

1.Визнати протиправною (-ими):

а) бездіяльність НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної Прикордонної служби України, 40030 м. Суми, пров. Громадянський, 6, про:

- не внесення даних в особову справу ст.сержанта ОСОБА_1 про зміну сімейного стану та складу сім`ї про дружину ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та падчерку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - інваліда дитинства, група А в термін після 19.05.2023;

- не розгляду питання про виключення зі списків військовослужбовців для зарахування у розпорядження іншого командира ст.сержанта ОСОБА_1 за сімейними обставинами - неможливості проживання його родини в іншій місцевості за станом здоров`я відповідно до наказу СХРУ № 245 ос, від 11.05.2023;

б) дії НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної Прикордонної служби України:

- з зарахування здавання посади інспектора прикордонної служби 2 категорії оператора (ПТРК) третього відділення інспекторів третьої прикордонної застави (тип С) на БТР прикордонної комендатури швидкого реагування у НОМЕР_1 Прикордонному загоні Державної Прикордонної служби Україн , яку ст.сержант ОСОБА_1 не здавав;

- бездіяльність 3 Прикордоногозагону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса у м.Лисичанск з не розгляду та не ухвалення рішення про перевод ст.сержанта ОСОБА_1 до 5 Прикордонного загону м.Суми за рапортом від 17.11.2023 та не внесення даних про одруження та склад сім`ї в особову справу ст. сержанта ОСОБА_1 ;

2. Визнати протиправним та скасувати:

- наказ НОМЕР_1 Прикордонного загону від 20.05.2023 № 433 ос, про виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення;

- наказ 3 Прикордоного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса у м.Лисичанск від 22.05.2023 №253 ос про призначення на посаду інспектора прикордонної служби 1 категорії обчислювача 1-го вогневого відділення першої застави 128-мм реагування систем залпового вогню 1-го відділення прикордонної служби (Тип Є) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки 3-го прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса у м.Лисичанск;

З. Зобов`язати:

- 3 Прикордоний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса у м.Лисичанск виключити ст.сержанта ОСОБА_1 зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 3-го Прикордоного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса у м.Лисичанск;

- НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ 14321759) поновити ст.сержанта ОСОБА_1 на посаді рівній, за його згоди на посаді нижчій відповідно до номенклатури посад у 5 Прикордонному загоні.

Одночасно із позовом до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить забезпечити позов шляхом припинення (заборони) переміщення ст.сержанта ОСОБА_1 військовослужбовця вч НОМЕР_3 , тимчасове місце дислокації: АДРЕСА_2 ВЧ - НОМЕР_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), який на даний момент проходить військову службу в НОМЕР_5 ВПС НОМЕР_2 Прикордонного загону, до ухвалення рішення по справі.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що він уклав контракт та проходив військову службу за контрактом у В/Ч НОМЕР_6 НОМЕР_7 прикордонного загону Державної прикордонної служби України з 04.11.2020 відповідно до Наказу 461 ос від 04.11.2020 на посаді інспектора прикордонної служби (тип А) до 20.05.2023, так як зареєстрований в АДРЕСА_3 та проживає разом з сім`єю ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , 2018 р.н., яка є інвалідом дитинства 1 групи.

20.05.2023 позивача без його згоди було переведено до НОМЕР_2 прикордонного загону ДПСУ, де він проходить службу і по теперішній час на посаді інспектора прикордонної служби 1 категорії обчислювача 1-го вогневого відділення першої застави 128-мм реагування систем залпового вогню 1-го відділення прикордонної служби (Тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника Євгенія Пікуса у м.Лисичанск.

Зазначає, що 17.11.2023 звернувся до НОМЕР_2 прикордонного загону ДПСУ з черговим рапортом про переведення до НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ, надав пояснення стосовно ситуації, яка виникла стосовно проходження служби у НОМЕР_2 прикордонному загоні, доложив керівництву про порушення своїх прав і порушення законодавства при переміщенні його на іншу посаду в іншу місцевість без згоди, так як члени його сім`ї за станом здоров`я не можуть проживати в іншій місцевості, позивач зареєстрований та проживав до 20.05.2023 у м.Суми, надав всі відповідні документи і у тому числі медичні.

Також в зазначеному рапорті позивач звернувся до керівництва НОМЕР_2 прикордонного загону у зв`язку з тим, що порушення його прав триває у зв`язку з його неодноразовим переміщенням для проходження служби в різні регіони України, на час вирішення питання стосовно його переведення до НОМЕР_1 Прикордонного загону до м. Суми, де проживає його сім`я і де він з моменту укладення контракту з 5 прикордонним загоном 04.11.2020 терміном на три роки, ніс службу до 20.05.2023, вивести його поза штат, для подальшого уникнення порушення його прав як військовослужбовця.

Зазначає, що так як до вирішення спору в суді відповідач НОМЕР_2 прикордонний загін ДПСУ може відправити с.сержанта ОСОБА_1 проходити службу знову в іншу місцевість або до іншого підрозділу ДПСУ, що продовжить порушення його прав у зв`язку з незаконним переміщенням на іншу посаду у іншу місцевість без згоди, збільшить кількість незаконних наказів відносно проходження ним військової служби в інших регіонах України, яких під час судового розгляду неможливо буде оскаржити, в результаті чого рішення суду по справі не призведе до припинення порушень відносно позивача і не відновить його порушеного права на проходження служби в 5 прикордонному загоні.

Такі обставини на думку позивача вказують на те, що у випадку не застосування заходів забезпечення позову буде унеможливлений ефективний захист прав та інтересів позивача, оскільки у разі забезпечення позову буде зупинена лише процедура переміщення до вирішення справи по суті відповідно до положення п. 123, пп.6 п.93 Указу Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009 «Положення про проходження громадянами України військової в Державній Прикордонній службі служби».

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку, що підстави для забезпечення позову відсутні, з огляду на наступне.

Статтею 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до положень статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Приписами статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках:

1) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів заявника;

2) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника (фізичної або юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні визначатись з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

Повідомлені позивачем обставини свідчать про те, що він уклав контракт та проходив військову службу за контрактом у В/Ч НОМЕР_6 НОМЕР_7 прикордонного загону Державної прикордонної служби України з 04.11.2020 відповідно до Наказу 461 ос від 04.11.2020 на посаді інспектора прикордонної служби (тип А) до 20.05.2023, а з 20.05.2023 позивача було переведено до НОМЕР_2 прикордонного загону ДПСУ, де він проходить службу і по теперішній час на посаді інспектора прикордонної служби 1 категорії обчислювача 1-го вогневого відділення першої застави 128-мм реагування систем залпового вогню 1-го відділення прикордонної служби (Тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки ІНФОРМАЦІЯ_4 у м.Лисичанск.

Зазначає, що зареєстрований в АДРЕСА_3 та проживає разом з сім`єю ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , 2018 р.н., яка є інвалідом дитинства 1 групи.

Посилаючись на норми "Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України" №1115/2009 вказує на неможливість несення служби в іншій місцевості та вважає, що переведення можливе тільки за його згоди.

Вважає, що до вирішення спору в суді відповідач НОМЕР_2 прикордонний загін ДПСУ може відправити с.сержанта ОСОБА_1 проходити службу знову в іншу місцевість або до іншого підрозділ ДПСУ, що продовжить порушення його прав у зв`язку з незаконним переміщенням на іншу посаду у іншу місцевість без згоди, збільшить кількість незаконних наказів відносно проходження ним військової служби в інших регіонах України, яких під час судового розгляду неможливо буде оскаржити, в результаті чого рішення суду по справі не призведе до припинення порушень відносно позивача і не відновить його порушеного права на проходження служби в 5 прикордонному загоні.

Оцінюючи аргументи позивача щодо ймовірного порушення юридичної визначеності у правовідносинах позивача щодо проходження військової служби у його військовій частині, суд враховує наступне.

Відповідно до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затв. Законом України від 24.03.1999 №548-XIV, одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України є єдиноначальність, що полягає в:

- наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця;

- наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; - забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.

Положеннями Статуту Збройних Сил України визначено, що:

- начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою (стаття 30);

- командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров`я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу) (стаття 58);

- кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою (стаття 16).

Позивача просить суд заборонити відповідачу в умовах воєнного стану приймати певні розпорядчі рішення, які віднесені до його компетенції, щодо проходження позивачем військової служби. При цьому обставини, на які він покликається (відсутність рішення за рапортом позивача), ще підлягають встановленню під час розгляду адміністративної справи по суті.

Водночас позивач не обґрунтував та не довів:

- які обставини свідчать про ймовірність прийняття відповідачем рішення про переміщення позивача до іншого місця служби;

- яким чином таке гіпотетичне переміщення позивача до іншого місця проходження служби може вплинути на його права, свободи, інтереси;

- чому невжиття заходів забезпечення позову в майбутньому зробить неможливим захист прав позивача або ускладнить виконання рішення суду у цій справі.

За таких обставин суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви позивача від 11.12.2023 про вжиття заходів забезпечення позову, мотивованої лише згадкою про необхідність забезпечення юридичної визначеності у правовідносинах сторін спору та припущенням про його можливе переміщення. Отже, в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Суддя Н.В. Савицька