Рішення № 115584668, 16.11.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2023Справа № 910/9591/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Яременко Т.Є., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"

до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв»

про стягнення 1 085 988, 33 грн.

Представники:

від позивача: Рудюк Ю.А.;

від відповідача: Савченко Н.В.;

від третьої особи на стороні позивача: не з`явився;

від третьої особи на стороні відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 085 988, 33 грн, з яких: 577 061, 12 грн - основного боргу, 185 620, 36 грн - 15 % річних, 90 524, 88 грн - пені та 232 781, 97 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 01.01.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.08.2023. Залучено до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі".

19.07.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" надійшли письмові пояснення, в яких третя особа підтверджує розподіл корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії» ДПЗД "Укрінтеренерго" та об`єми споживання електричної енергії Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" у січні-березні 2021 року у розмірі 162 396 кВт*г. Крім того, третя особа просить суд розгляд справи проводити без участі представника ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі".

20.07.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому він, зокрема зазначає, що станом на 01.01.2021 року відповідач мав діючий договір № 0931/1-2021 про постачання електричної енергії від 28.12.2020, укладений з ТОВ «Енергогазрезерв», за результатами проведення публічних закупівель, який діяв з 01.01.2021 по 30.11.2021. Також, на підтвердження факту дії договору на його виконання відповідачем додано до відзиву акти приймання-передачі електричної енергії та платіжні інструкції, тож, відповідач вказує, що ним було здійснено на рахунок ТОВ «Енергогазрезерв» повну оплату за спожиту у січні 2021 року електричну енергію у розмірі 341 535, 61 грн. Крім того, відповідач вказує, що за період постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» на окремі об`єкти відповідача, ним було також сплачено заборгованість за спожиту електричну енергію у лютому 2021 та у березні 2021.

У судовому засіданні 03.08.2023 оголошено перерву до 24.08.2023.

03.08.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав клопотання про залучення третьої особи, в якому просить суд залучити до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв».

18.08.2023 позивач через відділ автоматизованого документообігу суду подав заперечення на відзив відповідача, в яких зазначає, що ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" є оператором системи розподілу та виконує функції адміністратора комерційного обліку, та функції постачальника послуг комерційного обліку електричної енергії, передає дані електропостачальника про обсяги фактичного споживання електричної енергії споживачем за розрахунковий період. Тобто, у період з січня по березень 2021 року позивач, як постачальник «останньої надії» здійснював постачання електричної енергії відповідачу, а третя особа надавала послуги з розподілу електричної енергії за о/р 20116011 по конкретним ЕІС-кодам, в т.ч. відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.08.2023 клопотання Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" про залучення третьої особи - задоволено. Залучено до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв». Продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/9591/23 на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 14.09.2023.

14.09.2023 до суду надійшло клопотання, в якому відповідач просить суд провести та закінчити підготовче провадження у даній справі за відсутності представника Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" та призначити справу до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/9591/23 призначено на 12.10.2023.

20.09.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав клопотання про закінчення підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті.

Судове засідання призначене на 12.10.2023 не відбулося, у зв`язку з тим, що 12.10.2023 о 9 год 25 хв припинилось постачання електричної енергії до приміщень Господарського суду міста Києва, розташованих по вул. Б. Хмельницького, 44, 44-Б, 44-В, що унеможливило функціонування автоматизованої системи документообігу суду, реєстрацію документів, здійснення автоматизованого розподілу судових справ і матеріалів, фіксування судових засідань технічними засобами тощо. Об 11 год 30 хв 12.10.2023 електропостачання будівель суду було відновлено, проте сервер бази даних комп?ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" потребував проведення налагоджувальних робіт. Роботу автоматизованої системи документообігу суду у штатному режимі було відновлено о 14 год 30 хв 12.10.2023, про що Господарським судом міста Києва складено акт від 12.10.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 судове засідання призначено на 09.11.2023.

У судовому засіданні 09.11.2023 оголошено перерву до 16.11.2023.

У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Представники третіх осіб у судове засідання не з`явився, однак про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного листа - ухвали суду від 09.11.2023.

Крім того, у поданих до суду 19.07.2023 письмових поясненнях ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" просило суд розгляд справи проводити без участі представника ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі".

Приймаючи до уваги, що представники третіх осіб були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників третіх осіб не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 16.11.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року № 1023-р Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" визначено постачальником "останньої надії" на період з 01 січня 2019 року до 31 грудня 2022 року.

Положенням частини 6 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник «останньої надії» оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (надалі - Правила) затверджено типовий договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (додаток 7 до Правил).

Частиною 1 статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» та п. 3.4.2 Правил вказано, що постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

Пунктом 1.2.9 Правил передбачено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», зміст якого визначається постачальником «останньої надії» на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (додаток 7 до цих Правил), є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Постачальники універсальних послуг та постачальники «останньої надії» повинні оприлюднити на своїх вебсайтах типову форму договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та типову форму договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» відповідно (п. 3.2.1 Правил).

У пункті 3.4.4 Правил зазначено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

У цьому випадку покази засобу вимірювання визначаються постачальником послуг комерційного обліку на дату початку фактичного постачання електричної енергії в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу протягом строку, який не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник «останньої надії» припиняє електропостачання споживачу.

У разі постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або «останньої надії» споживач за взаємною згодою сторін (електропостачальника електричної енергії та споживача) може здійснювати оплату спожитої електричної енергії у формі попередньої оплати (п. 4.10 Правил).

Положеннями пункту 6.2.4 Правил, встановлено, що початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" вважається день припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником. Адміністратор розрахунків повідомляє дату переведення споживача на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" постачальнику (постачальникам) послуг комерційного обліку.

Відповідно до пунктів 4.7 та 4.8 Правил оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку. За наявності відповідного устаткування проведення оплати може бути реалізоване із застосуванням картки попередньої оплати. Форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

На виконання вимог ч. 11 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» в мережі Інтернет за адресою: www.uie.kiev.ua ДПЗД «Укрінтеренерго» розміщено публічну оферту: порядок приєднання до умов договору; договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", комерційну пропозицію № 3 від 07.06.2019 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», додаток № 1 до договору (надалі - комерційна пропозиція).

З матеріалів справи вбачається, що листом від 11.01.2021 № 3/01/3/731 Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" повідомило Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (позивача) про те, що останнім як постачальником «останньої надії» з 01.01.2021 здійснюватиметься електропостачання Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" та на адресу позивача будуть направлені фактичні дані комерційного обліку.

З урахуванням наведеного вище судом встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини на підставі публічного договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 01.01.2021, умови якого відповідач як споживач електроенергії безакцептно прийняв з урахуванням п. 1.2.9. Правил та комерційної пропозиції.

Відтак, укладений договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 01.01.2021 (надалі - договір) протягом терміну його дії є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань відповідно до ст. 173, 174 Господарського кодексу України (ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України) та який згідно вимог ст.629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 2.1. договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).

Згідно п. 5.8. договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до п. 5.10. договору, оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Згідно п. 6.2. договору споживач зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії та відшкодувати постачальнику збитки, понесені ним у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов`язань перед постачальником, що покладені на нього чинним законодавством та/або цим договором.

Положеннями п. 7.1. договору встановлено, що постачальник має право, зокрема отримувати від споживача оплату за поставлену електричну енергію; отримувати відшкодування збитків від споживача, що понесені постачальником у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов`язань перед постачальником, відповідно до умов договору та чинного законодавства.

Цей договір приєднання споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб (п. 13.1 договору).

У додатку № 1 до договору Комерційна пропозиція № 3 від 07.06.2019 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" встановлено, що ціна на електричну енергію формується згідно порядку формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1179. Ціни постачальника наведені у додатку до цієї комерційної пропозиції.

Відповідно до п.4. Комерційної пропозиції №3, споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку.

У разі неотримання рахунку споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію. Ця норма не застосовується до акцептування умов договору, порядок якого визначений пунктом 7 цієї комерційної пропозиції.

Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора систем розподілу (передачі) (далі - ОС).

Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.

Акт купівлі-продажу складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем, отриманих від ОС. У разі наявності зауважень до акту купівлі - продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності

Пунктом 5.11 договору встановлено, що у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.

У пункті 6.1. Комерційної пропозиції №3 сторони погодили, що за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку постачальника.

Відповідно до п. 7.4. Комерційної пропозиції №3 споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

З урахуванням спірного періоду січень 2021 - березень 2021, позивачем надано до матеріалів справи лист №44/09 - 0001595/пон від 01.01.2021, яким позивач повідомив Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", який був отриманий відповідачем 26.02.2021 року (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0100189547808).

На виконання вищезазначеного договору, на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії відповідачем, отриманих від оператора системи розподілу - ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", позивачем складено та виставлено відповідачу:

- рахунок № 000039605452/08/О01/10509 від 15.02.2021 та акт № 004612 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період січень 2021 року від 31.01.2021, обсяг споживання електричної по 2 класу - 159 401 кВт.*год. на загальну суму 568 786, 13 грн (з ПДВ), які були отримані відповідачем 26.02.2021, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення;

- рахунок № 000039005452/08/О02/15646 від 16.03.2021 та акт № 009247 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період лютий 2021 року від 28.02.2021, обсяг споживання електричної по 2 класу - 16 465 кВт.*год. на загальну суму 53 849, 04 грн (з ПДВ), які були отримані відповідачем 05.04.2021, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення;

- рахунок № 000039605452/08/О03/18267 від 09.04.2021 та акт № 012403 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період березень 2021 року від 31.03.2021, обсяг споживання електричної по 2 класу - 2 559 кВт.*год. на загальну суму 9 394, 74 грн (з ПДВ), які були отримані відповідачем 24.05.2021, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення;

Також позивачем додано до позовної заяви звіти надані ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго» за січень 2021, за лютий 2021 та за березень 2021.

З матералів справи вбачається, що листом від 08.04.2021 № 46-1426 Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" звернулося до ДПЗД «Укрінтеренерго», в якому просило внести корегування у рахунки за січень-лютий 2021 року.

В свою чергу, листом № 3/01/3/11787 від 14.04.2021 ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" повідомило позивача про проведення коригування нарахувань по споживачу - Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" за січень 2021 та лютий 2021, та з урахуванням цього ОС надіслано позивачу акти-коригування приймання-передачі наданих послуг за січень 2021 та лютий 2021, та скориговані Звіти щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго» за січень 2021 та лютий 2021 року.

З урахуванням вищезазначеного листа Оператора системи розподілу, листом № 44/10-4970/пон від 19.04.2021 позивачем було надіслано на адресу відповідача наступні документи: коригувальний акт № 012403/К1 від 3103.2021 до акту № 004612 від 31.01.2021; коригувальний акт № 012403/К2 від 31.03.2021 до акту №009247 від 28.02.2021; рахунок № 000039605452/08/К01/18599 від 12.04.2021 відповідно до якого вартість електричної енергії поставленої постачальником «останньої» надії у січні 2021 становить 539 337, 18 грн; рахунок № 000039605452/08/К02/18664 від 12.04.2021 відповідно до якого вартість електричної енергії поставленої постачальником «останньої» надії у лютому 2021 становит 28 329, 20 грн, які були отримані відповідачем 24.05.2021, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення;

Тож, з урахуванням наявних у матеріалах справи актів купівлі-продажу електроенергії з урахуванням актів коригування та рахунків за період з січня по березень 2021 року заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію за вказаний період становить 577 061, 12 грн.

Проте, відповідач за поставлену електричну енергію в період січень-березень 2021 не розрахувався, внаслідок чого за Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" утворилась заборгованість у розмірі 577 061, 12 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія-вимога № 44/11-001500 від 14.12.2021, в якій позивач просив відповідача у семиденний строк з дати отримання цієї претензії оплатити заборгованість за електричну енергію у сумі 577 061, 12 грн.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання щодо оплати поставленої електричної енергії постачальником «останньої надії», зокрема, щодо погашення заборгованості, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 577 061, 12 грн.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 90 524, 88 грн - пені за загальний період з 06.03.2021 по 23.02.2022, 185 620, 36 грн - 15 % річних за загальний період з 06.03.2021 по 30.04.2023 та 232 781, 97 грн - інфляційні втрати за період з 06.03.2021 по 30.04.2023.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VIII (далі - Закон № 2019-VIII).

Згідно з п.16 ч.1 ст.4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

У відповідності до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" є постачальником "останньої надії" з 1 січня 2019 до 31 грудня 2021, територією провадження діяльності зазначеного підприємства визначено територію України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; правилами роздрібного ринку; іншими нормативно-правовими актами. Кодекс систем розподілу та правила роздрібного ринку затверджуються Регулятором (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг).

Згідно з частиною п`ятою статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов`язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником "останньої надії".

Частинами 1 - 6 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

У разі покладення на електропостачальника зобов`язань з надання універсальних послуг або виконання функцій постачальника "останньої надії" ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються відповідно до цього Закону.

Покладення зобов`язань з надання універсальних послуг та/або постачання "останньої надії" не обмежує права електропостачальника здійснювати постачання електричної енергії за вільними цінами.

Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту.

Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач має право, зокрема: купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

За приписами статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, і договори про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" це - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.

Відповідно до ч.1 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

Згідно ч .5 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" зобов`язаний постачати електричну енергію споживачам за ціною, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включає, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника "останньої надії", ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг.

Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам постачальник "останньої надії" здійснює купівлю-продаж електричної енергії на ринку електричної енергії за вільними цінами. Методика (порядок) розрахунку ціни електричної енергії, що застосовується постачальником "останньої надії" при формуванні ціни постачання електричної енергії споживачам, затверджується Регулятором.

Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", мають бути економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними і не повинні перешкоджати конкуренції на ринку електричної енергії.

Ціна (тариф) на послуги постачальника "останньої надії" визначається за результатами конкурсу.

У разі якщо конкурс на визначення постачальника "останньої надії" не відбувся, ціна (тариф) на послуги тимчасово призначеного постачальника "останньої надії" встановлюється Регулятором згідно із затвердженою ним методикою та має враховувати економічно обґрунтовані витрати, пов`язані з особливим режимом роботи та ризиками від провадження діяльності постачальника "останньої надії", а також норму прибутку з урахуванням особливостей діяльності такого електропостачальника.

Згідно ч.8-11 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу.

Порядок заміни електропостачальника на постачальника "останньої надії" визначається правилами роздрібного ринку.

Постачальник "останньої надії" має повідомити споживачу умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника. Постачальник "останньої надії" зобов`язаний оприлюднити зазначену інформацію на своєму офіційному веб-сайті.

Відповідно до пункту 1.2.9 Правил № 312 постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", який розробляється постачальником "останньої надії" на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (додаток 7 до цих Правил) та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у частині першій статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника "останньої надії" відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст.634 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом вище в січні 2021 року між позивачем (постачальник) і відповідачем (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 01.01.2021 на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника "останньої надії" та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312, за фактом споживання електричної енергії відповідачем.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем, як постачальником «останньої надії» за період з січня по березень 2021 року було поставлено/відпущено відповідачу, як споживачу електричну енергію на загальну суму 577 061, 12 грн., що підтверджується коригувальним актом № 012403/К1 від 3103.2021 до акту № 004612 від 31.01.2021; коригувальним актом № 012403/К2 від 31.03.2021 до акту №009247 від 28.02.2021; рахунком № 000039605452/08/К01/18599 від 12.04.2021 відповідно до якого вартість електричної енергії поставленої постачальником «останньої» надії у січні 2021 становить 539 337, 18 грн; рахунком № 000039605452/08/К02/18664 від 12.04.2021 відповідно до якого вартість електричної енергії поставленої постачальником «останньої» надії у лютому 2021 становить 28 329, 20 грн, які були отримані відповідачем 24.05.2021; рахунком № 000039605452/08/О03/18267 від 09.04.2021 та актом № 012403 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період березень 2021 року від 31.03.2021 обсяг споживання електричної по 2 класу - 2 559 кВт.*год. на загальну суму 9 394, 74 грн (з ПДВ), які були отримані відповідачем 24.05.2021, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Судом також встановлено, що з урахуванням наявних у матеріалах справи актів купівлі-продажу електроенергії з урахуванням актів коригування та рахунків за період з січня по березень 2021 року заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію за вказаний період становить 577 061, 12 грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що станом на 01.01.2021 року відповідач мав діючий договір № 0931/1-2021 про постачання електричної енергії від 28.12.2020, укладений з ТОВ «Енергогазрезерв», за результатами проведення публічних закупівель, який діяв з 01.01.2021 по 30.11.2021. Також, на підтвердження факту дії договору на його виконання відповідачем додано до відзиву акти приймання-передачі електричної енергії та платіжні інструкції, тож, відповідач вказує, що ним було здійснено на рахунок ТОВ «Енергогазрезерв» повну оплату за спожиту у січні 2021 року електричну енергію у розмірі 341 535, 61 грн.

Тож, відповідач вважає, що між позивачем та відповідачем жодних зобов`язань не виникало та відсутній факт порушення зобов`язань з боку відповідача.

Проте, суд не погоджується з такими твердженнями відповідача, з огляду на наступне.

Як зазначено судом вище, листом від 11.01.2021 № 3/01/3/731 Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" повідомило Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (позивача) про те, що останнім як постачальником «останньої надії» з 01.01.2021 здійснюватиметься електропостачання Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" та на адресу позивача будуть направлені фактичні дані комерційного обліку.

Згідно з п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 за № 312 (далі ПРРЕЕ), на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Відповідно до п. 1.2.9. ПРРЕЕ постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", зміст якого визначається постачальником "останньої надії" на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (додаток 7 до цих Правил), є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Згідно п. 3.1.6. ПРРЕЕ постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо, зокрема: споживач є стороною діючих договорів: про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок; про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує оператор системи, до мереж якого приєднаний цей споживач.

Пунктом 3.1.7. ПРРЕЕ встановлено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.

Відповідно до п. 2 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Як зазначено Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" - оператором системи розподілу у наданих до суду письмових поясненнях, розподіл електричної енергії на побутові та непобутові потреби відповідача здійснюється на підставі публічного договору приєднання споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, до умов якого приєднано відповідача на умовах договору про постачання електричної енергії, укладеного з постачальником за регульованим тарифом за особовим рахунком 20116011.

Відповідно до п. 3.4.2 ПРРЕЕ, постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі:

1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника;

2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника;

3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником Правил ринку, Правил ринку РДН та ВДР, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам;

4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання (припинення) договору з попереднім електропостачальником;

5) в інших випадках, передбачених цими Правилами.

Пунктом 6.2.5. ПРРЕЕ передбачено, що споживач протягом 5 днів з дня отримання повідомлення оператора системи має право до моменту його переведення на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» укласти договір з обраним електропостачальником або постачальником універсальних послуг (для споживачів, які мають на це право) шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником, або за згодою сторін на інших умовах, відмінних від тих, які містяться в комерційних пропозиціях, оприлюднених на офіційному вебсайті електропостачальника.

Якщо споживач до моменту його переведення на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" не обрав електропостачальника або не забезпечив власного споживання шляхом купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на організованих сегментах ринку, адміністратор комерційного обліку в одноденний термін переводить такого споживача на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" шляхом внесення змін в одноденний строк до реєстрів точок комерційного обліку електропостачальника щодо постачальника "останньої надії" у порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, з одночасним повідомленням операторів системи та постачальника "останньої надії" (п. 6.2.6. ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 1.2.6 ПРРЕЕ, оператор системи, який здійснює розподіл (передачу) електричної енергії безпосередньо до електроустановок споживача, отримує плату за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії або від споживача, або від електропостачальника за вибором споживача (крім постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг). Вибір споживача зазначається в договорі про постачання електричної енергії споживачу (обраній споживачем комерційній пропозиції). У разі постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг послугу з розподілу (передачі) електричної енергії для потреб споживачів, електроустановки яких приєднані на території діяльності відповідного оператора системи, оплачує відповідний електропостачальник за усією сукупністю зазначених споживачів, постачання яким здійснює постачальник універсальних послуг. При цьому ціни на електричну енергію, що постачається споживачам постачальниками універсальних послуг, включають, у тому числі, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг.

Згідно п. 4.12. ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Отже, ОСР (ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі") забезпечує надання послуг з розподілу (передачі) в обсязі, необхідному та достатньому для виконання постачальником функцій відповідного суб?єкта роздрібного ринку електричної енергії, та надання інших послуг, зокрема з відключенням та підключенням споживачів.

Як повідомлено ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" у своїх письмових поясненнях, у лютому, березні та квітні 2021 року ОСР надано відповідачу Звіти щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго», які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі) за січень, лютий та березень 2021 року, які також були долучені позивачем до позовної заяви.

В звіті зазначені обсяги фактичного корисного відпуску електроенергії по ТКОЕЕ, кВт*год, перелік споживачів, серед яких зазначено Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва».

У період з січня по березень 2021 року ДПЗД «Укрінтеренерго» здійснювало постачання електричної енергії відповідачу та ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" надавалася послуга з розподілу електричної енергії за о/р 20116011 по конкретним ЕІС-кодам, перелік яких міститься в додатку до пояснень «Показники загального обсягу споживання електричної енергії споживача КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" за січень-березень 2021», a саме:

у січні 2021 року по 85 ЕІС - кодам,

у лютому 2021 року по 18 EIC - кодам,

у березні 2021 року по 5 EIC - кодам.

Поступовий перехід до нового постачальника ТОВ «Енергогазрезерв» відбувався на підставі звернень та заяв - приєднання відповідача з урахування вимог ПРРЕЕ, які долучаено до письмових пояснень ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі".

Згідно додатку до пояснень «Показники загального обсягу споживання електричної енергії споживача КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" за січень-березень 2021», який сформовано на підставі звітів та проведених коригувань за спірний період, відповідачем спожито електричну енергію:

- у січні 2021 року на 151 148 кВт*г,

- у лютому 2021 року на 8 662 кВт*г;

- у березні 2021 року на 2 559 кВт*г.

Як зазначено судом вище, на підтвердження відпуску електроенергії у вищезазначеному обсязі позивачем було надано до суду звіт ОСР ПрАТ ДТЕК "Київські електромережі" за січень-березень 2021 року. Факт споживання електричної енергії у вказаному обсязі підтверджено ПрАТ ДТЕК "Київські електромережі" в письмових поясненнях, як оператором системи розподілу.

Тобто, матеріалами справи підтверджується фактичне споживання відповідачем електричної енергії в січні, лютому та березні 2021 року за точками комерційного обліку споживачів постачальника "останньої надії".

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач листом № 44/10-5868 від 26.05.2021 звертався до ПрАТ ДТЕК "Київські електромережі" та ТОВ «Енергогазрезерв», в якому просив, зокрема ТОВ «Енергогазрезерв» надати позивачу документи, які б підтверджували факт постачання електричної енергії споживачу КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" у період з 01.01.2021 по 31.03.2021 із зазначенням ТКОЕЕ та обсяги споживання.

Листом № 496 від 17.06.2021 ТОВ «Енергогазрезерв» надало відповідь на вищезазначений лист позивача, в якому повідомило останнього, що у січні 2021 року ТОВ «Енергогазрезерв» не проводило постачання електричної енергії споживачу - КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва". Також, ТОВ «Енергогазрезерв» у лютому 2021 року за наступними ТКОЕЕ електрична енергія з ресурсу ТОВ «ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ» споживачу відпущена не була: 62Z1146875548959, 623617285380226, 6229272980806766, 6274073033472676, 6279310956332233, 6278154875519141, 62Z2545859038333, 6274272058555685, 62Z3035949936392, 6220406497889661, 6220938566189423, 6276374729188875, 6274327939760000, 6270641245747105, 62Z6544967427565, 627928297056488T, 6274464378277748, 6276741502548098, 623751644575663, 6279963520061873, 6274477211351091. Крім того, у березні 2021 року електрична енергія не була відпущена ТОВ «Енергогазрезерв» споживачу за наступними ТКОЕЕ: 623617285380226, 62Z6741502548098, 62Z3751644575663, 6270938566189423, 6274327939760000, 6270406497889661.

Вказана інформація була доведена позивачем до відома відповідача листами № 44/10/пон від 15.07.2021 та № 44/10/пон від 19.07.2021.

Підсумовуючи викладене вище, суд зазначає, що саме ПрАТ ДТЕК "Київські електромережі", як оператор системи розподілу виконує функції адміністратора комерційного обліку та функції постачальника послуг комерційного обліку електричної енергії та передає дані електропостачальника про обсяги фактичного споживання електричної енергії споживачем за розрахунковий період.

Тобто, у період з січня по березень 2021 позивач, як постачальник «останньої надії» здійснював постачання електричної енергії відповідачу, а ПрАТ ДТЕК "Київські електромережі" надавалася послуга з розподілу електричної енергії за о/р 20116011 по конкретним ЕІС-кодам.

Тож, саме на підставі звітів оператора системи розподілу - ПрАТ ДТЕК "Київські електромережі" щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго» за січень 2021, за лютий 2021 та за березень 2021, позивачем було сформовано та надіслано на адресу відповідача рахунки та акти на оплату.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Згідно з п. п. 4.12, 4.19. ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції).

Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Отже, суд дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи належними та допустимим відповідно до статей 76 - 77 Господарського процесуального кодексу України доказами в їх сукупності підтверджується постачання позивачем та споживання відповідачем електричної енергії від постачальника "останньої надії" вартістю зазначеною в позовній заяві.

Згідно приписів ст.ст. 598, 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Так, відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За приписами пункту 1 частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" відповідач, як споживач зобов`язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів. Такий обов`язок забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору покладено на відповідача (споживача) і підпунктом 2 пункту 6.2. договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Умовами п. 5.10. договору обумовлено, що оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Відповідно до пункту 4.2. комерційної пропозиції, остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі- продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.

Як встановлено судом, коригувальний акт № 012403/К1 від 3103.2021 до акту № 004612 від 31.01.2021; коригувальнй акт № 012403/К2 від 31.03.2021 до акту №009247 від 28.02.2021; рахунок № 000039605452/08/К01/18599 від 12.04.2021 відповідно до якого вартість електричної енергії поставленої постачальником «останньої надії» у січні 2021 становить 539 337, 18 грн; рахунок № 000039605452/08/К02/18664 від 12.04.2021 відповідно до якого вартість електричної енергії поставленої постачальником «останньої надії» у лютому 2021 становить 28 329, 20 грн, були отримані відповідачем 24.05.2021; рахунок № 000039605452/08/О03/18267 від 09.04.2021 та акт № 012403 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період березень 2021 року від 31.03.2021 обсяг споживання електричної по 2 класу - 2 559 кВт.*год. на загальну суму 9 394, 74 грн (з ПДВ), були отримані відповідачем 24.05.2021, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Пунктом 4.3.комерційної пропозиції визначено, що рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним), із застосуванням послуг пошти на адресу споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС. Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом). У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).

Отже, враховуючи умови договору та комерційної пропозиції до нього, дату направлення рахунків та актів (з урахуванням коригування до них), строк оплати за спожиту електричну енергію є таким що настав 31.05.2021 на загальну суму 577 061, 12 грн (24.05.2021 + 5 робочих днів), тож починаючи з 01.06.2021 відбулося прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що відповідач за фактично поствлену електричну енергію своєчасно та у повному обсязі у визначені договором та комерційною пропозицією строки не розраховувався, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 577 061, 12 грн

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що після відкриття провадження у справі відповідачем здійснено оплату заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 01.01.2021, а саме перераховано позивачу кошти у загальному розмірі 37 723, 94 грн. за поставлену електричну енергію у лютому 2021 та у березні 2021, що підтверджується платіжними інструкціями № 16803 від 14.07.2023 на суму 28 329, 20 грн та № 16802 від 14.07.2023 на суму 9 394, 74 грн, в призначенні платежу в яких міститься посилання на рахунки № 000039605452/08/К02/18664 від 12.04.2021 та рахунок № 000039605452/08/О03/18267 від 09.04.2021.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі № 910/9591/23 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення основного боргу у розмірі 37 723, 94 грн., які були сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості після відкриття провадження у справі, за відсутністю предмету спору.

Таким чином, на день прийняття рішення у справі несплаченою залишалась заборгованість за поставлену позивачем електричну енергію становить 539 337, 18 грн - за січень 2021.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати поставленої електричної енергії у повному обсязі, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 01.01.2021 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 539 337, 18 грн.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 90 524, 88 грн - пені за загальний період з 06.03.2021 по 23.02.2022, 185 620, 36 грн - 15 % річних за загальний період з 06.03.2021 по 30.04.2023 та 232 781, 97 грн - інфляційні втрати за період з 06.03.2021 по 30.04.2023.

Пунктом 5.11 договору встановлено, що у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.

У пункті 6.1. Комерційної пропозиції №3 сторони погодили, що за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку постачальника.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року)

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та встановив, що в останньому допущено помилки у визначенні періоду простроченого грошового зобов`язання, розрахунок проведено за період більше 6 місяців в порушення положень ч. 6 ст. 232 ГК України.

За розрахунком суду, обґрунтованою є сума пені в розмірі 47 034, 43 грн., яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов`язання за період не більше 6 місяців з 01.06.2021 по 01.12.2021, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню частково.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 185 620, 36 грн - 15 % річних за загальний період з 06.03.2021 по 30.04.2023 та 232 781, 97 грн - інфляційні втрати за період з 06.03.2021 по 30.04.2023, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7.4. Комерційної пропозиції №3 споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Разом із тим, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України.

Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.

Згідно з Листом Державного комітету статистики України №11/1-5/73 від 13.02.2009р. також не має практичного застосування середньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометричної незваженої (корінь з місячного індексу в 31 (30) степені). Так, він вказує лише на темп приросту цін за 1 день та не є показником реальної величини знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення боржником своїх зобов`язань.

Зазначені висновки підтверджуються Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р., відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Таким чином, інфляційні мають розраховуватись шляхом визначення різниці між добутком суми боргу та помісячних індексів інфляції за час прострочення, розділених на сто, і сумою боргу.

Зазначене відповідає п. 6 Наказу Держкомстату №265 від 27.07.2007р. «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін», відповідно до якого розрахунки базового індексу споживчих цін проводяться за міжнародною класифікацією індивідуального споживання за цілями та здійснюються відповідно до модифікованої формули Ласпейреса. Розрахунки базового індексу споживчих цін за квартал, період з початку року і т.п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів.

При цьому, коли відносно кожного грошового зобов`язання, які мають різні строки виникнення, проводиться оплата частинами через короткі проміжки часу, розрахунок інфляційних втрат необхідно здійснювати щодо кожного окремого платежу, як складової загальної суми окремого грошового зобов`язання, за період з моменту виникнення обов`язку з оплати та який буде спільним для всіх платежів по конкретному грошовому зобов`язанню, до моменту фактичного здійснення платежу з подальшим сумуванням отриманих результатів для визначення загальної суми інфляційних втрат.

Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 924/312/18 від 13.02.2019 р., у справі № 910/5625/18 від 24.04.2019 р., у справі №910/21564/16 від 10.07.2019 р.

Судом перевірено правильність наданих позивачем розрахунків 15 % річних та інфляційних втрат і встановлено, що позивачем допущено помилку у визначенні періоду та відповідно розміру нарахування 15 % річних та інфляційних втрат, оскільки як зазначено судом вище, починаючи з 01.06.2021 відбулося прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати поставленої електричної енергії з урахуванням коригувальних актів.

За розрахунком суду, обґрунтованою є сума 15 % річних у розмірі 165 766, 74 грн, яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов`язання за загальний період прострочення з 01.06.2021 по 30.04.2023 та сума інфляційних втрат у розмірі 204 661, 98 за період з 01.06.2021 по 30.04.2023, а тому вимога в цій частині також підлягає задоволенню частково.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Тож, витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а в частині закриття провадження - на відповідача, оскільки спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі № 910/9591/23 в частині стягнення 37 723, 94 грн. основного боргу - закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, за відсутністю предмету спору.

2. Позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" - задовольнити частково.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" (вул. Закревського, буд. 15, м. Київ, 02217, ідентифікаційний код - 39605452) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вул. Кирилівська, буд. 85, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код - 19480600) 539 337 (п`ятсот тридцять дев`ять тисяч триста тридцять сім) грн 18 коп. - заборгованості, 47 034 (сорок сім тисяч тридцять чотири) грн 43 коп. - пені, 165 766 (сто шістдесят п`ять тисяч сімсот шістдесят шість) грн 74 коп. - 15 % річних, 204 661 (двісті чотири тисячі шістсот шістдесят одну) грн 98 коп. - інфляційних втрат та 14 917 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот сімнадцять) грн 86 коп. - судового збору.

4. В іншій частині позову - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено: 04.12.2023.

Суддя Щербаков С.О.