Рішення № 115584503, 12.12.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.12.2023Справа № 910/15593/23

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/15593/23

за позовом Міністерства юстиції України

до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

про зобов`язання вчинити дії

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

04 жовтня 2023 року до Господарського суду міста Києва від Міністерства юстиції України (позивач) надійшла позовна заява б/н від 04.10.2023 року до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку зобов`язати відповідача виконати платіжну інструкцію Міністерства юстиції України від 09.03.2023 року № 117 на суму 45 071,07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2022 року у справі № П/857/8/22, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 15.09.2022 року, заборонено діяльність політичної партії «Опозиційна платформа - За життя», передано майно, кошти та інші активи політичної партії «Опозиційна платформа - За життя», її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави. Наказом Мін`юсту від 26.12.2022 року № 5817/5 затверджено перелік майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії «Опозиційна платформа - За життя», зокрема, перелік рахунків та грошових коштів на них, відкритих в АТ КБ «Приватбанк». Листом від 27.12.2022 року № 123378/19.2.2/33-22 позивач надіслав відповідачу платіжну інструкцію від 27.12.2022 року № 44 для примусового списання коштів в сумі 45 071,07 грн. з рахунку Рівненської регіональної організації політичної партії «Опозиційна платформа - За життя». 21.02.2023 року платіжна інструкція від 27.12.2022 року № 44 була повернута банком без виконання. Позивач листом від 14.03.2023 року № 31016/19.2.2/33-23 надіслав відповідачу платіжну інструкцію від 09.03.2023 року № 117 для примусового списання коштів в сумі 45 071,07 грн. Електронним листом від 24.07.2023 року № Е.42.0.0.0/4-230724/36093 АТ КБ «Приватбанк» повідомило Мін`юст про відмову у списанні коштів за платіжною інструкцією від 09.03.2023 року № 117.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2023 року у справі № 910/15593/23 позовну заяву б/н від 04.10.2023 року Міністерства юстиції України до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про зобов`язання вчинити дії залишено без руху, надано Міністерству юстиції України строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

09 жовтня 2023 року через відділ діловодства суду від Міністерства юстиції України надійшла заява б/н від 09.10.2023 року «Про усунення недоліків позовної заяви».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/15593/23, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600052809417 ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 року у справі № 910/15593/23 вручено уповноваженому представнику відповідача (за юридичною адресою товариства) - 25.10.2023 року.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 09.11.2023 року (включно).

09.11.2023 року через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що кошти у розмірі 45 071,07 грн., які перебувають на окремому рахунку Рівненської регіональної організації політичної партії № UA533052990000026047020702399 є страховими коштами, які зараховані від Фонду соціального страхування на соціальний рахунок, та можуть бути використані виключно на здійснення застрахованим особам страхових виплат за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності і не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

20.11.2023 року через систему «Електронний суд» від Міністерства юстиції України надійшла відповідь на відзив (сформована в системі «Електронний суд» 17.11.2023 року), в якій позивач зазначає, що відповідно до рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2022 року у справі № П/857/8/22, вимог статті 21 Закону України «Про політичні партії в Україні» та Порядку переходу у власність держави майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2022 року № 896, всі без виключення кошти, належні забороненій судом партії, її обласним, міським, районним організаціям, первинним осередкам та іншим структурним утворенням, повинні бути передані у власність держави.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (частина 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2022 року у справі № П/857/8/22, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 15.09.2022 року, адміністративний позов Міністерства юстиції України задоволено; заборонено діяльність Політичної партії "Опозиційна платформа - За життя"; визначено передати майно, кошти та інші активи Політичної партії "Опозиційна платформа - За життя", її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Наказом Міністерства юстиції України від 26.12.2022 року № 5817/5 затверджено перелік майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії "Опозиційна платформа - За життя", її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, що передаються у власність держави, до якого увійшли, у тому числі, й грошові кошти на рахунках, відкритих в АТ КБ "Приватбанк".

З метою виконання названого вище судового рішення Міністерство юстиції України звернулося до АТ КБ "Приватбанк" з листом від 27.12.2022 року № 123378/19.2.2/33-22 "Щодо примусового списання (стягнення) коштів", додатком до якого була надіслана, зокрема, платіжна інструкція від 27.12.2022 року № 44 для перерахування грошових коштів політичної партії "Опозиційна платформа - За життя" у сумі 45 071,07 грн., облікованих на рахунку № НОМЕР_1 , до державного бюджету.

21.02.2023 року АТ КБ "Приватбанк" платіжну інструкцію від 27.12.2022 року № 44 повернуто без виконання відповідно до п. 2 ст. 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Міністерством юстиції України було повторно надіслано до АТ КТ "Приватбанк" лист від 14.03.2023 року № 31016/19.2.2/33-23 "Щодо примусового списання (стягнення) коштів", додатком до якого була платіжна інструкція від 09.03.2023 року № 117 на суму 45 071,07 грн.

Електронним листом від 25.07.2023 року № 115425-33-23 АТ КБ "Приватбанк" було повідомлено Міністерство юстиції України про повернення платіжної інструкції від 09.03.2023 року № 117 без виконання, з підстав того, що рахунок 2604* є рахунком для виплат коштів соціального страхування.

Вказані обставини стали підставою для звернення Міністерства юстиції України до суду з позовом про зобов`язання АТ КБ "Приватбанк" виконати платіжну інструкцію від 09.03.2023 року № 117 на суму 45 071,07 грн.

Заперечення Банку проти позову зводяться до того, що спірна сума у розмірі 15 377,65 грн є цільовими коштами, перерахованими на окремий поточний рахунок політичної партії для здійснення страхових виплат застрахованим особам згідно з положеннями ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Невикористання таких коштів за їх цільовим призначенням до моменту заборони політичної партії судом не може мати своїм наслідком їх примусового списання (стягнення) до державного бюджету згідно з п. 6 Порядку переходу у власність держави майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2022 року № 896.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 2 Закону України "Про політичні партії в Україні" визначено, що політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

За приписами ст. 14 Закону України "Про політичні партії в Україні" держава гарантує політичним партіям право на кошти та інше майно для здійснення своїх статутних завдань.

Політичні партії є неприбутковими організаціями. Політичні партії для здійснення своїх статутних завдань мають право володіти, користуватися та розпоряджатися рухомим і нерухомим майном, коштами, обладнанням, транспортом, набуття яких не забороняється законами України. Політичні партії можуть орендувати (мати на іншому праві користування) необхідне рухоме та нерухоме майно.

Надання матеріальної та фінансової підтримки політичним партіям здійснюється у формі:

1) внесків на підтримку партій;

2) державного фінансування статутної діяльності політичних партій у порядку, встановленому цим та іншими законами України.

Статтею 21 Закону України "Про політичні партії в Україні" унормовано, що у разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, про що зазначається у рішенні суду. Перехід такого майна, коштів та інших активів у власність держави забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм виконання рішення суду про заборону політичної партії в частині переходу у власність держави її активів визначений Порядком переходу у власність держави майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2022 року № 896 (надалі - Порядок).

В пункті 2 Порядку визначено, що після набрання законної сили рішенням суду про заборону політичної партії, у резолютивній частині якого зазначено про передачу майна політичної партії у власність держави (далі - рішення суду), Мін`юст вживає заходів до розшуку майна політичної партії, зокрема за відомостями єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Мін`юст.

Не пізніше трьох робочих днів з дня отримання рішення суду Мін`юст надсилає до державних органів, зокрема АРМА, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності запити про надання інформації щодо майна політичної партії, які протягом п`яти робочих днів з дня отримання запиту зобов`язані надати запитувану інформацію.

Відповідно до п. 3 Порядку за результатами заходів із розшуку майна політичної партії Мін`юст складає та затверджує перелік майна політичної партії, переданого у власність держави (далі - перелік майна).

У разі коли перелік майна містить відомості про кошти на рахунках у банках забороненої судом політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, Мін`юст як стягувач протягом трьох робочих днів з дня затвердження переліку майна ініціює перед банками, у яких відкрито відповідні рахунки, платіжну операцію та надсилає їм платіжну інструкцію (вимогу) для забезпечення перерахування коштів політичної партії до державного бюджету (п. 6 Порядку).

Як вже зазначалося судом вище, Міністерство юстиції України зверталося до АТ КБ "Приватбанк" з листами від 27.12.2022 року № 123378/19.2.2/33-22 та від 14.03.2023 року № 31016/19.2.2/33-23 "Щодо примусового списання (стягнення) коштів", в яких ініціювало списання з рахунків Політичної партії "Опозиційна платформа - За життя", її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень грошових коштів на виконання рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2022 року у справі № П/857/8/22. Додатками до цих листів були платіжні інструкції, зокрема, від 27.12.2022 року № 44 та від 09.03.2023 року № 117 про списання грошових коштів у сумі 45 071,07 грн., облікованих на рахунку № НОМЕР_1 .

Відповідач, повертаючи платіжні інструкції від 27.12.2022 року № 44 та від 09.03.2023 року № 117 на суму 45 071,07 грн. без виконання, посилався на Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", зокрема на ст. 26 та 34 цього Закону.

Так, статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначено, що загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Загальнообов`язкове державне соціальне страхування громадян України здійснюється за принципами, зокрема:

обов`язковості фінансування страховими фондами витрат, пов`язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, у обсягах, передбачених законами про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;

цільового використання коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування (ст. 5 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування).

Уповноваженим органом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України (ст. 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування").

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" фінансування страхувальників для надання страхових виплат за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою непрацездатності застрахованим особам здійснюється територіальними органами уповноваженого органу управління в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України.

Підставою для фінансування страхувальників територіальними органами уповноваженого органу управління є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми страхових виплат за їх видами.

Територіальні органи уповноваженого органу управління здійснюють фінансування страхувальників протягом трьох робочих днів після надходження заяви-розрахунку, в тому числі в електронній формі.

У разі якщо сума отриманих страхувальником від територіальних органів уповноваженого органу управління страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання страхових виплат, невикористані страхові кошти повертаються до територіального органу уповноваженого органу управління, що здійснив фінансування, протягом трьох робочих днів.

Частиною 2 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що страхувальник відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Кошти, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на здійснення застрахованим особам страхових виплат за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

У разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавець відшкодовує уповноваженому органу управління в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачує штраф у розмірі 50 відсотків такої суми (ч. 6 ст. 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування").

Частиною 2 ст. 21 Закону України "Про політичні партії в Україні" визначено, що заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії, а також прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, та його територіальними органами рішень про припинення політичної партії та її структурних утворень відповідно.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації страхові виплати за страховими випадками, які настали до ліквідації (реорганізації), здійснюються застрахованим особам правонаступником, а в разі відсутності правонаступника - територіальним органом уповноваженого органу управління за місцем здійснення обліку ліквідованого підприємства, установи, організації як страхувальника.

З наявної у матеріалах справи платіжної інструкції від 09.03.2023 року № 117 вбачається, що спірна сума грошових коштів у розмірі 45 071,07 грн., списання якої ініціювалося Міністерством юстиції України, обліковувалася на рахунку № НОМЕР_1 .

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 11.09.2017 року № 89, за рахунком №2604 здійснюється облік коштів суб`єктів господарювання на вимогу, цілі використання яких обумовлені окремими законодавчими актами України. За кредитом рахунку проводяться суми, що надходять на рахунки. За дебетом рахунку проводяться суми витрат і перерахувань згідно з режимом роботи рахунків.

Так, рахунок № НОМЕР_1 було відкрито в АТ КБ «Приватбанк» під вимоги Політичної партії "Опозиційна платформа - За життя" для використання на цілі відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Отже, спірні грошові кошти, які були перераховані Політичній партії "Опозиційна платформа - За життя", як страхувальнику, на вказаний окремий поточний рахунок для здійснення страхових виплат згідно з положеннями ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", у розумінні ст. 14 Закону України "Про політичні партії в Україні" їй не належать та не можуть вважатись її власністю.

Натомість, спірні грошові кошти є коштами Пенсійного Фонду України, спрямованими для здійснення відповідних страхових виплат застрахованим особам. А тому невикористання таких коштів за їх цільовим призначенням може мати своїм єдиним наслідком лише повернення останніх Пенсійному Фонду України.

При цьому, погоджуючись з твердженням Міністерства юстиції України про те, що Закон України "Про політичні партії в Україні" та Порядок № 896 є спеціальними нормативно-правовими актами, якими врегульовано перехід у власність держави, зокрема, коштів забороненої судом політичної партії, і жодних обмежень або винятків у цьому питанні не містять, суд зауважує, що означений висновок стосується лише тих коштів, які належать безпосередньо такій політичній партії, тоді як спірна сума у розмірі 45 071,07 грн., облікована на окремому поточному рахунку № НОМЕР_1 , забороненій політичній партії не належить.

Встановивши обставини даної справи та надавши відповідну правову оцінку зібраним у справі доказам із застосуванням стандарту доказування, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 року в справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, пункт 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, пункт 30, від 27.09.2001 року).

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників справи не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 12.12.2023 року.

Суддя О.В. Котков