Ухвала суду № 115569104, 29.11.2023, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про розгляд вимог кредитора

"29" листопада 2023 р. Справа № 916/1014/23Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,

за участю секретаря судового засідання Большакова В.А.

розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дністровська" з вимогами до боржника

у справі

за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю "Громакс"

до боржника: Державного підприємства "Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України" (68440, Одеська обл., Болградський район, село Прямобалка, вул. Свободи, буд. 15; код ЄДРПОУ 00484015)

про визнання банкрутом

за участю

Національної академії аграрних наук України

Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України

Одеської обласної прокуратури

Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

Фонду державного майна України

у відкритому судовому засіданні за участю

представників сторін та учасників:

від ініціюючого кредитора: Філіппова Т.А.;

від боржника: Щелканова К.В.;

від заявників: Головного управління ДПС в Одеській області - Майстренко П.С.; ТОВ «Агрофірма «Дністровське» - Шарапова М.В.;

від Національної академії аграрних наук України: не з`явився;

від Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України: не з`явився;

від Одеської обласної прокуратури: не з`явився;

від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса): Домбровська В.В.;

від Фонду державного майна України: Кібець Є.О. (приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);

розпорядник майна боржника: не з`явився;

присутній: ОСОБА_1

Судове засідання 29.11.2023р. проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду згідно ухвали Господарського суду Одеської області від 28.11.2023р.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою підготовчого засідання суду від 03.04.2023р. відкрито провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України" (далі - ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН"); визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Громакс" до ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" в сумі 363 500 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН"; призначено розпорядником майна боржника ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" арбітражного керуючого Вудуда Г.І. (т. 3 а.с. 146-160).

З метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника 04.04.2023р. здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за №70347 (т. 3 а.с. 163-166).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дністровська" (далі - ТОВ "Агрофірма "Дністровська") звернулося із заявою від 21.04.2023р. (вх. №3-226/23 від 24.04.2023р.) про визнання грошових вимог у розмірі 691 768 грн. та включення до реєстру вимог кредиторів у першу чергу - 5368 грн., у четверту чергу - 686 400 грн. (т. 4 а.с. 52-53).

В обґрунтування поданої заяви заявником зазначено, що 01.03.2023р. між ним та боржником було укладено договір оренди техніки з персоналом №01-03-23/О.Т. та додаткову угоду №1 до вказаного договору. Відповідно до акту приймання-передачі техніки та акту повернення техніки з оренди заявник умови договору виконав у повному обсязі, тоді як боржник згідно акту надання послуг №143 від 09.03.2023р. свої зобов`язання щодо орендної плати не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 686 400 грн. Заявник зазначає, що строк договору закінчується 31.12.2023р., орендна плата згідно умов договору повинна бути сплачену у безготівковому порядку на підставі виставлених рахунків на оплату строком до 31.03.2023р. Заявник вказує, що грошова вимога виникла до 04.04.2023р., тобто до дня офіційного оприлюднення оголошення про банкрутство ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН".

ТОВ "Агрофірма "Дністровська" надано пояснення від 19.09.2023р. (вх. №32549/23 від 19.09.2023р.) про розрахунок грошових вимог у заяві про грошові вимоги (т. 13 а.с. 90-91), згідно яких грошова вимога у розмірі 691 768 грн. складається з: 686 400 грн. - заборгованість за договором №01-03/23/О.Т. від 01.03.2023р. (акт надання послуг №143 від 09.03.2023р.); 5368 грн. - сума сплаченого судового збору за подання заяви з вимогою до боржника.

У повідомленні від 03.05.2023р. розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Вудуда Г.І. (т. 5 а.с. 131-133) вказано про не визнання грошових вимог ТОВ "Агрофірма "Дністровська" у повному обсязі з огляду на наступне. П.п. 3.1 та 8.1 договору встановлений строк дії договору - до 31.12.2023р., тобто, строк дії договору ще не закінчився, відповідно - строк виконання зобов`язання за договором у боржника не настав; дана грошова вимога є поточною та не може бути заявлена заявником у встановленому порядку в межах справи №916/1014/23. Посилаючись на п. 5.1. договору, п. 1 додаткової угоди №1, розпорядник майна боржника зазначає, що заявник надав акт надання послуг №143 від 09.03.2023р., згідно якого вважає за обов`язок боржника сплатити заявнику 686 400,00 грн. за 9 днів, з розрахунку 63 555,56 грн. за добу, тоді як вказаний акт не містить загальної площі земельної ділянки, яку оброблено орендованою технікою. Розпорядник майна боржника вважає, що заявником не надано належного доказу, який би обґрунтовував розмір грошового зобов`язання боржника перед ним.

У відзиві (вх. №18764/23 від 07.06.2023р.) на заяву ТОВ "Агрофірма "Дністровська" боржник визнає обґрунтованими грошові вимоги в розмірі заборгованості за договором оренди техніки з персоналом №01-03/23/О.Т. від 01.03.2023р., в саме в розмірі 691 768 грн. (т. 10 а.с. 131).

Розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Вудудом Г.І. надано заяву від 29.11.2023р. (вх. №43794/23 від 29.11.2023р.), в якій повідомлено про неможливість прибуття у судове засідання у зв`язку з різким погіршенням здоров`я.

Інші учасники провадження у справі у призначене судове засідання повноважних представників не направили. Про дату, час та місце розгляду справи учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки явка представників сторін не була визнана обов`язковою, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

Розглянувши матеріали справи, заяву ТОВ «Агрофірма «Дністровська» з доданими до неї доказами, вислухавши представників сторін, суд встановив:

01.03.2023р. між ТОВ «Агрофірма «Дністровська» та ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" був укладений договір №01-03-23/О.Т. оренди техніки з персоналом (т. 4 а.с. 55-57), п. 1.1. якого передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов`язується передати орендарю техніку, визначену з цьому договорі, з персоналом, який обслуговує таку техніку, а орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування техніку для використання у господарській діяльності.

Відповідно до п. 1.4. зазначеного договору об`єкт оренди передається в оренду на погоджений сторонами строк, а саме до моменту повернення за вимогою орендодавця. Загальний строк оренди визначається з моменту приймання орендарем майна в оренду до моменту його фактичного повернення орендодавцю, та фіксується у підписаних сторонами акті (-ах) наданих послуг.

Згідно п. 1.5. вказаного договору передача об`єкту оренди орендареві та його повернення орендодавцеві оформлюється відповідним актами приймання-передачі.

П. 3.1. зазначеного договору передбачено, що строк оренди розпочинається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі техніки та закінчується 31.12.2023р. підписанням сторонами акту повернення техніки із оренди.

Відповідно до п. 4.1. вказаного договору підтвердженням факту повернення орендованої техніки орендодавцеві є підписаний сторонами акт повернення техніки з оренди.

Згідно п. 5.1. зазначеного договору розмір орендної плати за усю техніку, зазначену в п.1.2. договору, визначається сторонами у додатковій угоді до даного договору та вказується в акті приймання-передачі наданих послуг з оренди техніки з персоналом.

П. 5.2. вказаного договору передбачено, що орендна плата перераховується у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавцеві на підставі виставлених рахунків на оплату строком до 31.03.2023р.

Відповідно до п.п. 6.1., 6.2. зазначеного договору орендодавець за цим договором зобов`язаний передати орендарю техніку у технічно справному стані, можливим для його використання за призначенням. Орендодавець за цим договором має право вимагати від орендаря своєчасної сплати орендної плати за договором.

Згідно п. 6.3. вказаного договору орендар за цим договором зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

П. 8.1. зазначеного договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписати сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2023р., але у будь-якому разі до моменту повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань за цим договором.

01.03.2023р. між ТОВ «Агрофірма «Дністровська» та ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" була укладена додаткова угода №1 до договору №01-03-23/О.Т. оренди техніки з персоналом від 01.03.2023р. (т. 4 а.с. 58), п. 1 якої передбачено, що розмір орендної плати за користування об`єктом оренди визначається наступним чином: 1300,00 грн., в тому числі ПДВ за І гектар (га) площі земельної ділянки, на якій буде призведемо інків ярих зернових культур та дискування землі орендованою технікою. Розмір орендної плати може бути скорегований сторонами в процесі виконання даного договору, про що укладається додаткова угода.

Згідно п. 2 зазначеної угоди загальний розмір орендної плати, який повинен сплатити орендар, визначається виходячи із кількості гектарів землі на якій фактично буде посіяно ярі зернові культури та дискування землі із використанням техніки та обслуговуючого персоналу орендодавця.

01.03.2023р. між ТОВ «Агрофірма «Дністровська» та ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" був складений акт приймання-передачі техніки до договору №01-03-23/О.Т. оренди техніки з екіпажем (т. 4 а.с. 59), згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) наступну техніку: трактор колісний, сівалка.

09.03.2023р. між ТОВ «Агрофірма «Дністровська» та ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" була укладена додаткова угода №2 до договору №01-03-23/О.Т. оренди техніки з персоналом від 01.03.2023р. (т. 5 а.с. 202), якою внесено наступні зміни: п.5.1. договору викласти у наступній редакції «Розмір орендної плати за усю техніку, зазначену в п.1.2. договору, визначається сторонами у додатковій угоді до даного договору та вказується в акті надання послуг»; п.3.1. «Строк оренди розпочинається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі техніки та закінчується 31.03.2023р.». Внесено зміни у додаткову угоду №1 до договору №01-03-23/О.Т. оренди техніки з персоналом від 01 березня 2023 року та викласти наступній редакції: п. 1 «Розмір орендної плати за користування об`єктом оренди визначається наступним чином: 63 555, 56 грн., в тому числі ПДВ за одну добу користування об`єктом оренди на земельній ділянці, на якій буде призведено посів ярих зернових культур та дискування землі орендованою технікою. Розмір орендної плати може бути скорегований сторонами в процесі виконання даного договору, про що укладається додаткова угода; п. 2 «Загальний розмір орендної плати, який повинен сплатити орендар, визначається виходячи із кількості діб користування об`єктом оренди на земельній ділянці, на якій буде призведено посів ярих зернових культур та дискування землі із використанням техніки та обслуговуючого персоналу орендодавця»; п. 3 «Кількість діб, за які планує орендар використати техніку та обслуговуючий персонал орендодавцю становить 9 діб».

09.03.2023р. між ТОВ «Агрофірма «Дністровська» та ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" був складений акт повернення техніки із оренди до договору №01-03-23/О.Т. оренди техніки з екіпажем (т. 4 а.с. 60), відповідно до якого орендар повернув, а орендодавець прийняв із оренди наступну техніку: трактор колісний, сівалка.

09.03.2023р. між ТОВ «Агрофірма «Дністровська» та ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" був складений акт надання послуг №143 (т. 4 а.с. 61), згідно якого на підставі договору №01-03-23/Т.О. від 01.03.2023р. виконавцем виконані наступні роботи (послуги): оренди с/г техніки з обслуговуючим персоналом; загальна вартість робіт (послуг) 686 400 грн.

Заявником надавались оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які в копіях були долучені до матеріалів справи (т. 13 а.с. 57).

Норми права, що підлягають застосуванню

Ч 1 ст. 3 ГПК України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З 21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абз. 10 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Грошове зобов`язання (борг) згідно абз. 4 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства - це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків визначені договори та інші правочини.

У відповідності до положень ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Ч.1 ст.525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до положень ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ч. 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ч.1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Ст. 252 ЦК України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Ст. 254 ЦК України передбачено, що трок, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п`ятнадцяти дням. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця. Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Ст. 762 ЦК України передбачено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідно до ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно ч. 1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму.

Ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93-1 цього Кодексу. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Згідно ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому: у першу чергу задовольняються: витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою.

Ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Ч.ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Висновки суду

Суд враховує усталені правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження за якими: - заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16); - у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18); - завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів на підставі поданих заявниками доказів існування та обґрунтованості цих вимог (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16). Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: - перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; - при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; - під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19).

Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу приписів статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18).

Системний аналіз цих приписів засвідчує, що законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст. 76 ГПК України), допустимості (ст. 77 ГПК України), достовірності (ст.78 ГПК України) та вірогідності (ст. 79 ГПК України).

Визначення статусу вимог кредитора пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку.

Відповідний висновок наведений Верховним Судом у постановах від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13, від 21.09.2020 у справі № 916/2878/14, від 04.11.2020 у справі № 904/9024/16, постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.01.2021 у справі № 916/4181/14.

Аналіз норм статей 45, 47 КУзПБ свідчить про те, що з моменту офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника провадження у справі про банкрутство є таким, що фактично настав, строк виконання усіх зобов`язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство, і незалежно від настання строку їх виконання, кредитори за такими зобов`язаннями зобов`язані заявити грошові вимоги до боржника у справу про банкрутство з додержанням тридцятиденного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 910/866/20, від 22.11.2022 у справі № 911/2548/20, у справі №910/1800/22 від 08.03.2023р.

Строк (термін) виконання зобов`язання - це певний період (момент) у часі, у який повинно бути виконано те чи інше зобов`язання, передбачене договором. Тобто строк (термін) виконання зобов`язання по своїй суті відображає часову характеристику його виконання та є складовою частиною принципу належного виконання зобов`язання.

У свою чергу строк дії договору - це період у часі, протягом якого діють умови договору, існують ті чи інші зобов`язання, передбачені договором. Причому на підставі договору може виникати як одне, так і кілька зобов`язань, кожне з яких може мати власні строки виконання.

З наведеного слідує, що поняття "строк виконання зобов`язання" та "строк дії договору" не є тотожними чи рівнозначними, більше того, вони тягнуть за собою різні правові наслідки.

Так, недотримання строку договору зазвичай не зумовлює настання негативних наслідків. Навпаки, порушення строку (терміну) виконання зобов`язання призводить до такого негативного результату, як прострочення.

Тобто, саме строк (термін) виконання зобов`язання, будучи складовою принципу його належного виконання, впливає на застосування правових конструкцій, пов`язаних з порушенням зобов`язання, а саме: зумовлює визначення дати порушення зобов`язання, з якою пов`язується виникнення у кредитора права на нарахування санкцій, у тому числі і штрафу, які боржник повинен сплатити за невиконання (неналежне виконання) взятого на себе обов`язку.

Грошові вимоги ТОВ «Агрофірма «Дністровська» ґрунтуються на договорі оренди техніки з персоналом, укладеним з ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН", за умовами якого:

строк оренди розпочинається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі техніки та закінчується 31.12.2023р. підписанням сторонами акту повернення техніки із оренди (п. 3.1. договору);

орендна плата перераховується у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавцеві на підставі виставлених рахунків на оплату строком до 31.03.2023р. (п. 5.2. договору);

договір набирає чинності з моменту його підписати сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2023р., але у будь-якому разі до моменту повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань за цим договором (п. 8.1. договору).

01.03.2023р. між заявником та боржником був підписаний акт приймання-передачі техніки та 09.03.2023р. був підписаний акт повернення техніки.

Враховуючи положення договору оренди, а саме п.п.1. 4, 3.1., додаткової угоди №2 до договору №01-03-23/О.Т. оренди техніки з персоналом від 01.03.2023р., строк оренди розпочався 01.03.2023р. та закінчився 09.03.2023р.; строк дії договору з 01.03.2023р. до 31.12.2023р., але у будь-якому разі до моменту повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань за цим договором.

Таким чином, право вимоги ТОВ «Агрофірма «Дністровська» до боржника на підставі договору №01-03-23/О.Т. оренди техніки з персоналом від 01.03.2023р. виникло з 09.03.2023р., тобто до відкриття провадження у справі про банкрутство (03.04.2023р.).

Визначальною датою для розподілу конкурсних та поточних вимог кредиторів є 03.04.2023р. дата відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" та офіційне повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство на офіційному веб-порталі судової влади України від 04.04.2023р. за №70347.

Тридцятиденний строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, для подання заяв конкурсних кредиторів закінчився 04.05.2023р.

Приймаючи уваги викладене, суд дійшов висновку, що такі вимоги є конкурсними.

Матеріалами справи підтверджується наявність невиконаного зобов`язання боржника щодо оплати за договором №01-03-23/О.Т. оренди техніки з персоналом у сумі 686 400 грн.; доказів оплати вказаної суми заборгованості боржником не надано.

Заперечення розпорядника майна боржника стосовно того, що акт надання послуг №143 від 09.03.2023р. не містить загальної площі земельної ділянки, яку оброблено орендованою технікою, судом до уваги не приймається, оскільки ним не обґрунтовано та не доведено у відповідності до вимог ст.ст. 73-74, 76-80 ГПК України неможливість прийняття вказаного акту; доказів на підтвердження того, що надані послуги не були прийняті боржником, або прийняті з зауваженнями останнім, матеріали справи не містять.

Приймаючи до уваги те, що грошові вимоги ТОВ «Агрофірма «Дністровська» в сумі 686 400 грн. виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство (тобто, до 03.04.2023р.) та є конкурсними вимогами, документально підтверджені та обґрунтовані, суд їх визнає в повному обсязі із задоволенням у четверту чергу у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства.

Стосовно визнання грошових вимог в сумі 5368 грн., які є витратами на сплату судового збору за подачу заяви про грошові вимоги, суд зазначає, що судовий збір не є грошовим зобов`язанням у відповідності до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, а є судовими витратами, та зазначається в реєстрі вимог кредиторів із черговістю задоволення вимог кредиторів - перша згідно п.1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства.

Керуючись ст.ст. 1, 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України суд

У Х В А Л И В:

Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дністровська» до Державного підприємства "Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України" (68440, Одеська обл., Болградський район, село Прямобалка, вул. Свободи, буд. 15; код ЄДРПОУ 00484015) в сумі 686 400 грн. із задоволенням у четверту чергу.

Ухвала є підставою для внесення відомостей до реєстру вимог кредиторів у відповідності до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвала набирає законної сили 29 листопада 2023р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Повну ухвалу складено та підписано 11 грудня 2023р. у зв`язку з тим, що 30.11.2023р. призупинено роботу в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» господарського суду Одеської області внаслідок несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду, що сталася внаслідок хакерської атаки, про що свідчать акти від 30.11.2023р., 01.12.2023р. керівника апарату суду, начальника статистичного відділу, завідувача сектору адміністрування бази даних та наказ від 30.11.2023р. №56 за підписом керівника апарату суду.

У зв`язку з цим своєчасне внесення до автоматизованої системи достовірних даних (інформації про стан розгляду судової справи, оригіналів електронних судових рішень, відомостей про набрання судовим рішенням законної сили тощо) та направлення необхідних відомостей до Єдиного державного реєстру судових рішень не було можливим, оскільки останнє здійснюється за допомогою комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» у відповідності до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України 26.11.2010р. №30.

Наказом від 07.12.2023р. №46 голови Господарського суду Одеської області відновлено роботу в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» та електронній комп`ютерній мережі суду з 08.12.2023р.

Копію ухвали надіслати на електронну адресу: ДП "ДГ ІМ М.І. Кутузова ІВПІМ НААН" (dpdgkutuzova@gmail.com), арбітражного керуючого Вудуда Г.І. (ІНФОРМАЦІЯ_1), Національної академії аграрних наук України (prezid@naas.gov.ua), Одеської обласної прокуратури (odeska.obl@od.gp.gov.ua), Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (info@dp.minjust.gov.ua), Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України (iwpim.naan@gmail.com), Фонду державного майна України (info.spfu.gov.ua), ТОВ "Агрофірма "Дністровська" (af-dnistrovska@ukr.net).

Суддя Л.І. Грабован