Рішення № 115567318, 30.11.2023, Вільшанський районний суд Кіровоградської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 384/499/23

№пр. 2/384/172/2023

30 листопада 2023 року смт. Вільшанка

Вільшанський районний суд

Кіровоградської області

в складі:

головуючого судді Сорокіної О.О.,

з участю секретаря судового засідання Рябова М.В.,

учасник справи:

прокурор Дем`янова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Вільшанка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області Максиміліана Горщака, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, до ОСОБА_1 про припинення права власності шляхом конфіскації земельної ділянки, -

в с т а н о в и в:

Керівник Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області Максиміліан Горщак звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з позовом до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки, посилаючись на те, що ОСОБА_1 , який є громадянином російської федерації, в порядку спадкування за заповітом, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом набув право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 3524384200:02:000:0533 площею 4,3879 га, яка знаходиться на території Сухоташлицької сільської ради Вільшанського (Голованівського) району Кіровоградської області. Право власності на зазначену земельну ділянку 11.06.2018 зареєстроване за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Вільшанського районного нотаріального округу Науменком Ф.С. (номер запису про право власності 26564627). Однак, ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 11.06.2018 по даний час) не відчужив її. У зв`язку з наведеним, прокурор просить конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області належну відповідачеві земельну ділянку із кадастровим номером 3524384200:02:000:0533 площею 4,3879 га, яка знаходиться за межами с. Сухий Ташлик Голованівського району Кіровоградської області. Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 31 липня 2023 року у зазначеній справі відкрито провадження, призначено підготовче засідання з повідомленням учасників справи на 06 вересня 2023 року.

06 вересня 2023 року підготовче засідання не проводилося. Підготовче засідання перепризначено на 25 жовтня 2023 року.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду на 08 листопада 2023 року.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 08 листопада 2023 року змінено предмет позову та ухвалено здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням заяви про зміну предмету позову з позовними вимогами: припинити право власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 4,3879 га, кадастровий номер 3524384200:02:000:0533, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1573730335243, що розташована за межами с. Сухий Ташлик Голованівського району Кіровоградської області, шляхом її конфіскації на користь Держави Україна в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області. Розгляд справи відкладено на 30 листопада 2023 року.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 30 листопада 2023 року постановлено ухвалити заочне рішення.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно. Відзив на позовну заяву не подав.

Згідно зі ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зі згоди позивача, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, суд дійшов наступних висновків.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого на №455, посвідченого 11 червня 2019 року приватним нотаріусом Вільшанського районного нотаріального округу Науменком Ф.С., ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 3524384200:02:000:0533 площею 4,3879 га, яка знаходиться на території Сухоташлицької сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області (а.с. 26).

Вказане також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №332353974 від 16.05.2023 (а.с.15-16).

За інформацією Управління ДМС України у Кіровоградській області від 07 червня 2023 року за №3501.3-2940/35.1-23, громадянин російської федерації ОСОБА_1 зареєстрованим або знятим з реєстраційного обліку УДМС у Кіровоградській області не значиться (а.с. 30).

Відповідно до копії листа Голованівського відділу ДРАЦС у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 02 червня 2023 року за №454-333-30, актовий запис про смерть ОСОБА_1 в архіві Голованівського відділу ДРАЦС у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відсутній (а.с. 34).

Згідно із ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ст. 317 ЦК України).

Суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб`єкти права власності є рівними перед законом (ст. 318 ЦК України).

Частинами 1-7 ст. 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Право власності припиняється у разі: конфіскації (п. 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України).

Відповідно до ст. 373 ЦК України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (ст. 1 ЗК України).

Положеннями частин 1, 2 ст. 2 ЗК України встановлено, що земельні відносини це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3 ЗК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2, 5 ст. 22 ЗК України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об`єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 2,3 ст. 81 ЗК України, іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б)викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) встановлені нормами розділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право», право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 39 даного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Статтею 22 ЗК України визначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність або надаються у користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно зі ст. 145 ЗК України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до пункту 3 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1302 від 09.12.2021, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Пунктом 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, затвердженим наказом Держгеокадастру №603 від 23.12.2021, визначено, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та їй підпорядковане.

Частиною 4 ст. 81 ЗК України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно зі ст. 140 ЗК України, підставами припинення права власності на земельну ділянку є: а)добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б)смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в)відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г)звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; ґ)відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; д)конфіскація за рішенням суду; е)невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом; є) примусове вилучення земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності.

Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров`ю населення) в строки, встановлені приписами органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель; в)конфіскації земельної ділянки; г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; ґ)примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов`язаннях власника цієї земельної ділянки; ґ-1)примусового звернення стягнень на право емфітевзису, суперфіцію за зобов`язаннями особи, яка використовує земельну ділянку на такому праві (ст. 143 ЗК України).

Згідно ст. 148 ЗК України земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та на умовах, встановлених законом.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа №6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Враховуючи викладене та те, що ОСОБА_1 , будучи громадянином російської федерації, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 11 червня 2018 року по даний час) не відчужив її, право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянка підлягає припиненню шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, тому з відповідача на користь Кіровоградської обласної прокуратури необхідно стягнути судовий збір в розмірі 4026 грн. (2684 грн. 00 коп. за подання позовної заяви та 1342 грн. 00 коп. за подання заяви про забезпечення позову).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області Максиміліана Горщака, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, до ОСОБА_1 про припинення права власності шляхом конфіскації земельної ділянки - задовольнити повністю.

Припинити право власностіОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на земельну ділянку з кадастровим номером 3524384200:02:000:0533 площею 4,3879 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану за межами с. Сухий Ташлик Голованівського району Кіровоградської області, шляхом її конфіскації на користь держави Україна в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Після набрання рішенням законної сили, скасувати арешт на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 3524384200:02:000:0533, площею 4,3879 га, яка знаходиться на території Сухоташлицької сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області (на даний час Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області), що накладений ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 31 липня 2023 року у справі № 384/499/23, провадження №пр. 2-з/384/11/2023 та скасувати заборону органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Кіровоградської обласної прокуратури (р/р UA848201720343100001000004600 в банку - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач - Кіровоградська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910025) судовий збір в сумі4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Вільшанський районний суд Кіровоградської області.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Голованівська окружна прокуратура, вул. Паркова, 13 смт. Голованівськ, Кіровоградська область;

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, вул. А. Корольова, 26, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ: 39767636.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1.

Повний текст судового рішення складено 11 грудня 2023 року.

Суддя О.О. Сорокіна