Рішення № 115563150, 12.12.2023, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/7894/23

провадження № 2/0274/1817/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12.12.2023 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: головуючого судді Вдовиченко Т.М., за участі секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами

в с т а н о в и в :

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Кудіна А.В. звернулася з позовною заявою до ОСОБА_1 , в обґрунтування якої зазначила, що 07.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» (надалі ТОВ «ФК «Інвеструм») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №02044-07/2021.

18.01.2022 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №18012022, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №02044-07/2021 в сумі 25375,00 грн.

12.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» та ОСОБА_1 був укладений договір позики №0678798761.

24.11.2022 між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №24/11-22, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором позики №0678798761 в сумі 59862,50 грн.

13.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гоуфінгоу» та відповідачем був укладений кредитний договір №3276412693/446464.

19.04.2022 між ТОВ «ФК «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №19042022-Г, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3276412693/446464 в сумі 18750,00 грн.

09.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та відповідачем був укладений кредитний договір №3276412693/704802.

19.04.2022 між ТОВ«Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №19042022-Є, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3276412693/704802 в сумі 14500,00 грн.

18.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та відповідачем був укладений кредитний договір №3276412693/697928.

19.04.2022 між ТОВ«Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №19042022-Є, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3276412693/697928 в сумі 3225,00 грн.

Після відступлення прав вимоги відповідачем не здійснено сплати в рахунок погашення заборгованості за договорами кредиту, в результаті чого він допустив заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача разом із судовими витратами.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 13.11.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін ( а.с. 91-92).

Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення матеріалів позовної заяви та ухвали суду про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця її проживання, який повернувся до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи, що справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, ненадходження від відповідача відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши представлені письмові докази в справі, суд прийшов до наступного висновку.

07.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №02044-07/2021. ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 7000 грн. строком на 15 днів до 21.07.2021 зі сплатою відсотків в розмірі 912,5% річних (а.с.12-15).

18.01.2022 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №18012022, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №02044-07/2021 в сумі 25375,00 грн (а.с.16-20).

12.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» та ОСОБА_1 був укладений договір позики №0678798761/2, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 5000 грн. Строк користування кредитом - 18 днів, зі сплатою 25695,87% річних (а.с.26-31).

24.11.2022 між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №24/11-22, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором позики №0678798761 в сумі 59862,50 грн (а.с.32-36).

13.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гоуфінгоу» та відповідачем був укладений кредитний договір №3276412693/446464, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 5000 грн. Строк кредиту 20 днів до 01.08.2021, зі сплатою 912,5% річних (а.с.40-42).

19.04.2022 між ТОВ «ФК «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №19042022-Г, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3276412693/446464 в сумі 18750,00 грн (а.с.43-47).

09.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та відповідачем був укладений кредитний договір №3276412693/704802, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 4000 грн, строком на 15 днів до 23.07.2021, зі сплатою 912,5% річних (а.с.51-53).

19.04.2022 між ТОВ«Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №19042022-Є, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3276412693/704802 в сумі 14500,00 грн (а.с.54-59).

18.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та відповідачем був укладений кредитний договір №3276412693/697928, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 4000 грн., строком на 15 днів до 02.07.2021, зі сплатою 912,5% річних (а.с.64-66).

19.04.2022 між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №19042022-Є, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3276412693/697928 в сумі 3225,00 грн (а.с.67-72).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було укладено кредитні договори, зокрема, кредитний договір № 02044-07/2021 від 07.07.2021, договір позики № 0678798761 від 12.07.2021, кредитний договір № 3276412693/446464 від 13.07.2021, кредитний договір № 3276412693/704802 від 09.07.2021, кредитний договір № 3276412693/697928 від 18.06.2021, за умовами яких відповідач отримав грошові кошти шляхом їх перерахування на банківські карткові рахунки, зазначені у вказаних договорах.

Вказані договори було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, які були надіслані на мобільний номер телефону відповідача.

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказані договори прирівнюється до укладених в письмовій формі.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає доведеним, що вказані кредитні договори були підписані позичальником за допомогою одноразових паролів-ідентифікаторів, які були надіслані первісними кредиторами на номер телефону, зазначений ОСОБА_1 , на підтвердження чого у ідентифікаційній частині договорів містяться коди ідентифікатори відповідача, що і є його безпосереднім підписом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (стаття 78 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що обов`язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача. Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами (ст.77-ст.80 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження виконання ТОВ «ІНФІНАНС» зобов`язань за договором позики № 0678798761 від 12.07.2021 року, позивачем надано до суду квитанцію №97478654 від 12.07.2021 про перерахування на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , грошових коштів у сумі 5 000,00 грн. (а.с. 31).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Доказів повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними грошима відповідачем матеріали справи не містять.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що позичальник ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання за договором позики № 0678798761 від 12.07.2021 року не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму кредиту) та нараховані проценти за користування позикою не повернув, унаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 59862,50 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 5000 грн., заборгованості за відсотками - 54862,50 грн.

В з в`язку з наведеним суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором позики № 0678798761 від 12.07.2021 року, підлягають задоволенню.

Звертаючись до суду з зазначеним позовом позивач також просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 02044-07/2021 від 07.07.2021 року, яка становить 25375,00 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту - 7000 грн., заборгованості за відсотками - 18375,00 грн, стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 3276412693/446464 від 13.07.2021, яка становить 18750,00 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту - 5000,00 грн., заборгованості за відсотками за користування позикою - 13750,00 грн., стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 3276412693/704802 від 09.07.2021, яка становить 14500,00 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту - 4000,00 грн., заборгованості за відсотками за користування позикою - 10500,00 грн., стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 3276412693/697928 від 18.06.2021, яка становить 3225,00 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту - 1000,00 грн., заборгованості за відсотками за користування позикою - 2225,00 грн.

На підтвердження наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором № 02044-07/2021 від 07.07.2021, кредитним договором № 3276412693/446464 від 13.07.2021, кредитним договором № 3276412693/704802 від 09.07.2021, кредитним договором № 3276412693/697928 від 18.06.2021 позивачем було надано копії кредитних договорів, договорів факторингу, витяги з реєстру боржників, а також розрахунки заборгованості за укладеними кредитними договорами.

Разом з тим, вказані документи не підтверджують факт отримання відповідачем коштів на підставі укладених договорів та наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі, який зазначає позивач.

Розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договорів на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а, отже, не є належними доказами наявності заборгованості. Зазначені розрахунки з зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документами, що створені самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в них, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких вони були складені, не можуть бути доказами наявності заборгованості, на яких наполягає позивач.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Разом з тим, позивачем не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що відповідачу по вищевказаним кредитними договорами № 02044-07/2021 від 07.07.2021, № 3276412693/446464 від 13.07.2021, № 3276412693/704802 від 09.07.2021, № 3276412693/697928 від 18.06.2021 були перераховані грошові кошти у розмірах, які зазначені позивачем.

Відтак, жодних належних доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позовній заяві щодо вказаних кредитних договорів матеріали справи не містять. Тому в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 02044-07/2021 від 07.07.2021, кредитним договором № 3276412693/446464 від 13.07.2021, кредитним договором № 3276412693/704802 від 09.07.2021, кредитним договором № 3276412693/697928 від 18.06.2021 суд відмовляє.

Також на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті, пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1320,10 грн.

Керуючись ст. 12-13,76-81,89,247,258,263-265,247-275,279,354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів (місце знаходження: вул. Симона Петлюри, 30 м. Київ, ЄДРПОУ 35625014, НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за Договором позики № 0678798761 від 12.07.2021 року в розмірі 59 862,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1320,10 грн судового збору.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 12 грудня 2023 року

Головуючий: Т.М. Вдовиченко