Ухвала суду № 115562552, 12.12.2023, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2-а/734/49/23 Справа № 734/5337/23

Ухвала

12 грудня 2023 року смт. Козелець

Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Бузунко О. А., ознайомившись з адміністративним позовом ОСОБА_1 , поданим представником позивача адвокатом Хуторненко Ігорем Миколайовича, до Відділення поліції № 1 Чернігівського районного управління Національної поліції в Чернігівській області, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Хуторненко Ігор Миколайович звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів Відділення поліції № 1 Чернігівського районного управління Національної поліції в Чернігівській області, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимісерії БАД № 832206 від 27 жовтня 2023 року, а провадження у справі закрити.

При зверненні представника позивача з позовом до суду, ним подано клопотання про поновлення пропущеного строку для подачі позову до суду, в якому він посилається на те, що з фотокопією оскаржуваної постанови ОСОБА_1 ознайомився лише 15 листопада 2023 року, після того як його захисник ознайомився з матеріалами справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2023 року визнано неповажними причини пропуску строку для звернення до суду, позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачупротягомдесяти днів з дня вручення ухвали звернутися до суду з заявою, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.

11 грудня 2023 року представником позивача подано до суду нове клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому зазначено, що встановлений законом процесуальний строк звернення до суду було пропущено у зв`язку з хворобою та в зв`язку з неотримання оскаржуваної постанови 27 жовтня 2023 року, оскільки підпис не має схожих ознак з підписом ОСОБА_1 .

Відповідно до положень статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина перша статті 123 КАС України).

Частиною другою статті 123 КАС України установлено, що якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику ЄСПЛ як джерело права.

ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ указав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).

Отже, за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

У цьому випадку, за твердженням представника позивача, підставою пропуску строку звернення до суду, як зазначає представник позивача, стало перебування позивача на лікуванні та те, що з фотокопією оскаржуваної постанови ОСОБА_1 ознайомився лише 15 листопада 2023 року, після того як його захисник ознайомився з матеріалами справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

До адміністративного позову стороною позивача додано копію постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимісерії БАД № 832206 від 27 жовтня 2023 року. З копію вказаної постанови вбачається, що 27 жовтня 2023 року копія постанови була отримана ОСОБА_1 /про що у відповідній графі ОСОБА_1 поставив свій підпис/. Отже, ОСОБА_1 було вручено копію постанови 27 жовтня 2023 року і з цього часу почав свій відлік строк, передбачений ч. 2 ст. 286 КАС України, який за станом на час звернення до суду 15 листопада 2023 року закінчився.

Твердження представника позивача про те, що ОСОБА_1 ознайомився з копією постанови від 27 жовтня 2023 року лише 15 листопада 2023 року спростовуються даними постанови від 27 жовтня 2023 року, про що детально описано вище. Посилання представника позивача на те, що підпис не має схожих ознак з підписом ОСОБА_1 не мають для суду доказового значення, оскільки нічим не підтверджені. Так само судом не беруться до уваги твердження представника позивача про перебування на лікуванні позивача в період з 05 по 13 листопада 2023 року, оскільки суду не надано жодного доказу на підтвердження цього.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (пункт 9 частини четвертої статті 169 КАС України).

Отже,зважаючи на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом, а наведені причини пропуску цього строку не дають підстав для визнання їх поважними та, відповідно, поновлення строку звернення до суду, суд вважає правильним повернути позовну заяву позивачеві.

На підставі викладеного та керуючись статтею 169 КАС України,

постановив:

адміністративний позов ОСОБА_1 , поданий представником позивача адвокатом Хуторненко Ігорем Миколайовича, до Відділення поліції № 1 Чернігівського районного управління Національної поліції в Чернігівській області, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, повернути позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Олена БУЗУНКО