Вирок № 115559543, 11.12.2023, Залізничний районний суд м. Львова

Єдиний унікальний номер судової справи 462/9231/23

Номер провадження 1-кп/462/704/23

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2023 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023141390001024 від 23.10.2023 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Жупани, Сколівського р-ну, Львівської обл., який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 357 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

встановив:

Рух справи в суді.

27.11.2023 року (вх. № 25289) з Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області у Залізничний районний суд м. Львова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023141390001024 від 23.10.2023 року відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України, до якого долучено реєстр матеріалів досудового розслідування, розписку про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування (а.с. 1-2, 3-5, 6-10, 11).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2023 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - ОСОБА_1 (а.с. 13).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 28.11.2023 року призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні (а.с. 14).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 11.12.2023 року кримінальне провадження призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_4 , 22.10.2023 року, близько 06 год. 56 хв. перебуваючи на території АЗС «WOG», що по вул. Кузневича, 5 у м. Львові, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з метою власного збагачення, таємно, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю стороннього нагляду наблизився до автомобіля марки «BMW 535і», номерний знак НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_6 , відчинив передні праві двері автомобіля, які не були зачинені на замок, та викрав із салону зазначеного автомобіля жіночу сумочку марки «Chanel» чорного кольору вартістю 45 575 грн. 00 коп., в якій знаходилися особисті речі, візитниця вартістю близько 300 грн. 00 коп. та грошові кошти у розмірі 150 000 грн. 00 коп., 400 доларів США, вартість яких у відповідності до офіційного курсу НБУ станом на момент вчинення кримінального правопорушення, становила 14 640 грн. 00 коп. Після чого ОСОБА_4 із викраденим майном залишив місце події, у подальшому розпорядився викраденим майном та грошовими коштами на власний розсуд. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_6 матеріальних збитків на загальну суму 210 515 грн. 00 коп.

Так, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану з 05 год. 30хв. 24.02.2022 року на підставі Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 року, із подальшими змінами та доповненнями злочин вважається вчиненим в умовах воєнного стану.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Окрім цього, ОСОБА_4 , після вчинення ним 22.10.2023 року, близько 06 год. 56 хв. по вул. Кузневича, 5 у м. Львові, таємного викрадення чужого майна (крадіжки) за вказаних обставин, а саме, викравши таємно, шляхом вільного доступу із автомобіля марки «BMW 535і», номерний знак НОМЕР_1 , який знаходиться у користуванні ОСОБА_6 жіночу сумку «Chanel», вартістю 45 575 грн. 00 коп., у якій знаходилися особисті речі, візитниця вартістю близько 300 грн. 00 коп., грошові кошти у розмірі 150 000 грн. 00 коп. та 400 доларів США, вартість яких у відповідності до офіційного курсу НБУ станом на момент вчинення кримінального правопорушення, становила 14 640 грн. 00 коп., у подальшому близько 07 год. 00 хв. виявив у ній паспорт громадянина України № НОМЕР_2 виданий на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та маючи умисел на незаконне заволодіння паспортом привласнив його та використовував для власних потреб.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному заволодінні паспортом, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України.

Позиція сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 надав суду пояснення, свою вину у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.

Судом було встановлено, що ОСОБА_4 правильно розуміє зміст вказаних обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої його позиції.

Враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорювались фактичні обставини кримінального провадження, з`ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності такої їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), провів судовий розгляд у порядку, передбаченому даною нормою, обмежившись лише допитом обвинуваченого.

Мотиви суду, оцінка та висновки.

Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та за ч. 3 ст. 357 КК України, як незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом або іншим важливим особистим документом.

За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно вимогам ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов`язок доказування зазначених обставин під час судового розгляду покладається на прокурора.

Так, показання обвинуваченого у судовому засіданні послідовні та логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції. Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу не заявлялося.

Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України доведена у повному обсязі і підтверджується доказами, які є у матеріалах кримінального провадження, обвинуваченим не оспорюються.

Призначення покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому у даній справі суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У той же час згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2015 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.

Отже при призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує: ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра (а.с. матеріалів кримінального провадження 101), також те, що останній визнав свою вину, висловив щире каяття у скоєному.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття. Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлені.

У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

За таких обставин, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з метою перевиховання та виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання не пов`язане з реальним позбавленням волі, так, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого, без реального відбування покарання у виді позбавлення волі, суд на підставі ст. 75 КК України вважає за необхідне звільнити останнього від відбування покарання, з покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України.

Таке покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави у приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Щодо арешту майна.

Враховуючи, що у даному кримінальному провадженні ухвалами слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова № 462/8155/23 від 25.10.2023 року та від 31.10.2023 року (а.с кримінального провадження 69, 128-130) було накладено арешт на речові докази, а згідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, тому накладений арешт слід скасувати, а вказане майно повернути законним власникам.

Щодо процесуальних витрат.

Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у кримінальному провадженні становлять 1 933 грн. 00 коп., які відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави, зокрема:

- 1 673 грн. 00 коп. витрат на проведення судової дактилоскопічної експертизи, згідно Висновку експертизи № СЕ-19/114-23/21555-Д (а.с кримінального провадження 164);

- 260 грн. 00 коп. витрат на проведення судової товарознавчої експертизи, згідно Висновку експертизи № 5316/23 (а.с кримінального провадження 174).

Щодо запобіжного заходу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова № 462/8155/23 від 27.10.2023 року (із визначенням розміру застави у двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) (а.с. кримінального провадження 157-159) - залишити до вступу вироку у законну силу.

Щодо зарахування строку попереднього ув`язнення.

Згідно положень ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.

Суд приймає до уваги, що 26.10.2023 року ОСОБА_4 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 276 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та 27.10.2023 року про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 3 ст. 357 КК України.

Так, ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова № 462/8155/23 від 27.10.2023 року (із визначенням розміру застави у двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят, отже ОСОБА_4 , слід зарахувати у строк покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, а саме: з обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - 27.10.2023 року до дня набрання вироком законної сили.

Цивільний позовм у кримінальному провадженні не заявлений.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 368-371, 373-376, 392, 395 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді - 5 (п`ять) років позбавлення волі;

-за ч. 3 ст. 357 КК України у вигляді - 2 (два) роки обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі - з 27.10.2023 року до дня набрання вироком законної сили.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання із випробуванням протягом іспитового строку, тривалістю 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк обчислювати відповідно до положень ст. 165 КВК України з моменту проголошення вироку суду.

Обраний обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишити до вступу вироку у законну силу.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати у розмірі 1 933 (одна тисяча дев`ятсот тридцять три) грн. 00 коп., за результатами проведення судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/114-23/21555-Д (а.с кримінального провадження 164) та судової товарознавчої експертизи № 5316/23 (а.с кримінального провадження 174).

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова № 462/8155/23 від 25.10.2023 року (а.с кримінального провадження 69), а саме на: сумку жіночу чорного кольору марки «CHANEL», яку було вилучено 23.10.2023 року під час огляду місця події по вул. Г. Кузневича, 5 у м. Львові, та повернути вказане майно законному власнику.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова № 462/8155/23 від 31.10.2023 року (а.с кримінального провадження 128-130), а саме на: спортивні штани темно-сірого кольору на яких наявне маркування «French Denim»; светр синього кольору в світло-сіру полоску та яскраво-синьо полоску та знизу якого наявне маркування «BERGSBIKKEM»; кепку чорного кольору із емблемою герба України, яка набита ниткою чорного кольору розмір 57-58 см.; олімпійку чорного кольору із сірими вставками із водонепроникної тканини марки «Regetta Great Outdoors», яка защіпається на замок по типу блискавка, та спереду якої наявні дві кишені; кросівки чорного кольору марки «Levis» 41 розміру; мобільний телефон золотистого кольору марки Xiaomi Redmi Note 4 з карткою мобільного оператора Life + НОМЕР_3 , Imei 1: НОМЕР_4 та Imei 2: НОМЕР_5 ; мобільний телефон темно-синього кольору марки Xiaomi Redmi 5, які належать підозрюваному ОСОБА_4 та були добровільно видані ним 27.10.2023 року, та повернути вказане майно законним власникам.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- два файли: 20231022062953_202310273007_1000169$1$0$7 та 20231022062929_20231022073046_1000169$1$0$2, які збережено на цифровому носії (а.с. матеріалів кримінального провадження 66) - залишити у матеріалах кримінального провадження;

- сумка жіноча чорного кольору марки «CHANEL», паперовий протокол про АП серії НОМЕР_6 , гаманець жіночий срібного кольору марки «Victoria Secret», ключ (брелок) до автомобіля «BMW», 2 косметички марки «Victoria Secret» із косметичними засобами (а.с. матеріалів кримінального провадження 67) - повернути законним власникам.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Вирок суду складений та підписаний суддею у нарадчій кімнаті 11.12.2023 року.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: ОСОБА_1