Постанова № 115557097, 11.12.2023, Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 511/3670/23

Номер провадження: 3/511/2039/23

"11" грудня 2023 р. суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Іванова О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

11.11.2023 року о 16 год. 15 хв. в м. Роздільна по вул. Кишинівська гр. ОСОБА_1 протягом року повторно керував авто Форд Сієрра д./з НОМЕР_2 , не маючи право керування таким т.з. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п .2.1.а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст.126 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про час та місце розгляду адміністративних матеріалів повідомлений належним чином, про що в справі є відповідні докази. Будь-яких пояснень, заперечень та жодних доказів на спростування вище викладеного до суду не надав, заяв про відкладення судового засідання не надав.

Суд вважає зазначити, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов`язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на вищевикладене, ігнорування ОСОБА_1 виклику до суду, суд приходить до висновку про розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до частини 5 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом або керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, вчинено повторно протягом року.

Санкція зазначеної статті передбачає відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Так, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 470493 від 11.11.2023 року, згідно якого, 11.11.2023 року о 16 год. 15 хв. в м. Роздільна по вул. Кишинівська гр. ОСОБА_1 протягом року повторно керував авто Форд Сієрра д./з НОМЕР_2 , не маючи право керування таким т.з.;

- копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 470541 від 10.11.2023 року, згідно якого гр. ОСОБА_1 10.11.2023 року о 15 год. 28 хв. керував т/з, не мав права керування таким т/з;

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №91104 від 11.03.2023 р. відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.1а ПДР,згідно якоговодій механічноготранспортного засобуповинен матипри собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях останнього міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП- повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Відповідно до вимогстатті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 33 КУпАПпередбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для застосування додаткового стягнення, передбаченого санкцією закону про адміністративну відповідальність, у виді оплатного вилучення керованого транспортного засобу, суд вважає за доцільне зауважити таке.

В абзаці четвертому пункту 28 Постанови № 14 ВСУ роз`яснив, що оплатне вилучення транспортного засобу може бути є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність частиною шостою статті 121, частинами другою та третьою статті 130 КпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

Зважаючи на ту обставину, що надані суду матеріали не містять доказів належності ОСОБА_1 керованого ним автомобіля на праві власності, суд вважає, що правові підстави для застосування такого виду стягнення як оплатне вилучення транспортного засобу відсутні.

Згідно наявних матеріалів, ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.

Суд також враховує висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду від 04.09.2023 року у справі №702/301/20 щодо можливості позбавлення права керування транспортними засобами особу, яка на момент вчинення правопорушення не отримувала посвідчення водія.

Вирішуючи питання щодо обсягу застосованого стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 30КпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Згідно з частиною третьою статті 30КпАП у разі, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Зі змісту частини першої статті 317-1КпАП випливає, що виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.

При цьому частиною другою статті 317-1КпАП визначено, що особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Разом з тим, суду не надані відомості, які б свідчили про виконання чи невиконання зазначених вище постанов суду, якими на ОСОБА_1 накладене адміністративне стягнення, передбачене частиною п`ятою ст. 126 КУпАП, тому суд позбавлений можливості визначити точний строк не відбутого ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом.

Отже, суд позбавлений можливості визначити остаточне стягнення згідно з приписами частини третьої статті 30 КпАП, тобто шляхом приєднання до призначеного судом стягнення невідбутої частини стягнення за попередніми судовими рішеннями.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП та з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, слід з метою виховання останнього та запобіганню вчинення нових правопорушень накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 статті 126 КУпАП, діючої на момент вчинення порушення, з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданнюКодексу України про адміністративні правопорушеннящодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Відповідно дост. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За такихобставин,суд вважаєза доцільнестягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 536,80 гривень.

Керуючись ст. ст.40-1,130,268,279,280,283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобами строком на 5 (п`ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Реквізити для сплати штрафу:

Отримувач: ГУК в Од.обл./м.Роздільна/21081300

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37607526

Номер рахунку (стандарт IBAN): UA848999980313080149000015001

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку МФО: 899998

Код класифікації доходів бюджету: 21081300

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого по найму, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 536,80 гривень.

Реквізити для сплати судового збору:

отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783,

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001

кодкласифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Роздільнянський районний суд Одеської області протягом 10 днів з дня її постановлення.

Суддя: О. В. Іванова

Постанова набрала законної сили "_" __20___р.

Срок пред`явлення до виконання постанови 3 місяці.