Рішення № 115551054, 11.12.2023, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/5383/23

11 грудня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні від 21.04.2023 р. № 01/21-04-2023;

зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Тернопільської області допустити ОСОБА_1 до складення кваліфікаційного іспиту на заняття адвокатською діяльністю та вирішити питання про складення ОСОБА_1 кваліфікаційного іспиту в межах строку, визначеного п. 4 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача було допущено кваліфікаційного іспиту. 21.04.2023 ОСОБА_1 складала письмову частину кваліфікаційного іспиту. У продовж відведеного строку позивачем було виконано усі чотири письмові завдання білету №4.

27.07.2023 позивач отримала засобами поштового зв`язку рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні від 21.04.2023 р. № 01/21-04-2023, яким вирішено вважати позивача такою, що не склала письмову частину кваліфікаційного іспиту.

Однак позивач не погоджується із вказаним рішенням, оскільки вважає, що відповідач при оцінювані виклав свою позицію лише загальними фразами, якими жодним чином не вказано на факт того, що нею допущені будь-які помилки при складанні письмового кваліфікаційного іспиту, що і слугувало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.

Ухвалою судді від 28.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 03.10.2023 витребувано у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області докази (матеріали), що стосуються предмета спору, а саме, прийняття оскарженого рішення від 21.04.2023 р. № 01/21-04-2023.

На виконання вимог вказаної ухвали, 23.10.2023 до суду від відповідача надійшли копія кваліфікаційної справи ОСОБА_1 та копія екзаменаційного білету №4.

Ухвалою суду від 11.11.2023 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Представник відповідача ні відзиву на позовну заяву ні будь-яких клопотань до суду не подав.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області №03/24-03-2023 (протокол №79 від 24.03.2023) допущено ОСОБА_1 до складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні (арк. справи 47)

ОСОБА_1 21.04.2023 складала письмову частину кваліфікаційного іспиту.

Засобами поштового зв`язку позивач 27.07.2023 отримала рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні від 21.04.2023 р. № 01/21-04-2023, яким вирішено вважати позивача такою, що не склала письмову частину кваліфікаційного іспиту (арк. справи 6-7, 57-60).

Пунктами 2-3 даного рішення вирішено не допустити ОСОБА_1 до складення усної частини кваліфікаційного іспиту. Відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, вважаючи його протиправним, позивач звернулася до суду із даним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру" від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).

Відповідно до статті 2 Закону № 5076-VI адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Частиною 1 та 2 статті 8 Закону № 5076-VI встановлено, що особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам частин першої та другої статті 6 цього Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту та перелік документів, що додаються до заяви, затверджуються Радою адвокатів України.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури перевіряє відповідність особи вимогам, установленим частинами першою та другою статті 6 цього Закону. З метою перевірки повноти та достовірності відомостей, повідомлених особою, яка виявила бажання стати адвокатом, і за наявності письмової згоди такої особи кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, кваліфікаційна палата або визначений нею член палати можуть звертатися із запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, що зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати необхідну інформацію.

Згідно з частинами третьою та четвертою вказаної статті За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приймає рішення про:

1) допуск особи до кваліфікаційного іспиту;

2) відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту.

Рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня його отримання.

За змістом статті 9 Закону № 5076-VI кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом.

Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.

Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може бути допущена до складення такого іспиту повторно не раніше ніж через шість місяців. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит повторно, може бути допущена до наступного кваліфікаційного іспиту не раніше ніж через один рік.

Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може протягом тридцяти днів з дня отримання рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури оскаржити його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів.

Відповідно до пункту 1 Розділу 2 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 270 від 17 грудня 2013 року, зі змінами і доповненнями, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 14 лютого 2020 року № 28 особа, яка виявила бажання стати адвокатом (далі - Заявник), звертається до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. До заяви додається письмова згода Заявника на обробку персональних даних, проведення перевірки повноти та достовірності повідомлених ним відомостей та зобов`язання про надання необхідних для перевірки документів на запит КДКА, кваліфікаційної палати КДКА або визначеного нею члена палати. У разі не надання особою, яка виявила бажання стати адвокатом, письмової згоди на перевірку достовірності і повноти повідомлених нею відомостей, така особа до кваліфікаційного іспиту не допускається.

Пунктом 9 розділу 4 Порядку №270 передбачено, що кваліфікаційний іспит складається з двох частин: письмового іспиту та усного іспиту, які складаються окремо.

Згідно з пунктом 10 того ж розділу кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури на основі Програм складення кваліфікаційного іспиту формують та затверджують рішенням КДКА екзаменаційні білети, кожний з яких підписується головою КДКА та затверджується печаткою КДКА. Для складення письмового та усного іспитів формуються та використовуються окремі екзаменаційні білети (екзаменаційні білети для складення письмового іспиту та екзаменаційні білети для складення усного іспиту).

Положеннями пункту 12 розділу 4 Порядку №270 визначено, що на виконання письмової роботи та для підготовки до усної відповіді особі надається час, який повинен становити не менше двох годин та не повинен перевищувати шести годин для кожної частини іспиту. У випадку, коли письмовий іспит триває понад чотири години, усний іспит може бути призначений комісією на іншу дату.

Письмовий іспит складається першим (пункт 13.1 розділу 4 Порядку №270).

У відповідності до пункту 13.9 розділу 4 Порядку №270 оцінка кожного із чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати, і головою КДКА, якщо останній приймає участь у її засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів. Середній бал за результатами складення письмового іспиту, вирахуваний як середньоарифметичне число від сумарної кількості виставлених балів, та не може перевищувати 120 і бути меншим за 80 балів.

Особа, яка за результатами складення письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит (пункт 13.12 розділу 4 Порядку №270).

До складення усного іспиту допускаються особи, які успішно склали письмовий іспит (пункт 14.1 розділу 4 Порядку №270).

Відповідно до пункту 1 розділу 5 Порядку №270 рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про допуск/відмову до складення іспиту, затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу особі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту/відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту приймається складом кваліфікаційної палати КДКА відкритим голосуванням простою більшістю голосів та підписується Головою КДКА, головою кваліфікаційної палати та секретарем КДКА.

Порядком також визначено критерії оцінювання рівня знань за 30-ти бальною шкалою (пункт 15 розділу 4), де:

- відмінний рівень (26-30) балів, підготовлене письмове завдання: - демонструє знання правових понять і категорій та взаємозв`язку між ними; знання назв і змісту нормативно - правових актів; знання та вірне розуміння змісту правових норм, їх характерних рис та особливостей; вміння давати змістовний та логічний аналіз правових норм; здатність робити власні висновки в разі неоднозначності, спірного чи проблемного характеру поставленого питання чи проблеми; відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.

- добрий рівень (21-25) балів, підготовлене письмове завдання містить наступні недоліки: недостатня повнота, незначні неточності чи прогалини при викладенні того чи іншого аспекту питання; містить посилання не на всі основні нормативно-правові акти, що регулюють відповідні правовідносини, або ж їх назви та дати прийняття вказані з помилками; логіко-фактологічне обґрунтування містить певні прогалини або неточності; відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.

- задовільний рівень (20) балів, підготовлене письмове завдання містить наступні недоліки: зміст свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання; відповідь не містить взагалі, або має лише загальні посилання на відповідні джерела правового регулювання; підготовлене письмове завдання не повною мірою відповідає визначеній законом процесуальній формі; складений процесуальний документ не відповідає загальним вимогам документообігу; у роботі багато грубих орфографічних помилок; - відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.

- незадовільний рівень (0) балів, письмове завдання не було підготовлене або було підготовлене неправильно, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі або ж є абсолютно безсистемною чи алогічною. Не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.

З оскаржуваного рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області № 01/21-04-2023 від 21.04.2023 слідує, що за результатами оцінювання письмових робіт ОСОБА_1 набрала 40 балів, а тому вважається такою, що не склала письмову частину кваліфікаційного іспиту.

При цьому, у рішенні наведено мотиви, з яких здійснювалось оцінювання виконання письмових завдань ОСОБА_1 членами Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області, а саме:

Виходячи із змісту фабули першого завдання екзаменаційного білету № 4 ОСОБА_1 складено позовну заяву про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Завдання виконано неправильно, містить ґрунтовні змістовні помилки, що свідчить про невірне розуміння аспектів поставленого питання. У позовній заяві викладаються вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. При складанні процесуального документа здобувачем використано загальні норми матеріального права, без посилання на норми, які безпосередньо регулюють спірну ситуацію та є підставами для її вирішення, що свідчить про відсутність розуміння фабули справи.

За результатами оцінювання першого завдання білету комісія прийшла до висновку, що 1 завдання було підготовлено незадовільно та оцінюється двома членами палати сумарно у 0 балів.

Отже, перше завдання четвертого білету оцінено двома членами кваліфікаційної палати сумарно у 0 балів (незадовільний рівень).

За фабулою другого завдання білету № 4 ОСОБА_1 необхідно було скласти адміністративний позов про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Зміст виконання другого завдання свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання та невірне розуміння поставленого питання, не відповідає загальним вимогам процесуального законодавства.

У позовній заяві відсутнє обґрунтування того, у чому полягає порушення норм права, що призводить до нечинності податкового рішення-повідомлення. У своїй відповіді здобувач використовує норми матеріального права для визначення термінів вжитих у фабулі справи без розуміння завдання, яке перед ним ставиться.

Враховуючи наведене, друге завдання білету № 4 оцінено двома членами кваліфікаційної палати сумарно у 40,0 балів.

Згідно третього питання екзаменаційного білету ОСОБА_1 необхідно було підготувати заяву про відвід судді.

При виконанні третього завдання здобувач обмежився лише фактичним переписуванням фабули справи без будь-якого власного аргументування.

Тому, дане письмове завдання вважається таким, що було підготовлено неповністю і оцінюється сорока балами двома членами кваліфікацийної палати.

Третє завдання білету № 4 оцінено двома членами кваліфікаційної палати сумарно у 40,0 балів.

Згідно фабули четвертого завдання білету № 4 ОСОБА_1 потрібно було скласти за фабулою справи висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої правової допомоги.

Правова позиція сформульована ОСОБА_1 у відповіді не ґрунтується на вихідних даних фабули справи, що свідчить про прогалини у знаннях матеріального права. Не запропоновано належного способу захисту права згідно фабули завдання. У здобувача відсутнє розуміння завдання, яке потребує вирішення.

Четверте завдання білету № 4 оцінено двома членами кваліфікаційної палати у 0 балів (незадовільний рівень).

Отже, за результатами оцінювання письмового іспиту ОСОБА_1 отримала середній бал - 40,0.

Суд вказує, що дискреційне право органу адвокатського самоврядування обумовлене певною свободою в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків, що дає підстави для висновку про те, що відповідна КДКА/ВКДКА при прийнятті рішення діяла у межах власної дискреції, що визначається завданнями та функціями, покладеними на даний орган.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти встановлені законом права і обов`язки владних суб`єктів, які визначають ступінь самостійності їх реалізації з урахуванням принципу верховенства права і полягають у тому, що при вчиненні дій та прийнятті рішень владний суб`єкт здійснює свої повноваження з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих дій або рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин (Рекомендація Комітету Ради Європи №R (80)2 від 11.03.1980).

Отже, жоден інший суб`єкт чи орган, в тому числі і суд, не може здійснювати втручання у здійснення суб`єктом владних повноважень своєї компетенції, зокрема, компетенції Комісії щодо оцінювання рівня знань.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.08.2020 у справі №822/33/18.

Таким чином, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області від 21.04.2023 №01/21-04-2023 прийнято в межах повноважень та у відповідності до норм чинного законодавства, а тому позов в цій частині задоволнню не підялгає.

При цьому, особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може бути допущена до складення такого іспиту повторно не раніше ніж через шість місяців.

Станом на час розгляду даної справи сплив шестимісячний термін з дня прийняття оскарженого рішення, а відтак, позивач може бути допущена до складення такого іспиту повторно.

Також суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги щодо зобов`язання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області допустити ОСОБА_1 до складення кваліфікаційного іспиту на заняття адвокатською діяльністю та вирішення питання про складення ОСОБА_1 кваліфікаційного іспиту в межах строку, визначеного п. 4 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", як похідної від позовної вимоги про визнання протиправними та скасування рішення від 21.04.2023 №01/21-04-2023.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначені норми чинного законодавства та встановлені у справі фактичні обставини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових втрат.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 11 грудня 2023 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Тернопільської області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Острозького князя, 10, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46025, код ЄДРПОУ 25693808).

Головуючий суддяБаб`юк П.М.