Ухвала суду № 115550810, 11.12.2023, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі в частині позовних вимог

11 грудня 2023 року Справа № 480/5439/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи: ОСОБА_2 , Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) через представника звернулася до суду з позовною заявою до Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач, Охтирський ВДВС), третя особа - ОСОБА_2 (далі - третя особа-1 - ОСОБА_2 ) про визнання протиправними та скасування:

- постанови Охтирського ВДВС від 22.05.2023 №71864833 про відкриття виконавчого провадження за змістом п.3 резолютивної частини про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 13400,00 грн.,

- постанови Охтирського ВДВС від 22.05.2023 №71864833 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 13400,00 грн.,

- постанови Охтирського ВДВС від 22.05.2023 №71864833 про стягнення з боржника ОСОБА_1 розміру мінімальних витрат виконавчого провадження на загальну суму 272,28 грн.

Ухвалою суду від 07.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін з урахуванням особливостей розгляду даної категорії справ, передбачених ст. ст. 268, 269, 270-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 16.06.2023 засідання призначено в режимі відеоконференції за участю представника ОСОБА_1 - Цуркана Віктора Івановича в приміщенні Охтирського міськрайонного суду Сумської області (т.1 а.с.67).

Ухвалою суду від 18.07.2023 за клопотанням представника позивача провадження у справі було зупинено (т.1 а.с.176-177), а ухвалою суду від 02.10.2023 поновлено.

Ухвалою суду від 07.11.2023, занесеної до журналу судового засідання, відзив відповідача, надісланого 06.11.2023 було повернено без розгляду, у зв`язку із відсутністю доказів направлення його стороні позивача.

Судові засідання неодноразово відкладались та в них оголошувались перерви за клопотанням представника позивача, та у зв`язку із залученням до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (далі - третя особа-2 - Дніпровський ВДВС у місті Києві), та витребуванням додаткових пояснень, доказів у відповідача та третьої особи.

Чергове судове засідання було призначено на 08.12.2023, однак, позивач, представники позивача, відповідача та третьої особи-2, а також третя особа-1, повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились (т.2 а.с.167-180).

Представник позивача 08.12.2023 надіслав заяву про проведення засідання 08.12.2023 без участі сторони позивача (т.2 а.с.181).

Представник відповідача надіслав заяву, в якій просив справу розглянути без участі представника Охтирського ВДВС, а у задоволенні позову просив відмовити (т.2 а.с.68). Представник третьої особи-2, а також третя особа-1 заяв про розгляд справи без їх участі до суду не надсилали, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.3 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважав можливим проводити судове засідання за відсутності учасників справи.

Дослідивши в судовому засіданні наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження в частині позовних вимог що стосується постанови Охтирського ВДВС від 22.05.2023 №71864833 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на загальну суму 272,28 грн. (т.1, а.с.17), з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У пункті 24 рішення від 20.07.2006 у справі Сокуренко і Стригун проти України (заяви N 29458/04 та N 29465/04, пункт 24) Європейський суд з прав людини вказав, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (…).

Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Крім того, згідно із ч.1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Як встановлено судом предметом оскарження є серед інших постанова від 22.05.2023 №71864833 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, прийнята Охтирським ВДВС під час примусового виконання виконавчого листа, виданого Охтирським міськрайонним судом Сумської області в цивільній справі №583/236/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Охтирської міської ради, Служба у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Охтирської міської ради, Служба у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей та яким, зокрема, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково та зобов`язано ОСОБА_1 завчасно (за місяць) повідомляти батька - ОСОБА_2 про зміну адреси проживання дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому у позові позивачем заявлено позовну вимогу про визнання протиправною та скасування постанови Охтирського ВДВС від 22.05.2023 №71864833 про стягнення з боржника ОСОБА_1 розміру мінімальних витрат виконавчого провадження на загальну суму 272,28 грн.

Однак в судовому засіданні представник позивача зазначив, що предметом оскарження є саме постанова від 22.05.2023 №71864833 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на загальну суму 272,28 грн., яка і додана до матеріалів справи (т.1, а.с.17). Про прийняття постанови про стягнення витрат виконавчого провадження стороні позивача не відомо. На виконання вимог ухвал суду відповідачем повідомлено, що такої постанови Охтирським ВДВС не приймалось. Такої постанови не надано і Дніпровським ВДВС. Про прийняття такої постанови під час закінчення виконавчого провадження не вбачається і з інформації про виконавче провадження (т.2, а.с.23-27).

У свою чергу варто відмітити, що одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, регламентується Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ), відповідно до ст. 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону № 1404-VІІІ, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

За змістом пункту 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди є виконавчими документами.

Частиною другої статті 74 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Предметом розгляду у цій справі є, серед іншого, постанова старшого державного виконавця Охтирського ВДВС не про стягнення витрат виконавчого провадження, а про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №71864833 від 22 травня 2023 року.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1404-VІІІ витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Відповідно до п. 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі Інструкція) витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.

Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Матеріалами справи підтверджено, що постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження була винесена одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження 22.05.2023 (т.1, а.с.17).

У свою чергу, згідно вказаного вище п. 2 розділу VI Інструкції мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).

Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)).

Якщо у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону, чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9-15 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Якщо у разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа витрати виконавчого провадження, які здійснювалися приватним виконавцем за рахунок власних коштів, не були стягнуті, приватний виконавець з а п о т р е б и виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження, яка підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом та цією Інструкцією.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та постанова про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження є різними документами виконавця у виконавчому провадженні.

У свою чергу, оскільки постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження не входить у перелік постанов, визначених частиною другою статті 74 Закону, відповідно вона в силу частини 1 цієї ж норми Закону може бути оскаржена сторонами, виконавчого провадження, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження №71864833, в межах якого видана одна із спірних постанов - про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 22.05.2023, відкрито з приводу примусового виконання виконавчого листа, виданого Охтирським міськрайонним судом Сумської області 18.05.2023 у цивільній справі №583/236/21 (т.1, а.с.17).

Тобто у цій справі оскаржується рішення старшого державного виконавця (постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження), ухвалена у виконавчому провадженні, відкритому щодо виконавчого документа, виданого у цивільному судочинстві.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Вказане виключає можливість розгляду цієї справи в частині вимог про визнання протиправною та скасування постанови Охтирського ВДВС від 22.05.2023 №71864833 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 272,28 грн. у порядку адміністративного судочинства.

Схожі висновки викладені Верховним Судом у постанові від 24 березня 2023 року у справі № 640/12384/21.

Беручи до уваги вказане, а також те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, вбачається необхідним закрити провадження у справі в частині вимог про визнання протиправною та скасування постанови Охтирського ВДВС від 22.05.2023 №71864833 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 272,28грн., оскільки справа у вказаній частині вимог не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись у порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 238, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи: ОСОБА_2 , Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в частині вимог про визнання протиправною та скасування постанови Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 22.05.2023 №71864833 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 272,28 грн. - закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи в цій частині позовних вимог віднесено до компетенції суду цивільної юрисдикції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя І.Г. Шевченко