Рішення № 115546896, 10.10.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 758/10889/21

Провадження № 2/761/2686/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Сіромашенко Н.В.,

за участі секретаря Дем`янчук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року до Подільського районного суду м. Києва звернувся позивач з вищевказаним позовом.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 11.08.2021 матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, передано на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва за підсудністю.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач є споживачем житлово-комунальні послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказує, що 05 серпня 2014 року в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання ПАТ «АК «Київводоканал», в подальшому перейменованим у ПрАТ «АК «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого водопостачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем). Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов договору. У разі відмови споживачів від отримання послуг, дана відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал» для оформлення припинення надання цих послуг.

Позивач зазначає, що відповідач отримує житлово-комунальні послуги на підставі договору, оскільки після розміщення повідомлення та договору на адресу ПрАТ «АК «Київводоканал» жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та договору від неї не надходило.

Відповідач в порушення умов договору щодо повної та своєчасної оплати спожитих в період з 01.08.2014 по 31.01.2020 послуг з водопостачання та водовідведення не виконав належним чином, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 20757,25 грн. Також, у відповідача наявна заборгованість зі сплати внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку - 73,62 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості складає 20830,87 грн.

У зв`язку із простроченням сплати відповідачем спожитих житлово-комунальних послуг позивачем також нараховані 3 % річних у розмірі 1793,44 грн. та інфляційні втрати у розмірі 5637,07 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2021 вищевказана справа надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.11.2021 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

20.07.2023 до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, поданий представником позивача - адвокатом Котовим С.В., в якому останній просить відмовити в задоволенні позову та застосувати строк позовної давності до позовних вимог. Крім цього зазначає, що відповідачці на праві власності квартира за адресою: АДРЕСА_1 не належить. Також зазначає, що відповідач у зв`язку з розглядом справи планує понести витрати на правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн, яка надається відповідачу на підставі договору від 25.01.2021 № 005.

27.07.2023 до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив від позивача, в якій представник позивача зазначає, що Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 згідно із яким: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» установлено карантин на всій території України з 12.03.2020 дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, продовжено на всій території України згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392, від 17.06.2020 № 500, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020 № 760, від 13.10.2020 № 956, від 09.12.2020 № 1236, від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405, від 16.06.2021 № 611 іт.д. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 № 855 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» до 01.10.2021 на території України подовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом ЅАRЅ-Со?-2» та від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Таким чином, починаючи з 12.03.2020 і до 30.06.2023 тривав карантин, встановлений постановами Кабінету Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19. Отже, в силу положень Закону № 540-IX та встановлення і продовження карантину продовжені й строки позовної давності. Так, якщо строк позовної давності (3 роки) у частині дебіторської/кредиторської заборгованості повинен був минути в період карантину, то він продовжується, тобто встановлена статтею 257 ЦК України загальна позовна давність тривалістю у три роки - продовжена до закінчення дії карантину. Така ж правова позиція, викладена в Постанові Верховного суду від 13 вересня 2022 року у справі № 910/16029/21, Постанові Верховного суду від 22 вересня 2022 року у справі № 920/724/21, Постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21. При вирішенні спору суду слід врахувати, що у пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності, і всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). Після переривання перебіг позовної давності починається заново, отже позовні вимоги про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги заявлені в межах строків позовної давності.

Заявлені адвокатом у справі витрати, які відповідач очікує понести в зв`язку із розглядом справи у розмірі до 25 000,00 грн не відповідають критерію розумності, співмірності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін), оскільки справа є малозначною, а ціна позову складає 28 261,38 грн. Представник відповідача, адвокат Котов Сергій Володимирович подав відзив на позовну заяву на 2 аркуші, в якому фактично написав лише про застосування строків позовної давності та про те, що квартира на праві приватної власності за ОСОБА_1 не зареєстрована.

25.08.2023 від позивача до канцелярії суду надійшли пояснення у справі до яких позивач надав розрахунок заборгованості за житлово-комунальні послуги з урахуванням строку позовної давності, який був перерваний та просив стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.02.2017 по 31.01.2020 в розмірі 17314,26 грн., 3% річних в розмірі 551,78 грн та інфляційні втрати в розмірі 1060,47 грн.

19.09.2023 до канцелярії суду надійшло клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи доказів, а саме відповіді КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 03.08.2023 №49 на адвокатський запит щодо реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, про дату і час розгляду справи по суті повідомлялись належним чином, причини неявки суд не повідомили, тому, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача, на підставі наявних у справі доказів. Крім цього відповідач скористався своїм правом надати відзив на позовну заяву.

Представник позивача просив розглядати справу у його відсутність, позов підтримав та просив його задовольнити.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 26.04.1986 по 11.08.2021 (дата надання відповіді на запит) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської РДА.

Так, 26.04.2014 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» № 1198 від 10.04.2014, яким внесено зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який доповнено новими частинами.

Статтю 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» доповнено п. 5, яким визначено, що виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

05.08.2014 року в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення щодо публічного договору (оферти) про надання публічним акціонерним товариствам «Акціонерна компанія «Київводоканал», що перейменоване на приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору.

Вказано, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал», для оформлення припинення надання цих послуг.

Відповідач є споживачем послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 . Жодних відмов від отримання послуг від неї не надходило (матеріали справи не містять).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (сплатила суму коштів), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Відповідно до ч.4 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договір про надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

Відповідно до п. 1.1. договору ПрАТ «Київводоканал» зобов`язується своєчасно надавати споживачу відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуги з водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньо будинкових систем), а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та строки і на умовах, що передбачені договором.

Відповідно до п. 3.1 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. За цим договором застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунком.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконує свої договірні зобов`язання шляхом надання відповідачу централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення.

За приписами ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пунктів 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на те, що зобов`язання по оплаті вартості житлово-комунальних послуг покладається на споживача законом, відсутність оформленого між сторонами письмового договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати таких послуг (постанова Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13).

Вбачається, що відповідач, в порушення умов вищевказаного договору і вимог, що передбачені наведеними вище нормативними актами, зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих послуг з водопостачання та водовідведення не виконала.

Разом з цим, представником відповідача заявлене клопотання про застосування строку позовної давності до вказаної позивачем заборгованості.

Відповідно до розрахунку наданого представником позивача та перевіреного судом, заборгованість відповідача за спожиті житлово-комунальні послуги, з урахуванням строку позовної давності, за період з 01.02.2017 по 31.01.2020 становить 17314,26 грн.

Згідно п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до ч. 2-4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.

Розмір внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку визначається окремо для кожної будівлі із розрахунку на один рік, для складової витрат на повірку ділиться на строк міжповірочного інтервалу.

Відповідний розмір внеску встановлений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.09.2019 № 1716, однак він не сплачений відповідачем, внаслідок чого її борг складає 73,62грн.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» закріплена правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого у національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що у зв`язку з простроченням щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг за період з 01.02.2017 по 31.01.2020, боржник зобов`язана сплатити на користь позивача 3% річних у розмірі 531,78 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1060,47 грн.

Відповідачем та її представником не надано до суду доказів на спростування розрахунку заборгованості, наданого позивачем.

Відповідно до усталених загальних правових висновків Верховного Суду щодо порядку застосування позовної давності, викладених, зокрема, в постановах від 23 січня 2020 року у справі № 916/2128/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 914/197/19, виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3677/17, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Відповідно до положень ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з приписами ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частинами першою, п`ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 зі змінами «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19», з 03.04.2020 на всій території України запроваджено карантин.

Оскільки з 02.04.2020 набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби (СОVID-19), відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, зі змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені, у т.ч. статтями 257,258 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину.

Відтак, позовна давність на території України подовжується на строк дії карантину.

Як встановлено судом, позивач звернувся до суду з даним позовом 05.08.2021. При цьому, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за період з 01.08.2014 по 31.01.2020 включно. Отже, за вимогами про стягнення заборгованості за період з 01.08.2014 по 31.01.2017 позивач пропустив строк звернення до суду, а тому в цій частині позовних вимог суд відмовляє у зв`язку зі спливом позовної давності.

Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПрАТ «АК «Київводоканал» підлягають частковому задоволенню.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 2270,00 грн, який був сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, Конституцією України, ст. ст. 360, 526, 530, 625, 629 ЦК України, статтями 162, 179 Житлового кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (ЄДРПОУ 03327664, адреса: м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01.02.2017 по 31.01.2020 у розмірі 17 314,26 грн, 3 % річних у розмірі 551,78 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1060,47 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (ЄДРПОУ 03327664, адреса: м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А) судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н.В. Сіромашенко