Рішення № 115545271, 16.10.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/9956/23

Провадження №2/752/5102/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2023 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СТС - групп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «СТС - групп» (далі - ТОВ «СТС-групп») звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 01.02.2023 Ірпінським судом Київської області розглянуто кримінальне провадження від 16.02.2022 №12022111050000424 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 191, ч.3 ст. 191 КК України, та затверджено угоду між прокурором та відповідачем та про визнання винуватості у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень.

ОСОБА_1 в період з 01.04.2020 по 14.07.2021 перебував в трудових відносинах з ТОВ «СТС-групп», займав посаду торгового представника, проте своїх обов`язків щодо внесення отриманої виручки за поставлений товар від покупців не виконував, гроші в касу підприємства не передавав, чим спричинив шкоду в сумі 77650,99 грн.

Докази встановлення вини відповідача у вчиненні матеріальних збитків, а також обґрунтованості розміру їх сум містяться у вироку від 01.02.2023 по справі №367/4627/22, який набрав законної сили 03.03.2023.

Спричинену шкоду відповідач добровільно не відшкодував, що змусило позивача звернутись до суду за захистом порушених прав.

Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СТС-групп» матеріальну шкоду в сумі 77650,99 грн.

20.06.2023 судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено її до розгляду без виклику сторін.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

01.02.2023 Ірпінським районним судом Київської області у справі №367/4627/22 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч.3 ст. 191 КК України, ухвалено вирок, згідно з яким затверджено угоду від 01.11.2022 про визнання винуватості, укладену прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 , визнано останнього винувати у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 191, ч.3 ст. 191 КК України, та призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю строком на 2 роки, встановлено іспитовий строк 1 рік, покладено певні обов`язки. Цивільний позов не заявлено.

Під час судового розгляду зазначеного кримінального провадження було встановлено, що ОСОБА_1 внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, шляхом привласнення чужого майна, яке було ввірено особі, та привласнення чужого майна, яке було ввірено особі, вчиненого повторно, під час перебування у трудових відносинах з ТОВ «СТС-групп», спричинив матеріальну шкоду в загальному розмірі 77650,99 грн.

Згідно ч. 7 ст. 128 КПК України, особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вирок суду від 01.02.2023 у справі №367/4627/22 є обов`язковим для суду в питанні, чи мали місце дії щодо привласнення чужого майна, яке було ввірено особі, та чи вчинені вони ОСОБА_1 .

З огляду на приписи ч.6 ст.82 ЦПК України ті обставини, що відповдіач було вчинив дії щодо заволодіння чужим майном, яке було ввірено йому та перебувало в її віданні, вчинене повторно, доказуванню не підлягають.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 9 постанови від 31.03.1989 №3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», вирішуючи при постановленні вироку питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд має керуватися відповідними нормами цивільного, трудового та іншого законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам, підприємствам, установам, організаціям, державі. Матеріальна відповідальність робітників і службовців за шкоду, заподіяну злочином підприємству, установі, організації, з якими вони перебували у трудових відносинах, визначається згідно з статтями 130-138 КЗпП України.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.134 Кодексу законів про працю України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Тому на підставі ст.134 КЗпП України відповідач несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, завдану позивачу його діями, що мають ознаки кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про розмір завданих позивачу вчиненням кримінальних правопорушень збитків, суд встановив наступне.

Як вбачається з вироку суду від 01.02.2023 у справі №367/4627/22 загальний розмір матеріальних збитків, спричинених кримінальними правопорушеннями, становить 77650,99 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2684 грн., оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі, а позивач звільнений від його сплати відповідно до п.6 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 12- 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СТС-групп» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТС - групп» матеріальну шкоду в сумі 77650 (сімдесят сім тисяч шістсот п`ятдесят) грн. 99 коп.

Стягнути ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СТС-групп», місцезнаходження: м. Київ, вул. Промислова, б. 4-А, код ЄДРПОУ 42921807.

Представник позивача: Хоменко Юрій Анатолійович, місцезнаходження: м. Київ, вул. Промислова, б. 4-А

Відповідач: ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Ж. І. Кордюкова