Рішення № 115543384, 11.12.2023, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1188/23

Провадження № 2/288/258/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року смт Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зайченко Є. О.,

з участю секретаря судових засідань -Плетенецької Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до суду з позовною заявою до Попільнянської селищної ради Житомирської області (далі - Відповідач), про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якій вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько, ОСОБА_2 , який на день смерті проживав у АДРЕСА_1 , проживав одиноко.

Місцем відкриття спадщини, відповідно до ч. 1 ст.1221 ЦК України, є останнє місце проживання спадкодавця.

Позивач, є спадкоємцем померлого за законом першої черги, згідно зі ст.1261 ЦК України, де в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В зв`язку з необхідністю оформити право на спадщину на належне померлому спадкове майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, та земельну ділянка, що розташовані за вищевказаною адресою, виникла потреба отримати у нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину за законом, проте, звернувшись до нотаріуса, було повідомлено, що відповідно до ч. 1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Тобто строк для подачі заяви для прийняття спадщини, закінчився 05 серпня 2022 року.

Проте заяву про прийняття спадщини після смерті батька, у визначений законодавством строк не мала можливості подати, так як 24 лютого 2022 року в зв`язку з російським вторгненням в Україну та початком повномасштабної збройної агресії росїї проти України, тривалий час нотаріальні контори не працювали. Крім того, вимушена була разом з дочкою виїхати за кордон 04 квітня 2022 року, та не встигла до закінчення строку для подачі заяви про прийняття спадщини повернутися в Україну, а тому пропустила вказаний строк.

На сьогоднішній день, жодних заяв про прийняття спадщини за вказаним спадкодавцем, до нотаріальної контори, подано не було, спадкова справа не відкривалась та немає інших спадкоємців, які прийняли спадщину та за згодою яких могла б подати заяву про прийняття спадщини після спливу строку, встановленого законом, а тому питання про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини може бути вирішене тільки в судовому порядку.

Батько, на день смерті проживав одиноко.

Заповіт на користь будь-яких інших осіб, померлим також не складався.

Вважає, що пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважної причини, а тому є всі підстави для визначення їй додаткового строку для її подання.

На підставі вищевикладеного, Позивач просить визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом, після смерті батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у три місяці, з дня набрання рішення суду законної сили. Розгляд справи провести без її участі. Судові витрати покладає на себе.

Позивач в судове засідання не з`явилась, в позовній заяві просила справу розглядати без її участі.

Представник Відповідача Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області в судове засідання не з`явився, надав до суду лист в якому просив розгляд проводити без участі представника селищної ради, проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Згідно частини третьої статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 05 жовтня 2021 року, відділом держаної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №3247.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець села Мала Чернявка, Попільнянського району Житомирської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживав без реєстрації до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті за вищевказаною адресою проживав одиноко. Наведене підтверджується копією довідки Романівського старостинського округу Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області № 202 від 27.09.2022.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом виданого державним нотаріусом Попільнянської державної нотаріальної контори Житомирської області, спадкоємцем майна ОСОБА_3 значиться її син ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 зареєстрував своє право власності на нерухоме майно на підставі вищезазначеного свідоцтва, що підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.01.2006.

ОСОБА_3 рахувалася власником земельних ділянок з кадастровим номером : 1824785700:02:005:0036 та 1824785700:02:005:0033, що підтверджується копія Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.05.2021 та від 25.05.2021

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

02 березня 2001 року ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 та змінила своє прізвище на « ОСОБА_4 » /копія свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 /.

18 березня 2010 року ОСОБА_8 та ОСОБА_6 розірвали шлюб /копія свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 /.

23 жовтня 2015 року ОСОБА_8 зареєструвала свій шлюб з ОСОБА_9 та змінила своє прізвище на « ОСОБА_8 » /копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 /.

Відповідно до Витягів зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину, заповіти/спадкові договори), спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , до даного часу не заведена, заповіт не складався.

Листом приватного нотаріуса Попільнянського районного нотаріального округу Житомирської області № 137/01-16 від 15 травня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 , в зв`язку із пропуском встановленого законодавством терміну на прийняття спадщини.

Судом досліджено поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини Позивачем в зв`язку з тим, що 24 лютого 2022 року в зв`язку з російським вторгненням в Україну та початком повномасштабної збройної агресії росї проти України, тривалий час нотаріальні контори не працювали. Крім того, вона вимушена була разом з дочкою виїхати за кордон 04 квітня 2022 року, та не встигла до закінчення строку для подачі заяви про прийняття спадщини повернутися в Україну, а тому пропустила вказаний строк.

24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану. Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Спадкоємці, які протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України не подали заяву про прийняття спадщини, вважаються такими що не прийняли її.

Згідно з правилами статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини вважається день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, виданим відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.

Згідно частини п`ятої статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Статтею 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо).

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженням, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Законодавцем не надається ніякого значення тривалості періоду, який пройшов з дня закінчення строку для прийняття спадщини, що не виключає можливості подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за наявності поважності причин його пропуску, також і після спливу значної кількості часу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

За змістом статей 12, 81, 89, 263 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

За вищенаведених обставин, є достатні підстави для задоволення позовних вимог та надання Позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Вимогу про стягнення з відповідача понесених судових витрат позивач не заявляв, тому керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у статті 13 ЦПК України, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно статті 141 ЦПК України.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»; ст. ст. 1223, 1265, 1268-1270, 1272 ЦК України; ст. ст. 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 189-200, 206, 211, 247, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом, після смерті батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у три місяці, з дня набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Є. О. Зайченко