Ухвала суду № 115527483, 29.11.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/54623/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 , погоджене прокурором другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на те, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014100120000009 від 22.04.2014 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 365, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що впродовж 60-их років минулого століття проведено будівництво та у 1966 році введено в експлуатацію Київську ГЕС, у тому числі завершено будівництво лівобережної захисної греблі із дренажним каналом протяжністю понад 40 км на території Лебедівської і Хотянівської сільських рад Вишгородського району Київської області.

З метою укріплення основи земляної греблі державним підприємствам лісового господарства доручено провести засадження її гребня лісовими породами дерев.

Окрім того, за проектом ПАТ «Укргідропроект», протягом 1960 року здійснено будівництво захисної дамби між с. Хотянівка та с. Лебедівка Вишгородського району Київської області, загальною довжиною 14,6 км, яка перебуває на балансі ПАТ «Укргідроенерго» та входить до складу гідротехнічної споруди «Земляні плотини і дамби» і внесена до Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна.

Всі вищевказані об`єкти є гідротехнічними спорудами Київської ГЕС, що виконують функцію підпору води та водосховища, для можливості його комплексного використання, захисту територій від затоплення чи підтоплення при розрахункових рівнях води у водосховищі.

З моменту введення в експлуатацію територія лівобережної захисної дамби Київської ГЕС, її дренажного (обвідного) каналу, захисної дамби між селами Хотянівка та Лебедівка Київської області використовувалася з дотриманням вимог Земельного та Водного кодексів України на умовах постійного користування або оренди виключно для розміщення об`єктів гідроенергетики, у тому числі віднесених до відання ПАТ «Укргідроенерго», державних установ та організацій енергетичної сфери, а також державними лісогосподарськими підприємствами відповідно до їх завдань та повноважень.

Зазначає, що незважаючи на вищевказані вимоги чинного законодавства України, у ОСОБА_8 під час огляду території лівобережної захисної дамби Київської ГЕС, точна дата проведення якого не встановлена, виник умисел на заволодіння вільними від забудови земельними ділянками, розміщеними на території лівобережної захисної дамби Київської ГЕС, її дренажного (обвідного) каналу, захисної дамби між селами Хотянівка та Лебедівка Київської області для власних комерційних інтересів.

Зокрема, за задумами ОСОБА_8 на вказаних територіях можливо здійснити будівництво котеджних містечок елітного житла, яке вигідно продати за ринковими цінами зацікавленим особам.

Усвідомлюючи, що реалізація такого плану потребує значного фінансування, робочих і матеріальних ресурсів, ОСОБА_8 вирішив залучити до нього свого компаньйона по бізнесу ОСОБА_9 , який погодився стати учасником і реалізатором зазначених планів.

Однак реалізація цих планів була неможлива без отримання права власності на земельні ділянки, на яких ОСОБА_8 та ОСОБА_9 планували здійснити будівництво елітних житлових комплексів.

Як особи, які реалізовували інвестиційні проекти у сфері будівництва житла, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 достовірно розуміли та усвідомлювали, що законної процедури отримання земельних ділянок у приватну власність громадян лівобережної захисної дамби Київської ГЕС, її дренажного (обвідного) каналу, захисної дамби між селами Хотянівка та Лебедівка Київської області не існує, а тому розробили план, який передбачав отримання таких земель у власність шляхом реалізації протиправної схеми із використанням корупційних зв`язків в органах державної влади та місцевого самоврядування.

За цим планом, що мав створювати видимість законності проведених процедур, необхідно було здійснити пошук громадян України, які за винагороду мали використати своє право на безоплатну приватизацію земельних ділянок, так званих «підставних осіб», отримання від них нотаріально посвідчених довіреностей на право представництва інтересів, звернення від їх імені до органів Держгеокадастру, які уповноважені приймати рішення про виділення земельних ділянок у приватну власність громадян, розробку необхідної документації із землеустрою, проходження її процедур погодження і затвердження, внесення відомостей про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за конкретною особою.

Після проходження цих процедур через укладення цивільно-правових угод ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повинні отримати земельні ділянки у приватну власність або оформити таке право власності на підконтрольних їм осіб.

Слідством також встановлено, що для реалізації такої складної схеми заволодіння землями державної власності ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вирішили залучити ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які погодилися стати учасниками протиправних дій та виконати поставлені завдання відповідно до загального злочинного плану, ставши учасниками організованої злочинної групи. В процесі підготовки до протиправних дій, залучення безпосередніх виконавців їх вчинення, вирішення інших питань, спрямованих на втілення злочинного плану злочинна група трансформувалася і набула чітких ознак злочинної організації із стійкою ієрархічною структурою, метою якої стало незаконне заволодіння землями державної власності шляхом вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів.

Поклавши на себе функції організаторів і керівників злочинної організації, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 особисто підбирали її учасників, забезпечуючи при цьому стійкість організованої групи, керованість і тривалість намічених ним злочинних дій, використовуючи для відбору кандидатів їх особисті якості - схильність до вчинення корисливих злочинів, умови та спосіб їх життя, фізичний стан, зв`язки, здатність до підпорядкування, тощо.

Так, приблизно у 2019 році, перебуваючи на території м. Києва та Київської області, більш точний час та місце досудовим розслідуванням встановити не вдалося, ОСОБА_8 до реалізації злочинних планів залучив довірену йому особу ОСОБА_6 , ОСОБА_9 - власного помічника ОСОБА_12 , ОСОБА_10 - своїх довірених осіб ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 - своїх довірених осіб, дані яких на теперішній час не встановлено.

Кожен із вищевказаних осіб з власних мотивів, а також під керівним впливом ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , погодилися на участь у злочинній організації, після чого кожному з них було доведено загальну мету розробленого плану на заволодіння землями державної власності, алгоритм протиправних дій на кожному із етапів реалізації злочинного плану, а також відведену роль кожному із учасників злочинної організації на виконання конкретних завдань, спрямованих на досягнення єдиного злочинного результату.

Також, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , як активний учасник злочинної організації, будучи одним із виконавців (співвиконавців), пособником протиправних дій і довіреною особою ОСОБА_8 , виконував наступні функції:

-забезпечував виконання завдань та доручень особисто ОСОБА_8 ;

-приймав участь у розробці планів вчинення злочинів та розподілі ролей між учасниками злочинної організації;

-визнавав і дотримувався встановлених правил поведінки та конспірації в злочинній організації;

-як уповноважена особа ОСОБА_8 забезпечував комунікацію із ОСОБА_10 і ОСОБА_11 з питань реалізації конкретних етапів злочинного плану, обмін з ними необхідною інформацією через телефонні месенджери;

-діючи як представник за довіреністю підписував необхідні документи, у тому числі договори купівлі-продажу земельних ділянок, від імені ОСОБА_8 ;

-одержував свою частку грошових коштів від протиправної діяльності;

- забезпечував приховування протиправних дій та не притягнення учасників організації до кримінальної відповідальності за вчинені злочини.

28.11.2023 о 07 год. 11 хв. ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України і того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень:

- участь у злочинній організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 671-IX від 04.06.2020);

- набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції з таким майном, вчиненні дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, джерела його походження, вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно одержано злочинним шляхом, вчиненому в великих розмірах організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України.

Причетність ОСОБА_6 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень підтверджується матеріалами кримінального провадження, копії яких додані до клопотання.

Зокрема, із протоколів огляду мобільного телефону підозрюваної ОСОБА_12 (матеріали тому № 5), вилученого у неї під час обшуку, вбачається, що остання була адміністратором спільних чатів в месенджерах, до прикладу «Консолідація землі», «20 га Дамба», учасниками яких були ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та інші особи. У листуванні між собою вказані особи обговорюють питання приватизації земельних ділянок, їх об`єднання в єдиний масив, плани будівництва тощо. При цьому ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надають конкретні вказівки щодо реалізації цих планів та ставлять строки їх виконання.

Наголошує, що окрему увагу варто приділити фотокопії документу із назвою «МЕМО» від 30.12.2023, з якого вбачається, що учасник 1 бере на себе зобов`язання передати учаснику 2 право власності на 6 га землі, а учасник 2 на реалізацію цього проекту передає 400 000 доларів США.

Як стверджує сторона обвинувачення учасником 1 у цьому документі є підозрюваний ОСОБА_10 , а учасником 2 - зацікавлені особи ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що підтверджується як листуванням у спільних чатах, так і безпосередньо вчиненими діями та наслідками у вигляді протиправної передачі у власність так званим «підставним особам» земельних ділянок.

Окрім того із особистого листування ОСОБА_10 і ОСОБА_12 вбачається, що саме вони, а також ОСОБА_11 , були відповідальні за організацію і доставку так званих «підставних осіб» до нотаріальних контор для підписання документів, пов`язаних із купівлею-продажем земельних ділянок, що було одним із етапів легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.

Долучені до клопотання копії нотаріально посвідчених довіреностей так званих «підставних осіб», проекту землеустрою щодо відведення у власність 52 громадянам земельних ділянок, наказів ГУ Держгеокадастру в київській області про його затвердження та передачу земельних ділянок у власність 50 громадянам, договори купівлі-продажу та інші лише документально підтверджують факт реалізації, запланованих злочинних дій, які обговорювалися у листуванні між ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 за участі ОСОБА_12 і ОСОБА_6 як безпосередніх виконавців.

Окрім того, допитані як свідки так звані «підставні особи», на яких оформлялося право безоплатної приватизації земельних ділянок, надали показання, що погодилися підписати в нотаріальній конторі документи, пов`язані із виділенням земельних ділянок, виключно за винагороду у розмірі від 500 до 2000 гривень. Але при цьому особи, які пропонували їм такі дії, зазначали, що виділену їм землю вони передають на 2 роки в оренду безоплатно, а потім можуть розпорядитися нею на власний розсуд. Насправді так звані «підставні особи» підписали нотаріально посвідчені довіреності на ім`я ОСОБА_13 і ОСОБА_14 , які, діючи від їх імені, продали виділені земельні ділянки ОСОБА_8 та матері ОСОБА_9 - ОСОБА_15 .

Такі відомості вбачаються із протоколів допитів свідків ОСОБА_16 від 14.01.2022, ОСОБА_17 від 14.01.2022, ОСОБА_18 від 14.01.2022, ОСОБА_19 від 17.01.2022, ОСОБА_20 від 06.07.2022, ОСОБА_21 від 04.07.2022, ОСОБА_22 від 25.11.2023, ОСОБА_23 від 25.11.2023, ОСОБА_24 від 25.11.2023, ОСОБА_25 від 27.11.2023, ОСОБА_26 від 27.11.2023.

При цьому свідки ОСОБА_17 і ОСОБА_27 за фотознімками впізнали підозрюваного ОСОБА_11 як особу, яка займалася пошуком серед молоді так званих «підставних осіб», організовував їх прибуття до нотаріальних контор та особисто передавав готівкові грошові кошти.

Свідок ОСОБА_27 окрім того підтвердив, що ОСОБА_11 займався цією справою систематизовано і навіть доручав ОСОБА_27 здійснювати пошук таких осіб шляхом розміщення відповідних оголошень у соціальних мережах, за що обіцяв грошову винагороду.

Разом із цими даними обґрунтованість підозри підтверджується висновками таких експертиз.

Зокрема, висновком комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 30.10.2023 № 12505/23-41 підтверджено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3221884000:33:016:0934, 3221884000:33:016:0939, 3221884000:33:016:0943, 3221884000:33:016:0944, 3221884000:33:016:0945, 3221884000:33:016:0947, 3221884000:33:016:0948, 3221884000:33:016:0949, 3221884000:33:016:0950, 3221884000:33:016:0952, 3221884000:33:016:0955, 3221884000:33:016:0956, 3221884000:33:022:0928, 3221884000:33:022:0930, 3221884000:33:022:0931, 3221884000:33:022:0932, 3221884000:34:004:0153, 3221884000:34:004:0155 повністю, а земельні ділянки з кадастровими номерами 3221884000:33:016:0912, 3221884000:33:016:0913, 3221884000:33:016:0915, 3221884000:33:016:0930, 3221884000:33:016:0932, 3221884000:33:016:0937, 3221884000:33:016:0940, 3221884000:33:016:0953, 3221884000:33:016:0983, 3221884000:33:022:0926, 3221884000:33:022:0927, 3221884000:33:022:0929, 3221884000:33:022:0933 частково розташовані в межах захисної дамби, яка проходить на відстані 50 метрів від лівого берегу дренажного каналу-кар`єру та закінчується у с. Лебедівка Вишгородського району Київської області.

Відповідно до висновку судової оціночно-земельної експертизи від 05.10.2023 № 20884/23-41 дійсна ринкова вартість земельних ділянок становить 15 002 289,00 гривень, а вартість земельних ділянок у договорах купівлі-продажу, укладених повіреними ОСОБА_28 і ОСОБА_14 від імені так званих «підставних осіб», становить від 30 до 54 тисяч гривень, що також може свідчити про приховування дійсних доходів, одержаних злочинним шляхом.

Висновком комплексної судової земельно-технічної експертизи № 27377/23-41 від 22.11.2023 підтверджено, що «Згідно із планом "Земляна плотина та дамба (Лівобережна земляна гребля. Хотянівська захисна дамба)", який є складовою технічного паспорту на громадський (виробничий) будинок (приміщення) "Земляні плотини та дамби" (інвентаризаційна справа № 5202211), за адресою: вул. Набережна,1-г, м. Вишгород, виготовленого КП "Вишгородське бюро технічної інвентаризації" станом на 01.12.2014 року, територія від урізу води Київського водосховища до урізу води обвідного дренажного каналу є гідротехнічною спорудою, а саме земляною плотиною та дамбою». Саме до складу цієї гідротехнічної споруди входить захисна дамба, за рахунок якої в порушення вимог Земельного і Водного кодексів України виділено земельні ділянки у приватну власність так званих «підставних осіб».

Слідчий зазначає, що на даний час є необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Наголошує, що враховуючи характер вчинених підозрюваним кримінальних правопорушень та тяжкість покарання, що може загрожувати йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, є всі підстави вважати, що підозрюваний може залишити місце свого проживання і переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а незаконними засобами через залякування може впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначених кримінальних правопорушень, тому з метою запобігання вказаним ризикам, необхідним є застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На думку сторони обвинувачення, встановлено достатньо підстав вважати, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Також, зважаючи, що інкримінованим ОСОБА_6 злочином державі завдано збитку на суму 15 002 289 гривень, враховуючи значні матеріальні статки підозрюваного та доходи, орган досудового розслідування вважає, що необхідно визначити для підозрюваного розмір застави у разі обрання такого запобіжного заходу, не менше 100 000 000 гривень, з покладенням на ОСОБА_6 обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із міста Києва, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з особами визначеними слідчим/прокурором;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив його задовольнити з викладених у ньому підстав, тобто застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити заставу у розмірі 100 000 000 гривень, з покладенням на ОСОБА_6 , обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Підозрюваний та його захисники проти задоволення клопотання заперечували, вказуючи на необгрунтованість підозри та відсутність ризиків, зазначили, що розмір застави є непомірним для підозрюваного, також просили врахувати стан здоров`я підозрюваного та наявність міцних соціальних зв`язків.

Захисник ОСОБА_5 подав скаргу на незаконне затримання підозрюваного, яку сторона захисту в судовому засіданні підтримала, із зазначених у ній підстав.

Прокурор скаргу вважав безпідставною та необгрунтованою, в її задоволенні просив відмовити.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Під час розгляду клопотання встановлено, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014100120000009 від 22.04.2014 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 365, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Так встановлено, що ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , починаючи із 2019 року, для вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів на території м. Києва та Київської області з метою особистого збагачення за рахунок заволодіння землями державної власності шляхом обману, була створена злочинна організація, яка характеризувалась наступним чином:

- попередньою зорганізованістю в спільне об`єднання для вчинення злочинів;

- чіткою ієрархією;

- стабільністю і згуртованістю свого складу;

- розробкою та узгодженням планів та методів вчинення злочинів, пов`язаних із заволодінням чужими грошовими коштами;

- об`єднаністю злочинів єдиним планом з розподілом функції кожного із учасників групи, спрямованих на досягнення єдиної злочинної мети;

- обізнаністю усіх учасників групи з планом злочинних дій;

- наявністю загальновизнаних правил поведінки;

- домовленістю та готовністю до вчинення злочинів всіма членами злочинної організації у будь-який час;

- розподілом грошових коштів, отриманих від злочинної діяльності між всіма її учасниками;

- приховування наслідків вчинених протиправних дій та не притягнення учасників організації до кримінальної відповідальності за вчинені злочини.

Зокрема, відповідно до розподілу ролей між учасниками створеної злочинної організації, ОСОБА_6 , як активний учасник злочинної організації, будучи одним із виконавців (співвиконавців), пособником протиправних дій і довіреною особою ОСОБА_8 , виконував наступні функції:

-забезпечував виконання завдань та доручень особисто ОСОБА_8 ;

-приймав участь у розробці планів вчинення злочинів та розподілі ролей між учасниками злочинної організації;

-визнавав і дотримувався встановлених правил поведінки та конспірації в злочинній організації;

-як уповноважена особа ОСОБА_8 забезпечував комунікацію із ОСОБА_10 і ОСОБА_11 з питань реалізації конкретних етапів злочинного плану, обмін з ними необхідною інформацією через телефонні месенджери;

-діючи як представник за довіреністю підписував необхідні документи, у тому числі договори купівлі-продажу земельних ділянок, від імені ОСОБА_8 ;

-одержував свою частку грошових коштів від протиправної діяльності;

-забезпечував приховування протиправних дій та не притягнення учасників організації до кримінальної відповідальності за вчинені злочини.

28.11.2023 о 07 год. 11 хв. ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України і того ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень:

- участь у злочинній організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 671-IX від 04.06.2020);

- набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції з таким майном, вчиненні дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, джерела його походження, вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно одержано злочинним шляхом, вчиненому в великих розмірах організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України.

Копія клопотання та матеріалів на його обґрунтування надані підозрюваному та його захисникам у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними органом досудового розслідування доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 , виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_6 , до вчинення кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин.

З огляду на зазначене, доводи сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри є безпідставними.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, особу підозрюваного, вік, майновий та сімейний стан, вчинення злочину у співучасті з іншими особами та відведену йому роль у вказаному злочині, та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності може: переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на інших підозрюваних, свідків і потерпілих у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим виникла необхідність у застосуванні до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи викладене, вважаю за належне призначити заставу у розмірі 18 628розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 49 997 552 (сорок дев`ять мільйонів девятсот девяносто сім тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) грн 00 коп, що забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_6 передбачених законом обов`язків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, враховуючи майновий, сімейний стан підозрюваного та тяжкість вчинення злочину.

Крім того, у відповідності до ч.5 ст. 194 КПК України вважаю необхідним покласти на підозрюваного у разі звільнення його з-під варти внаслідок внесення застави обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися з міста Києва, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим/прокурором;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Щодо скарги захисника ОСОБА_5 про визнання протиправними дій слідчого ОСОБА_29 при затриманні ОСОБА_6 від 28.11.2023 року, слідчим суддею встановлено, що протокол затримання ОСОБА_6 від 28.11.2023 року складений відповідно до вимог КПК України, містить посилання на передбачені законом підстави для затримання особи без ухвали слідчого судді відповідно до положень ст. 208 КПК України, також 28.11.2023 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України. Істотних порушень прав та свобод людини при складанні такого протоколу адвокатом не наведено та слідчим суддею не встановлено.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 27.01.2024 року включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Розмір застави визначити у межах 18 628 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 997 552 грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:

Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

р/р UA 128201720355259002001012089;

призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися з міста Києва, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим/прокурором;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового розслідування, тобто до 27 січня 2024 року включно.

У разі внесення застави підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

У задоволенні скарги сторони захисту на затримання - відмовити.

Строк дії ухвали визначити до 27.01.2024 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1