Рішення № 115526989, 27.11.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/19561/19

Провадження № 2/752/401/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27.11.2023 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі головуючого по справі судді - Мазур Ю.Ю.

секретаря - Луценко А.В.

за участю сторони:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідачів - 2, 4 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Дев`ята Київська державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2019 ОСОБА_8 звернулася до суду із позовом, в якому просить усунути від права на спадкування ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від спадкування після смерті ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову позивач вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 після тривалої тяжкої хвороби на серце померла її рідна баба по її матері ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , після смерті якої відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 , яка їй належала на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Акціонерним товариством швейна фабрика «Желань» м. Київ 28.03.1994 згідно з Розпорядженням (наказом) від 28.03.1994 № 14, та земельна ділянка площею 0,05 га, що знаходиться на території с. Яхнівка Кухарівської сільської ради Іванківського району Київської області. Спадкоємцями по закону після смерті баби залишилась позивач, її син ОСОБА_11 (відповідач-4) та онуки (і сестри позивача) ОСОБА_4 (відповідач-1), ОСОБА_5 (відповідач-2), ОСОБА_6 (відповідач-3). Всі спадкоємці у встановлений законом строк подали заяви про прийняття спадщини, третьою особою була заведена спадкова справа № 895/2016, однак свідоцтва про право власності на частку спадщини не видано через відсутність оригіналів право установчих документів. Хоча позивач і не зареєстрована у квартирі спадкодавця, однак ще до смерті бабусі відразу після смерті матері позивача, практично постійно позивачу довелось проживати з нею та доглядати її. Зауважує, що ніхто з відповідачів не надавав допомогу померлій. Тому вважає, що відповідачі не мають права на спадкування і повинні бути усунені від права на спадкування у зв`язку з ухиленням від утримання та догляду за своєю матір`ю (бабусею) ОСОБА_9 .

Враховуючи викладене, просила усунути від права на спадкування ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від спадкування після смерті ОСОБА_9 , 1933 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 11.03.2020 відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання.

Позивач та її представник в судовому засіданні просили задовольнити позовні вимоги. Зазначили, що належних доказів, зі сторони відповідачів, які підтверджували оплату ними комунальних послуг та догляд за матір?ю не надали.

Представник відповідачів - 2, 4 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзивах на позовну заяву. Зазначив, що позивачем недоведено підстав для задоволення позовних вимог.

Інші сторони в судове засідання не з?явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку. Відповідач-3 подала до суду заяву, в якій просила провести розгляд справи за її відсутності. Зазначила, що просить відмовити у задоволенні позову, з підставі викладених у відзиві на позовну заяву.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Дев`ята Київська державна нотаріальна контора в судове засідання не з?явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 показала, що ОСОБА_7 дійсно забрав свою матір і доглядав за нею, оскільки ОСОБА_9 не могла за собою дивитися сама. Крім того, приходив лікар і робив їй певні процедури. Зауважила, що вона сама також допомагала в догляді за померлою ОСОБА_9 . Вказала, що ОСОБА_9 проживала з ними 8 років, а потім сама захотіла переїхати в квартиру АДРЕСА_1 . Зазначила, що після переїзду ОСОБА_9 була при свідомості, ходяча, але не могла виходити на двір. Показала, що позивач не постійно проживала з померлою ОСОБА_9 .

Допитаниий в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 показав, що відповідачі спілкувалися з ОСОБА_9 , так як вона була у важкому стані і не могла ходити без сторонньої допомоги. Зауважив, що ОСОБА_7 взагалі не допомагав матері. ОСОБА_1 проживала разом з померлою ОСОБА_9 та платила комунальні послуги. При цьому, ОСОБА_7 пару разів на тиждень приїжджав до матері.

Суд, заслухавши позивача та його представника, представника відповідачів - 2, 4, свідків, дослідивши матеріали спадкової справи № 895/2016 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 , матеріали цивільної справи, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_8 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Ватцтінським відділом РАЦС м. Київ 26.01.1993. Батьками у вказаному свідоцтві зазначені: мати - ОСОБА_10 , батько - ОСОБА_13 .

Між ОСОБА_13 та ОСОБА_10 12.06.1997 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , видане відділом реєстрації актів громадянського стану Ватутінського району м. Києва 12.06.1997, про що зроблено відповідний актовий запис № 660. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловікові - ОСОБА_14 , дружині - ОСОБА_15 .

ІНФОРМАЦІЯ_6 народилась ОСОБА_16 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , видане 22.04.1958 РАЦС м. Києва, актовий запис № 642. У вказаному свідоцтві батька вказані: мати ОСОБА_9 , батько - ОСОБА_17 .

ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , видане відділом реєстрації смерті у м. Києві, про що зроблено відповідний актовий запис № 8788.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , видане відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві 07.03.2017, актовий запис № 14225, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла.

Згідно довідки про причину смерті від 18.09.2016, зазначено, що ОСОБА_9 померла від ішемічної хвороби серця.

Після смерті ОСОБА_9 відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 , яка їй належала на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Акціонерним товариством швейна фабрика «Желань» м. Київ 28.03.1994 згідно з Розпорядженням (наказом) від 28.03.1994 № 14, та земельна ділянка площею 0,05 га, що знаходиться на території с. Яхнівка Кухарівської сільської ради Іванківського району Київської області, садове товариство «Сонячний», що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії КВ від 31.01.1995, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Києво-Святошинського бюро технічної інвентаризації № 9151177 від 02.12.2005 та свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 29.11.2005.

В квартирі АДРЕСА_1 була зареєстрована ОСОБА_9 з 07.01.1975 по день смерті, знята з реєстрації 18.10.2016 на день смерті була зареєстрована одна, що підтверджується довідкою Комунального центру «Центру комунального сервісу» № 2273 від 16.11.2016 та довідкою Форми № 3 Комунального центру «Центру комунального сервісу».

Листом № 100/02-88 від 29.01.2019 Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації повідомило державному нотаріусу Дев?ятої Київської державної нотаріальної контори Івасишину С., що на запит від 11.01.2019 № 118/02-14 щодо виготовлення дублікату свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 для оформлення спадщини після померлої ОСОБА_9 , вказано, що приватизація вищезазначеної квартири не здійснювалась відділом приватизації житлового фонду управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації.

Постановою державного нотаріуса Дев?ятої Київської державної нотаріальної контори Івасишина С.В. від 07.02.2019 відмовлено ОСОБА_8 у вчиненні нотаріальної дії, а саме - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , після смерті її бабусі ОСОБА_9 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 895/2016 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 , ОСОБА_7 звернувся із заявою про прийняття спадщини 23.11.2016, ОСОБА_4 звернулась із заявою про прийняття спадщини 14.03.2017, ОСОБА_18 звернулась із заявою про прийняття спадщини 14.03.2017, ОСОБА_8 звернулась із заявою про прийняття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 , виданим Деснянським районним у м. Києві відділі міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 16.01.2021 ОСОБА_8 уклала шлюб з ОСОБА_19 . Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_1 , дружини - ОСОБА_1 .

За змістом ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Як встановлено ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи визначені у заповіті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Як встановлено ч.ч. 2, 3 ст. 1235 ЦК України заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування. Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині.

Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.

Як встановлено п. 2 ч. 3 ст. 1224 ЦК України не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов`язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ (ч.ч. 5 - 6 ст. 1224 ЦК України).

Таким чином закон передбачає можливість усунення особи від права на спадкування обов`язкової частки у спадщині за умови встановлення судом певного юридичного складу.

Виходячи зі змісту ч. 5 ст. 1224 ЦК України та з урахуванням роз`яснень, наданих у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», правило ч. 5 ст. 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов`язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Суд при вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування повинен встановити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.

Так, для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до ч. 5 ст.1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.

Таким чином, лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Зазначений правовий висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 127/11015/17 (провадження № 61-13141 св 18).

Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв`язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Крім того, підлягає з`ясуванню судом питання чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємців за умови отримання її від інших осіб.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 02.03.2020 у справі № 133/1625/18 (провадження № 61-1419св20), від 19.06.2019 у справі № 491/1111/15-ц (провадження № 61-14655св18), від 04.07.2018 у справі № 404/2163/16-ц (провадження № 61-15926св18).

З досліджених в судовому засіданні доказів та фактичних обставин справи суд не встановив юридичного складу для ухвалення рішення про усунення відповідачів від спадкування обов`язкової частки спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_9 , з наступних підстав.

Так, відповідно до довідки про причну смерті ОСОБА_9 , 1933 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , причиною її смерті була ішемічна хвороба серця. З досліджених в судовому засіданні доказів та показів свідків судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_9 не була лежачою, могла самостійно ходити за допомогою ціпка. Жодних медичних виписок з хвороби ОСОБА_9 до матеріалів даної цивільної справи надано не було.

Доводи сторони позивача про те, що вона постійно проживала з померлою ОСОБА_9 спростовуються показами свідка ОСОБА_12 , яка зазначила, що після переїзду ОСОБА_9 була при свідомості, ходяча, але не могла виходити на двір, також позивач не постійно проживала з померлою ОСОБА_9 .

Суд зауважує, що жодних медичних документів, які б свідчили про те, що внаслідок ішемічної хвороби серця ОСОБА_9 перебувала у безпорадному стані суду надано не було.Таким чином, позивачем не доведено, що померла ОСОБА_9 перебувала в безпорадному стані та потрубвала допомоги відповідачів. Крім того, позивачем не доведено факту ухилення відповідачів від надання допомоги померлій ОСОБА_9 при наявності у них можливості.

Судом не встановлено інших обов`язкових елементів необхідних для ухвалення рішення про усунення відповідача від права на спадкування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також, позивачем перед судом не доведено, що спадкодавець потребував матеріальної допомоги відповідачів, оскільки з показів свідків встановлено, що ОСОБА_9 отримувала пенсію, яка була вищою за мінімальну пенсію в Україні.

Таким чином, судом не встановлено потреби спадкодавця у матеріальній допомозі зі сторони відповідачів, не встановлено висунення до відповідачів самим спадкодавцем (чи будь - якими іншими особами) прохання (вимоги) надання допомоги, а як наслідок не встановлено і факту ухилення відповідачів від надання спадкодавцеві допомоги (тобто умисних дій відповідача спрямованих на ухилення від надання спадкодавцеві допомоги).

Таким чином, суд встановив, що позивач не надала належних, допустимих та безспірних доказів потреби спадкодавця у наданні допомоги відповідачами, звернення до відповідачів прохання (вимоги) про надання такої допомоги, а також ухилення відповідачів, які є спадкоємцями обов`язкової частки майна ОСОБА_9 , від надання спадкодавцеві такої допомоги, а тому в задоволенні позову про усунення їх від права на спадкування слід відмовити.

Доводи позивача щодо понесення нею витрат на утримання, догляд, лікування спадкодавця в якості підстав для усунення відповідача від права спадкування обов`язкової частки судом до уваги не приймаються, оскільки, відповідно до вимог ч.ч. 1,2 ст. 1232 ЦК України, понесення особою таких витрат є підставою для їх стягнення зі спадкоємців у разі їх розумності та обґрунтованості, проте не є підставою для усунення спадкоємця від спадкування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1241 ЦК України розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи вказане нормативне регулювання, суд констатує, наявність конфліктних, неприязних чи інших негативних відносин між спадкоємцем та спадкодавцем може бути підставою для зменшення судом обов`язкової частки, у разі встановлення судом обґрунтованості таких вимог, однак не підставою усунення відповідача від права на спадкування. Таких вимог позивач до суду не пред`являла.

З огляду на викладене в задоволенні позову ОСОБА_8 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Дев`ята Київська державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування, - слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи те, що суд відмовляє у задоволенні позову повністю, судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Дев`ята Київська державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя: Ю.Ю. Мазур