Ухвала суду № 115515935, 08.12.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

08 грудня 2023 року ЧАС Справа № 280/5788/23 : Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Стрельнікової Н.В. розглянув в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 280/5788/23, за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №280/5788/23 за позовною заявою ОСОБА_1 (далі позивач) до Запорізької обласної прокуратури (далі відповідач) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.11.2023 по справі 280/5788/23 позов задоволено частково та вирішено стягнути із Запорізької обласної прокуратури (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29-а, ЄДРПОУ 02909973) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.06.2021 у справі № 280/874/21 про поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 1 Запорізької області, починаючи з 02.06.2021 по 08.02.2022 у розмірі 165 540, 24 грн. (сто шістдесят п`ять тисяч п`ятсот сорок гривень двадцять чотири копійки).

27.11.2023 через підсистему «Електронний суд» представником позивача адвокатом Кацюбою М.В. подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №280/5788/23 (вх. 52816 від 28.11.2023).

Згідно з ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

За приписами п.10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Враховуюче те, що справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суд вважає за можливе розглянути заяву про винесення додаткового судового рішення без виклику учасників справі, на основі наявних у суду матеріалів у порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши заяву позивача про стягнення витрат на правову допомогу зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС України).

Згідно зі статтею 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою отримання правової допомоги позивачем було укладено договір про надання правової допомоги №б/н від 21.07.2023 з адвокатом Кацюбою Максимом Володимировичем предметом якого є здійснення адвокатом представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором.

Пунктом 3.1 договору про надання правової допомоги №б/н від 21.07.2023 передбачено, що розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до Договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.

Так, 21.07.2023 сторонами було складено та підписано Додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги від 21.07.2023, пункті другому якої сторонами узгоджено, перелік необхідних послуг та їх вартість:

- Підготовка позовної заяви 3000,00грн;

- Підготовка письмових заяв по суті справи та з процесуальних питань (в залежності від витраченого адвокатом часу та складності питання);

- Оплата послуг адвоката за участь у судових засіданнях (участь в одному засіданні, в залежності від складності та тривалості судового засідання) 2000,00грн.

Підтвердженням виконання робіт (послуг) за договором про надання правової допомоги №б/н від 21.07.2023 є підписаний сторонами акт прийняття-передачі наданих послуг від 22.11.2023, відповідно до якого для надання правничої допомоги у справі позивачу були надані наступні послуги:

- Підготовка позовної заяви із додатками, 21.07.2023-24.07.2023, вартістю 3000,00грн;

- Підготовка відповіді на відзив, 10.09.2023 (три години), вартістю 1500,00 грн;

Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною дев`ятою статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз змісту вищевказаних норм дозволяє дійти висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, усі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору з огляду на такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Враховуючи предмет спору, а також те, що дана справа є справою незначної складності, яка потребувала від адвоката незначного об`єму наданих послуг (консультація, складання позовної заяви), суд вважає, що заявлені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 4 500,00 грн, із яких підготовка позовної заяви із додатками - 3000,00грн, підготовка відповіді на відзив - 1500,00 грн, є неспівмірними із складністю даної справи, а отже такі витрати, що підлягають стягненню на користь позивача необхідно зменшити до 3 500,00 грн.

Зважаючи на вищевикладене, понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької обласної прокуратури, як суб`єкта владних повноважень, яким прийнято оскаржуване рішення.

Керуючись ст. 132, 134, 139, 143, 252, 255 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача адвоката Кацюби Максима Володимирович про ухвалення додаткового рішення у справі №280/5788/23 щодо стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької обласної прокуратури (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29-а, код ЄДРПОУ 02909973) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 (три тисячі п`ятсот ) гривень 00 копійок.

В іншій частині заяви відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова