Ухвала суду № 115512952, 06.12.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

06 грудня 2023 р. Справа № 520/34650/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мороко А.С., розглянувши адміністративний позов Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Державного підприємства "Харківське агрегатного конструкторського бюро" про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Харківська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із позов в інтересах Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Харківській області, в якому просить суд:

- зобов`язати Державне підприємство «Харківське агрегатне конструкторське бюро» ( код ЄДРПОУ 14310431) привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту №76133, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 132, з метою використання її за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018, а саме:

- п.21. Табличку позначення захисної споруди, та покажчиків маршруту до неї виконати відповідно до зразку наведеному в додатку 1 до Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту. У нічний час таблички позначення захисної споруди і входи освітити та продублювати світловими покажчиками (п. 4 розділу II Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту);

-п.22. Забезпечення захисної споруди первинними засобами пожежогасіння, пожежної автоматики і сигналізації здійснити відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року N 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за N 252/26697. Місця розташування первинних засобів пожежогасіння, план евакуації із захисної споруди позначити і освітити (п.5 розділу II Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту);

-п.23.Захисну споруду, її комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення утримувати в належному технічному стані, утримання та експлуатацію обладнання здійснити згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами (п.7 розділу П Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту);

-п.24. Експлуатацію та утримання електрообладнання захисної споруди здійснити відповідно до вимог чинного законодавства у сфері улаштування електроустановок. Усі розетки, установлені в спорудах фонду захисних споруд обладнати трафаретними позначеннями: "Радіо", "Телефон", "220 В" (на стіні або у вигляді табличок). Заборонити використання люмінесцентних ламп. Заборонити улаштування розеток та вимикачів на горючу основу. Здійснити з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (п. 9 розділу II Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту);

- п.25. Забезпечити наявність не лише одного комплекту ключів від захисної споруди (в опечатаному вигляді), що зберігається у структурному підрозділі балансоутримувача, який працює в цілодобовому режимі (місцезнаходження і телефон цієї посадової особи зазначити на вхідній табличці), (п. 3 розділу ІП Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту);

- п.26. Перевірити справність противибуховнх пристроїв, надійність їхнього кріплення, змастити металеві частини інгібованим мастилом (п. 4 розділу III Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту);

- п..27. Заборонити часткового закриття захисно-герметичних і герметичних дверей в період невикористання захисної споруди за призначенням. Всі двері промаркувати і пронумерувати (п.2 частини 2 розділу НІ Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту);

- п. 28. Обслуговування і ремонт захисних пристроїв здійснити відповідно до порядку та рекомендацій технічної документації заводу-виробника або згідно додатків 2-3 до Вимог (п.5, 6 частини 2 розділу III Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту),

- п.29. Забезпечити герметичність з`єднань повітроводів (п.І частини 4 розділу ІП Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту);

- п. 30. Провести контрольну перевірку ФП, та вирішити питання щодо заміни або продовження терміну придатності ФП (п. 4 частини 4 розділу Ш Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту);

- п.31. Провести обслуговування противибуховнх пристроїв установлених на системах вентиляції. Пружини та осі лопатей, інші металеві рухомі частини таких пристроїв двічі на рік змастити інгібованим мастилом (п. 6 частини 4 розділу ПІ Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту);

- п.32. Баки (ємності) для питної води обладнати покажчиками води, провести їх обстеження та ремонт, забезпечити нормативну якість води згідно з вимогами Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною", затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 12 травня 2010 року N 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за N 452/17747 (п.1 частини 6 розділу III Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту );

- п.ЗЗ. Надати результати лабораторних досліджень якості питної води, що здійснюються в терміни і порядку, визначені Санітарними нормами та ДСТУ 7525:2014 «Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості», (п.2 частини 6 розділу III Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту);

- п.34. Привести у працездатний стан водонапірну і каналізаційну мережу, встановити фекальні баки(п, 4 частини 6 розділу III Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту);

- п.35. Провести перевірку на герметичність, справність та працездатність обладнання, захисно-герметичних пристроїв Сховища. Перевірити не рідше одного разу на рік справність систем вентиляції, противибухових пристроїв, систем водопостачання, каналізації і опалення. ФП перевірити не рідше одного разу на рік (п.1 частини 9 розділу ІП Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту);

- п.36. Провести перевірку герметичності Сховища, оформити довідку про перевірку герметичності Сховища згідно з додатком б до Вимог ( п.2 частини 9

розділу Ш Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту);

- п.37. Провести перевірку справності систем вентиляції, перевірку стану справності вентиляторів припливних і витяжних систем, ФП, РУ, ГК, герметичних з`єднань повітроводів, повітрозабірних і витяжних каналів, противибухових пристроїв (гі. 3-6 частини 9 розділу ПІ Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту);

- п.38. Провести огляди і контрольні перевірки ФП. Результати оглядів і контрольних перевірок якості стану ФП внести у формуляри фільтровентиляційних агрегатів, а також у таблицю контролю якості ФП (п. 7 частини 9 розділу III Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту);

- п.39. Форму плану приведення захисної споруди у готовність до використання привести у відповідність згідно форми додатку 14 до Вимог (п.1 частини 3 розділу VI Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту);

- п.40. Для ремонту будівельних конструкцій і спеціального обладнання захисної споруди передбачити проведення поточних і капітальних ремонтів (п. 3 частини З розділу VI Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту);

- п.41. Періодичність проведення технічного обслуговування спеціального обладнання захисної споруди здійснити згідно вимог додатку і 7 Вимог (п.12 частини 3 розділу VI Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту );

- п.42. Балансоутримувачем забезпечити ведення документації захисної споруди, у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів тощо (п.15 частини 3 розділу VI Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту);

- п.43. Захисну споруду укомплектувати необхідним майном на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю, відповідно до переліку майна, необхідного для укомплектування захисної споруди, згідно з додатком 20 до Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту.

Захисну споруду укомплектувати лікарськими засобами згідно з Переліком лікарських засобів та медичних виробів для укомплектування запасів медичного майна у захисних спорудах наведених в додатку 21 до Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту (п.6 частини 1 розділу VII Вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту).

Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання, викладені у статті 169 КАС України, суд прийшов до висновку, що поданий позов підлягає поверненню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з положенням статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина третя).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина четверта).

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (частина п`ята).

Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Отже, системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон України «Про прокуратуру») визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (частина четверта стаття 23 вказаного вище Закону).

Зі змісту частини третьої статті 23 Закону №1697-VII випливає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою в цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно.

Таке нездійснення захисту полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їхнього захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Водночас здійснення захисту неналежним чином полягає в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Проте неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їхнього захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача/відповідача.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, та які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі №822/1169/17, від 13 травня 2021 року у справі №806/1001/17, а також Великою Палатою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №826/13768/16, від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18.

В позовній заяві зазначено, що Харківською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону на адресу ГУ ДСНС у Харківській області 17.11.2023 направлено повідомлення № 53-3731 про виявлені прокуратурою порушення, наявність підстав для звернення із позовом до суду та запитано чи будуть вживатися Управлінням відповідні заходи з цього приводу.

20.11.2023 ГУ ДСНС у Харківській області на адресу прокуратури направлено відповідь № 65030-8247/65103, відповідно до якої заходи судового захисту з метою визнання протиправною бездіяльності балансоутримувача споруди цивільного захисту з обліковим номером 76133 та зобов`язання привести у відповідність до вимог чинного законодавства стан вищезазначеної захисної споруди Головним управлінням не вживалися. Також, ГУ ДСНС України в Харківській області повідомлено, що не має заперечень щодо звернення Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону з вищезазначеними позовними вимогами до адміністративного суду.

Тобто, Харківська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону право на звернення до суду з цим позовом обґрунтовує бездіяльністю ГУ ДСНС у Харківській області, яка полягає у невжитті уповноваженим органом належних заходів щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності до використання, тому з вказаним позовом звертається саме прокурор в інтересах ГУ ДСНС у Харківській області як позивача у цій справі.

У контексті наведеного необхідно з`ясувати, чи наділене Головне управління ДСНС у Харківській області належним обсягом компетенції, щоб набути повноваження позивача у цій справі.

Так, відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями (частина п`ятнадцята статті 32 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно із пунктом 3 «Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 (далі - Порядок №138), балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (пункт 9 Порядку №138).

Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями (пункт 12 Порядку №138).

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту затверджені наказом МВС України від 9 липня 2018 року №579 (далі - Наказ №579).

Споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни (п. 1 розділу ІІ Наказу №579). Споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами (пункт 7 розділу ІІ Наказу №579).

Пунктом 1 «Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженого постановою КМ України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі - Положення №1052) встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно із пунктом 3 Положення №1052 основними завданнями ДСНС є:

1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;

2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до пункту 4 Положення №1052 ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням;

- здійснює заходи щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, готує пропозиції щодо віднесення населених пунктів та об`єктів національної економіки до груп (категорій) із цивільного захисту;

- організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання;

- складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту;

- застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

Законом України від 21 квітня 2021 року №2228-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».

Разом з тим, вказаним законом Кодекс цивільного захисту України доповнено статтею 17-1 Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, згідно із пунктами 16, 48, 51 якої такий суб`єкт владних повноважень:

- реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд;

- звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з інших підстав, визначених законом;

- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.

Отже, законодавством передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду з позовами про застосування заходів реагування та з інших підстав, визначених законом, а Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає повноважень Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону на звернення до суду з такими вимогами.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11 серпня 2023 року у справі №560/10015/22.

Відповідно до пункту 7 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

З огляду на наведене, встановивши, що Харківська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону не має права на звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд вважає за необхідне повернути адміністративний позов.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст. ст. 169, 248, 256, 294, 295,297 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Державного підприємства "Харківське агрегатного конструкторського бюро" про зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено чим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги у строк, визначений ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 15 днів з дати постановлення ухвали. Скарга може бути подана у порядку ч. 1 ст. 297 КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя А.С.Мороко