Рішення № 115512285, 08.12.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/11437/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 20987385; адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій представник позивачки просить суд:

прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження по справі у порядку спрощеного провадження;

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які полягають у відмові ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років на підставі п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року, що викладені в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.04.2023 року за № 1500-0308-8/51378;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 10.10.2022 року, виходячи з вислуги років - 27 років 02 місяці 00 днів.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа №420/11437/23 розподілена на суддю Аракелян М.М. Ухвалами суду:

- від 23.05.2023 року позовну заяву залишено без руху;

- від 29.05.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно ст. 262 КАС України; витребувано у Державної установи «Центр пробації» копії матеріалів, надісланих ДУ «Центр пробації» на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/17066/22 до ГУ ПФУ в Одеській області для розгляду питання про призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугою років відповідно до п. а ст. 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

При цьому, позовну заяву прийнято до розгляду у виправленій редакції (вх. від 24.05.2023 року), за якою позивачка оскаржує дії відповідача, що викладені у його рішенні №757 від 25.04.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 року по справі № 420/17066/22, Державною установою «Центр пробації» було направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області матеріали для розгляду питання про призначення їй пенсії за вислугою років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Однак, листом від 27.04.2023 року за №1500-0308-8/51378 ГУПФ України в Одеській області проінформувало позивача про відмову в призначенні пенсії за вислугу років у зв`язку з відсутністю в неї підстав для призначення пенсії згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Свою відмову відповідач обґрунтовує відсутністю на момент звільнення, тобто 10.10.2022 року необхідної календарної вислуги у 25 років та більше згідно з вимогами п. «а» ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Такі дії відповідача є протиправними, а відмова в призначенні пенсії - необґрунтованою.

Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1- 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно- правових актів. Постановою № 393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах. Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно- правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Передбачені статтею 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років. При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах. Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03 березня 2021 року у справі 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку. Вказана позиція була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18.

В наказі ДУ «Центр пробації» №495/К від 10.10.2022 року зазначається, що вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення у календарному обчисленні становить 23 роки 06 місяців 04 дні (двадцять три роки шість місяців чотири дні), що в пільговому обчисленні становить 27 років 02 місяці 00 днів (двадцять сім років два місяці нуль днів), а отже позивач має безпосереднє право на призначення їй пенсії відповідно до п. «а», ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

01.06.2023 року представник позивача подав суду клопотання, в якому просить суд:

- витребувати від ГУ ПФУ в Одеській області копії матеріалів, оригінали яких були надіслані ДУ «Центр пробації» на виконання рішення суду по справі №420/17066/22 до ГУ ПФУ в Одеській області для розгляду питання про призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугою років відповідно до п. а ст. 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб;

- надати стороні позивача додатковий строк для подання доказів безпосередньо до суду для подання необхідних документів після їх отримання від ГУ ПФУ в Одеській області;

- долучити до матеріалів справи копію листа ДУ Центр пробації від 30.05.2023 року.

Ухвалою суду від 09.06.2023 року витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії документів, оригінали яких були надіслані ДУ «Центр пробації» на виконання рішення суду по справі №420/17066/22 до ГУПФ України в Одеській області для розгляду питання про призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугою років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

13.06.2023 року представник позивача подав суду клопотання, в якому просив долучити до матеріалів справи копії матеріалів, оригінали яких були надіслані ДУ «Центр пробації» на виконання рішення суду по справі № 420/17066/22 до ГУ ПФУ в Одеській області для розгляду питання про призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугою років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», клопотання задоволене судом.

14.06.2023 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей від 17 липня 1992 року № 393 передбачено, що для отримання права на призначення пенсії за вислугу років обов`язковою умовою є наявність саме календарної, а не загальної чи пільгової вислуги років. Відповідно до пункту а статті 12 Закону №2262 пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. Відповідно до пункту б статті 12 Закону №2262 пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України. Згідно з поданням Державної установи Центр пробації від 12.04.2023 за №269/ПН-К про призначення пенсії позивачу на день звільнення зі служби, тобто на 10.10.2022 позивач має календарну вислугу 23 роки 06 місяців 04 дні та з урахуванням пільгового обчислення -27 років 02 місяців 00 днів. Оскільки на момент звільнення, тобто на 10.10.2022 у Позивача немає вислуги 25 календарних років і більше, тому в призначенні пенсії відповідно до пункту а статті 12 Закону України №2262 відмовлено.

19.06.2023 року ГУПФ України в Одеській області подало суду копії матеріалів пенсійної справи позивачки.

27.06.2023 року Державна установа Центр пробації подало суду документи на виконання вимог ухвали суду від 29.05.2023 року.

Інших процесуальних заяв по суті спору, які визначені статтею 159 КАС України від сторін до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що наказом директора Державної установи «Центр пробації», від 07.10.2022 року №495/К підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , начальника Одеського районного відділу №3 філії ДУ «Центр пробації» 10.10.2022 року звільнено за п.5 ст.23 ЗУ «Про державну кримінально-виконавчу службу України» та п.4 ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію» (у зв`язку із скороченням штатів або проведення реорганізаційних заходів) (а.с. 95).

У наказі зазначено, що вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 23 роки 06 місяців 04 дні, у пільговому обчисленні 27 років 02 місяці 00 днів

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 року по справі №420/17066/22 зобов`язано Державну установу «Центр пробації» підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області необхідні документи для призначення пенсії ОСОБА_1 згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1.

На виконання вищезазначеного рішення Державна установа «Центр пробації» листом від 19.04.2023 року направила до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років (а.с. 73), а саме:

- подання про призначення пенсії від 12.04.2023 року за вислугу років (а.с.74-75) із розрахунком вислуги років на пенсію станом на 10.10.2022 року у календарному та пільговому обчисленні (а.с.77-78);

- копію наказу про звільнення позивачки (а.с.76);

- грошовий атестат позивачки (а.с.80);

- довідку від 07.04.2023 року про щомісячні додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 (а.с.81).

25 квітня 2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення №757, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років, відповідно до п. «а» ст.12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з відсутністю необхідної календарної вислуги років на момент звільнення зі служби, а саме 25 календарних років (а.с. 10) і більше, посилаючись на п.«а» ст.12 Закону.

Вважаючи відмову у призначенні пенсії протиправною, позивачка звернулась до суду з позовом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ.

Відповідно до ст. 1-2 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби), зокрема, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Згідно ст. 2 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Відповідно до ст. 48, 49 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення. Пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України. Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.

Відповідно до ст. 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Згідно п. «а» ст. 12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається: особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, особам, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Отже ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» чітко визначено, що пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», "ж", "з" статті 1-1 цього Закону, у разі наявності вислуги років на день звільнення у календарному обчисленні 25 років і більше.

Відповідно до ст. 17-1 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При цьому, порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393.

До 19.02.2022 року пунктом 3 Порядку було визначено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:а) один місяць служби за три місяці.

Проте, у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України 16.02.2022 року постанови №119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393» така редакція Порядку зазнала змін (набрання чинності 19.02.2022 року).

Пунктом 1 постанови № 393 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються: військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту.

Відповідно до пп. «в» п. 3 Постанови № 393 до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за півтора місяця: на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України.

З цього слідує, що зарахування пільгового стажу особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», здійснюється лише для визначення розміру пенсії, а не для її призначення.

Отже, вислуга років в пільговому обчисленні застосовується Пенсійним фондом при визначенні розміру призначеної пенсії позивачу.

З матеріалів справи вбачається, що станом на дату звільнення позивачки зі служби вислуга років станом на 10.10.2022 року становила: календарна 23 роки 06 місяців 04 дні, у пільговому обчисленні - 27 років 02 місяці 00 днів (а.с.76).

Враховуючи викладене, суд погоджується із твердженнями відповідача про те, що станом на дату звільнення зі служби позивачка не має вислугу 25 календарних років і більше, у відповідності до вимог пункту «а» статті 12 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тому підстави для призначення їй пенсії були відсутні.

Наявність у позивачки вислуги років у пільговому обчисленні 27 років 02 місяці 00 днів, з урахуванням приписів п.3 Постанови №393, має значення виключно для визначення розміру пенсії, а не для її призначення відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Суд не приймає до уваги посилання позивачки на правові висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 03.03.2021 року по справі № 805/3923/18-а та від 14.04.2021 року по справі № 480/4241/18, оскільки у вказаних постановах надано правову оцінку правовідносинам, які не є тотожними спірним правовідносинам по даній справі, та їх було зроблено за умов іншого правового регулювання, а саме до прийняття Кабінетом Міністрів України 16.02.2022 року постанови №119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393», яка набрала чинності 19.02.2022 року.

Така правова позиція у подібних правовідносинах наведена у рішенні Одеського окружного адміністративного суду та постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі №420/9265/23.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Згідно з ч. ч.1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками розгляду справи суд не убачає протиправних дій ГУПФ в Одеській області при розгляді питання про призначення ОСОБА_1 пенсії та прийнятті рішення, отже у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 20987385; адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 293,295 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян

.