Рішення № 115505920, 29.11.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/28881/23

Провадження № 2/761/9152/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Габунії М.Г.,

за участі

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Полішко Ю.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київгаз», третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

14.08.2023 року до суду надійшла зазначена позовна заява.

В позовних вимогах позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відновлення газопостачання до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;

зобов`язати відповідача відновити за власний рахунок газопостачання до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;

зобов`язати відповідача відновити газопостачання до квартир житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;

стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн.

Вимоги позову обгрунтовані тим, що в грудні 2012 року між сторонами був укладений договір про надання послуг по газопостачанню.

13.07.2023 року в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 стався витік газу та було перекрито газопостачання всього будинку.

На момент звернення до суду з позовом газопостачання в будинку не було відновлено. А тому позивач вважає, що відповідач порушує умови договору про надання послуг з газопостачання, тому для захисту порушеного права позивач звернулась до суду з цим позовом.

Також позивач зазначає, що протиправними діями відповідача їй спричинено моральної шкоди, а тому враховуючи присутність психологічного травмуючого фактору, користуючись принципом розумності та справедливості позивач визначила моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн.

17.10.2023 року до суду надійшов відзив відповідача на заявлені вимоги в якому представник просить відмовити в задоволенні заявлених вимог. Як зазначив представник, договір на розподіл природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , укладено з ОСОБА_3 , який є власником даної квартири та на його ім`я відкрито особовий рахунок. Між позивачем та відповідачем відсутні договірні відносини по наданню послуг з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . Представник звертає увагу суду, що позивач не має права на звернення до суду з позовом. Також представник відповідача зауважує, що позивач не надала суду доказів, що їй спричинено моральну шкоду.

24.10.2023 року до суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач наполягає на задоволенні заявлених вимог з підстав, викладених у позовній заяві. Також позивач зазначила, що вона є дружиною власника квартири, має зареєстроване місце проживання в ній та споживає послуги газопостачання. Крім того, 16.10.2023 року ОСОБА_3 надав нотаріально посвідчену довіреність позивачу на представництво його інтересів в судах будь-якої інстанції.

Заперечення на відповідь на відзив до суду не надходили.

В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою про слухання в його відсутність. Уповноважений представник третьої особи в поясненнях, які 13.10.2023 року надійшли до суду зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що співвласники будинку АДРЕСА_1 уклали із суб`єктом підприємницької діяльності договір на забезпечення належного утримання та ремонту спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

На підставі положень статті 223 ЦПК України суд ухвалив про подальше слухання справи у відсутність представника третьої особи.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані суду докази, вислухавши сторони, оцінивши їх процесуальні заяви, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Стаття 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до положень статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із статтею 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як встановлено судом, квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 18.09.1996 року, Договору дарування від 08.11.1996 року та Свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.06.1997 року.

ОСОБА_1 з 10.11.2016 року зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 .

Як зазначила позивач, вона є дружиною ОСОБА_3 . Однак суду не було надано копію свідоцтва про шлюб.

В позовній заяві позивач зазначила, що в грудні 2012 року між сторонами був укладений Договір про надання послуг з газопостачання.

Однак текст договору суду наданий не був. Представник відповідача в судовому засіданні заперечив факт існування договору, укладеного між сторонами та зазначив, щодоговір укладено з ОСОБА_3 , який є власником даної квартири та на його ім`я відкрито особовий рахунок.

Частина 3 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що для забезпечення безпеки газопостачання та готовності внутрішньобудинкових систем газопостачання дво- або багатоквартирного будинку до надання послуг з розподілу та постачання природного газу співвласники такого будинку або за їхнім рішенням - управитель багатоквартирного будинку, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, інша уповноважена співвласниками особа мають укласти договір на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання багатоквартирного будинку з оператором газорозподільної системи або іншим суб`єктом господарювання, який має право на виконання таких робіт.

Технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання у багатоквартирних будинках здійснюється за рахунок співвласників такого багатоквартирного будинку.

Стаття 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначає, що співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Під час слухання справи судом встановлено, що позивач не є співвласником багатоквартирного будинку.

Цивільний кодекс України встановлює, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (стаття 319 ЦК України).

Відповідно до ст.150 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей та мають право розпоряджатися цією власністю за своїм бажанням: продавати, дарувати, передавати у спадщину, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Згідно з ч.1 ст.156 ЖК України члени сім`ї власника житлового будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються житловим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Частина 4 ст.156 ЖК України встановлює, що до членів сім`ї власника будинку (квартири) належать особи, вказані в ч.2 ст.64 Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.64 ЖК України до членів сім`ї наймача відносяться дружина, їх діти і батьки. Членами сім`ї можуть бути визнані й інші особи, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Отже, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи що судом не встановлено порушення прав позивача, оскільки вона не є власником квартири АДРЕСА_1 , власник квартири не позбавлений можливості особисто звернутися до суду із зазначеними вимогами, мешканці будинку АДРЕСА_1 не уповноважували позивача вчиняти будь-які дії щодо відновлення газопостачання в будинку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4, 11, 12, 13, 77-83, 89, 95, 259, 263, 265 ЦПК України, суд

вирішив:

В позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київгаз», третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 07 грудня 2023 року

Суддя: Н.Г. Притула