Рішення № 1155047, 15.11.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.11.07 р. Справа № 40/235пд

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

Присекретарі судового засідання Ротар Н.Ю.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Прокурора м.Горлівки в інтересах держави в особі Горлівської міської ради м.Горлівка

до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1м.Горлівка

про розірвання договору

за участю:

прокурора Лисенко С.І.

представників сторін:

від позивача Богомолова О.І. -головний спеціаліст

від відповідача ОСОБА_1 -фізична особа - підприємець

Суть спору:

Прокурор м. Горлівки звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Горлівської міської ради з вимогами про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 15910005 від 07.09.05р., стягнення боргу в сумі 2036 грн. 69 коп. та пені в сумі 61 грн. 06 коп., які утворились на підставі зазначеного договору.

До прийняття рішення по справі прокурор та позивач згідно ст. 22 ГПК України зменшили позовні вимоги в частині стягнення пені та намагаються стягнути її в сумі 37 грн. 71 коп.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги висновок прокурора, доводи сторін, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 07.09.05р. між Горлівською міською радою та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1було укладено договір про оренду нежитлових приміщень № 15910005.

Відповідно до п. 1. договору позивач передав, а відповідач прийняв у в орендне користування нежитлове приміщення під торговельну діяльність, загальною площею 214,6 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Пунктом 4. договору сторони передбачили розмір орендної плати, яка відповідно до п. 6 сплачується відповідачем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок до 20 числа місяця слідуючого за звітнім.

Крім того, зазначеним пунктом договору передбачено, що компенсація витрат позивача на утримання орендованого майна за минулий розрахунковий період (місяць) сплачується на підставі виставлених рахунків щомісяця протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку.

Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором в повному обсязі, в результаті чого за ним утворився борг з орендної плати в сумі 2036 грн. 69 коп., який позивач намагається стягнути.

Крім того, пунктом 26 додаткової угоди від 10.10.06р. до договору № 15910005 від 07.09.05р. передбачено, що за прострочення орендної плати відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежів.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання зобов'язань, заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 37 грн. 71 коп.

Згідно додаткової угоди від 13.09.06р. до договору № 15910005 від 07.09.05р строк дії договору встановлено до 01.09.07р.

19.07.07р. позивач на адресу відповідача направив попередження, в якому повідомив, що не має наміру продовжувати термін дії договору оренди та запропонував звільнити приміщення після закінчення строку дії договору.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо сплати орендної плати, прокурором заявлені вимоги про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 15910005 від 07.09.05р.

Так, особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України, а майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Предмет договору перебуває у комунальній власності, тому до спірних правовідносин застосовуються вимоги ст.ст. 9, 11, 13, 17, 18, 18-1, Закону України "Про оренду державного та комунального майна", далі Закон, за якими Орендодавець зобов'язаний: передати орендарю об'єкт оренди в комплекті та у стані, що відповідають істотним умовам договору оренди та призначенню майна, і повідомити орендаря про особливі властивості та недоліки майна, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна орендаря або інших осіб чи призвести до пошкодження самого майна під час користування ним.

Сторони досягли істотних умов договору передбачених статтею 10 Закону, тому він вважається укладеним.

Відповідно до вимог ст.19 закону Орендар за користування об'єктом оренди повинен вносити орендну плату за користування майном незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частина 2 ст. 9 ЦК України вказує на те, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно - правовими актами щодо окремих видів договорів відповідно до п. 7 ст. 179 ГК України.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (Орендодавець) передає другій стороні (Орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності зі ст. ст. 202, 203 ГК України, ст. 526, 599 ЦК України господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Однак, як свідчать докази по справі відповідач згідно квитанції № 291 від 14.11.07р. перерахував позивачеві грошові кошти в сумі 2074 грн. 40 коп., однак після звернення кредитора з позовом.

За такими обставинами провадження у справі відносно стягнення основного боргу в сумі 2036 грн. 69 коп. та пені в сумі 37 грн. 71 коп. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмета спору, з віднесенням витрат по держмиту та забезпеченню судового процесу в цій частині на відповідача.

У задоволенні вимог щодо стягнення решти пені в сумі 23 грн. 35 коп. слід відмовити як необґрунтовано заявленої з урахуванням приписів ст. 55 ГПК України.

Орендодавець має можливість розірвати договір за рішенням суду. Так, розірвання договору з ініціативи тільки однієї сторони можливе:

- у випадках, прямо застережених договором;

- у випадках, прямо застережених у законі.

Тобто, якщо в договорі орендодавець передбачить додаткові умови розірвання договору, крім тих, що визначено в ЦК України, то за таких умов орендодавець також може звертатися до суду для розірвання договору.

У випадках, прямо застережених законом, договір також можна розірвати за рішенням суду.

Стаття 651 ЦК України визначає підстави для розірвання договору, зокрема:

- згода сторін на це;

- за рішенням суду;

- порушення істотних умов договору;

- одностороння відмова від зобов'язання.

Згідно з нормами статті 783 ЦК розірвання договору найму на вимогу орендодавця можливе, якщо:

- орендар користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

- орендар без дозволу орендодавця передав річ у користування іншій особі;

-орендар своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

- орендар не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту було покладено на орендаря.

Крім того, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін не тільки у випадках, установлених договором чи законом, але й у випадку істотного порушення договору другою стороною.

При цьому істотним буде таке порушення стороною договору, коли внаслідок заподіяної цим шкоди друга сторона значною мірою втрачає те, на що вона розраховувала при укладанні договору.

В пункті 18 договору сторони передбачили, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї зі сторін договір оренди може бути достроково розірваний у випадку невиконання сторонами своїх зобов'язань по існуючому договору, по рішенню господарського суду та по іншим підставам, передбаченим законодавчими актами України.

Судом прийнято до уваги, що сторонами у судовому процесі є суб'єкти господарювання, тому до спірних правовідносин слід застосовувати норми спеціального законодавства передбачені у ст. 188 ГК України.

В пункті 2 вказаної статті зазначено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Предметом позовних вимог прокурора є розірвання договору, у зв'язку з порушенням істотних умов договору щодо сплати орендної плати та не проведення оцінки майна тощо.

 Намір на продовження терміну дії договору оренди та пропозиція звільнити приміщення після закінчення строку його дії дійсно визначено у законодавстві і передбачено сторонами в договорі. Це знайшло своє відображення у листі позивача надісланого на адресу відповідача.

 У той же час, відмова від договору, відмова від виконання договору, відмова від договору у зв'язку з втратою інтересу, відмова від договору у зв'язку з простроченням виконання, врешті-решт його розірвання, за своїм правовим змістом різняться.

Доказів звернення прокурора та позивача до відповідача з вимогою про розірвання договору в розумінні вимог ст.188 ГК України суду не надано.

На час розгляду справи відповідачем погашено заборгованість за спірним договором. Таким чином підстав для розірвання договору за договором або законом не існує, у зв'язку з чим у задоволенні вимог про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 15910005 від 07.09.05р. слід відмовити.

Посилання прокурора на ст. 118 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” приймається судом до уваги, однак порушення відповідачем вимог даної статті стосовно не надання незалежної оцінки об'єкту оренди не може бути підставою для розірвання договору, оскільки відповідні зміни з цього приводу до договору сторонами не вносились.

Щодо посилання прокурора на ст. 623 ЦК України, то слід зазначити, що предмет позову повинен відповідати встановленим законом способам захисту порушеного права.

Державне мито та збір на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, від сплати яких позивач у встановленому порядку звільнений стягується з відповідача в доход державного бюджету пропорційно розміру задоволених вимог згідно вимог ст.ст.44,49 ГПК України, оскільки відповідач не звільнений їх сплати.

У зв'язку з тим, що у судовому засіданні за згодою сторін було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 13, 17, 18, 18-1, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 526, 599, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 188, 202, 203, 283 ГК України, ст.ст. 22, 44, 46, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. 82, ст. 84, частиною третьою ст. 85, ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Провадження у справі щодо стягнення боргу в сумі 2036 грн. 69 коп. припинити.

2.Провадження у справі щодо стягнення пені в сумі 37 грн. 71 коп. припинити.

3.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ід.код НОМЕР_1, на користь:

- державного бюджету України держмито в сумі 100 грн. 86 коп., видавши наказ та надіславши його для виконання до Державної податкової адміністрації у Донецькій області;

- державного бюджету м. Донецька Ворошиловський р-н, ід. код 34686537, р/р 31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, збір на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 116 грн. 68 коп., видавши наказ.

4.У задоволенні вимог про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 15910005 від 07.09.05р. відмовити.

5.У задоволенні вимог щодо стягнення пені в сумі 23 грн. 35 коп. відмовити.

6.Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Підченко Ю.О.

Дата підписання рішення, оформленого згідно вимог ст.84 ГПК України: 20.11.07р.