Ухвала суду № 115504325, 07.12.2023, Деснянський районний суд міста Києва

1-кс/754/3912/23

Справа № 754/17712/23

У Х В А Л А

Іменем України

07 грудня 2023 року Слідчий суддя Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Деснянського районного суду м. Києва клопотання ст.слідчого Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Мостище Києво-Святошинського району Київської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1 ,(зі слів фактично знищене) на підставі ст.89 КК України, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100030003451 від 05.12.2023 року.

ВСТАНОВИВ:

07.12.2023 слідчий Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 із визначенням застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 80520 грн.

Клопотання мотивоване тим, що у СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100030003451 від 05.12.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України,

Слідчий зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, щоОСОБА_5 05.12.2023 року приблизно о 17 годині 55 хвилин, знаходячись за адресою: місто Київ,вул. Лісківська, 4, на першому поверсі під`їзду № 1, побачив потерпілу ОСОБА_7 , у якої на плечі знаходилась її сумка чорного кольору «Wittchen», яка була розстебнута всередині якої знаходилось її майно, після чого у нього виник умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна,в умовах воєнного стану, який введено з 05 год. 30 хвилин 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовжено Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 16.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023, від 20.05.2023 №254/2023, від 26.08.2023 № 451/2023 та від 06.11.2023 № 734/2023 строком на 90 діб.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 наблизився до потерпілої ОСОБА_7 ззаду, закрив її рот правою рукою щоб позбавити її змоги покликати на допомогу, а лівою рукою дістав з її сумки чорного кольору «Wittchen», яка була у неї на плечі та була розстебнута її майно, а саме: кейс до безгіровідних навушників «Apple Air Pods», вартістю 2000 гривень та банківську картку AT «ПУМБ» № НОМЕР_1 , яка для потерпілої майнової цінності не становить, після чого шляхом ривка намагався викрасти її сумку чорного кольору «Wittchen», вартістю 2000 гривень, яка була у неї на плечі, однак потерпіла прибравши руку ОСОБА_5 з її рота почала кричати та кликати на допомогу, почувши крики потерпілої прибіг ОСОБА_8 , який зупинив противоправні дії ОСОБА_5 та затримав його.

Таким чином, ОСОБА_5 виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, не закінчив його з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий.

Слідчий зазначає, що у кримінальному провадженні № №12023100030003451 від 05.12.2023 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст. 186 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

05.12.2023 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

06.12.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст 186 КК України.

Також необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий доводить наявністю ризиків,передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілу у цьому кримінальному провадженні.

За таких підстав слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів іх визначенням застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення клопотання та застосування щодо нього міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання в частині визначення розміру застави. Вважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів, враховуючи той факт, що її розмір не може бути завідомо непомірним для особи, посилаючись на той факт, що підозрюваний немає житла.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).

Так, СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100030003451 від 05.12.2023 року

05.12.2023 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

06.12.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст 186 КК України.

Про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_5 та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_7 від 05.12.2023 року;протоколом огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Лісківська, 4, від 05.12.2023;протоколом огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Лісківська4, від 05.12.2023;рапортом інспектора патрульної поліції 2 полку 2 батальйону 2 роти(з обслуговування лівого берега) УППу місті Києві ДПП України від 05.12.2023;протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 05.12.2023;протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілої ОСОБА_7 від 05.12.2023;протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 05.12.2023;протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_9 від 05.12.2023;протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 05.12.2023;протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_8 від 05.12.2023;протоколом затримання ОСОБА_5 , в порядку ст. 208 КПК України від 05.12.2023.

Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Також така обґрунтованість підозри стороною захисту у судовому засіданні визнавалася та не спростовувалась.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор, слідчий суддя зазначає таке.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. А як зазначено в п. 111-112 рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії», обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Так, в обґрунтування застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор зазначив, що існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинятиме інші кримінальні правопорушення; незаконно впливати на потерпілого у цьому кримінальному провадженні.

Ризик того,що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене безальтернативне покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де суд зазначив, що суворість передбаченого покаранняє суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Однак такий ризик, на думку слідчого судді, є досить високим, так як ОСОБА_5 ніде не працює, не одружений, утриманців немає, міцність його зв`язків не є високою, раніше неодноразово судимий за скоєння корисливих злочинів, а тому може з метою уникнення від кримінальної відповідальності переховування від органу досудового розслідування. Відтак слідчий суддя вважає, що даний ризик є досить вірогідним та доведеним стороною обвинувачення.

Щодо ризику впливати на потерпілу у цьому кримінальному провадженні, то ст. 23 КПК України встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тобто доказове значення у кримінальному провадженні матимуть саме ті показання свідка, які будуть надані останнім безпосередньо під час судового розгляду у судовому засіданні, а не надані ним в ході досудового розслідування. Вказане доводить, що з метою зміни свідком своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб - шляхом залякування, погроз, умовляння.

Щодо ризику, що підозрюваний може вчинити інші кримінальні правопорушення, на думку слідчого судді є досить високим, оскільки підозрюваний є особою працездатного віку, проте офіційно не працевлаштований - у нього відсутні законні джерела для існування, раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів проти власності (судимості погашені відповідно до ст. 89 КК України), а тому має схильність до вчинення злочинів.

Відтак слідчий суддя доходить висновку, що прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також слідчий суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими,а прокурор в повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим. З урахуванням викладеного слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу та що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченимст. 177 КПК України. На переконання слідчого судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжкого кримінального правопорушення.

При прийнятті рішення слідчий суддя також враховує, що відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

За встановлених обставин слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та доведеним прокурором у судовому засіданні, а застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме його особі, обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

Крім того, сторона захисту не заперечувала проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

При цьому слідчий суддя також враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України, і відповідно до наданих доказів приймає до уваги відсутність у підозрюваного постійного місця роботи, його соціальні зв`язки, які не є міцними та доходить висновку, що обраний запобіжний захід є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

При цьому відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Так, враховуючи відсутність доказів, що останній має у своїй власності рухоме чи нерухоме майно, грошові активи у фінансових установах тощо, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному розмір застави, визначивши її у мінімальному розмірі, встановленому законом для кримінальних правопорушень такої тяжкості.

Такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також слідчий суддя вважає, що такий розмір застави не є непомірним для підозрюваного, однак водночас є суттєвим для його майнового стану та небажаним для втрати, а відтак дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження та запобігання встановленим ризикам.

Керуючись ст.ст. 176-179, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 198, 199,369-372, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ст.слідчого Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100030003451 від 05.12.2023 року - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Строк тримання під вартою рахувати з 18 год. 00 хв. 05 грудня 2023 року.

Строк дії ухвали - до 18 год.00 хв. 02 лютого 2024 року.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави. Визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України, у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 53 680 (пятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, банк отримувача: Державна казначейська служба України в м. Києві, рахунок UA128201720355259002001012089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожним викликом; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає,

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 18 год. 00 хв. 02 лютого 2024 року

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 , з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва та слідчого суддю Деснянського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, підозрюваним, який перебуває під вартою в той строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1