Рішення № 115504108, 03.02.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №760/25333/19

Провадження № 2/752/3277/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03.02.2023 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

за участі секретаря - Ракоїд Є.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом і просить стягнути з відповідача на свою користь 83046,45 грн. матеріальну шкоду та суму сплаченого судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15.07.2016 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «Брокбізнес» укладено договір (поліс) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/4589906, за яким застраховано автомобіль марки «Skoda», д.н.з. НОМЕР_1 .

24.01.2017 року в період дії полісу в місті Києві по вул. Січових Стрільців, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участі ТЗ під керуванням відповідача BMW, д.н.з. НОМЕР_2 , та автомобіля ЗАЗ д.н.з. НОМЕР_3 , транспортного засобу ACURA, д.н.з. НОМЕР_4 .

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 17.03.2017 року, відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що стало причиною ДТП.

Після вищезазначеної ДТП потерпілі, власники пошкоджених транспортних засобів, звернулися до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування за подією, яка мала місце 24.01.2017 року із участю забезпеченого транспортного засобу. Оскільки даний випадок є страховим, за договором страхування вищевказана заява була прийнята та були здійснені дії по встановленню всіх обставин події, визначенню розміру збитку та виплаті страхового відшкодування.

Позивач на підставі зібраних документів по справі, враховуючи умови страхування здійснив виплату страхового відшкодування на користь власників пошкоджених транспортних засобів, в загальному розмірі 83046,45 грн.

Звертаючись до суду із даним позовом про відшкодування шкоди, позивач посилався на те, що відповідач керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. «а» п.п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

На підставі вищевикладеного просить задовольнити позов.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 25.03.2020 року цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу передано за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 22.12.2022 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

На момент розгляду справи відповідач не скористався своїм правом на подання письмового відзиву.

На підставі положень ст.ст.274-279 ЦПК України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в ЦК України, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 ЦПК України визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Судом встановлено, що полісом №АК/4589906 страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застраховано автомобіль марки «Skoda», державний номерний знак НОМЕР_1 у ПрАТ «СК «Брокбізнес», строк дії полісу з 17.07.2016 року по 16.07.2017 року.

24.01.2017 р. о 22 год. 50 хв в м.Києві по вул..Січових Стрільців, 93 ОСОБА_1 керував автомобілем Шкода, д.н. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`ягніння, при цьому не дотримався безпечного інтервалу, дистанції та швидкості, та вчинив зіткнення з транспортним засобом BMW, д.н.з. НОМЕР_2 , після чого він зіткнувся з автомобілем ЗАЗ д.н.з. НОМЕР_3 , який внаслідок удару зіткнувся з автомобілем ACURA, д.н.з. НОМЕР_4 .

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 17.03.2017 року у справі №761/575/17 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні даного дорожньо-транспортної пригоди, а також керування транспортним засобом з ознаками сп`яніння та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 130 КУпАП

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як встановлено судом, власники пошкоджених автомобілів звернулися до ПрАТ «СК «Брокбізнес» із заявою про виплату страхового відшкодування.

ПрАТ «СК «Брокбізнес», визнали ДТП страховою подією і сплатили страхове відшкодування власникам пошкоджених транспортних засобів в загальному розмірі 83 046,45 грн.

Відповідно до частин першої-другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода заподіяна майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За нормою статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлено законом.

Відповідно до п. «а» п.п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В пунктах 5 та 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди завданої, джерелом підвищеної небезпеки» роз`яснено, що відповідно до частини першої статті 1187 ЦК джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, пов`язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану діяльністю, що є джерелом підвищеної небезпеки, настає у разі її цілеспрямованості (наприклад, використання транспортних засобів за їх цільовим призначенням), а також при мимовільному проявленні шкідливих властивостей об`єктів, що використовуються в цій діяльності (наприклад, у випадку завдання шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В свою чергу, доводи позивача підтверджені належними та допустимими, в розумінні ст.ст. 77-78 ЦПК України, доказами.

В пункті 27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції " роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню; обставини, що спростовують позовні вимоги судом не встановлені.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273-279, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» (код ЄДРПОУ 20344871) суму страхового відшкодування у розмірі 83 046,45 грн та судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя