Постанова № 115503698, 07.12.2023, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 07.12.2023Справа № 554/8852/23 Провадження № 3/554/3012/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«07» грудня 2023 року м. Полтава

Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Сметаніна А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з УПП в Полтавській області ДПП у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Олевськ, Житомирської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

- за ст. 124 КУпАП,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Полтава, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ст. 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

16 вересня 2023 року о 21 годині 55 хвилин, водій ОСОБА_1 , в м. Полтава по вул. Європейська, 6, керуючи транспортним засобом PORSCHE MACAN R4, н/з НОМЕР_3 , рухаючись по вул. Європейська від вул. Європейська в бік вул. Соборності, повертаючи ліворуч, не впевнився в маневрі і здійснив зіткнення з транспортним засобом ВАЗ 21043, н/з НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 , чим порушив вимоги п. 10.1 ПДР України. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №505457 від 17.09.2023 року, 16 вересня 2023 року о 21 годині 55 хвилин, водій ОСОБА_2 , в м. Полтава по вул. Європейська, 6, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21043, н/з НОМЕР_4 , рухаючись по вул. Європейська від вул. Небесної Сотні в сторону вул. Пушкіна на заборонений сигнал світлофору, а саме жовтий, не впевнився в безпеці руху та здійснив зіткнення з автомобілем PORSCHE MACAN R4, н/з НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , чим порушив вимоги п.8.7.3.г ПДР України. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав, суд пояснив, що жодних порушень ПДР він не допускав. 16.09.2023 року о 21 годині 55 хвилин він рухався в м. Полтава по вул. Європейська, 6 на своєму автомобілі PORSCHE MACAN R4, н/з НОМЕР_3 , рухався від вул. Європейська в бік вул. Соборності. На перехресті з вул. 1100-річчя йому необхідно було повернути ліворуч. В цей час була темна пора доби, однак було ввімкнене міське освітлення, опадів дощу не було, дорога була сухою. Автомобіль знаходився в технічно справному стані, пасажирів та вантажу в автомобілі не було, рухався автомобіль з ввімкненим ближнім світлом фар. Рух транспорту на перехресті на цей час регулювався сигналами світлофорів, які працювали в робочому режимі.

Наближаючись до перехрестя, він завчасно ввімкнув лівий покажчик повороту та перестроївся на ліву смугу, перед виїздом на перехрестя переконався, що горить зелений сигнал світлофору по напрямку його руху. Завчасно знизивши швидкість автомобіля, він на невеликій швидкості виїхав на перехрестя при ввімкненому зеленому сигналі світлофору. Далі побачив, що зелений сигнал переключився на зелений миготливий, він продовжував рух. Коли виїхав на середину перехрестя, до місця, де необхідно було повертати ліворуч, побачив, що ввімкнувся жовтий сигнал світлофору по напрямку його руху. В цей момент в зустрічному напрямку рухався якийсь легковий автомобіль з ввімкненим світлом фар, який знаходився ще далеко від його автомобіля, на відстані близько 40 - 45 м. Також в цьому місці висить над проїзною частиною дорожній знак 5.69 "Місце зупинки" (СТОП), який вказує на місце зупинки транспортних засобів під час заборонного сигналу світлофора. Він, у відповідності до п. 1.4. ПДР, розраховував на те, що водій зустрічного автомобіля, не буде перевищувати дозволену швидкість у населеному пункті та, при ввімкнені жовтого для нього сигналу світлофору, зупинить свій автомобіль перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), почав виконувати маневр повороту ліворуч, рухаючись з мінімальною швидкістю. Коли його автомобіль уже рухався в стані маневру повороту ліворуч і частково виїхав на зустрічну смугу, він побачив, що зустрічний автомобіль ВА3-2104 рухається з великою швидкістю і не намагається зупинитись, а маневрує праворуч. Побачивши це, він відразу ж натиснув на гальма, але зіткнення уникнути не вдалось. Хоче зазначити, що зустрічний автомобіль ВА3-2104 рухався зі швидкістю близько 70 - 80 км/год. і водій просто хотів проскочити на жовтий сигнал світлофору. Вважає, що в даній ДТП винен водій автомобіля ВА3-2104 д.н.з. НОМЕР_4 ОСОБА_2 , який у населеному пункті рухався зі швидкістю більш дозволеної ніж 50 км/год. та не виконав вимоги жовтого сигналу світлофору, а також не зупинився перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія). В його діях порушень ПДР України немає.

Представник правопорушника ОСОБА_1 - адвокат Анопольська Р.В. в судовому засіданні повністю підтримала доводи свого довірителя. Також зазначила, що в даній ДТП винен саме водій автомобіль ВА3-2104 д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався зі швидкістю близько 70 - 80 км/год., проїхав на жовтий сигнал світлофору, а також не зупинився перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія). Працівниками поліції було правомірно складено протокол на ОСОБА_2 за порушення п.п.8.7.3. г ПДР України, всі докази містяться в матеріалах справи. Свідки, які були допитані судом плутаються в показах щодо того, скільки людей було в автомобілі ВАЗ-21043, яке було освітлення та чи було воно взагалі, чи застосовував ОСОБА_2 відразу гальмування, чи маневрував вправо. Крім того, їх покази є ідентичними, що свідчить про те, що вони готувались до допиту. Матеріали справи не доводять, що ОСОБА_2 рухався на зелене світло, працівниками поліції встановлено, що він рухався на заборонений жовтий сигнал світлофору. Тому просить визнати винним саме ОСОБА_2 . При цьому, ОСОБА_1 , навпаки, перед виїздом на перехрестя переконався, що горить зелений сигнал світлофору, завчасно знизив швидкість руху, виїхав на перехрестя на невеликій швидкості при ввімкненому зеленому сигналі світлофору. ОСОБА_1 розраховував на те, що ОСОБА_2 не буде перевищувати дозволену швидкість у населеному пункті та при ввімкнені жовтого для нього сигналу світлофору зупинить свій автомобіль перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), а тому почав виконувати маневр повороту ліворуч, рухаючись з мінімальною швидкістю. Вважає, що ОСОБА_1 ПДР не порушував, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_2 суду пояснив, що 16 вересня 2023 року о 21 годині 55 хвилин, він рухався на автомобілі ВАЗ 21043, н/з НОМЕР_4 в м. Полтава по вул. Європейська, 6. В цей час була темна пора доби, однак було ввімкнене міське освітлення, дорога була сухою. Автомобіль знаходився в технічно справному стані, рухався з ввімкненим ближнім світлом фар. В автомобілі були пасажири. Він рухався від вул. Небесної Сотні в сторону вул. Пушкіна на зелений сигнал світлофору, швидкість була 50 км/год, оскільки він дивився на спідометр. Рухаючись по перехрестю, він побачив автомобіль PORSCHE, який рухався на зустріч, між ними була відстань 15 метрів, він почав маневрувати вправо, але зіткнення уникнути не вдалося. Все відбулось за 1 секунду. Зіткнення відбулось на смузі руху його автомобіля. Після ДТП пасажирів його автомобіля забрала швидка, в них були тілесні ушкодження, їх повезли в лікарню. Потім, коли вони повернулись на місце події, вони всі казали працівникам поліції, що їх автомобіль рухався на зелений сигнал світлофору. Однак працівники поліції сказали, підписуйте протокол, а далі буде розбиратись суд. Він та свідки відмовились від підпису, оскільки з цим були не згодні. Вважає, що саме ОСОБА_1 винен в ДТП, оскілки порушив вимоги п.10.1 ПДР України, здійснюючи поворот ліворуч повинен був впевнитись в безпечності маневру, а він це не зробив.

Представник правопорушника ОСОБА_2 адвокат Губа О.М. суду пояснив, що жодного доказу того, що його довіритель рухався на жовтий сигнал світлофору матеріали справи не містять. Допитані судом свідки, пасажири автомобіля ВАЗ-21043, підтвердили, що автомобіль рухався на зелений сигнал світлофору. Про це вони зазначали працівникам поліції на місці події, однак інспектор, яка склала протокол на ОСОБА_2 вказані ці обставини не взяла до уваги, а поклала в основу лише покази ОСОБА_1 , який є заінтересованою особою. Оскільки свідки не були згодні з тим, що автомобіль ВАЗ-21043 рухався на жовтий сигнал світлофору, вони відмовились від підпису в протоколі. ОСОБА_2 також з цих підстав його не підписав. Відповідно до наданої схеми місця події, місце зіткнення на смузі руху автомобіля ВАЗ-21043, автомобіль PORSCHE, розташований під кутом до проїзної частини, що підтверджує, що він здійснював поворот ліворуч. ОСОБА_1 і сам це не заперечує. Тому саме ОСОБА_1 повинен був переконатись в безпечності маневру і не зробив цього, чим порушив вимоги п.10.1 ПДР України, а тому саме в його діях наявний причинний зв?язок з ДТП, а в діях ОСОБА_2 відсутні порушення ПДР, а саме п.8.7.3.г, доказів цього матеріали справи не містять, це лише зазначено в протоколі, а тому відносно нього провадження підлягає закриттю.

В судовому засіданні також були допитані свідки, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які були пасажирами автомобіля ВАЗ 21043, н/з НОМЕР_4 .

Так, свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що 16 вересня 2023 року о 21 годині 55 хвилин, він був пасажиром автомобіля ВАЗ 21043, н/з НОМЕР_4 та перебував на передньому пасажирському сидінні. В машині було 5 чоловік разом з водієм. Всі були в нормальному стані, музика не грала, вони не розмовляли і водій не відволікався від управління машиною. В цей час була темна пора доби, однак було ввімкнене освітлення, дорога була сухою. Автомобіль рухався з ввімкненим ближнім світлом фар, зі швидкістю 50 км/год, оскільки він дивився на спідометр. Автомобіль рухався на зелене світло по вул. Європейська в м. Полтава в напрямку «Конкорду». Під?їхавши до другого перехрестя автомобіль продовжив рух на зелене світло. Тут він побачив автомобіль, який рухався на зустріч, увімкнув лівий покажчик повороту і виконував маневр повороту на ліво. Від них цей автомобіль був на відстані 15 метрів. ОСОБА_2 намагався взяти вправо, але зіткнення уникнути не вдалось. Через ДТП він отримав ушкодження лоба. Його та ОСОБА_4 забрала швидка та повезла в лікарню. Потім вони повернулись на місце події. Вони казали інспектору, що їх автомобіль рухався на зелене світло, однак вона все рівно склала протокол на ОСОБА_2 за порушення вимог п.8.7.3.г ПДР. Вони не були з цим згодні, тому протоколі не підписали, а протокол, який був складений на ОСОБА_1 підписали.

Допитаний свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що 16 вересня 2023 року о 21 годині 55 хвилин, він був пасажиром автомобіля ВАЗ 21043, н/з НОМЕР_4 та перебував на задньому пасажирському сидінні. В машині разом з ОСОБА_2 було 5 чоловік. Всі були в нормальному стані, музика не грала, вони не розмовляли і водій не відволікався від управління машиною. В цей час була темна пора доби, дорога освітлювалась, була сухою. Автомобіль рухався з ввімкненим ближнім світлом фар. На спідометр він не дивився, однак думає, що машина рухалась зі швидкістю не більше 50 км/год. Автомобіль рухався на зелене світло. Тут він побачив автомобіль, який рухався на зустріч з увімкненим лівим покажчиком повороту і виконував маневр повороту на ліво. Від них цей автомобіль був на відстані 15 метрів. ОСОБА_2 намагався гальмувати, а потім взяв вправо, але зіткнення уникнути не вдалось. Коли вони побачили авто ОСОБА_1 і до моменту зіткнення пройшла 1 секунда. Через ДТП він отримав тілесні ушкодження. ОСОБА_3 також їх отримав. Їх забрала швидка та повезла в лікарню. Потім вони повернулись на місце події. Вони казали інспектору, що їх автомобіль рухався на зелене світло, однак вона все рівно склала протокол на ОСОБА_2 за порушення вимог п.8.7.3.г ПДР, проігнорувавши їх пояснення. Вони не були з цим згодні, тому протоколі не підписали, а протокол, який був складений на ОСОБА_1 підписали. ОСОБА_1 на місці події пояснював, що не побачив їх автомобіль.

Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , їх представників, показання свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступних висновків:

Згідно зі статтею 1 КУпАПзавданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їхньої компетенції відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 251 КупАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.

Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, настає, якщо учасниками дорожнього руху були порушені правила дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об?єктивна сторонаправопорушення,передбаченого ст.124КУпАП виражаєтьсяу порушенніучасниками дорожньогоруху правилдорожнього руху,що спричинилопошкодження транспортнихзасобів,вантажу,автомобільних доріг,вулиць,залізничних переїздів,дорожніх спорудчи іншогомайна (матеріальнийсклад),тобто настанняреальних наслідківу виглядіушкодження певнихоб?єктів.Умовою настанняадміністративної,а неіншого видуюридичної відповідальності,є наявнийпричинний зв?язокміж порушеннямправил дорожньогоруху танастанням наслідків у вигляді майнової шкоди.

В п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.205 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що суб?єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушень Правил дорожнього руху.

До протоколівпро адміністративнеправопорушення серіїААД №505284та ААД№505457відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 додано: схему місця ДТП, рапорти, письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Також ОСОБА_1 до своїх додаткових письмових пояснень додано фототаблицю, на якій зображено місце події, а також дорожній знак 5.69 та дорожня розмітка 1.12. (стоп-лінія).

Вирішуючи питання про наявність в діях водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порушень ПДР України, що мало наслідком спричинення дорожньо-транспортної пригоди, суд виходить з наступного:

Відповідно до п.1.1 ПДР України, ці Правила відповідно доЗакону України "Про дорожній рух"встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими (п.1.3 ПДР).

Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила (п.1.4 ПДР).

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 ПДР України).

Згідно п.1.10 ПДР України, дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.

Відповідно до п. 8.7.3.г ПДР України, жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

На думку інспектора, яка склала протокол відносно ОСОБА_2 , останній порушив п.8.7.3 г ПДР України, що перебуває в прямому причинному зв?язку із наслідками ДТП.

Відповідно до п.10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

На думку інспектора, яка склала протокол відносно ОСОБА_1 , останній порушив п.10.1 ПДР України, що перебуває в прямому причинному зв?язку із наслідками ДТП.

Зі схеми місця ДТП від 16.09.2023 року, яка без зауважень підписана учасниками даної події, на ній відображено напрямок руху транспортних засобів ВА3-21043 д.н.з. НОМЕР_4 та PORSCHE MACAN R4, н/з НОМЕР_3 , місце зіткнення, яке знаходиться на смузі руху автомобіля ВА3-21043 д.н.з. НОМЕР_4 , взаємне розташування транспортних засобів після зіткнення, з якої вбачається, що автомобіль PORSCHE MACAN R4, н/з НОМЕР_3 здійснював маневр повороту ліворуч, механічні пошкодження, які отримали автомобілі в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Вказане також підтверджується поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , наданими в судовому засіданні.

Відповідно донаданих рапортів,пасажири автомобіляВА3-21043д.н.з. НОМЕР_4 отрималитілесні ушкодження.

Згідно письмових пояснень водія ОСОБА_5 , які долучені до матеріалів справи, він рухався вул. Європейською в напрямку вул. 1100-річчя Полтави, здійснював лівий поворот на жовтий сигнал світлофору, закінчував проїзд перехрестя на жовтий сигнал світлофору. В зустрічному напрямку рухався автомобіль ВА3-21043 д.н.з. НОМЕР_4 і не зупинився на жовтий сигнал світлофору, продовжив рух з великою швидкістю, проїхавши першу стоп-лінію, продовжив рух і проїхав другу стоп-лінію, чого він не очікував.

Разом з тим, надані письмові пояснення ОСОБА_1 , а також його пояснення в судовому засіданні щодо руху автомобіля ВА3-21043 д.н.з. НОМЕР_4 на жовтий сигнал світлофору спростовуються показами, допитаних в судовому засіданні свідків, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які були пасажирами автомобіля ВА3-21043 д.н.з. НОМЕР_4 та підтвердили, що автомобіль ВА3-21043 рухався на зелений сигнал світлофору.

Показання свідків, в цій частині, є послідовними, узгодженими між собою та з іншими доказами у справі, в тому числі з показами ОСОБА_2 , підстав ставити їх під сумнів у суду немає.

Та обставина, що останні плутались в показах щодо кількості пасажирів автомобіля ВА3-2104 д.н.з. НОМЕР_4 , наявності вуличного освітлення, застосуванні ОСОБА_2 відразу маневрування вправо чи гальмування, не свідчать про неправдивість їх показів, адже кожна особа з урахуванням часу, який пройшов від певної події, ступеню свого розвитку, внутрішнього світогляду, залежно від свого психічного стану, не може давати абсолютно ідентичні показання, крім випадку, коли вона користується нотатками, а тому доводи представника ОСОБА_1 щодо неможливості врахування показів свідків, суд не приймає.

Крім того, з письмових пояснень самого ОСОБА_2 , долучених до матеріалів справи, які він надавав відразу після ДТП вбачається, що його автомобіль рухався на зелений сигнал світлофору.

Крім того, ні свідки, ні сам ОСОБА_2 не підписали протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_2 , пояснивши в судовому засіданні, що не були згодні з інспектором, який вказав в протоколі, що автомобіль ВА3-21043 д.н.з. НОМЕР_4 рухався на жовтий сигнал світлофору.

Доказів того,щоавтомобіль ВА3-21043 д.н.з. НОМЕР_4 рухався на жовтий сигнал світлофору матеріли справи не містять і в судовому засідання під час розгляду справи не здобуто.

Інспектор УПП в Полтавській області ДПП Коробко Т.О., складаючи протокол відносно ОСОБА_2 , взяла до уваги лише покази ОСОБА_1 , який прямо зацікавлений в результаті розгляду справи, не взявши до уваги показання свідків, які були присутні на місці події.

Суд зазначає, що сам протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об?єктивне з?ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Проте, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, а являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Таким чином, в ході судового розгляду справи не знайшли підтвердження дані протоколу щодо порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.8.7.3 г ПДР України, що стало наслідком зіткнення з автомобілем PORSCHE MACAN R4, н/з НОМЕР_3 .

Суд критично відноситься до наданої ОСОБА_1 фототаблиці до додаткових пояснень та не приймає в якості доказу, оскільки по-перше, не можливо встановити дату її походження, по-друге, ДТП мала місце 16.09.2023 року, а на фототаблиці засніжена дорога, що ставить під сумнів доводи ОСОБА_1 про те, що фото зроблено через пару днів після ДТП, а по-третє, вона жодним чином не підтверджує рух автомобіля ВА3-21043 д.н.з. НОМЕР_4 на жовтий сигнал світлофора 16 вересня 2023 року о 21 годині 55 хвилин, в м. Полтава по вул. Європейська, 6.

Навпаки, судом встановлено, що саме водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом PORSCHE MACAN R4, н/з НОМЕР_3 , рухаючись по вул. Європейська від вул. Європейська в бік вул. Соборності, повертаючи ліворуч, не впевнився в маневрі і здійснив зіткнення з транспортним засобом ВАЗ 21043, н/з НОМЕР_4 .

Вказана обставини підтверджується, в тому числі, показами допитаних судом свідків, які визнані судом об?єктивними та правдивими, підстав ставити їх під сумнів у суду немає.

Той факт, що ОСОБА_1 допустив зіткнення з автомобілем ВА3-21043 д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 є наслідком того, що перед зміною напрямку руху водій не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.

Таким чином, судом встановлено, що в результаті порушення саме водієм ОСОБА_1 п.10.1 ПДР України сталась дорожньо-транспортна пригода, а отже наявний причинний зв?язок між порушенням правил дорожнього руху ОСОБА_1 та настанням відповідних наслідків отримання автомобілями механічних пошкоджень та отримання пасажирами автомобіля ВА3-21043д.н.з. НОМЕР_4 тілесних ушкоджень, а в діях водія ОСОБА_2 суд не вбачає порушень вимог ПДР України, що стало б наслідком ДТП та завданням майнової шкоди та шкоди здоров?ю пасажирам вказаного автомобіля.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно положень ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Така позиція КСУ відповідає і правовій позиції ЄСПЛ, який у своєму рішенні «Маліге проти Франції» від 23.09.1998 визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації № R (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов`язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Спираючись на положення ч.1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 р. заява №926/08), суд доходить висновку, що направлені до суду матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, отже, суд, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 закрити на підставі п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

А в діях ОСОБА_1 навпаки, суд вбачає наявність ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

При визначенні виду й міри адміністративного стягнення, згідно ст. 33 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

З огляду на ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу правопорушника, інші обставини в справі, вважаю за можливе призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції статті, у вигляді штрафу.

Крім того, відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

При цьому, згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімумудля працездатнихосібвстановлюється Законом України «Про державний бюджет» на відповідний календарний рік та станом на 01 січня 2023 року згідно Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2684 грн.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовій збір в розмірі 536,80 грн.

З огляду на закриття провадження у справі без накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення, судовий збір, в порядку ст.40-1 КУпАП, стягненню з нього не підлягає.

Керуючись ст.ст.1, 7, 9, 23, 33, 40-1, 124, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок (отримувач: ГУК Полтавської області/ 21081300; код ЄДРПОУ: 37959255; Банк отримувача: Казначейство України «ЕАП»;номеррахунок (IBAN): UA048999980313050149000016001; кодкласифікації доходів бюджету: 21081300) в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536 (п?ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок (отримувач коштів: ГУК у Полт.обл/Шевченків.р-н//22030101, код отримувача: 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA528999980313191206000016722, код класифікації доходів бюджету: 22030101).

Провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП - закрити, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Строк пред`явлення постанови до виконання до 07 березня 2024 року.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Октябрського районного

суду м. Полтави: А.В. Сметаніна