Постанова № 11550246, 21.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 46/418-А Головуючий у 1-й інстанції: Шабунін С.В. Суддя-доповідач: Умнова О.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" вересня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Умнової О.В.

суддів: Данилової М.В., Кузьменко В.В.,

при секретарі: Олешко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ДПІ у Дарницькому районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 23.10.2006 року по адміністративній справі за позовом ТОВ «Укрпромтехніка»до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва

- про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача при проведенні позапланової перевірки за наслідками проведення якої складено акт від 5.09.2006 року №02563/2306/31305030; визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 5.09.2006 року №0004442306/053898.

Постановою Господарського суду м. Києва від 23.10.2006 року вказаний позов задоволений у повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторони, які з»явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 16.08.2006 року по 5.09.2006 року працівниками податкового органу була проведена виїзна позапланова документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов»язань з ПДВ наступних податкових періодів по уточнюючому розрахунку податкових зобов»язань з ПДВ у зв»язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2006 року та декларації за квітень 2006 року, за результатами проведення якої складено акт від 5.09.2006 року.

Згідно висновків вказаного акту податковим органом встановлені порушення позивачем пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за лютий 2006 року у сумі 999886,68 грн., за квітень 2006 року у розмірі 3382718,81 грн.

На підставі висновків акту перевірки та виявленого в ході її проведення порушення вимог чинного законодавства податковий орган 5.09.2006 року виніс податкове повідомлення-рішення №0004442306/053898, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2006 року у розмірі 999886,68 грн., за квітень 2006 року у розмірі 3382718,81 грн., та застосована фінансова санкція за лютий 2006 року у розмірі 499943,34 грн. та за квітень 2006 року у розмірі 1691359,41 грн.

Висновки податкового органу щодо виявлених порушень вимог чинного законодавства, відображених в акті перевірки, та правомірності визначення сум податкового зобов»язання ґрунтуються на тому, що сума бюджетного відшкодування по ПДВ, що значилась в переплаті по особовому рахунку та зараховувалась в погашення податкових векселів виданих за період з 1.02.2006 року по 30.04.2006 року не підтверджена податковим органом. Позивач в порушення п.11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»відніс до складу податкового кредиту по податковій декларації з ПДВ за квітень 2006 року суми ПДВ по непогашеним податковим векселям.

Колегія суддів погоджується з висновками податкового органу та вважає, що суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку щодо наявності правових підстав для задоволення вимог позову, з огляду на наступне.

Згідно з поданою позивачем до податкового органу декларацією з ПДВ за лютий 2006 року з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов»язань з ПДВ у зв»язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2006 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов»язань з ПДВ наступних податкових періодах, складає 1427452 грн.

Сумою, що підлягає бюджетному відшкодуванню, є сума, вказана в рядку 25 Податкової декларації з ПДВ та по рядку 4 Розрахунку суми бюджетного відшкодування, що є додатком 3 до податкової декларації з ПДВ, в межах суми, вказаної в рядку 3 Розрахунку.

В рядку 3 розрахунку вказується сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). В рядок 3 розрахунку включаються суми ПДВ по товарам (послугам), податковий кредит по яким виник в одному податковому періоді з оплатою.

Позивач відніс до рядка 25 Декларації з ПДВ за лютий 2006 року суму ПДВ у розмірі 999886,68 грн., яка є залишком від»ємного значення до декларації за січень 2006 року, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, чим порушив вимоги пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та завищив бюджетне відшкодування на вказану суму.

В реєстр отриманих податкових накладних та податкового кредиту Декларації з ПДВ за січень 2006 року (рядок 17), та до рядків 23,25 Декларації підприємством включено суми ПДВ по податковим накладним, виписаними постачальниками в січні 2006 року, фактична сплата по яким була здійснена грошовими коштами частково.

Фактично сплачено постачальникам в січні 2006 року суму у розмірі 2565391,92 грн. (427565,32 грн. ПДВ). Проведено розрахунки в бартерній формі на суму 6510000 грн. (1085000 грн.).

За результатами проведення податковим органом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що розрахунки між позивачем та ТОВ «Техномед»проведено не в грошовій формі, що не узгоджується з пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Сума ПДВ по погашеним податковим векселям, виданим податковим органом, що дають право на збільшення податкового кредиту в поточному звітному періоді, згідно рядка 12.2 податкової декларації з ПДВ за січень 2006 року, складає 1171361 грн. Дана сума ПДВ по податковим векселям була погашена шляхом її відображення по рядку 19.2 податкової декларації за грудень 2005 року.

Щодо висновків акту перевірки стосовно декларації по ПДВ за квітень 2006 року слід зазначити наступне.

Згідно рядка 12.2 податкової декларації за березень 2006 року, сума ПДВ по погашеним податковим векселям, що дають право на збільшення податкового кредиту в поточному звітному періоді складає 2391936 грн.

Фактично погашені, шляхом відображення суми ПДВ по рядку 19.2 податкової декларації за лютий 2006 року, податкові векселя на суму ПДВ у розмірі 1287693,59 грн.

Позивач відніс до складу податкового кредиту (рядок 12.2 та 17 декларації) по податковій декларації з ПДВ за березень 2006 року суму ПДВ у розмірі 1104242,4 грн. по непогашеним податковим векселям, у зв»язку із чим завищив податковий кредит та від»ємне значення різниці між сумою податкового зобов»язання та сумою податкового кредиту по декларації за березень 2006 року у розмірі 1104242,40 грн., що призвело до завищення залишку від»ємного значення попереднього звітного періоду, який включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду та суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню по податковій декларації з ПДВ за квітень 2006 року у розмірі 1104242,40 грн.

В порушення вимог пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем віднесено до рядка 25 декларації з ПДВ за квітень 2006 року суму ПДВ у розмірі 3382718,81 грн., яка є залишком від»ємного значення по декларації за березень 2006 року, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, чим завищено бюджетне відшкодування суми ПДВ за квітень 2006 року в розмірі 3382718,81 грн.

Підпунктом 1.19 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», бартер (товарний обмін) - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З аналізу вказаної норми вбачається, що в основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено проведення розрахунків з постачальниками за придбані товари.

При заповненні рядка 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування, враховуються із суми податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 17 декларації) ті суми податку, які фактично сплачені у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) грошовими коштами, включаючи суми податку, фактично сплачені у такому ж попередньому податковому періоді при ввезенні на митну територію України товарів в тому числі і суми ПДВ, які були сплачені грошовими коштами у такому податковому періоді у якості оплати податкового векселя, виданого при імпорті товарів.

Позивачем до рядка 25 Декларацій з ПДВ за лютий 2006 року та за квітень 2006 року, в порушення вимог пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», віднесено суму ПДВ, що фактично не сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), чим завищено бюджетне відшкодування сум ПДВ за лютий 2006 року у розмірі 999886,68 грн. та за квітень 2006 року у розмірі 3382718,81 грн.

Згідно рядка 12.2 податкової декларації з ПДВ за квітень 2006 року, сума ПДВ по погашеним податковим векселям, виданим податковим органом, що дають право на збільшення податкового кредиту в поточному звітному періоді складає 2485579 грн.. Фактично погашені, шляхом відображення суми ПДВ по рядку 19.2 податкової декларації за березень 2006 року, податкові векселя на суму ПДВ 676203,43 грн.

Відповідно до п.11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.

В даному випадку, сума бюджетного відшкодування по ПДВ, що значилась в переплаті по особовому рахунку та зараховувалась в погашення податкових векселів виданих за період з 1.02.2006 року по 30.04.2006 року, не підтверджена податковим органом.

Таким чином, позивач, в порушення п.11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», завищив податковий кредит (рядок 17 декларації),, у зв»язку із чим, завищено від»ємне значення різниці між сумою податкового зобов»язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (рядок 18.2 Декларації) по декларації за квітень 2006 року 2006 року у розмірі 1809375,57 грн.

Колегія суддів критично відноситься до висновку судово-економічної експертизи КНДІСЕ та не приймає його до уваги з наступних підстав.

При складанні експертного висновку експертом не враховано, що розрахунки між позивачем та ТОВ «Техномед»проведено не в грошовій формі, що не узгоджується з пп.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин. Не враховано, що позивачем віднесено до рядка 25 декларації з ПДВ за лютий 2006 року суму ПДВ у розмірі 999886,68 грн., що є залишком від»ємного значення по декларації за січень 2006 року та включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Крім того, експертом не враховано факт невиконання позивачем вимог п.11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»та неможливість зарахувати бюджетне відшкодування в рахунок погашення податкових векселів, оскільки на дату подання заяв про зарахування сум бюджетного відшкодування, справа про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за позовом ТОВ «Укрпромтехніка»на суму 8005000 грн. знаходилась на касаційному розгляді у ВАС України.

Не надано оцінки тим обставинам, що акти звірок з бюджетом підтверджують лише наявність сум експертного відшкодування, у в»язку із чим, зроблено хибний висновок про погашення в повному обсязі сум податкового боргу за рахунок наданих позивачем митним органам податкових векселів.

Суд першої інстанції не дав належної оцінки вищевказаним вказаним обставинам та наявним у справі доказам, невірно застосував норми матеріального права, у зв»язку із чим, прийшов до хибного висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позову.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки податкового органу, викладені в акті перевірки позивача. Правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, яким суд першої інстанції не надав належної оцінки.

Висновки суду першої інстанції щодо протиправності дій податкового органу при проведенні перевірки позивача не узгоджуються з нормами матеріального права та спростовуються фактичними обставинами справи.

Орган державної податкової служби, як суб»єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, його позиція узгоджується з нормами матеріального права, фактичними обставинами справи та спростовується наданими позивачем доказами.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції щодо протиправності оспорюваного рішення суб»єкта владних повноважень та обґрунтованості вимог позову щодо його скасування.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ДПІ у Дарницькому районі м. Києва задовольнити.

Постанову Господарського суду м. Києва від 23.10.2006 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Укрпромтехніка»в задоволенні позову до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення суду виготовлений 27.09.2010 року.

Головуючий суддя:

Судді: