Рішення № 115501068, 05.12.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2023м. ДніпроСправа № 904/4431/23

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. за участю секретаря судового засідання Барабанова Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Військової частини НОМЕР_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівайн Торг»

про

- визнання недійсним п.3.2. договору поставки №101-1346/133 від 24.06.2022 та додаток №1 «Специфікація» до договору поставки №101-1346/133 від 24.06.2022 в частині включення до вартості товару податку на додану вартість в розмірі 15988грн79коп;

- стягнення грошових коштів в розмірі 15988грн79коп

Представники:

від позивача: Слюзар Т.І., в порядку самопредставництва;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівайн Торг» з позовом про визнання недійсним п.3.2. договору поставки №101-1346/133 від 26.06.2022 та додаток №1 "Специфікація" до договору поставки №101-1346/133 від 26.06.2022 в частині включення до вартості товару податку на додану вартість в розмірі 15988грн79коп; стягнення грошових коштів в розмірі 15988грн79коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на помилкове включення податку на додану вартість до вартості товару, поставленого відповідачем на підставі договору поставки.

Позивач вказав, що за договором відповідач мав поставити бензин А-95 в кількості 4700л. В пункті 3.2 договору поставки №101-1346/133 була зазначена загальна сума договору 244400грн, у тому числі ПДВ 15988грн79коп. Після отримання товару за видатковою накладною №0101/0001329 від 24.06.2022, платіжним дорученням №508 від 27.06.2022 позивач перерахував відповідачу 244400грн.

Позивач послався на постанову Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 №178 та вказав, що операція з поставки товару за договором повинна була обкладатись податком на додану вартість з нульовою ставкою.

Позивач повідомив, що направляв на адресу відповідача лист №5/271 від 23.11.2022, претензію №7/1 від 24.05.2023 та вимагав повернути суму податку на додану вартість, сплаченого, в тому числі, за договором поставки №101-1346/133 від 24.06.2022.

Позивач вказав, що відповідач суму в розмірі 15988грн79коп не повернув. Тому позивач звернувся до суду з позовом.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2023 суд залишив без руху позовну заяву та запропонував позивачу усунути недоліки позовної заяви.

На адресу суду 30.08.2023 надійшли пояснення позивача. Позивач зазначив, що в тексті позову було допущено описку щодо дати договору та замість правильної дати поставки №101-1346/133 « 24.06.2022» зазначено помилкову дату « 26.06.2022».

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 26.09.2023.

Суд запропонував відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.

Суд попередив відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ухвала суду від 04.09.2023 отримана відповідачем 12.09.2023.

Строк для надання відповідачем відзиву до суду закінчився 27.09.2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 суд задовольнив заяву представника позивача від 21.09.2023 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2023 суд відклав підготовче засідання до 25.10.2023.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ухвала суду від 26.09.2023 отримана відповідачем 03.10.2023.

На адресу суду 16.10.2023 надійшло сформоване в системі «Електронний суд» клопотання позивача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №320/20717/23.

В обґрунтування позивач посилався на роз`яснення Департаменту юридичного забезпечення Міністерства оборони України №289/2820 від 06.10.2023 про правову позицію Міністерства оборони України щодо правомірності сплати ПДВ по укладених договорах та повідомлення про перебування на розгляду Харківського окружного адміністративного суду справи №320/20717/23 щодо оскарження результатів аудиту.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі №904/4431/23 до набрання законної сили рішенням у справі №320/20717/23, продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання до 15.11.2023.

Згідно з довідкою Господарського суду Дніпропетровської області ухвала суду від 25.10.2023 доставлена до електронного кабінету відповідача 30.10.2023 о 19:01год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 05.12.2023 в режимі відеоконференції.

Згідно з довідкою Господарського суду Дніпропетровської області ухвала суду від 15.11.2023 доставлена до електронного кабінету відповідача 16.11.2023 о 19:29.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення представника позивача, суд установив таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лівайн Торг» (далі постачальник) та Військовою частиною НОМЕР_1 (далі покупець) укладений договір поставки №101-1346/133 від 24.06.2022 (далі договір від 24.06.2022).

Відповідно до пунктів 1.1 - 1.5 договору від 24.06.2022 постачальник приймає на себе зобов`язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов`язується сплатити і прийняти вказаний товар.

Найменування товару: ДК 021:2015:09130000-9: Нафта та дистиляти: Бензин А-95. Одиниця вимірювання: літр. Кількість: 4700л. Бензин А-95 згідно накладних на товар.

Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч - картки) на отримання товару відповідно "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами" затверджених Постановою КМУ №1442 від 20.12.1997.

Згідно з пунктом 2.1 договору від 24.06.2022 товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем за кількістю та якістю з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору.

В пунктах 3.1, 3.2 договору від 24.06.2022 визначено, що ціна 1 літра товару - згідно накладних на товар та специфікації (додаток №1). Загальна сума договору - 244400грн, у тому числі ПДВ 15988грн79коп.

Пунктом 4.1 договору від 24.06.2022 передбачено, що оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку-фактури та накладної на товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та накладній і дійсна протягом дня їх виписки.

Відповідно до пункту 5.1 договору від 24.06.2022 строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 договору від 24.06.2022 визначено місце поставки (передачі) товарів. Передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця.

Згідно з пунктом 5.3 договору від 24.06.2022 умови постачання товару - самовивезення. Покупець зобов`язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі.

Пунктами 10.1, 10.2 договору від 24.06.2022 визначено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за умови наявності печатки у сторони).

Даний договір діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та продовженого Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", та від 18.04.2022 №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", та від 17.05.2022 №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні". У випадку подальшого продовження строку дії воєнного стану в Україні договір зберігає чинність до завершення воєнного стану, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

У специфікації (додаток №1 від 24.06.2022 до договору від 24.06.2022) сторони погодили найменування товару - бензин А-95, одиницю виміру - літр, кількість - 4700, ціну з ПДВ за одиницю товару - 52,00грн, суму без ПДВ 228411,21грн, ПДВ 15988,79грн, суму з ПДВ - 244400грн.

Згідно з видатковою накладною №0101/0001329 від 24.06.2022 відповідач передав, а позивач прийняв товар на суму 244400грн, у тому числі ПДВ у розмірі 15988грн79коп.

Платіжним дорученням №508 від 27.06.2022 позивач перерахував відповідачу 244400грн для оплати товару за видатковою накладною №0101/0001329 від 24.06.2022.

Листом №5/271 від 23.11.2022 позивач звертався до відповідача про необхідність повернення суми сплаченого ПДВ у розмірі 15988грн79коп на підставі постанови Кабінету Міністрів України №178 від 02.03.2022 "Про деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану".

Позивачем також було направлено на адресу відповідача претензію №7/1 від 24.05.2023 з вимогою повернення суми сплаченого ПДВ у розмірі 15988грн79коп.

Претензія позивача залишена відповідачем без відповіді, сума сплаченого ПДВ не повернена.

Положеннями статей 6, 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 217 Цивільного кодексу України визначає, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 5 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Податок на додану вартість, визначений в підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з пунктом «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України №178 від 02.03.2022 «Про деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану» встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших утворених відповідно до законів військових формувань, їх з`єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Відповідно до норм вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України зазначено, що її прийняття обумовлене виконанням мобілізаційних завдань в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні".

Постанова Кабінету Міністрів України №178 від 02.03.2022 містить посилання на норми підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту «г» підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством.

Укладання договору поставки №101-1346/133 від 24.06.2022 та його фактичне виконання відбулось після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №178 від 02.03.2022.

Згідно з наданою індивідуальною податковою консультацією Державної податкової служби України від 06.06.2022 №697/ІПК/99-00-21-03-02-05, нульова ставка податку на додану вартість, відповідно до підпункту «г» підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 розділу V Кодексу та постанови №178, застосовується як до операцій з постачання пального, так і до операцій з постачання будь-яких інших товарів, що використовуються для забезпечення транспорту, при умові, що такі операції з постачання здійснюються категоріями суб`єктів, що визначені постановою №178.

При цьому норми Кодексу не передбачають можливості для платників податку - постачальників здійснювати вибір щодо застосування чи незастосування нульової ставки податку, оскільки застосування установленої діючим законодавством ставки податку є обов`язковим, а не правом платника податку.

Також ДПС зазначила, що застосування нульової ставки ПДВ до операцій з постачання товарів не залежить від факту формування чи не формування постачальниками податкового кредиту за операціями з придбання товарів чи сировини для виготовлення товарів, які надалі постачаються за нульовою ставкою податку.

Тобто, незалежно від того, був сформований постачальником чи ні податковий кредит за операціями з придбання пального (товар для заправки), так і за операціями з придбання будь-яких інших товарів, що використовуються для забезпечення транспорту (інші паливно-мастильні матеріали, запасні частини, комплектуючі, охолоджуючі рідини, інструменти та додаткове обладнання, визначені відповідними нормативними та технічними документами), операції з подальшого постачання таких товарів для визначених постановою №178 категорій суб`єктів оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість. При цьому, оскільки режим застосування нульової ставки не є тотожним режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість, нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість за правилами, встановленими пунктом 198.5 ст. 198 розділу V Кодексу, постачальником при здійсненні операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість, не здійснюється.

Суд враховує, що виходячи з приписів ст. 217 Цивільного кодексу України законодавець не встановлює недійсності правочину через недійсність окремої його частини, але лише за умови, якщо є підстави вважати, що правочин міг би бути вчинений без включення до нього цієї недійсної частини.

Хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.

Оскільки не тільки постановою Кабінету Міністрів України №178 від 02.03.2022 визначено нульову ставку податку на додану вартість для операцій з заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту, але й це передбачено підпунктом "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України, то включення до ціни договору ПДВ, враховуючи, що замовником товару за договором виступає Військова частина НОМЕР_1 (структурний підрозділ Державної спеціальної служби транспорту, що входить до складу Міністерства оборони), суперечить постанові Кабінету Міністрів України №178 від 02.03.2022, яка прийнята відповідно до підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України, що є підставою для визнання недійсним пункту договору в цій частині.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.11.2023 у справі №910/2416/23.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги про визнання недійсним пункту 3.2. договору поставки №101-1346/133 від 24.06.2022 та додаток №1 «Специфікація» до договору поставки №101-1346/133 від 24.06.2022 в частині включення до вартості товару податку на додану вартість в розмірі 15988грн79коп.

За положеннями статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, зобов`язання з повернення безпідставно набутого майна виникає відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України за умови набуття або збереження особою майна за рахунок іншої особи, а також відсутності достатньої правової підстави для такого набуття (збереження), зокрема у разі, коли відповідні підстави згодом відпали.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

З огляду на те, що відповідачем сума податку на додану вартість у розмірі 15988грн79коп отримана за товар, який підлягав оподаткуванню за нульовою ставкою, дана сума коштів є перерахованою поза межами договірних платежів та має наслідком збагачення відповідача за рахунок позивача поза підставою, передбаченою законом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.02.2022 у справі №916/707/21.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення суми безпідставно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 15988грн79коп.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України №178 від 02.03.2022, статтями 2, 3, 4, 13, 20, 41, 42, 73, 74, 86, 91, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" про визнання недійсним п.3.2. договору поставки №101-1346/133 від 24.06.2022 та додаток №1 "Специфікація" до договору поставки №101-1346/133 від 24.06.2022 в частині включення до вартості товару податку на додану вартість в розмірі 15988грн79коп та стягнення грошових коштів в розмірі 15988грн79коп - задовольнити.

Визнати недійсним пункт 3.2. договору поставки №101-1346/133 від 24.06.2022 та додаток №1 "Специфікація" до договору поставки №101-1346/133 від 24.06.2022 в частині включення до вартості товару податку на додану вартість в розмірі 15988грн79коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Лівайн Торг (ідентифікаційний код: 41449359; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 503) на користь Військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) грошові кошти в розмірі 15988грн79коп та витрати зі сплати судового збору в розмірі 5368грн.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні 05.12.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення підписаний 08.12.2023.

Суддя Р.Г. Новікова