Рішення № 115501047, 06.12.2023, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 грудня 2023 року Справа № 903/792/23

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М.П., розглянувши за правилами загального позовного провадження справу № 903/792/23

за позовом Акціонерного товариства Укртелеком в особі Волинської філії, м. Луцьк

до відповідача-1: Любомльської міської ради, м. Любомль, Ковельського району, Волинської області

відповідача-2: Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації, м. Ковель, Ковельського району, Волинської області

про стягнення 50649,16 грн.,

за участю представників:

від позивача: н/з,

від відповідача-1: н/з,

від відповідача-2: н/з,

в с т а н о в и в:

31.07.2023 до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява № 98-13-32/23 від 20.07.2023 Акціонерного товариства Укртелеком в особі Волинської філії про стягнення з Любомльської міської ради 50649,16 грн. заборгованості з компенсації видатків на відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговій категорії осіб.

Ухвалою від 07.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду; запропоновано позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-ох днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь позивача, протягом 3-х днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.

28.08.2023 відповідач - Любомльська міська рада надіслав до суду відзив на позовну заяву, у якому посилається на те, що позовна вимога Акціонерного товариства Укртелеком в особі Волинської філії про стягнення з Любомльської міської ради 50649,16 грн. заборгованості з компенсації видатків на відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговій категорії осіб до задоволення не підлягає, оскільки Любомльська міська рада не є розпорядником коштів, призначених для відшкодування витрат пільгових категорій осіб на послуги зв`язку

Відповідач зазначає, що забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, яке проживає на території Любомльської територіальної громади, належить до компетенції Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації, оскільки саме управління є розпорядником коштів, призначених для відшкодування витрат пільгових категорій осіб, на послуги зв`язку.

01.09.2023 Акціонерне товариство Укртелеком подало до суду клопотання про залучення на підставі ст.48 ГПК України до участі у справі співвідповідача - Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації Волинської області.

На обгрунтування клопотання позивач посилався на те, що він врахував аргументи, наведені відповідачем, та правову позицію з питань встановлення соціальних пільг і гарантій, наведених у постановах Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 904/138/21, від 01.02.2022, у справі № 904/141/20, від 07.08.2023 у справі № 922/1418/22.

Ухвалою суду від 11.09.2023 було задоволено клопотання Акціонерного товариства Укртелеком про залучення співвідповідача; постановлено залучити до участі у справі співвідповідачем (відповідачем- 2) Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації (45000, Волинська обл., м. Ковель, вул. Івасюка, буд. 15, код ЄДРПОУ 03192046); зобов`язано позивача надіслати на адресу відповідача 2 - Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації позовну заяву з доданими до неї документами; докази надіслання надати до суду; зобов`язано відповідача 1 надіслати на адресу Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації копію відзиву на позов з додатками; докази надіслання подати суду; встановлено відповідачу-2-Управлінню соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації строк для подання відзиву на позов впродовж 15 днів з дня отримання цієї ухвали суду; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив відповідача-2 впродовж 5 днів з дня його отримання.

18.09.2023 від відповідача-1 надійшов супровідний лист №921 від 14.09.2023 з доказами надіслання на адресу Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації копії відзиву на позов з додатками.

20.09.2023 від позивача надійшло клопотання №127/13-32/23 від 19.09.2023 про приєднання до матеріалів справи доказів надіслання відповідачу 2 - Управлінню соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації копії позовної заяви з доданими до неї документами.

21.09.2023 на електронну адресу суду від відповідача-2 надійшов відзив №2175/1.16./2-23 від 21.09.2023 на позовну заяву, в якому відповідач-2 просить повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи заперечення обох відповідачів на позов, які викладені у відзивах, з метою об`єктивного з`ясування фактичних обставин справи, постановлення законного й обгрунтованого рішення ухвалою від 09.01.2023 постановлено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №903/792/23 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 01.11.2023; позивачу подати суду в строк до 30.09.2023 відповіді на відзиви відповідача-1 та відповідача-2; відповідачу-2 подати суду в строк до 30.09.2023 докази надіслання відзиву №2175/1.16./2-23 від 21.09.2023 на позовну заяву позивачу та відповідачу-1.

12.10.2023 від відповідача-2 надійшов лист, в якому повідомляється про перейменування Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації на Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації, яке судом взято до уваги.

У зв`язку з перейменуванням Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації у подальшому відповідачем-2 слід зазначати Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації.

16.10.2023 відповідач-2 подав докази надіслання відзиву позивачу та відповідачу-1.

30.10.2023 від позивача надійшли пояснення до відзивів №153-13-32/23 від 27.10.2023.

31.10.2023 від представника позивача надійшло клопотання №157-13-23/23 від 31.10.2023 про проведення підготовчого засідання за відсутності представника позивача.

01.11.2023 в судове засідання представники позивача та відповідача-1 не з`явилися.

01.11.2023 в судовому засіданні представники відповідача-2 подали письмові пояснення без номеру та дати.

Суд не прийняв до розгляду подані в судовому засіданні 01.11.2023 письмові пояснення, оскільки відповідач-2 вже подав відзив на позов 21.09.2023, реалізувавши таким чином процесуальне право на подачу заяви по суті справи відзиву на позов, подача після цього письмових пояснень не передбачена нормами Господарського процесуального кодексу.

В судовому засіданні 01.11.2023 представники відповідача-2 висловили думку про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 01.11.2023 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 22.11.2023.

В судовому засіданні з 22.11.2023 до 06.12.2023 було оголошено перерву.

04.12.2023 позивач подав додаткові пояснення на позов, 05.12.2023 заяву про стягнення 50649,16 грн. заборгованості з компенсації видатків на відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговій категорії осіб з Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації.

Справу 06.12.2023 розглянуто за відсутності представників сторін зважаючи на те, що їх неявка у судове засідання 06.12.2023 не перешкоджає розгляду справи по суті, про судовий розгляд сторони були повідомлені, правову позицію щодо заявлених вимог відповідачі виклали у відзивах на позов, а тому на підставі статті 202 Господарського процесуального кодексу України спір було вирішено судом за відсутності представників сторін.

Представник позивача 06.12.2023 подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У процесі судового розгляду встановлено, що Акціонерне товариство "Укртелеком" як оператор телекомунікацій надає телекомунікаційні послуги на пільгових умовах категоріям споживачів, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.19993 № 3551-XII, Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" від 23.03.2000 № 1584-III, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII, Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" від 24.03.2008 № 203/98-ВР, Закону України "Про соціальний і правових захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII та Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 № 2402-III.

Вказані нормативні акти закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян - безумовний обов`язок оператора телекомунікаційних послуг надавати пільгові послуги зв`язку визначеним категоріям громадян, якому кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону України "Про телекомунікації" та пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012, телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України за місцем їх проживання з дня пред`явлення документа, що підтверджує право на пільги.

У період липень грудень 2020 року, січень грудень 2022 року позивач в особі Волинської філії надавав телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам, які проживають на території м. Любомль, Волинської області, і які мають пільги на оплату відповідних послуг згідно із Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та внесені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (положення про який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117).

Згідно з розрахунком позивача, заборгованість за вказаний період за надані ним послуги становить 50649,16 грн. (21876,85 грн. + 28772,30 грн.).

Претензійну вимогу про оплату №81-13-32/23 від 25.05.2023 позивач надсилав і Любомльській міській раді, і УСЗН Ковельської райдержадміністрації.

Факт надіслання претензії підтверджується копіями фіскальних чеків від 26.05.2023.

Проте, ні Любомльська міська рада, ні УСЗН Ковельської райдержадміністрації добровільно не відшкодували позивачу спірну суму коштів.

Оскільки позивачу не були відшкодовані витрати, понесені ним на надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, Акціонерне товариство "Укртелеком" звернулось з позовом до суду.

Вимога позивача про стягнення з Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації 50649,16 грн. заборгованості з компенсації видатків на відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговій категорії осіб підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 525, 526 та 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" встановлено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Приписами частин першої, третьої статті 63 Закону України "Про телекомунікації" унормовано, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінетом Міністрів України від 11.04.2012 № 295, установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Перелік осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, міститься у Єдиному державному реєстрі осіб, які мають право на пільги, який відповідно до положення "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 29.01.2003 (надалі - Положення № 117), є автоматизованим банком даних, що створений для забезпечення єдиного державного обліку осіб, що мають право на пільги за Законами України. За твердженнями позивача, інформація з цього реєстру використовується для здійснення розрахунків видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг.

Відповідно до пункту 3 Положення № 117 структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (надалі - уповноважені органи): організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для розрахунку розміру пільг та їх виплати і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою 1 пільга, в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків. Форма 1 пільга затверджується Мінсоцполітики; ведуть облік отримувачів соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей шляхом формування на кожну особу персональної облікової картки згідно з формою 1 допомога, в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків або реквізити паспорта громадянина України, документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, а також особу, яку визнано в Україні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги.

Отже, відповідно до пункту 3 Положення № 117 Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації має право на збирання, систематизацію, зберігання, внесення змін та/чи уточнень до інформації про пільговика, яка містяться в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 20 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання. Розробка та виконання Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів здійснюються на основі пріоритетності фінансування видатків для забезпечення надання державних соціальних гарантій.

Згідно зі статтею 2 Бюджетного кодексу України видатки бюджету це кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом.

Положеннями статті 30 Бюджетного кодексу України визначено, що видатки Державного бюджету України включають бюджетні призначення, встановлені законом про Державний бюджет України на конкретні цілі, що пов`язані з реалізацією державних програм, перелік яких визначено статтею 87 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 9 статті 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, в тому числі на державні програми соціальної допомоги.

Як визначено пунктом 20-4 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать, зокрема, видатки на пільги з послуг зв`язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; постраждалим учасникам Революції Гідності; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам Національної поліції; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім`ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім`ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім`ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.

Отже, вищевказаною нормою визначено, що до видатків місцевих бюджетів належать видатки на пільги з послуг зв`язку, зокрема, громадянам, на яких поширюються такі пільги відповідно до згаданих Законів України.

В той же час частина шоста статті 48 Бюджетного кодексу України, на яку міститься посилання у частині четвертій статті 48, передбачає, що бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Таким чином, питання відшкодування витрат на надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян підпадає під виключення, передбачене частиною шостою статті 48 Бюджетного кодексу України, і породжує відповідні бюджетні зобов`язання незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Однак, всупереч положенням чинного законодавства відповідач 2 Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації не виконав обов`язку з відшкодування витрат, які понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.

У процесі судового розгляду відповідач-2 не заявляв про розбіжності у списках чи розрахунках.

Зважаючи на те, що норми Законів України, якими встановлено пільги з оплати послуг зв`язку, не втратили чинність, визначені в цих Законах особи мають право користуватися послугами зв`язку на пільгових умовах, а позивач, виконуючи встановлений законом обов`язок, продовжує їх надавати, то держава в особі відповідача-2 зобов`язана компенсувати витрати позивача, понесені ним внаслідок надання послуг зв`язку на пільгових умовах.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 року № 6-рп/2007).

Оскільки, телекомунікаційні послуги на пільгових умовах АТ Укртелеком надано на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього, то у результаті уповноважений державою орган - Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації відповідно до вимог закону має відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних коштів понесені ним витрати.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі № 924/781/17.

Заперечення відповідача щодо безпідставності позовних вимог до нього, викладені ним у відзиві, спростовуються наведеними вище приписами законодавства.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача - 2 Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації заборгованості у розмірі 50649,15 грн. з відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Заявлена позивачем до стягнення сума фактично є втратами підприємства, які воно понесло, надаючи послуги окремим категоріям громадян за встановленими державою пільговими тарифами. Право позивача на отримання компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації і захисту, незважаючи на те, що законами України про державний бюджет на відповідний рік видатків на ці потреби не було передбачено, оскільки фінансові зобов`язання держави виникли не із законів про бюджет, а із законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним особам та з нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з позивачем на підставі поданих ним щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які відповідно до чинного законодавства мають право на соціальні пільги.

Щодо тверджень відповідача - 2 Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації про те, що управління є неналежним відповідачем у справі.

Згідно зі ст. 20 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання. Державні соціальні гарантії та державні соціальні стандарти і нормативи є основою для розрахунку видатків на соціальні цілі та формування на їх основі бюджетів усіх рівнів та соціальних фондів, міжбюджетних відносин, розробки загальнодержавних і місцевих програм економічного і соціального розвитку.

Частиною першою статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать підготовка програм соціально-економічного та культурного розвитку сіл, селищ, міст, цільових програм з інших питань самоврядування, подання їх на затвердження ради, організація їх виконання; подання раді звітів про хід і результати виконання цих програм.

Згідно з ч. 1 ст. 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Організаційні засади реалізації повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо здійснення державної регуляторної політики визначаються Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Відповідно до п.п. 5 п. 4 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №423, Мінсоцполітики, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює в межах передбачених законом повноважень, координацію діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо застосування державних соціальних стандартів і нормативів та нормативів фінансового забезпечення надання державних соціальних гарантій.

Пунктом 3 Порядку фінансування видатків місцевим бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою КМУ №256 від 04.03.2002, визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, об`єднаних територіальних громад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення.

Згідно із пунктом 2 постанови КМУ №256 від 04.03.2002, п. 3 постанови КМУ №117 від 29.01.2003, якою затверджено Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів ведуть персоніфікований облік отримувачів пільг за соціальною ознакою.

Цими нормами обов`язок щодо організації збирання, систематизації і зберігання інформації та забезпечення, її автоматичне використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами, що надають послуги, та розрахунків за них покладається на управління праці та соціального захисту населення.

Відповідно до розпорядження голови Любомльської РДА від 15.01.2021 № 3 «Про припинення структурних підрозділів зі статусом юридичних осіб публічного права Любомльської райдержадміністрації, припинено структурні підрозділи зі статусом юридичних осіб публічного права Любомльської РДА шляхом приєднання до Любомльської РДА, у тому числі - управління соціального захисту населення Любомльської РДА. Пунктом 2 вказаного розпорядження визначено, що Любомльська РДА є правонаступником майна, всіх прав та обов`язків структурних підрозділів , в тому числі й УСЗН.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» вирішено здійснити реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих згідно з постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою, згідно з додатком №1, зокрема, приєднано Любомльську РДА до Ковельської РДА.

З наведеного вбачається, що правонаступником УСЗН Любомльської РДА є УСЗН Ковельської РДА.

Отже, управління праці та соціального захисту населення організовують збирання, систематизацію і зберігання інформації та забезпечують її автоматичне використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами, що надають послуги, для розрахунків за них, нормативними актами не передбачено інший порядок відшкодування позивачеві сум за надані телекомунікаційні послуги пільговій категорії осіб, а тому Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації (попереднє найменування - Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації ) є належним відповідачем у справі.

Окрім цього, предметом спору у справі є стягнення заборгованості з відшкодування витрат позивача за надані послуги пільговим категоріям громадян, які проживають на території міста Любомль, Волинської області, тобто на території, на якій здійснює свої повноваження управління, отже визначення його як належного платника (відповідача) відповідає принципу субсидіарності, вказаному в п.2 ч.1 ст.82 Бюджетного кодексу України.

Розмежування функцій та повноважень між державними органами та органами місцевого самоврядування щодо забезпечення належного функціонування державних програм соціального захисту та підтримки не тільки не звільняють позивача від виконання встановленого державою обов`язку з надання послуг пільговим категоріям населення (без права стягувати з них оплату), але й не звільняють державу, в особі відповідача як уповноваженого органу, від обов`язку здійснити відповідну компенсацію.

Вимога позивача про стягнення з Любомльської міської ради 50649,15 грн. не підлягає до задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до ст.143 Конституції України та ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження органів місцевого самоврядування поділяються на власні (самоврядні) та делеговані, тобто повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом.

Здійснення зазначених соціальних виплат відносяться саме до делегованих і мають супроводжуватись відповідним фінансуванням з боку держави, як це передбачено ч.3 ст. 142 Конституції України, відповідно до якої держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення за рахунок власних коштів і благодійних надходжень додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення (пункт "а" частини першої статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Тобто, встановлення органами місцевого самоврядування додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення є власними повноваженнями, які мають фінансуватися виключно з місцевого бюджету.

Зазначене повністю відповідає положенням частини третьої статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" щодо права органів місцевого самоврядування встановлювати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Водночас відповідно до підпункту "є" пункту 9 частини 1 статті 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) належать видатки на інші програми в галузі соціального захисту та соціального забезпечення, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Такий перелік не затверджений, однак, це не змінює фактичного існування програм в галузі соціального захисту та соціального забезпечення, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, та не звільняє державу від здійснення видатків для забезпечення реалізації таких програм.

Положення пункту 6 статті 92 Конституції України та вищенаведених статей Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" у сукупності свідчить про те, що покладання обов`язку з відшкодування витрат на послуги зв`язку пільговим категоріям громадян на органи місцевого самоврядування є помилковим, оскільки боржником у цих правовідносинах є держава, яка здійснює свої цивільні права через відповідні органи.

Належним представником держави у спірних правовідносинах є той суб`єкт, який визначений законом про державний бюджет головним розпорядником бюджетних коштів, прийнятим законодавцем у році, що відповідає спірному періоду, за який понесені позивачем витрати за надання послуг зв`язку пільговим категоріям громадян підлягають компенсації.

Якщо держава не визначила законом такого головного розпорядника видатків, у такому випадку саме Кабінет Міністрів України слід вважати органом, в особі якого держава виступає відповідачем, адже відповідно до пункту 6 статті 116 Конституції України саме Кабінет Міністрів України розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України.

Відповідна правова позиція з питань встановлення соціальних пільг і гарантій та суб`єктів, які зобов`язані фінансувати такі пільги, наведена в постановах Верховного Суду від 20 січня 2022 року у справі №904/138/21, від 01 лютого 2022 року у справі №904/141/20, від 27 липня 2022 року у справі №904/7875/21, від 09 червня 2023 року у справі №916/3938/21, та зводиться до того, що пільги, введені законами України, мають компенсуватися з державного бюджету з огляду на їх введення органом державної влади, і саме держава, як замовник послуг, є боржником у цих правовідносинах.

Отже, стороною зобов`язання з компенсації витрат позивачу за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян є держава, а тому Любомльська міська рада не може бути боржником за таким зобов`язанням.

Задоволення позову за рахунок видатків місцевих бюджетів було б можливим лише за наявності субвенцій із державного бюджету місцевому бюджету на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом міністрів України.

Проте, суду не надано доказів на підтвердження надання відповідних субвенцій з державного бюджету місцевому бюджету.

У зв`язку із задоволенням позову і стягнення спірної суми коштів із відповідача-2 на відповідача - 2 Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації на підставі ст.129 ГПК України слід покласти судові витрати у справі - 2684 грн. судового збору, сплаченого позивачем при подачі позовної заяви до суду.

Керуючись ст. ст. 13, 14, 73-80, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської районної державної адміністрації ( вул. Івасюка, 15, м. Ковель, Ковельський район, Волинська область, 45008, код ЄДРПОУ 03192046) на користь Акціонерного товариства Укртелеком (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Волинської філії (43005, м. Луцьк, пр. Василя Мойсея, 2) 50649 грн. 16 коп. заборгованості з компенсації видатків на відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговій категорії осіб.

3. У задоволенні позову про стягнення 50649 грн. 16 коп. заборгованості з компенсації видатків на відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговій категорії осіб з Любомльської міської ради відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено і підписано 08.12.2023.

Суддя Якушева І. О.