Ухвала суду № 115501044, 05.12.2023, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

05 грудня 2023 року Справа № 903/1062/23

Суддя Господарського суду Волинської області Вороняк А. С., розглянувши матеріали по справі № 903/1062/23

за позовом заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної ради, Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації), Західного офісу Держаудитслужби

до відповідачів: 1) Комунального підприємства Волинське обласне територіальне медичне об`єднання захисту материнства і дитинства Волинської обласної ради

2) Дочірнього підприємства Евода Трейд Комунального підприємства Луцькводоканал

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 1285014,62 грн,

за участю представників-учасників справи:

від позивача-1: н/з;

від позивача-2: н/з;

від позивача-3: н/з;

від відповідача-1: Масюк Г. С., адвокат, ордер серія АС № 1076619 від 14.11.2023;

від відповідача-2: н/з;

від прокуратури: Гудков М. В., прокурор відділу, посвідчення № 071757 від 01.03.2023.

Права та обов`язки учасникам судового процесу роз`яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивні частини ухвали.

В с т а н о в и в:

заступник керівника Волинської обласної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Волинської обласної ради, Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації), Західного офісу Держаудитслужби з позовом до Комунального підприємства Волинське обласне територіальне медичне об`єднання захисту материнства і дитинства Волинської обласної ради, Дочірнього підприємства Евода Трейд Комунального підприємства Луцькводоканал в якому просить:

- визнати недійсними додаткову угоду № 3 від 02.02.2022 до договору від 10.12.2021 № 07/12, додаткову угоду № 4 від 02.02.2022 до договору від 10.12.2021 № 07/12, додаткову угоду № 5 від 03.02.2022 до договору від 10.12.2021 № 07/12, додаткову угоду № 6 від 03.02.2022 до договору від 10.12.2021 № 07/12, додаткову угоду № 8 від 21.09.2022 до договору від 10.12.2021 № 07/12, додаткову угоду № 10 від 12.10.2022 до договору від 10.12.2021 № 07/12;

- стягнути з Дочірнього підприємства Евода Трейд Комунального підприємства Луцькводоканал на користь Волинської обласної ради кошти в сумі 1285014,62 грн.

При обґрунтуванні позовних вимог вказує, що відповідач 2 ініціюючи питання про внесення до істотних умов договору від 10.12.2021 №07/12(а саме укладення оспорюваних додаткових угод№№3-6)не надав відповідачу 1 окремого документального підтвердження наявності підстав для збільшення ціни за одиницю електроенергії внаслідок коливання ціни такого товару на ринку. Крім того, зокрема, посилаються на порушення відповідачами приписів частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», що укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 10 % шляхом «каскадного» укладення додаткових угод є нечесною, недобросовісною діловою практикою з боку продавця, наслідком чого є нівелювання результатів торгів, тому на підставі ч.1 ст. 203 та ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) просить визнати їх недійсними, а кошти, які сплачені замовником за товар, який так і не був поставлений продавцем, просить стягнути з відповідача на підставі ч.1 ст. 670 ЦК України.

Ухвалою суду від 16.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; підготовче засідання призначено на 14.11.2023; запропоновано відповідачам надати відзив на позов, заперечення на відповідь на відзив; прокурору та позивачам відповідь на відзиви.

20.10.2023 позивач-1 через відділ документального забезпечення та контролю суду подав заяву № 1568/48/2-23 від 18.10.2023 в якій просить підготовче засідання 14.11.2023 проводити без участі його представника за наявними у справі матеріалами, зазначив, що станом на 18.10.2023 відзиви від відповідачів не отримував. Дана заява долучена до матеріалів справи.

30.10.2023 відповідач-1 через відділ документального забезпечення та контролю суду подав відзив на позовну заяву в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю. При цьому вказує, що 10.12.2021 між ДП Евода Трейд КП Луцькводоканал та КП Волинське обласне територіальне медичне об`єднання захисту материнства і дитинства Волинської обласної ради укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №07/12 за умовами якого ціна електричної енергії становила 2,81497 грн. за 1 кВт/год. Дана ціна зафіксована станом на 21.10.2021 (яка була актуальна більш як 1,5 місяці тому), а розрив у часі між розкриттям тендерних пропозицій/пропозицій (21.10.2021) і підписанням договору (10.12.2021), зумовлений тим, що перші два учасники (ТОВ Львівенерготехресурс і ТОВ Волиньелектрозбут) відмовлялися від підписання договору, однак вказувати у договорі актуальну ціну, реальну станом на 10.12.2021 ні замовник, ні учасник не мали права. В подальшому у зв`язку зі зміною регульованого тарифу на послуги з передачі електричної енергії відповідно до Постанови НКРЕКП №2454 від 01.12.2021 між сторонами було підписано ряд додаткових угод, якими було збільшено вартість електричної енергії менше ніж на 10 % від вартості за кожною наступною угодою, при цьому, зміни внесені додатковими угодами не призвели до збільшення суми (ціни товару), визначеної в договорі про закупівлю. Звертає увагу суду, що прокурором в інтересах Держаудитслужби не заявлено жодних позовних вимог, підставою для звернення до суду з позовом у даній справі не є результати державного фінансового контролю, а тому залучення Волинською обласною прокуратурою Західного офісу Держаудитслужби як позивача у даній справі є безпідставним. Крім того, даний орган державного фінансового контролю не має права звертатися до суду із позовами про визнання недійсними договорів про закупівлю товарів, робіт, послуг за бюджетні кошти та додаткових угод про внесення змін до цих договорів, а наділений лише правом порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, за результатами проведених заходів державного фінансового контролю. У зв`язку з чим у даному випадку відсутні законні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, що свідчить про звернення з позовом в інтересах особи, яка не може бути позивачем у справі, що є підставою для залишення позову без розгляду. Також відповідач-1 вважає, що у прокурора відсутні підстави для звернення до суду в інтересах Волинської обласної ради та Волинської обласної військової адміністрації, оскільки прокурор не обґрунтував, які саме повноваження вказані органи не виконують чи неналежно виконують, що в свою чергу послугувало підставою для звернення прокурора з даним позовом. При цьому, саме лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті. Даний відзив з додатками приєднано до матеріалів справи.

31.10.2023 позивач-3 через відділ документального забезпечення та контролю суду подав пояснення № 130313-15/2599-2023 від 27.10.2023 в якому просить позовну заяву задовольнити з підстав наведених в поясненні, розгляд справи у всіх підготовчих засіданнях проводити без участі представника позивача-3. Дане пояснення з додатками долучено до матеріалів справи.

02.11.2023 відповідач-2 через відділ документального забезпечення та контролю суду подав відзив № 383 від 31.10.2023, який суд ухвалив на місці повернути без розгляду, оскільки відповідач-2 не зазначив інформації щодо наявності у нього зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема Електронний суд), а при дослідженні судом відзиву на відповідність вимогам статтях 165 ГПК України судом також встановлено, що відповідач-2 не має зареєстрованого електронного кабінету у вказаній підсистемі ЄСІТС.

06.11.2023 прокурор через систему Електронний суд подав відповідь на відзив відповідача-1 в якій просить відхилити наведені останнім у його відзиві заперечення, а позовні вимоги обласної прокуратури задовольнити в повному обсязі з підстав наведених у позові та відповіді на відзив. Дана відповідь з додатками приєднана до матеріалів справи.

13.11.2023 відповідач-1 через систему Електронний суд подав клопотання про зупинення провадження у справі до ухвалення Великою Палатою Верховного Суду рішення у справі № 922/2321/22 та до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 140/20382/23.

Відповідач-2 в судове засідання 14.11.2023 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча вчасно та належно був повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується повернутим на адресу суду рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600228953080.

В судовому засіданні 14.11.2023 прокурор та представник відповідача-1 не заперечували проти відкладення підготовчого засідання для надання можливості сторонам ознайомитись із клопотанням відповідача-1 про зупинення провадження у справі та подачі подання своїх пояснень щодо даного клопотання.

Ухвалою суду від 14.11.2023 повідомлено учасників справи про те, що підготовче засідання відбудеться 05.12.2023.

20.11.2023 відповідач-1 через систему Електронний суд подав заперечення на відповідь на відзив в яких вказує, що у кожному випадку підвищення ціни відповідачем-1 досліджувались наведені відповідачем-2 підстави для підвищення ціни електричної енергії, між сторонами договору проводились переговори щодо реальної можливості поставки електричної енергії за ціною договору, аналізувались ціни на ринку електричної енергії. Звертає увагу суду, що з моменту оголошення процедури (02.09.2021) і до укладення договору (10.12.2021) пройшло більше трьох місяців, а ринок електричної енергії є динамічним і ціни постійно змінюються як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення - то при формуванні ціни на електричну енергію для участі у тендері ДП «Евода Трейд» КП «Луцькводоканал» було взято за основу середньозважені ціни на електричну енергію за серпень 2021 року, оскільки на момент подання тендерних пропозицій на сайті ДП Оператор ринку містилися дані лише про середньозважені ціни електричної енергії на ринку на добу наперед у серпні 2021 року. Дані заперечення з додатками долучено до матеріалів справи.

30.11.2023 прокурор через систему Електронний суд подав заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі в якому вказує, що на час проведення замовником процедури закупівлі і укладення правочину відповідач-2 вже здійснював постачання електроенергії відповідачу -, відповідно до умов договору від 28.01.2021 №08/01 (процедура закупівлі UA-2020-11- 20-009498-c), по ціні 3,77 грн за 1 кіловат-годину (згідно додаткової угоди від 30.11.2021 №12), відповідно на час подання остаточної тендерної пропозиції (цю тендерну пропозицію відповідач-2 завантажив 01.12.2021, а додаткову угоду за №12 до договору від 28.01.2021 №08/01 відповідачі уклали ще 30 листопада минулого року) та укладення договору від 10.12.2021 №07/12 відповідачу-2 вже було відомо про неможливість здійснення ним поставки електричної енергії відповідачу-1 за ціною, визначеною у даному правочині. Однак, незважаючи на це, відповідач-2 не відмовився від підписання договору від 10.12.2021 №07/12 на завідомо невигідних для нього умовах та у подальшому неодноразово ініціював перед замовником та підвищував ціну товару шляхом так званого «каскадного» укладення додаткових угод. Вважає, що висновки Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду справи № 922/2321/22 не матимуть вирішального значення для вірного вирішення даного спору, зокрема, в частині надання оцінки правомірності дій відповідачів при укладенні ними у лютому 2022 року оспорюваних прокурором угод. Щодо справи № 140/20382/23 вказує, що предметом спору у даній справі є, зокрема, вимога Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області, а не додаткові угоди до договору про постачання електричної енергії споживачу від 10.12.2021 №07/12 (закупівля №UA2021-09-02-002264-c), які є предметом спору у цій справі (справа №903/1062/23) і рішення у справі №140/20382/23 не матиме преюдиційного значення для розгляду справи №903/1062/23. Дане заперечення з додатками приєднано до матеріалів справи.

В судовому засіданні 05.12.2023 прокурор заперечив проти зупинення провадження у справі, представник відповідвача-1 просила задовольнити клопотання про зупинення провадження у справі.

Щодо клопотання відповідвача-1 в частині зупинення провадження у справі до ухвалення Великою Палатою Верховного Суду рішення у справі № 922/2321/22, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.09.2023 у справі №922/2321/22, постановлено передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №922/2321/22 разом із касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 та рішення Господарського суду Харківської області від 07.03.2023 .

Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.09.2023 справу №922/2321/22 разом із касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на ч.3 ст.302 ГПК України, відповідно до якої суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

В ухвалі про передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду Касаційний господарський суд зазначає, що відмовляючи в задоволенні позову, господарські суди виходили, у тому числі, з того, що при укладанні спірних угод (якими збільшено ціну за електричну енергію, поставлену за укладеним між сторонами договором, за розрахункові періоди лютого, березня, квітня, серпня та вересня 2021 року) було дотримано вимоги частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки вказану ціну було збільшено в межах коливань ціни відповідного товару на ринку.

Водночас, суди зазначили, що вищенаведеними нормами прямо передбачена можливість неодноразового збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків, про що свідчить формулювання «не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару», проте навіть таке обмеження щодо строків зміни ціни не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю електричної енергії. Зазначена вимога жодним чином не обмежує підсумковий, кінцевий відсоток підвищення ціни, проте таке збільшення має відбуватися за умови доведення пропорційності збільшенню ціни на ринку. Отже, за висновком судів, сторонами було дотримано вимоги частини п`ятої статті 41 вищенаведеного Закону, оскільки жодна зі спірних угод окремо не містить в собі умов щодо збільшення ціни товару понад десять відсотків.

Касаційний господарський суд в ухвалі про передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з наведеним не погодився і зазначив, що цим касаційним судом неодноразово викладено правову позицію (постанови Верховного Суду від 13 квітня 2023 року у справі N 908/653/22, від 07 вересня 2022 року у справі N 927/1058/21, від 22 червня 2022 року у справі N 917/1062/21, від 07 грудня 2022 року у справі N 927/189/22), відповідно до якої метою передбаченого статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі» регулювання, а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору про закупівлю шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 відсотків. Інше тлумачення відповідної норми Закону України «Про публічні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. При цьому обмеження 10 відсотків застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Водночас, під час вивчення касаційної скарги прокурора та аналізу пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» Касаційним господарським судом встановлено, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) постановою від 05 квітня 2023 року у справі № 420/17618/21 фактично дійшов висновку про можливість внесення необмеженої кількості раз змін до договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії в частині збільшення ціни за одиницю товару за умови дотримання обмеження щодо збільшення такої ціни до 10 відсотків за один раз пропорційно збільшенню ціни відповідного товару на ринку, і за умови, що наведена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Посилаючись на викладене вище, Касаційний господарський суд вважав за необхідне відступити від висновку Касаційного адміністративного суду, викладеного у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 420/17618/21.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 прийнято до розгляду справу №922/2321/22 та призначено дану справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження на 07.11.2023.

Суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.

Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Згідно з ч.4 ст.236 ГПК України та ч.6 ст.13 Закону "Про судоустрій і статус суддів", при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Суд вважає, що однакове застосування закону забезпечує його загальнообов`язковість, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдине застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/24257/16.

Згідно з приписами п.11 ч.1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Із метою забезпечення єдності судової практики, принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, враховуючи тотожність предмету і підстав спору даної справи та справи №922/2321/22, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, господарський суд вважає необхідним зупинити провадження у справі № 903/1062/23 до закінчення перегляду судового рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №922/2321/22 та вирішення питання про застосування норм права у подібних правовідносинах.

Разом з тим, суд також вважає за необхідне зазначити, що Господарським процесуальним кодексом України визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, судової палати й колегії суддів Касаційного господарського суду.

Суди під час вирішення спору у подібних правовідносинах мають враховувати саме останню правову позицію. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/109447/17.

Враховуючи, що однією з підстав позову є порушення відповідачами приписів частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», що укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 10 % шляхом «каскадного» укладення додаткових угод є нечесною, недобросовісною діловою практикою з боку продавця, наслідком чого є нівелювання результатів торгів, правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/2321/22 може мати значення для надання правової оцінки правовідносинам у справі № 903/1062/23.

Щодо клопотання Комунального підприємства Волинське обласне територіальне медичне об`єднання захисту материнства і дитинства Волинської обласної ради в частині зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 140/20382/23, суд зазначає таке.

У справі №140/20382/23 оскаржувана Комунальним підприємством «Волинське обласне територіальне медичне об`єднання захисту материнства і дитинства» Волинської обласної ради вимога органу державного фінансового контролю (Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області) стосується забезпечення відшкодування на користь місцевого бюджету 623266,27 грн. Натомість у справі №903/1062/23 обласною прокуратурою заявлено вимоги про визнання недійсними правочинів (угод, якими збільшувалася ціна електричної енергії (як товару) за умовами договору від 10.12.2021 №07/12), та стягнення із Відповідача 2 до обласного бюджету коштів на суму 1285014,62 гривень. За інформацією вебсайту «reyestr.court.gov.ua», Волинський окружний адміністративний суд 13.11.2023 частково задовольнив позов Відповідача 1 у справі №140/20382/23, зокрема визнав протиправною і скасував вимогу контролера Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області від 03.01.2023 за №130304-14/43-2023 «Про усунення виявлених перевіркою закупівель порушень законодавства» (означене судове рішення не набрало законної сили).

Так, у постанові Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №917/1335/18 зазначено, що не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (подібні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 20.03.2020 у справі №910/2360/19).

Предметом спору у справі №140/20382/23 є, зокрема, вимога Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області, а не додаткові угоди до договору про постачання електричної енергії споживачу від 10.12.2021 №07/12 (закупівля №UA2021-09-02-002264-c), які є предметом спору у цій справі (справа №903/1062/23). В адміністративному процесі саме на суб`єкті владних повноважень лежить обов`язок доведення правомірності свого рішення, і саме невиконання Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області цього обов`язку під час розгляду справи №140/20382/23 може слугувати підставою для скасування оскарженої Комунальним підприємством «Волинське обласне територіальне медичне об`єднання захисту материнства і дитинства» Волинської обласної ради вимоги. У той же час, висновки Волинського окружного адміністративного суду, в тому числі щодо окремих додаткових угод до договору від 10.12.2021 №07/12, зокрема укладених у лютому 2022 року, є правовою оцінкою встановлених у справі №140/20382/23 обставин. Більш того, враховуючи положення ст. 204 Цивільного кодексу України щодо презумпції правомірності правочину, адміністративний суд був позбавлений можливості іншого висновку. Також постанова Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №753/11000/14-ц містить висновок про те, що суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Водночас, як уже неодноразово зазначалося вище, визнання недійсними додаткових угод до договору від 10.12.2021 №07/12 не було предметом спору у справі №140/20382/23. Крім того, згідно із постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Судове рішення у справі №140/20382/23 не матиме преюдиційного значення для розгляду справи №903/1062/23, що узгоджуються із правовими висновками Верховного Суду, які викладено у його постанові від 23.11.2023 у аналогічній справі №917/1009/22. У цій же справі Верховний Суд також висловився щодо висновків колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених у постановах від 05.07.2021 у справі №826/11063/17 та від 05.04.2023 у справі №420/17618/21, вказавши, що вони є нерелевантними (у наведених постановах визнання додаткової угоди недійсною не є предметом позову, а зроблена судами оцінка дій учасників договору про публічні закупівлі на відповідність вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» є правовою оцінкою встановлених у справі обставин).

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що клопотання Комунального підприємства Волинське обласне територіальне медичне об`єднання захисту материнства і дитинства Волинської обласної ради в частині зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 140/20382/23 не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

у х в а л и в :

1. Клопотання Комунального підприємства Волинське обласне територіальне медичне об`єднання захисту материнства і дитинства Волинської обласної ради задовольнити частково.

2. Зупинити провадження у справі № 903/1062/23 за позовом заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної ради, Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації), Західного офісу Держаудитслужби до Комунального підприємства Волинське обласне територіальне медичне об`єднання захисту материнства і дитинства Волинської обласної ради, Дочірнього підприємства Евода Трейд Комунального підприємства Луцькводоканал про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 1285014,62 грн до ухвалення Великою Палатою Верховного Суду рішення у справі № 922/2321/22.

3. У задоволенні іншої частини клопотання Комунального підприємства Волинське обласне територіальне медичне об`єднання захисту материнства і дитинства Волинської обласної ради - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали

виготовлено та підписано

08.12.2023.

Суддя А. С. Вороняк