Рішення № 11549873, 05.10.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.10.2010 Справа № 3/145-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м. Київ

до Малого приватного підприємства "Таврія", смт. Нововоронцовка Херсонської області

про стягнення 649315 грн.70 коп.

за участю представників сторін:

від позивача –Агеєнко К.В. –юрисконсульт, дов. № 129/03 від 09.06.2010 р.

від відповідача - не прибув.

Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості в сумі 649315 грн.70 коп. з Малого приватного підприємства "Таврія".

          Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

          Відповідач не скористався своїм правом на судовий захист - в судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.33).

          Неявка відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, яка б унеможливлювала розгляд справи; підстав для відкладення розгляду справи немає.

Враховуючи викладене, суд, у відповідності до ст..75 ГПК України проводить її розгляд за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд,

в с т а н о в и в:

                    31.07.2008 р. між Акціонерним банком «Брокбізнесбанк», правонаступником якого є позивач (далі –позивач, Банк), та Малим приватним підприємством «Таврія»(далі - відповідач, позичальник) укладено договір про надання овердрафту №90/2008Ю (далі –кредитний договір) та Додатковий Договір до нього від 30.03.2009 р.

                    Відповідно до умов кредитного договору позивач зобов»язався здійснювати платежі з поточного рахунку позичальника у разі відсутності на ньому грошових коштів в межах встановленого Банком ліміту. З моменту здійснення таких платежів Банк вважається таким, що надав позичальнику кредит за методом овердрафт на суму здійснених Банком платежів в межах ліміту.

                    Відповідно до п.1.3. кредитного договору ліміт овердрафту, що формується виключно за рахунок надходжень виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) складає 500000,00 грн.

                    Згідно з п.1.4. Плата за користування овердрафтом (процентна ставка) встановлена в розмірі 24,0 процентів річних.

                    Випискою по особовому рахунку №26007118270301 підтверджується, що позивач

виконав свої зобов»язання за кредитним договором і відкрив відповідачу овердрафт в межах встановленого ліміту.

                    В забезпечення виконання своїх кредитних зобов»язань перед позивачем за

кредитним договором, відповідачем було передано в заставу позивачу належний відповідачу товар в обігу (консервація в асортименті), про що між позивачем та відповідачем був укладений Договір застави №90/2008 Ю/ТО-1 від 31.07.2008 р. (далі –договір застави). 31.07.2008 року внесено реєстраційний запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 31.07.2008 р. за №19999054, від 26.09.2008 р. за №20996478.

          За приписами статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов»язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено параграфом 2 Цивільного кодексу України і не випливає із суті кредитного договору.

          Відповідно до статті 1049 ЦК України та статті 1056 ЦК України позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

                    Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України та статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов»язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних умов щодо виконання зобов»язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов»язання не допускається.

          Відповідно до Додаткового договору від 30.03.2009 р. (а.с.16) сторони погодили строк надання овердрафту –по 5 квітня 2010 року.

          Згідно з п.4.2.1. кредитного договору позичальник зобов»язується здійснювати своєчасне повернення овердрафту, сплачувати нараховані проценти, комісію та виконувати всі свої зобов»язання у повному обсязі у строки, передбачені договором.

          Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов»язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

          Станом на 12.08.2010 р. відповідач має залишок непогашеного кредиту у розмірі 499656,85 грн. Позовні вимоги щодо стягнення вищевказаної суми є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

          Невиконання суб»єктом господарських відносин свого зобов»язання за договором у встановлений строк є підставою для застосування його контрагентом відповідних правових наслідків.

          Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.

          Пунктом 7.1. кредитного договору передбачено, що за порушення строків погашення заборгованості за овердрафтом та/або непогашення заборгованості за овердрафтом в день закінчення періоду безперервного користування овердрафтом та/або за порушення строків сплати процентів за користування овердрафтом та/або комісії Банк має право нараховувати позичальнику неустойку в розмірі подвійної процентної ставки, що визначена п.1.4. кредитного договору від сумі простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

          З посиланням на ст.ст.549-552 ЦК України та вищевказаний пункт кредитного договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 33867,15 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту.

          Суд перевірив розрахунок та дійшов висновку задовольнити позовну вимогу щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 33867,15 грн.

          Відповідно до ч.2 ст.536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 2.1. кредитного договору передбачено, що нарахування та сплата процентів здійснюється не пізніше останнього робочого дня місяця, та по закінченню строку дії кредитного договору на суму дебетового сальдо на кінець кожного операційного дня місяця, в якому позичальник користувався грошовими коштами. Проценти за користування овердрафтом нараховуються на фактичну суму дебетового сальдо на поточному рахунку на кінець попереднього операційного дня виходячи з календарної кількості днів в місяці та в році.          

У відповідності до п.2.1., 4.2.1. кредитного договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитними коштами в розмірі 69850,59 грн.

Суд перевірив розрахунок та дійшов висновку задовольнити позовну вимогу щодо стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами в розмірі 69850,59 грн.

Позивач також, керуючись ст.549-522 ЦК України та у відповідності до умов п.7.1. кредитного договору, нарахував пеню за за несвоєчасне погашення процентів, що склало 10941,11 грн.

Суд перевірив розрахунок та дійшов висновку задовольнити позовну вимоги щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами в розмірі 10941,11 грн.

Відповідно до п.1.6. кредитного договору позичальник щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, починаючи з 29.08.2008 року та по закінченню строку дії кредитного договору, сплачує банку комісійну винагороду за кредитне обслуговування в розмірі 1,0 процента від суми, вказаної в п.1.3. кредитного договору.

Позивач з посиланням на вищевказаний пункт кредитного договору нарахував та просить стягнути з відповідача комісію в сумі 35000,00 грн.

Суд перевірив розрахунок та дійшов висновку щодо задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача комісії в сумі 35000,00 грн.

          З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов»язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи.

          Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

          Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

          Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез»явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов»язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

          Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.          Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

          В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

У відповідності до ст.. 49 ГПК України суд відносить судові витрати у справі на відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищезазначених норм права, керуючись ст.ст.75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства «Таврія»(74200, Херсонська область, Нововоронцовський район, смт Нововоронцовка, вул..Степова, 22-а, р/р 26007118270301 в ХФ АТ «Брокбізнесбанк», МФО 352372, код ЄДРПОУ 14129039)

на користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк»(73000, м.Херсон, вул..К.Маркса, 20, р/р 39011352372 в АТ «Брокбізнесбанк»м.Київ, МФО 352372, код ЄДРПОУ 23137606) 499656,85 грн. боргу, 69850,59 грн. процентів за користування кредитними коштами, 35000,00 грн. комісії, 33867,15 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 10941,11 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, 6493,15 грн. на відшкодування витрат зі сплати держмита та 236,00 грн. на відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська

Повне рішення складено 07.10.2010 р.