Рішення № 11549826, 27.09.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" вересня 2010 р.Справа № 8/62-1281

Господарський суд Тернопільської області у складі

Судді Гирили І.М.

Розглянув справу:

за позовом: Приватного підприємства "Катруб", вул. Санаторна, 2, смт. Микулинці Теребовлянського району Тернопільської області

до відповідача: Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Залізничник", бульвар Шевченка, 31, м. Тернопіль

про: стягнення заборгованості в сумі 111 238 грн. 05 коп.

За участю представників:

Позивача: Білика О. Р. –директора, наказ№ 37 від 05.05.2010 р.

Відповідача: не прибув

В судовому засіданні представнику позивача роз’яснено процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81 –1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання технічна фіксація судового засідання не здійснюється.

Суть справи:

Приватне підприємство "Катруб", смт. Микулинці Тернопільської області, надалі позивач, звернулось до господарського суду з позовом до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Залізничник", м. Тернопіль, надалі відповідач, про стягнення заборгованості в сумі 111 238 грн. 05 коп..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором № 136 від 01.09.2009 р. про надання послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 111 238, 05 грн., яку позивач просить стягнути.

В підтвердження викладеного надано: договір № 136 від 01.09.2009 р. про надання послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів, графік –дислокацію до договору № 136 від 01.09.2009 р. про надання послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів, Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 31.07.2010 р., Акти надання послуг, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 30.07.2010 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 10:40 год. 08.09.2010р., який, в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено до 15:00 год. 27.09.2010р. у зв`язку із неявкою та клопотанням відповідача, а також неподання сторонами усіх витребуваних судом документів.

В судове засідання 27.09.2010р. представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав. Окрім того, в порядку ст. 22 ГПК України, звернувся до суду із заявою від 27.09.2010р. про уточнення позовних вимог, зокрема, в частині заявленої до стягнення суми заборгованості, яка виникла на підставі актів надання послуг № 1644 від 30.06.2010р. та № 1750 від 30.07.2010р. Зазначає, що хоча станом на день звернення до суду з даним позовом, - 26.07.2010р. строк оплати по даних актах ще був не настав, однак, станом на день проведення судового засідання,- 27.09.2010р., даний строк минув (кінцевий –31.08.2010р.). Відтак, враховуючи, що сума заборгованості відповідачем не погашена, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, документально обґрунтованого відзиву на позов не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень.

Разом з тим, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі представників сторін, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

01 вересня 2009 року між ПП "Катруб",- Виконавець, з однієї сторони, та КЖЕП "Залізничник",- Замовник, з другої сторони, укладено договір про надання послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів №136.

За умовами даного Договору Замовник доручив, а Виконавець зобов’язався надати йому послуги із збирання та вивезення твердих побутових відходів (ТПВ) (п.п.1.1 Договору).

П.п.2.1 п.2 договору сторони погодили вартість перевезення 1м3 твердих побутових відходів, яка становить 14,09грн., утилізація 1м3 ТПВ –2,56грн., а також ПДВ 20% -3,33грн. Середньомісячна сума до оплати за надані послуги (вивіз та утилізація ТПВ)становить 30 410,56грн.

Відповідно до п. 3 Договору, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги із збирання та вивезення ТПВ вноситься не пізніше останнього дня місяця, наступного за розрахунковим, згідно актів виконаних робіт, які складаються Виконавцем та Замовником і скріплюються їх підписами та печатками. Оплата послуг проводиться Замовником у безготівковій формі на розрахунковий рахунок Виконавця.

Окрім того, сторони передбачили, що послуги надаються Замовником за планово –подвірною системою. Для збирання (завантаження) ТПВ за планово –подвірною системою Виконавець дає у користування Замовнику технічно справні контейнери місткістю 0,24 та 1,1 м куб. у кількості 82 штук, які є власністю Виконавця. ТПВ вивозяться Виконавцем у дні, які вказані у графіку –дислокації, що є невід'ємною частиною Договору.

01.09.2009р. сторонами складено та підписано графік –дислокації, згідно якого Виконавцем передано, а Замовником прийнято в орендне користування контейнера об’ємом 0,24 та 1,1 м куб в кількості 74 штук в технічно справному стані.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ст. 901, 903 ЦК України, за договором про надання послуг, одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 610 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №136 від 01.09.2009 р., за період з січня місяця 2010 року по липень місяць 2010 року (включно), позивач, згідно актів надання послуг надав відповідачу послуги із збирання та вивезення твердих побутових відходів на загальну суму 221 804,97грн.

Факт надання послуг позивачем та їх прийняття відповідачем підтверджено наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями Актів надання послуг №162 від 29.01.2010р., №317 від 26.02.2010р., №764 від 31.03.2010р., №1034 від 30.04.2010р. №1148 від 31.05.2010р., №1644 від 30.06.2010р. та №1750 від 30.07.2010р.

Як зазначалось вище, п. 3 Договору сторони передбачили, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги із збирання та вивезення ТПВ вноситься не пізніше останнього дня місяця, наступного за розрахунковим, згідно актів виконаних робіт, які складаються Виконавцем та Замовником і скріплюються їх підписами та печатками.

Вивчивши в судовому засіданні представлені позивачем, як доказ надання послуг із збирання та вивезення ТПВ, з врахуванням строку настання платежу, акти, суд прийшов до висновку, що строк оплати за актами надання послуг № 1644 від 30.06.2010р. та № 1750 від 30.07.2010р., станом на день звернення до суду з позовом,- 26.07.2010р., у відповідача ще не настав.

Разом з тим, враховуючи, що з моменту звернення позивача до суду з даним позовом минуло 2 (два) місяці, що передбачений п. 3.1 Договору строк для оплати за отримані послуги по вищевказаних актах у відповідача вже минув: 31.07.2010р. - кінцевий строк оплати по акту надання послуг № 1644 від 30.06.2010р. та, відповідно, 31.08.2010р. - по акту надання послуг № 1750 від 30.07.2010р., беручи до уваги подане позивачем в судовому засіданні уточнення від 27.09.2010р., суд вважає, що позивач, при наявності підтверджуючих документів, має право заявляти вимогу про стягнення з відповідача заборгованості, зокрема, і по вищевказаних актах (червень, липень 2010р.)

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Однак, відповідач, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, свої зобов’язання по оплаті вартості наданих послуг згідно договору № 136 від 01.09.2009р. виконав неналежним чином, вартість отриманих послуг оплатив частково і станом на день розгляду справи в суді (27.09.2010р.) його заборгованість перед позивачем становить 111 238,05 грн.

Про факт визнання КЖЕП "Залізничник" заборгованості перед позивачем в сумі 111 238,05грн., свідчить і наявний в матеріалах справи Акт звіряння взаємних розрахунків, станом на 31.07.2010р., підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

Відповідач на розгляд справи не прибув, не заперечив належними та допустимими доказами доводів позивача, як і не надав суду доказів добровільної сплати боргу.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За даних обставин, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Залізничник", б-р. Шевченка, 31 м. Тернопіль заборгованості згідно договору № 136 від 01.09.2009р. в сумі 111 238 грн. 05коп. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно вимог ст. ст. 44 –49, судові витрати сплачені позивачем підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Згідно Постанови КМУ від 21.12.05р. №1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ», в редакції станом на 05.08.09р., розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом господарських справ становить 236грн.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви сплачено 259 грн., а належить до сплати 236 грн., решта суми сплачених позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягає поверненню в порядку ст. 13 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, у зв’язку з тим, що сплачено в більшому розмірі, ніж було передбачено чинним (на момент звернення до суду) законодавством України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Залізничник", б-р Шевченка, 31 м. Тернопіль (ідентифікаційний код 33589493) на користь Приватного підприємства "Катруб", вул. Санаторна, 2, смт. Микулинці Теребовлянського району Тернопільської області (ідентифікаційний код 32808246) 111 238грн. 05 коп. боргу, 1 112,38 грн. в повернення сплаченого позивачем державного мита та 236 витрат за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати Приватному підприємству "Катруб", вул. Санаторна, 2, смт. Микулинці Теребовлянського району Тернопільської області (ідентифікаційний код 32808246) довідку на повернення зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 23 (двадцять три) грн.

Платіжне доручення № 4846 від 22 липня 2010 року про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 259 грн., залишається в матеріалах справи.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

5.          Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

6.          Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання –01.10.2010р.), через місцевий господарський суд.

Суддя