Ухвала суду № 115497579, 07.12.2023, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/444/22

Провадження №2/639/309/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року

Жовтневий районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Рубіжного С.О.,

за участю секретаря Чубенко О.С.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Холодногірський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного Міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання батьківства, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова перебуває вищевказана цивільна справа.

В підготовче судове засідання 07.12.2023 року позивач ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи, повідомлений належним чином, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не подавав.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явилась, про час слухання справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не сповістили.

Представники третіх особі не заявились, в матеріалах справи містяться заяви про розгляд справи без їх участі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.

31 січня 2022 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся із позовною заявою позивач ОСОБА_1 , до відповідача ОСОБА_2 , зазначивши третьою особою Холодногірський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного Міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Харків), про визнання батьківства.

Відповідно до обставин, викладених у позові, сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу та мають двох спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як зазначає позивач, при реєстрації їх спільних дітей запис про батька зроблено зі слів матері, відповідно до ч.1 ст. 135 СК України.

Невдовзі після народження другої дитини, матір покинула дітей та виїхала з міста, наразі місце знаходження її невідоме.

Діти знаходяться на утриманні та вихованні позивача, та разом з ним зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

В зв`язку з викладеним, позивач був вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 лютого 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Холодногірський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного Міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Харків) про визначення батьківства.

Залучено до участі у цивільній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради (м. Харків, вул. Чернишевська, б. 55).

Призначено підготовче судове засідання.

Після подання позову до суду, позивач ОСОБА_1 до суду не з`являється, причини неявки не повідомляє.

09.02.2023, 28.02.2023, 06.04.2023, 26.04.2023, 05.06.2023, 06.07.2023, 13.09.2023, 11.10.2023, 22.11.2023 та 30.11.2023 були повернуті до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», крім того шляхом направлення смс повідомлення щодо документу «судова повістка про виклик до суду», які були доставлені позивачу 02.08.2022, 08.09.2022, 07.11.2022, 30.12.2022, 14.03.2023, 23.05.2023, 13.06.2023, 18.08.2023, 28.09.202302.11.2023 та 14.11.2023.

Відповідно до частини 1 статті 43 ЦПК України учасники справи мають право користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Проте, в жодне із призначених підготовчих судових засідань, які відбулися, позивач так і не з`явився, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання проводиться за правилами, встановленимиглавою 6цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст. 198 ЦПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках:

1)визначенихчастиною другоюстатті 223 цього Кодексу;

2)залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного

відповідача, залучення співвідповідача;

3)в інших випадках, коли питання, визначенічастиною другоюстатті 197 цього

Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

В сидуп.3ч.1ст.257ЦПК України.суд постановляєухвалу прозалишення позовубез розгляду,якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (в редакції Закону№ 3200-IX від 29.06.2023, ведена в дію 18.10.2023)

Таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 210 ЦПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

При цьому законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 5 ст. 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).

Отже, згідно із вимогами ЦПК України суд не повинен з`ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і це не може бути підставою для скасування постановленої ним ухвали про залишення заяви без розгляду.

Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Крім того, слід зазначити, що Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 у підготовче судове засіданні не з`явився 25.10.2023, 09.11.2023, 07.12.2023, неодноразово належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи по суті, процесуальний обов`язок щодо повідомлення суду про зміну місця проживання або місця перебування не виконано. Оплату за проведення експертизи, призначеної за його клопотанням не здійснив. В судове засідання не з`явився, поважність його неявки не доведена, та судом не встановлена.

Отже, обставини неявки у підготовче судове засідання позивача ОСОБА_1 , якому було відомо наявність цивільної справи за його позовом в суді, неодноразові виклики в судові засідання, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення ним своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що призводить до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті.

Судом враховується інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.01.2012 р., згідно якого суд відкладає розгляд справи лише у разі першої неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача без поважних причин. При повторній неявці належним чином повідомленого позивача, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду, тобто законодавець не передбачив врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатамипідготовчого засіданнясуд постановляєухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Холодногірський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного Міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Харків) про визначення батьківства підлягає залишенню без розгляду.

Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача повторно звернутися до суду в силу ч.2 ст. 257 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 10, 43, 44, 197, 198, 200, 210, 223, 257 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Холодногірський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного Міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання батьківства - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом пятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи,якому повнаухвала судуне булавручена удень їїпроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 07.12.2023.

Суддя С.О. Рубіжний