Постанова № 115497290, 08.12.2023, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100смт.Новоархангельськ Кіровоградськоїобласті,вул.Слави 26

08.12.2023

394/973/23

2-а/394/10/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі

головуючого судді Краснопольської Л.П.

за участю секретаря судового засідання Владової В.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Надлацької сільської ради Кіровоградської області про скасування постанови №3 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулася до відповідача з позовом про скасування постанови у справі про накладення адміністративне стягнення. Вимоги мотивовано тим, що на підставі постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Надлацької сільської ради ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.156 КУпАП, а саме визнано її винною у вчиненні інкрімінованого правопорушення та закрито провадження у справі за спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності. Вказуючи, що відповідачем не дотримано порядку провадження у справі про адміністративне правопорушення, позивач просила скасувати оскаржувану постанову.

Розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами суддею одноособово.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 6ст.162 КАС Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача ( ст. 77 КАС України).

Відповідач відзив на адміністративний позов не подавав, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином..

Дослідивши матеріали справи, суд на підставіст. 8 КАС України таст. 9 КАС України, відповідно до вимог якої, розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Судом встановлено, що 23 жовтня 2023 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Надлацької сільської ради винесено постанову № 3 на підставі якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.156 КУпАП, разом з тим провадження у справі закрито на підставі п.7.ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП.

Відповідно до змісту цієї постанови, позивач вчинила продаж алкогольних напоїв неповнолітній, чим порушила ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Згідно з ч. 2 ст. 156 КУпАП, порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку,тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено ст. 218 КУпАП, адміністративні комісії виконавчих органів міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема передбачені ч. 2 ст. 156 КУпАП, і мають право накладати адміністративні стягнення.

При цьому у ході складення матеріалів про адміністративні правопорушення та прийняття постанови за результатами їх розгляду органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи згідно з приписами ст. 19 Конституції України зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто будь-яке відхилення або недотримання передбаченого законом (підзаконним) актом встановленого порядку дій органами державної влади, може призвести до порушення законних прав громадян під час вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

При цьому, у витребуваних судом матеріалах адміністративної справи відсутні жодні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 є працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування, під час розгляду провадження відносно неї не зазначалося, що вона взагалі є підприємцем чи працівником торгівлі, натомість вказано в протоколі засідання комісії, що ОСОБА_1 є жителькою села Вільшанка (абзац 1) та продавець об`єкту торгівлі на території її домоволодіння (абзац 2), не вказуючи та не додаючи відповідних підтверджуючих документів розміщення об`єкту торгівлі, чи зазначення її статусу при притягнення до адміністративної відповідальності, тому вона не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.156 КУпАП, що може вказувати на те, що в даному випадку відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.156 КУпАП.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка повинна містити опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення (ст. 283 КУпАП).

Вирішуючи питання правомірності прийняття відвовідачем оскаржуваної постанови, суд приходить до наступних висновків:

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Приписами ч. 2 ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше, як через три місяці з дня вчинення правопорушення. При цьому наведена норма не містить положень про наявність повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративних правопорушеннь, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного правопорушення.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Грабчук проти України» від 26 вересня 2006 року, у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується."

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 липня 2018 року (справа № 308/8763/15-а).

Причому аналіз даної статті вказує, що такі обставини, як: відсутність події і складу адміністративного правопорушення; вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони, - можливо встановити лише шляхом розгляду справи по суті, та перевірки фактичних обставин. Інші ж обставини, зазначені в ст. 247 КУпАП встановлюються незалежно від фактичних обставин справи, в залежності від зазначеної конкретної обставини. Наприклад: смерті особи - свідоцтвом про смерть; неосудність - психіатричним висновком; недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку - свідоцтвом про народження; строків притягнення особи до відповідальності - закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків передбачених статтею 38 цього Кодексу, тощо…

Наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного правопорушення.

При цьому, ст. 247 КУпАП, не надає право органу, що здійснює адміністративне провадження його закрити, а зобов`язує його це зробити. Встановлення будь-якої обставини в рішенні суду після закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, може порушити право особи на справедливий суд, оскільки таке рішення буде прийнято на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Враховуючи положення ч.1 ст. 247 КУпАП якою визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 156 КУпАП закрити.

Згідно п.2 ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має правоскасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 16КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 139КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Пунктом 1 ч.3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-5 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду, зокрема у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем до суду надано: ордер на надання правничої (правової) допомоги від 11.08.2023 року; договір № б/н/2023 про надання правової допомоги від 11.08.2023 року укладений між ОСОБА_1 і адвокатом Мельник О.О. згідно з яким сторони погодили обсяг адвокатських послуг та вартість винагороди; акт прийому передачі наданих юридичних послуг згідно з договором від 09.11.2023 року, в якому зазначений перелік наданих послуг та витрачений на них час. Загальна вартість наданих послуг за час дії договору склала 4000 грн. Вказану суму витрат на правову допомогу позивачем і заявлено до стягнення.

Визначаючи співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, оцінюючи характер правової допомоги (послуги) у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справ та керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, суд вважає, що характер спірних відносин у справі не є складним, судова практика у цій категорії справ є сталою, суд враховує, що дана справа є справою незначної складності, яка не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів; справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми та містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування; позовна заява є необ`ємною; справа розглядалася судом за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами; судові засідання з участю сторін не проводилися, а тому вважає, що співмірною до обсягу цих послуг є сума відшкодування в розмірі 2000 грн., саме така сума правничої допомоги підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про визння оскаржуваної постанови незаконною та вбачає безумовні підстави для її скасування та закриття провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а також щодо стягнення витрат на користь позивача в зв`язку і задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст.ст.5, 7, 19, 20, 242, 243246, 286 КАС України

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 доадміністративної комісіїпри виконавчомукомітеті Надлацькоїсільської радиКіровоградської області - задовольнити частково.

Постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Надлацької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області №3 від 23 жовтня 2023 року в справі про адміністративне правопорушення, передбаченеч. 2 ст. 156 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно неї - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Надлацької сільськоїради Голованівськогорайону Кіровоградської областіна користь ОСОБА_1 сплачений нею при подачі позову судовий збір у розмірі 536,80 грн. а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 ( дві тисячі) грн. 00 коп.

У стягненні решти частини суми витрат на правничу допомогу - відмовити

Рішення може бути оскаржене протягом 10 (десяти) днів з дня його прийняття чи проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст.ст.393-396 КАС України. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ідентифікаційні дані учасників справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційник код - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Надлацька сільська рада Голованівського району Кіровоградської області, місце знаходження: вул. Адміністративна, 2 с. НадлакГолованівського району Кіровоградської області, ЄДРПОУ 04367051

Суддя