Рішення № 115494884, 20.10.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/263/23

Провадження № 2/752/3455/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20.10.2023 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Ящука Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх вихованні,

в с т а н о в и в:

На підставі викладеногпозивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м.Києва із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх вихованні.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він є батьком дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказав, що з відповідачем перебував у шлюбі, який згідно рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 05 липня 2021 року у справі 752/20105/20 було розірвано. Після розлучення сторони фактично продовжили проживати в одній квартирі, оскільки саме позивач здійснював догляд за малолітніми дітьми. Починаючи з 17 березня 2022 року позивач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 та бере участь у військових діях на території Україні згідно Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, тому не може особисто приїздить до дітей. Оскільки понад 9 місяців батько відсутній у житті дітей, як фізично, у зв`язку із захистом суверенітету та незалежності України, так між ними з дітьми відсутні й інші можливості зв`язку, оскільки колишня дружина перешкоджає спілкуванню з дітьми й в телефонному режимі, що проявляється в тому, що вона заблокувала позивача в усіх соціальних мережах та номер телефону, що унеможливлює спілкування по телефону, й сама вона, зі свого боку, не виходить на зв`язок. Повідомив, що жодного разу ані до кримінальної, ані адміністративної відповідальності не притягався, моральні норми не порушує, на обліку в лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, насилля щодо дітей не вчиняв. Вважає, що спілкування з дітьми сприятиме повноцінному вихованню дітей, їхньому розвитку, оскільки спілкування дитини з батьком служить задоволенню життєво важливих потреб дитини.

Хвилюючись за добробут своїх доньок та неможливістю особисто їх навідувати позивач неодноразово звертався до служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, а також правоохоронних органів з метою встановлення умов, в яких перебувають діти та зобов`язання їх матері усунути перешкоди у спілкуванні батька з дітьми, оскільки у позивача є вагомі підстави побоюватись на їхній фізичний та моральний стан. У відповідь на звернення служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації здійснила виїзди за місцем проживання дітей та надала складені на основі цього документи, однак не вчинила жодних дій щодо зобов`язання відповідача не перешкоджати спілкуванню позивача з доньками.

Оскільки всі намагання мирним шляхом врегулювати спір не приносить жодних результатів, так як відповідач не бажає присутності позивача у житті доньок та штучно створює перешкоди у спілкуванні, він вважає свої права порушеними, тому змушений звернутись до суду із позовом у якому просить зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди у вільному спілкуванні та участі у вихованні ОСОБА_1 їхніх малолітніх доньок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 шляхом спілкування батька з дітьми. Зобов`язати ОСОБА_2 розблокувати номер телефона ОСОБА_1 для його подальшого спілкування з дітьми. Визначити спосіб участі батька у вихованні та безперешкодному спілкуванні з доньками за допомогою засобів зв`язку таким графіком: кожного дня у будь-який час із 08:00 години до 21:00 години. Зобов`язати ОСОБА_2 у разі неможливості здійснити ОСОБА_1 дзвінок зазначений час через об`єктивні причини, які не залежать від його волі, враховуючи обставини в яких перебуває позивач, перенести розмову на інший день чи час, враховуючи режим дня дітей, а також можливість батька здійснити дзвінок.

Ухвалою Голосіївського районного суд у м. Києва від 09.01.2023 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Голосіївського районного суд у м. Києва від 29.05.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку загального позовного провадження.

Представник позивача у судовому засіданні просить суд задовольнити подану позовну заяву з викладених у ній підстав.

Відповідач заперечує проти задоволення позову, вказує на необґрунтованість заявлених позовних вимог та відсутності законних підстав для його задоволення, оскільки хвилюється за психічний стан дітей, які почувши голос батька будуть хвилюватися. Відповідач зазначила, що позивач вчиняв неправомірні дії відносно дітей і вони його бояться.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації просила суд розгляд справи здійснювати без участі представника Служби та надала суду висновок від 10.05.2023 №100-5130, в порядку, визначеному ст. 19 СК України.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» контакт з дитиною - це реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Згідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до вимог ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами. За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору. У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним. Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Судом встановлено, що сторони по справі мають двох спільних малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 05 липня 2021 року у справі 752/20105/20 шлюб між сторонами розірвано.

Як вбачається з матеріалів справи, після розлучення сторони фактично продовжили проживати в одній квартирі разом з дітьми.

Батько дітей з 17 березня 2022 року перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 та приймає пряму участь у військових діях на території Україні згідно Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, а тому позбавлений можливості особисто приїздити до дітей.

Звертаючись до суду із позовом, позивач вказує на те, що понад 9 місяців він відсутній у житті дітей, як фізично, у зв`язку із захистом суверенітету та незалежності України, так між ними з дітьми відсутні й інші можливості зв`язку, оскільки колишня дружина перешкоджає спілкуванню дітей з батьком у телефонному режимі, що проявляється в тому, що вона заблокувала позивача в усіх соціальних мережах та номер телефону, що робить неможливим додзвонитися до відповідача. Самостійно відповідач не здійснює дзвінки позивачу.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому випадку, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Україною 27 лютого 1991 року, визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

У п. 54 рішення ЄСПЛ «Хант проти України» (від 07.12.2006 року), суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі Olsson v. Sweden, від 27 листопада 1992 року) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року, п. 78.)

Практика ЄСПЛ встановлює акценти, відповідно до яких при розгляді сімейного спору пріоритет мають інтереси дитини над інтересами батьків; діти, народжені у шлюбі, і діти, народжені поза шлюбом, є рівними у своїх правах; будь-яке обмеження, накладене на особисте спілкування у відносинах між батьками та дітьми, повинне ґрунтуватися на належних до справи та обґрунтованих причинах, висунутих для захисту інтересів дитини і для подальшого об`єднання сім`ї (Справа «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року, «МакМайкл проти Сполученого Королівства» від 24 лютого 1995 року).

Відповідно до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Позивач, як батько малолітніх дітей має рівні з матір`ю дітей права та обов`язки щодо доньок незалежно від того, що перебуває наразі на військовій службі та перебуває окремо від дітей. Таке рівне право на спілкування з обома батьками мають й діти. Позивач визнає свій обов`язок щодо участі у вихованні дітей та їх розвитку та має намір активно приймати участь у вихованні дітей.

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (ч.ч.1-3 ст. 157 СК України).

Самостійно вирішити питання щодо участі у спілкуванні та вихованні спільних дітей сторони не можуть. Відповідач заперечує проти спілкування доньок з батьком.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами (ч.2 ст. 159 СК України).

Частини 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» передбачають, що дитина, яка проживає окремо від одного з батьків, має право на підтримання з ним регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні, мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме її нормальному вихованню.

Судом встановлено, що з 17 березня 2022 року ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 та бере участь у військових діях на території Україні згідно Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, що унеможливлює його приїзд до дітей та позбавляє можливості спілкуватися з ними шляхом побачень.

При цьому позивач понад дев`ять місяців не спілкується зі своїми дітьми, оскільки відповідач чинити йому у цьому перешкоди, позбавивши можливості спілкуватися з дітьми за допомогою мобільного зв`язку.

Згідно висновку від 10.05.2023 №100-5130 Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація (орган опіки та піклування) вважає за доцільне встановити ОСОБА_1 наступні способи участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми ОСОБА_3 , 2017 р.н., ОСОБА_4 , 2018 р.н, засобами стільникового зв`язку, щосереди та щосуботи в період з 18:00 год до 20:00 год. Батько дітей ОСОБА_1 телефонує на особистий номер стільникового зв`язку матері ОСОБА_2 та за згодою дітей спілкується з ними.

Суд вважає, що зазначений висновок не містить заборони на спілкування батька з доньками. Висновок зроблений відповідним держаним органом з урахуванням інтересів дітей та на підставі вивчення обставин взаємовідносин сторін та їх доньок.

Оцінивши надані сторонами пояснення, суд приходить до висновку, що між сторонами виникають суперечності, пов`язані з участю батька у вихованні дітей, та він має перешкоди в спілкуванні з ними.

Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би підтверджував негативний вплив батька на дітей або вчинення відносно них неправомірних дій, а також, що спілкування з дітьми може призвести до зміни психоемоційного стану дітей.

У такому випадку вимога позивача про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дітей ґрунтується на вимогах закону.

Разом з тим, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси всіх осіб та має брати до уваги інтереси не тільки позивача, але й відповідача та інтереси дитини. Також судом враховуються висновки органу опіки та піклування.

Згідно з ч. 2 ст. 1 СК України метою регулювання сімейних відносин є зміцнення сім`ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов`язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім`ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

Відповідно до вимог ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, при цьому, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, вирішуючи питання про способи участі батька у житті дитини можливим є спілкування з дітьми за їх згоди засобами телефонного зв`язку.

З огляду на конфліктні відносини сторін, суд вбачає підстави для зобов`язання відповідача не чинити позивачу перешкод у вихованні дітей.

Позивач та відповідач мають рівні права та обов`язки щодо дітей. Жодних переваг, пріоритету у спілкуванні та вихованні дітей відповідач не має, хоч діти наразі проживають з нею. Участь батька у вихованні дітей та спілкуванні з ними відповідатиме інтересам доньок, забезпечує справедливу рівновагу між інтересами дітей та батьків, а також рівність прав батьків щодо дітей.

Виходячи з наявних матеріалів справи та досліджених судом письмових доказів, особливостей правовідносин, що склалися між сторонами, бажання позивача приймати участь у вихованні своїх малолітніх дітей, а також те, що таке спілкування не перешкоджатиме розвитку дітей, суд вважає, що визначений порядок участі батька у вихованні дітей має бути задоволений шляхом спілкування за допомогою засобів стільникового зв`язку, здійснюючи дзвінок на мобільний телефон матері - ОСОБА_2 , кожного дня в період з 18.00 год. до 21.00 год. за згодою дітей.

Отже на підставі оцінки сукупності досліджених доказів і пояснень сторін суд дійшов до переконання, що незважаючи на складні стосунки між сторонами, регулярне спілкування батька з дітьми не лише не перешкоджатиме їх нормальному розвитку і вихованню, а і буде сприяти цьому, оскільки дітям потрібна любов і увага обох батьків, а роль батька у вихованні дітей є надзвичайно важливою.

Таким чином, на підставі встановлених судом обставин, враховуючи рекомендації, викладені у висновку Служби у справах дітей, активне бажання батька брати участь у вихованні та спілкуванні з дітьми, виходячи виключно з інтересів та віку дітей, а також балансу інтересів дітей, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст. 141 ЦПК України.

о та керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 82, 133, 141, 258, 259, 263-265, 266, 273 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх вихованні задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) не чинити перешкоди ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) у спілкуванні з дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Встановити наступний порядок участі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) у вихованні дітей:

- шляхом спілкування за допомогою засобів стільникового зв`язку, здійснюючи дзвінок на мобільний телефон матері - ОСОБА_2 , кожного дня в період з 18.00 год. до 21.00 год. за згодою дітей.

В іншій частині вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя