Рішення № 115492619, 29.11.2023, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/167/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року смт.Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панасенка Є.М.,

за участю секретаря судового засідання: Степанової Н.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу № 509/167/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні

ВСТАНОВИВ:

13.01.2023 позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, у якому просив:

1) зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не чинити перешкод ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у спілкуванні та участі у вихованні із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та не підзніш як за добу до дати побачень повідомляти батька дитини засобами електронного чи телефонного зв?язку, в тому числі на Вайбер чи СМС-повідомленням, про місце (адресу), де знаходиться дитина і, де батько дитини має можливість забрати дитину на період побачення та/чи відпочинку та куди повинен повернути дитину після закінчення часу побачень та/чи відпочинку; в такому самому порядку повідомляти про обставини, які перешкоджають та/чи унеможливлюють здійснення чергового побачення батька з дитиною;

2) зобов`язати ОСОБА_2 з урахуванням фізичного стану, графіку навчать та відпочинку дитини ОСОБА_3 не чинити перешкод та сприяти батьку дитини ОСОБА_1 у спілкуванні із сином засобами телефонного зв?язку;

3) встановити ОСОБА_1 , наступні порядок та спосіб участі у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_3 , які передбачають періодичні побачення з можливістю відвідування та спільного перебування дитини за місцем проживання батька, за умови задовільного стану здоров?я дитини; відвідування позашкільних навчальних та розважальних закладів; дотримання режиму харчування, відпочинку, правил безпеки, установлених для дітей даного віку:

- систематичні побачення батька дитини із сином кожну суботу кожного місяця без обмежень місць зустрічей, з можливістю відвідування місця проживання батька дитини в спосіб, встановлений за домовленістю батьків, з урахуванням графіку занять дитини, без присутності матері дитини;

- щороку для святкування дня народження батька дитини 27 вересня, без присутності матері дитини в місцях, які визначає батько дитини самостійно з урахуванням фізичного стану, побажань та інтересів дитини, графіку навчань та відпочинку з можливістю перебування дитини за місцем проживання батька;

- щороку для святкування дня народження бабусі дитини 18 травня, без присутності матері дитини в місцях, які визначає батько дитини самостійно з урахуванням фізичного стану, побажань та інтересів дитини, графіку навчань та відпочинку з можливістю перебування дитини за місцем проживання батька;

- щороку для святкування дня народження прабабусі дитини 04 липня, без присутності матері дитини в місцях, які визначає батько дитини самостійно з урахуванням фізичного стану, побажань та інтересів дитини, графіку навчань та відпочинку з можливістю перебування дитини за місцем проживання батька;

- щороку для святкування дня народження дідуся дитини 25 лютого, без присутності матері дитини в місцях, які визначає батько дитини самостійно з урахуванням фізичного стану, побажань та інтересів дитини, графіку навчань та відпочинку з можливістю перебування дитини за місцем проживання батька;

- періодичні побачення батька дитини із сином в день народження дитини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 , та за день до дня народження дитини, а саме 15 липня кожного року, або на наступний день після дня народження дитини, а саме 17 липня кожного року, незалежно від графіку систематичних побачень, у спосіб за домовленістю з матір`ю дитини, за умови добровільного волевиявлення дитини на таке спілкування;

- зустрічі можуть відбуватись за місцем фактичного проживання батька. При хворобі дитини батько має право перебувати з ним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно, протиправно та необґрунтовано чинить йому перешкоди у спілкуванні з дитиною та взятті участі у його вихованні, а саме не дає йому можливості спілкуватися, зустрічатися з сином, брати його до себе додому та на прогулянки по місту. На неодноразові прохання надати йому можливість бачитись з дитиною відповідач відмовляє, при цьому жодних причин і мотивів своєї відмови позивачу не повідомляє.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 02 лютого 2023 року, було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження, та визначено строк вчинення процесуальних дій учасниками справи.

Ухвалою судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.08.2023 підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, його представник звернувся до суду з заявою про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти ухвалення рішення судом.

Відповідач в судове засідання не прибула, представник відповідача адвокат Невмержицький О.М. надав до суду заяву про розгляд без участі та просив задовольнити позов частково враховуючи наявний в матеріалах справи висновок органу опіки та піклування, а саме Висновок Авангардівської селищноїради Одеськогорайону Одеськоїобласті про вирішення спору між батьками щодо усунення батькові перешкод у спілкуванні з дитиною, встановлення порядку та способу участі у вихованні дитини від 21.06.2023 № 01-507.

Також представник відповідача адвокат Невмержицький О.М. подав до суду відзив в якому просив суд задовольнити позов частково та визначити наступний графік побачення та спілкування малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з батьком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), шляхом періодичних побаченні кожну першу та третю суботу місяця з 13 год. 00 хв. по 18 год. 00 хв., у присутності матері ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), з урахуванням інтересів та графіку дитини, встановити спілкування контакт малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 батько ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом відеозв`язку, телефонного зв`язку, зокрема з використанням соціальних мереж (Telegram, Viber, WhatsApp) та/або програм Zoom, Skype, три рази на тиждень, з урахуванням інтересів та графіку дитини.

Така позиція мотивована тим, що відповідачем наразі не чиниться жодних перешкод у спілкуванні дитини з батьком, але не за графіком вказаним у позовній заяві. Більш того, наголошували, що у позивача постійно наявна заборгованість зі сплати аліментів, він неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, стосовно нього відкривалися кримінальні провадження, позивач проживає занадто далеко від дитини (близько 600 км) та багаторазово обіцяючи приїхати до сина сам відміняє зустрічі з різних причин.

Представник третьої особи органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Авангардівської селищної ради в судове засідання не з`явився, надав до суду пояснення, у яких заявлено про наданий висновок про вирішення спору між батьками щодо усунення батькові перешкод у спілкуванні з дитиною, встановлення порядку та способу участі у вихованні дитини та просив розглядати справу без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено наступні обставини:

07грудня 2018року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який було розірвано рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 11.10.2021 по справі № 509/3148/21 (яке набрало законної сили 11.11.2021). Вищевказаним рішенням також було вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 29 червня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

ІНФОРМАЦІЯ_6 у подружжя народився син ОСОБА_3 , про що Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, складено актовий запис № 441 від 29 січня 2019 року, що підтверджується копією свідоцтва про народження.

Також судом було встановлено, що на момент подання позивачем позовної заяви, заборгованість зі сплати аліментів у позивача існувала постійно і сплачував позивач їх не регулярно. Так в вересні, листопаді, грудні 2021 року, січні, лютому, травні, червні, липні 2022 року взагалі не здійснював будь яких сплат зі сплати аліментів. Дане підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою Олександрівським відділом ДВС було також надано Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів № 35117 від 30.03.2023, розрахунком заборгованості зі сплати аліментів № 42467 від 18.04.2023, розрахунком заборгованості з і сплати аліментів Ладижинським відділом державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області № 6491 від 08.11.2022 за період з вересня 2021 року по жовтень 2022 року.

09.06.2011 Київським районним судом м. Одеси у справі № 3-3042/11 позивача, ОСОБА_1 , було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч. 1 КпАП України (керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння).

23.05.2023 Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградська області у справі № 398/1200/23 позивача, ОСОБА_1 було визнано винним вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (скоєння дорожньо-транспортної пригоди).

13.01.2021 (за час перебування у шлюбі з відповідачем) по відношенню до позивача ОСОБА_1 було зареєстровано в ЄРДР кримінальне провадження № 12021165380000012 за ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України, за фактом вчинення щодо відповідача домашнього насильства з завданням тілесних ушкоджень останній (витяг наявний в матеріалах справи).

ІНФОРМАЦІЯ_7 відповідач віддала сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьку дитини (позивачу) для проведення спільного часу. У зв`язку з тим, що наразі в країні діє воєнний стан, відповідачем разом з позивачем було погоджено, що останній поверне дитину 29.04.2023 до 22:00. Але ж позивач і на наступний день дитину не повернув, на дзвінки не відповідав, що спричинило відповідачу тяжкі душевні хвилювання та відповідач змушена була звернутися в поліцію з відповідною заявою (копія заяви та талона повідомлення № 905344 від 30.04.2023 наявні в матеріалах справи).

Разом з тим, виходячи з інтересів дитини, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 142 СК України діти мають рівні права та обов`язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.

За статтею 153 Сімейного Кодексу України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Як зазначає позивач, між сторонами не досягнуто згоди щодо часу та способів спілкування позивача з сином. Вказане частково обумовлено об`єктивними обставинами такими як втрата сімейних стосунків сторін, їх окремим проживанням.

Договору щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків в порядку статті 157 СК України між сторонами не укладалось.

Згідно зі статтею 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частин першої, другої статті 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

До предмету доказування у вказаній категорії справ входить встановлення наявності або відсутності перешкод, які створюються відповідачем щодо участі позивача у вихованні дітей та спілкуванні з ними, а, крім того наявність умов, які батьки можуть запропонувати задля участі кожного з них у вихованні своїх дітей, а також способів участі кожного з них у спілкуванні з дітьми, усунення при цьому існуючих перешкод, що не повинно шкодити інтересам дітей.

Позивач у підтвердження безпосередньо факту обмеження відповідачем його права у спілкуванні з дитиною жодних належних та допустимих доказів не надав в жодному з судових засідань участі не брав.

Отже, фактично предметом спору в даній справі є можливість батька бачитись із сином та брати участь у його вихованні.

За Висновком Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області про вирішення спору між батьками щодо усунення батькові перешкод у спілкуванні з дитиною, встановлення порядку та способу участі у вихованні дитини від 21.06.2023 № 01-507, доцільним є визначення часу та місця спілкування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за наступним графіком: кожна перша та третя субота місяця з 13:00 години до 18:00 години.

При вирішенні спору щодо участі у вихованні та визначенні порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд не повинен надавати пріоритет інтересам батьків, а вирішувати спір, беручи до уваги передусім інтереси дитини з урахуванням конкретних обставин справи.

За змістом Преамбули Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенції), ратифікованої Верховною Радою Української РСР 27 лютого 1991 року, Організація Об`єднаних Націй в Загальній декларації прав людини проголосила, що діти мають право на особливе піклування і допомогу. Дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.

Відповідно до статей 3, 18 Конвенції, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відтак, будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Отже, при вирішенні спору щодо участі у вихованні та визначенні порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд має виходити, передусім, з інтересів дитини з урахуванням кожних конкретних обставин справи.

Згідно зі статтями 11, 15 Закону Україну «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком є забезпечення інтересів своєї дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом лише в інтересах дитини.

Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівномірне виховання батьками.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

Частиною третьою статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що дитина, яка розлучається з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства», батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право на спілкування з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Таким чином, законодавством України закріплено не право, а обов`язок того із батьків, який проживає окремо, регулярно брати участь у вихованні дитини. У іншого з батьків виникає зустрічний обов`язок не чинити цьому перешкоди.

Всі питання виховання дитини батьки зобов`язані вирішувати спільно.

Законодавством встановлено правовий механізм визначення способу участі у вихованні дитини того з батьків, який проживає окремо у випадку неможливості досягнення батьками згоди стосовно такого способу, а саме: рішення про визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї, приймається органом опіки та піклування на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

При встановленні способу спілкування суд має дотримуватись розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини від 7 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» та рішенні від 27 листопада 1992 року у справі «Олссон проти Швеції», між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Відповідно до частини сьомої статті 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установленихКонституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Отже, обов`язки щодо забезпечення розвитку дітей покладаються на обох батьків, кожен з батьків у рівній мірі зобов`язаний брати участь у вихованні дитини не епізодично, а постійно, характер таких зустрічей не повинен носити формальний характер, а між батьками та дитиною повинен існувати систематичний психоемоційний контакт, при цьому слід дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Оскільки позивач є батьком дитини, то мати, з якою проживає дитина, не має права перешкоджати у здійсненні батьком своїх прав щодо виховання сина. Позбавлення позивача права щодо його участі у спілкуванні та вихованні сина може позбавити дитину родинних зв`язків з батьком, любові та турботи з боку останнього.

При цьому для визначення способів спілкування батька із сином, суд приймає до уваги конкретні обставини справи та враховує насамперед інтереси дитини та його бажання щодо такого спілкування.

Зокрема, при ухваленні даного рішення судом в першу чергу прийнято до уваги принцип рівності батьків у вихованні та спілкуванні із власною дитиною, а також те, що таке спілкування не повинно бути формальним, має носити систематичний характер.

Тому, суд приходить до висновку, що доцільним буде встановити ОСОБА_1 для участі у вихованні та спілкуванні з дитиною - сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 такий спосіб його участі у вихованні: кожна перша та третя субота місяця з 13:00 години до 18:00 години за місцезнаходженням дитини та з урахуванням її інтересів, але за попереднім погодженням з матір`ю малолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та вважає, що визначений судом спосіб участі у вихованні та спілкуванні дитини з батьком у формі встановлення порядку спілкування відповідатиме інтересам дитини, сприятиме уникненню між сторонами конфліктів, забезпечить спокійний психологічний розвиток та зростання дитини, створить умови для виконання батьком, який проживає окремо, обов`язку на виховання дитини та здійснення його права на особисте спілкування із сином, відповідатиме вимогам чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини та саме такий спосіб участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею у повній мірі відповідатиме інтересам як батьків, так і дитини, а також буде достатнім для забезпечення участі батька у процесі вихованні дитини.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, з огляду на характер спору та часткове задоволення пред`явлених позовних вимог, відсутність вимог про компенсацію понесених позивачем витрат по сплаті судового збору, суд на підставі ст. 141 ЦПК України вважає за доцільне залишити їх за позивачем.

Керуючись ст.ст. 235, 247, 263-265, 273, 280-281, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні,- задовольнити частково.

Визначити наступний спосіб участі батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом встановлення періодичних зустрічей кожної першої та третьої суботи місяця з 13:00 год. до 18:00 год. за місцезнаходженням дитини та з урахуванням її інтересів.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08.12.2023 року.

Головуючий Є.М. Панасенко