Ухвала суду № 11549140, 22.09.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

про припинення провадження у справі

"22" вересня 2010 р. Справа № 32-2/43-09-1526

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сталь Імпекс”, м. Одеса;

До боржника: Приватного підприємства “Стройенерго М” (м. Одеса, вул. Філатова, 39, кв. 73; код ЄДРПОУ 35504605).

про визнання банкрутом

за участю Першого заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі ДПІ у Малиновському районі м. Одеси.

                              Суддя Грабован Л.І.

Представники сторін:

від прокурора: Доброжан Н.І.

від кредитора: не з’явився;

від боржника: не з’явився.

від ДПІ у Малиновському районі м. Одеси: Ідрісова Е.А. за довіреністю №39123/10-019 від 06.09.2010р.

СУТЬ СПОРУ: про визнання банкрутом

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.03.2009р. порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства “Стройенерго М” у порядку ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, посилаючись на наявність заборгованості перед бюджетом у сумі 421125,17 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Одеської області від 25.06.2010р. Приватне підприємство “Стройенерго М” визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Ковальчука Олега Миколайовича.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.07.2010р. (т.2 а.с.18-21) частково задоволено апеляційне подання Першого заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі ДПІ у Малиновському районі м. Одеси; постанову суду від 25.06.2010р. скасовано; справу передано для розгляду до господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 04.08.2010р. справу прийнято до провадження суддею Грабован Л.І.

Ухвала про прийняття справи до провадження та призначення судового засідання від 04.08.2010р. та про відкладення розгляду справи від 08.09.2010р. надсилались судом на адресу кредитора, вказану у заяві про порушення справи, та юридичну адресу боржника, однак, повернуті відділенням поштового зв’язку через незнаходження кредитора та боржника за вказаними адресами (т.2 а.с.28-30, а.с. 31-33, а.с. 40-42). Таким чином кредитор та боржник вважаються належним чином повідомленими про дату і місце судового засідання, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, про що зазначено у роз’ясненнях, викладених у п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/530 від 10 грудня 2009р.

Крім того, з матеріалів справи (т.1 а.с.87-90, а.с. 95-97, а.с. 106-108, а.с. 121-123, а.с. 144-147, 148-151, а.с. 158-160) вбачається, що від кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю “Сталь Імпекс” кореспонденція поверталась по закінченню строку зберігання, тому суд вважає, що кредитор ухиляється від участі у судових засіданнях.

Боржник у засідання суду не з`явився, витребувані ухвалою суду документи не надав.

Відповідно до ч.12 статті 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” відсутність відзиву боржника не зупиняє провадження у справі.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив наступне:

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора ( кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Стаття 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка має назву „Особливості банкрутства відсутнього боржника”, передбачає вказані „інші випадки” та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Так, Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

При розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують дві особливості, які притаманні процедурі за ст. 52 Закону в площині безспірності грошових вимог, а саме –справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку, передбаченого ч. 3 ст. 6 Закону, встановленого для їх погашення, з моменту відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, справа про банкрутство може бути порушена господарським судом за заявою кредитора за наявності безспірних вимог до кредитора, які сукупно складають менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати та не були задоволені боржником менше ніж протягом трьох місяців, у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Сталь Імпекс” до Приватного підприємства “Стройенерго М” у сумі 421125,17 грн. ґрунтуються на договорі поставки від 17.06.2008р. (т.1 а.с.19-20), претензії до боржника від 26.10.2008р. (т.1 а.с.16), відповіді на претензію від 10.11.2008р. (т. 1 а.с. 17), видатковою накладною №260901 від 26.09.2008р. (т.1 а.с.22), податковою накладною від 26.09.2008р. (т.1 а.с.21), актом звірки взаєморозрахунків станом на 20.03.2009р. (т.1 а.с.18).

Однак, статтею 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

З 14.04.2006р. чинності набула нова редакція Закону України „Про виконавче провадження”, відповідно до вимог ст. 3 якого, передбачений перелік документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою. У вказаному переліку відсутні такі документи, як акт звірки взаєморозрахунків, претензія та відповідь на претензію.

В матеріалах справи відсутні докази відкриття виконавчого провадження та примусового стягнення заборгованості державною виконавчою службою.

Таким чином, кредитором при зверненні до суду з заявою про порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою не надано суду доказів наявності безспірних грошових вимог до боржника.

У частині 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство” зазначено, що за змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Тому судам на підставі частини другої статті 8 Закону та пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України слід відмовляти у прийнятті заяв кредитора (кредиторів) про порушення справи про банкрутство, якщо безспірність його (їх) вимог не підтверджено відповідними документами.

Щодо подання кредитором у якості доказу відсутності боржника за місцем реєстрації довідки з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.09.2009р., господарський суд зазначає, що запис про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою внесено 03.09.2009р., тобто через півроку після порушення провадження у справі про банкрутство. Таким чином, суд не може приймати вказаний документ як належний доказ, оскільки, на момент порушення справи про банкрутство такого запису не існувало.

Інших доказів, що підтверджують наявність підстав для порушення справи про банкрутство Приватного підприємства “Стройенерго М” за положеннями ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а саме доказів ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, доказів, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, кредитором суду не надавалось.

Напроти, наявні у матеріалах справи документи, а саме: декларації з податку на прибуток підприємства за 2008 рік та за 1-й квартал 2009 року (т.1 а.с.63-68), підтверджують факт подання боржником податкової звітності та спростовують факт припинення ним підприємницької діяльності, оскільки за даними декларацій у Приватного підприємства “Стройенерго М” наявні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), спостерігається приріст показників балансової вартості запасів, наявний валовий дохід та чистий прибуток, який підлягає оподаткуванню.

Відповідно до ч.2 ст.52 Закону господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Відповідно до ст.1 Закону банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Наявні у матеріалах справи документи не підтверджують неспроможність боржника задовольнити вимоги кредитора не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Крім того, дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що справа про банкрутство Приватного підприємства “Стройенерго М” за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Сталь Імпекс” порушена безпідставно, оскільки вимога кредитора про визнання банкрутом боржника за положеннями ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не обґрунтована належним доказами та спростовується наявними у матеріалах справи документами.

Відповідно до ч.36 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство” у разі коли, законом не врегульовано подальший перебіг провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство, судам слід припиняти провадження у справі про банкрутство на підставі п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 ч.1 ст. 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Вказана позиція викладена, зокрема у постанові Вищого господарського суду України від 30.03.32010р. по справі №Б-13/200.

Оскільки, підстави для розгляду справи про банкрутство за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Сталь Імпекс” про визнання банкрутом Приватного підприємства “Стройенерго М” у порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” відсутні, господарський суд припиняє провадження по справі №32-2/43-09-1526.

У зв’язку з припиненням провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства “Стройенерго М” суд не розглядає по суті заяву кредитора ТОВ „Маркет Стіл”.

Керуючись ч.7 ст. 12, п. 7 ч.1 ст. 40, ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 68, п.11 ч.1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

                              У Х В А Л И В:

1.Провадження у справі №32-2/43-09-1526 про визнання банкрутом Приватного підприємства “Стройенерго М” (м. Одеса, вул. Філатова, 39, кв. 73; код ЄДРПОУ 35504605) –припинити.

2.Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду від 30.03.2009р.

3.Скасувати заборону боржнику та іншим особам вчиняти будь-які дії по відчуженню майна боржника, де б воно не було, здійснювати дії по реорганізації боржника, внесення майна та інших активів як внеску у підприємства, організації, що засновуються, накладену ухвалою суду від 30.03.2009р.

4. Заяву кредитора ТОВ „Маркет Стіл” залиши без розгляду.

Копію ухвали надіслати: кредитору, боржнику, державному органу з питань банкрутства, державному реєстратору Виконавчого комітету Одеської міської ради, ПершомуВДВС у Малиновському районі м. Одеси, Першому заступнику прокурора Малиноського району м.Одеси, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси.

Ухвалу може бути оскаржено у порядку ст. 93 ГПК України.

Суддя

Повну ухвалу складено 23.09.2010р.