Рішення № 11548674, 04.10.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.10                                                                                 Справа № 6/255

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”,

м. Луганськ

до Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Луганській області, м. Луганськ

про стягнення 1 811 грн. 19 коп.

Суддя Василенко Т.А

в присутності представників сторін:

від позивача –Вороніна О.А., дов. № 440 від 01.06.10;

від відповідача –не прибув.

Позивачем до суду надані пояснення, за якими зазначено, що у тексті позовної заяви помилково були переплутані цифри, так, за позовом вказано: інфляційні нарахування у сумі 153 грн. 00 коп., пеня у сумі 92 грн. 86 коп. В той час, як потрібно вказати інфляційні нарахування в сумі 92 грн. 86 коп., пеня в сумі 153 грн. 00 коп., що повністю відповідає наданим до позову розрахункам.

Вказане пояснення приймається судом до уваги, саме як виправлення помилки.

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1811 грн. 19 коп., в тому числі: заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в сумі 1 522 грн. 30 коп., пеня у сумі 153 грн. 00 коп., інфляційні нарахування у сумі 92 грн. 86 коп. та 3% річних у сумі 43 грн. 03 коп.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного та компетентного представника у судові засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце його проведення, про що свідчить повідомлення про вручення ухвали господарського суду Луганської області від 01.09.10. Так, юридичною адресою відповідача є: м. Луганськ, вул. А. Ліньова, 150, що є і адресою знаходження юридичної особи, у зв’язку з чим, позовна заява та процесуальні документи по справі направлялися відповідачу саме за вказаною адресою.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

З огляду на вказане, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Разом з цим, позивачем до суду надано лист № 01-10/1021 від 01.10.10, за яким зазначено, що відповідачем згідно квитанції № 15248470 від 14.09.10 було сплачено 6 589 грн. 31 коп. за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, у тому числі і суму 1 522 грн. 30 коп. за перевищення у серпні 2009р., заявленої в даному позові.

Оскільки відповідач здійснив оплату 14.09.10, тобто після подачі позову до господарського суду Луганської області, позивач просить суд припинити провадження по справі в частині стягнення 1 522 грн. 30 коп. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії та стягнути з відповідача: пеню в сумі 153 грн. 00 коп., інфляційні нарахування у сумі 92 грн. 86 коп., 3% річних в сумі 43 грн. 03 коп. та судові витрати в повному обсязі.

В той же час, позивачем до суду надано лист № 0110/1021 від 01.10.10, за яким останній зазначає, що ним у позовній заяві № 01-ю/884 від 27.08.10 було допущено помилку щодо сум стягнення пені та інфляційних нарахувань, а саме було зазначено: стягнути з відповідача 1811 грн. 19 коп., в тому числі: заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в сумі 1 522 грн. 30 коп., пеня у сумі 92 грн. 86 коп., інфляційні нарахування у сумі 153 грн. 00 коп. та 3% річних у сумі 43 грн. 03 коп., у той час, як слід було зазначити: стягнути з відповідача 1811 грн. 19 коп., в тому числі: заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в сумі 1 522 грн. 30 коп., пеня у сумі 153 грн. 00 коп., інфляційні нарахування у сумі 92 грн. 86 коп. та 3% річних у сумі 43 грн. 03 коп.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши доводи представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між сторонами у справі укладено договір від 25.09.08 № А4156 про постачання електричної енергії, за умовами якого позивач зобов’язався поставляти відповідачу електричну енергію, а останній оплачувати її за умовами договору.

Відповідно до п. 4.1 Правил користування електричною енергією постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договором.

Згідно до п. 5.1. договору договірні величини споживання електричної енергії визначаються у Додатку "Обсяги постачання електричної енергії" на підставі заявки Споживача на очікуваний обсяг споживання електричної енергії за місяцями року, яка надається Споживачем Постачальнику не пізніше ніж за 45 днів до початку року.

У разі ненадання Споживачем відомостей про обсяг очікуваного споживання електричної енергії у встановлений в цьому пункті термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється позивачем за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року.

Так, додатком до Договору "Обсяги постачання електричної енергії" споживачу були встановлені обсяги постачання електричної енергії на серпень 2009 р. у розмірі 2,0 тис. КВт*год.

Фактичне споживання електричної енергії у серпні 2009 року підтверджується актом про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії протягом розрахункового періоду від 01.08.2009р. до 01.09 2009р та становить 3302 кВт год. Таким чином, на думку позивача, відповідач повинен сплатити: 3302 кВт.год. (фактичне споживання) - 2000 кВт.год. (відкоригована договірна величина) = 1302 кВт.год. У зв'язку з чим, 1302 кВт.год х 0,58460 (тариф серпня 2009р.) х 2 = 1522 грн. 30 коп.

З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь двократну різницю між фактично спожитою та договірною величиною у сумі 1 522 грн. 30 коп., пеню у сумі 153 грн. 00 коп., інфляційні нарахування у сумі 92 грн. 86 коп. та річні у сумі 43 грн. 03 коп.

          Відповідач позовні вимоги не оспорив.

Оцінивши матеріали справи, доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Між ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання» (позивач у справі) та Управлінням державної автомобільної інспекції УМВС України в Луганській області (відповідач у справі) було укладено договір про постачання електричної енергії № А4156 від 25.09.08 з відповідними додатками до нього.

Згідно п.1 вищезазначеного договору позивач зобов’язався постачати електроенергію, а відповідач зобов’язався своєчасно оплачувати одержану електроенергію її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього.

Згідно до п. 5.1. договору договірні величини споживання електричної енергії визначаються у Додатку "Обсяги постачання електричної енергії" на підставі заявки Споживача на очікуваний обсяг споживання електричної енергії за місяцями року, яка надається Споживачем Постачальнику не пізніше ніж за 45 днів до початку року.

У разі ненадання Споживачем відомостей про обсяг очікуваного споживання електричної енергії у встановлений в цьому пункті термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється позивачем за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року.

Так, додатком до Договору "Обсяги постачання електричної енергії" споживачу були встановлені обсяги постачання електричної енергії на серпень 2009 р. у розмірі 2,0 тис. КВт*год.

Відповідно до п. 5.5 Договору відповідач має право протягом поточного розрахункового періоду звернутися до позивача із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії та електричної потужності.

Однак, відповідач не звернувся до позивача з заявою про збільшення договірної величини електроспоживання.

Згідно п. 4.4.2. договору, а також відповідно до п. 13 Порядку постачання електричної енергії споживачам споживачі у разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно ч. 5 ст.26 Закону України "Про електроенергетику" від 16.10.97р. № 575/97-ВР, а саме споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Фактичне споживання електричної енергії у серпні 2009 року підтверджується актом про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії протягом розрахункового періоду від 01.08.2009р. до 01.09 7009р та становить 3302 кВт год. Таким чином санкції за перевищення договірної величини споживання електричної енергії становлять: 3302 кВт.год. (фактичне споживання) - 2000 кВт.год. (відкоригована договірна величина) = 1302 кВт.год. У зв'язку з чим, 1302 кВт.год х 0,58460 (тариф серпня 2009р.) х 2 = 1522 грн. 30 коп.

Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі ( крім населення, професійно-технічних учбових закладів та вищих учбових закладів 1-4 рівня акредитації державної та комунальної власності) у разі споживання електричної енергії понад договірної величини за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною споживання електроенергії.

Відповідно до п.п.7 п. 8.1 Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача підвищеної оплати за електричну енергію за обсяг перевищення споживачем договірних величин споживання електричної енергії та величини потужності за розрахунковий період відповідно до актів законодавства та умов договору.

У разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії за розрахунковий період споживачем, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, або якщо відповідно до договору для споживача протягом розрахункового періоду змінювався тариф, він за обсягом перевищення сплачує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії підвищену згідно з законом вартість різниці між фактично спожитим та договірним обсягами електричної енергії за середньозваженим тарифом.

Відповідно до п.8 додатку "Порядок розрахунків" до договору кінцевий розрахунок за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності у розрахунковому періоді відповідач повинен був здійснити на підставі наданих позивачем рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

Відповідно до умов договору відповідачу був наданий рахунок № А4156/8/4 на суму 1522 грн. 30 коп. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у серпні 2009р., який був надісланий відповідачеві рекомендованим листом 09.09.2009р.

В зазначений термін відповідач оплату рахунку не здійснив.

У зв'язку з чим, на момент звернення позивачем до суду, за відповідачем утворився борг за перевищення встановленої як договірної граничної величини споживання електричної енергії за серпень 2009 року в сумі 1522 грн. 30 коп.

В той же час, відповідачем зазначена сума була сплачена за квитанцією № 15248470 від 14.09.10, у зв’язку з чим, провадження у справі щодо стягнення заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії слід припинити на підставі п. 1.1 ч.1 ст. 80 ГПК України. (аза відсутністю предмету спору).

Крім цього слід зазначити, що відповідачем оплата здійснена з посиланням на рахунок А 4156/8/4, який ЛЕО виставляло на загальну суму перевищення договірної величини споживання електричної енергії.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних із простроченої суми.

Позивачем нараховані відповідачу інфляційні в сумі 92 грн. 86 коп. та надано на цю суму окремий рахунок № А4156/5/5, який був направлений відповідачу рекомендованим листом 19.08.2010р. Також нараховані 3% річних в сумі 43 грн. 03 коп. та надано на цю суму окремий рахунок № А4156/5/5, який був направлений відповідачу рекомендованим листом 19.08.2010р.

Оскільки відповідач своєчасно суму заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії не сплатив, то нарахування інфляційних в сумі 92 грн. 86 коп. за період жовтень 2009 року –серпень 2010 року та 3% річних в сумі 43 грн. 03 коп. за період з 21.09.09 по 17.08.10 є обґрунтованим і позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Крім цього, у зв'язку з порушенням відповідачем термінів платежів, відповідачу на підставі п. 4.4.1. договору була нарахована пеня за кожен день прострочення платежу в розмірі подвійної ставки НБУ в сумі 153 грн. 00 коп. та надано на цю суму окремий рахунок № А4156/5/5, який був направлений відповідачу рекомендованим листом 19.08.2010р.

Згідно п.4.4.1 договору у разі порушення відповідачем передбачених додатком “Порядок розрахунків” термінів розрахунку за активну електроенергію та термінів оплати за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, за перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності, за недораховану електроенергію та на відшкодування збитків відповідачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, яка за розрахунком позивача за період з 21.09.09 по 19.03.10 складає 153 грн. 00 коп.

Нарахування вказаної суми є обґрунтованим і позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

За таких обставин, позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 43 грн. 03 коп., інфляційні нарахування у сумі 92 грн. 86 коп. та пеню у сумі 153 грн. 00 коп. Провадження у справі щодо стягнення заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у сумі 1 522 грн. 30 коп. припинити.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача На підставі викладеного, керуючись п.1.1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Луганській області, м. Луганськ, вул. А. Ліньова, 150, код 08682772 на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, м. Луганськ, кв. Гайового, 35 «а», код 31443937, 3% річних у сумі 43 грн. 03 коп., інфляційні нарахування у сумі 92 грн. 86 коп., пеню у сумі 153 грн. 00 коп. (на п/р № 2600418745 у ЛОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 304007, код 31443937), витрати по оплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. , видати наказ позивачу.

3. Щодо решти позовних вимог провадження у справі припинити.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата складення повного тексту та підписання рішення –08.10.2010.

          Суддя                                                                       Т.А.Василенко

Помічник судді Т.В.Цибулько