Рішення № 11548640, 04.10.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.10 Справа № 4/199

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-фільм»,м.Одеса

до Фізичної особипідприємця ОСОБА_1, м.Старобільськ Луганської області

про стягнення 278 300 грн. 00 коп.

Суддя Батюк Г.М.

секретар судового засідання Макаренко В.А.

у присутності представників сторін:

від позивача Карпов Д.О., довіреність № 10 від 09.08.2010,

від відповідача не прибув

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про:

- стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 278 300,00 грн. ;

- накласти на відповідача штраф у розмірі 10 % (відсотків) суми, присудженої судом на користь позивача, та направити відповідну суму до Державного бюджету України.

- зобов'язати відповідача опублікувати за свій власний рахунок в засобі масової інформації газеті «Наша газета»судове рішення по даній справі.

Згідно паспортних даних відповідача серія НОМЕР_2, виданого Старобільським РВ УМВС України в Луганській області від 17 вересня 2003 року правильне прізвище відповідача - ОСОБА_3.

На підставі викладеного відповідачем по справі слід вважати: ОСОБА_3.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт розповсюдження відповідачем незаконним способом контрофактних примірників аудіовізуальних творів, що були відтворені на дисках формату DVD, на яких записані ці твори, з футлярами для дисків та кольоровою поліграфією до них. Цей факт був встановлений 11 грудня 2008 року робітниками УДСБЕЗ ГУМВС України в Луганській області, які вилучили вказані диски у кількості 685 штук з торгівельного лотку відповідача за адресою: АДРЕСА_1.

У зв'язку з цим, 21 січня 2009 року проти відповідача було порушено кримінальну справу за скоєння злочину, передбаченого ст. 176 КК України. Указана кримінальна справа була припинена внаслідок акту амністії, про що свідчить постанова про припинення кримінальної справи № 1-П-25 2009 від ЗІ березня 2009 року, винесена Старобільським районним судом Луганської області. Проте, згідно ст. 86 КК України амністія звільняє тільки від кримінальної відповідальності. Від інших видів відповідальності амністія відповідача не звільняє(а.с.11-13,том1).

Як свідчить указана постанова, відповідач повністю визнав себе винним у здійсненні злочину.

Позивач стверджує, що серед аудіовізуальних творів, які містилися на компакт-дисках формату ОУО, продаж яких здійснив Відповідач, були твори, виключні права на які належать ТОВ «Інтер-фільм»(позивачу), а саме:

1.«11 Друзів Оушена»(права передані на підставі Договору б\н від 01 січня 2007 року з Warner); і

2. «12 Друзів Оушена»(права передані на підставі Договору б\н від 01 січня 2007 року з Warner);

3. «99 франков»(права передані на підставі Договору № DVD-001-2008-ІF від 20 грудня 2007 року з СР Медия);

4. «Астерикс на олимпийских играх»(права передані на підставі Договору № DVD -001-2008-ІF від 20 грудня 2007 року з СР Медия);

5. «Бєтмен»(права передані на підставі Договору б\н від 01 січня 2007 року з Warner) );

6. «Бєтмен: Оповідання чорного рицаря »(права передані на підставі Договору б\н від 01 січня 2007 року з Warner);

7. «Блейд 2»(права передані на підставі Договору б\н від 01 січня 2007 року з Warner);

8. «Блейд:Трійця»(права передані на підставі Договору б\н від 01 січня 2007 року з Warner );

9. «Володар кілець» (права передані на підставі Договору б\н від 01 січня 2007 року з Warner);

10. «Володар кілець: Братерство кільця»(права передані на підставі Договору б\н від 01 січня 2007 року з Warner);

11. «Володар кілець: Дві фортеці»(права передані на підставі Договору б\н від 01 січня 2007 року з Warner);

12. «Гаррі Поттер і Таємна кімната» (права передані на підставі Договору б\н від 01 січня 2007 року з Warner);

13. «Гаррі Поттер та в'язень азкабану» (права передані на підставі Договору б\н від 01 січня 2007 року з Warner);

14. «Гаррі Поттер та кубок вогню»(права передані на підставі Договору б\н від 01 січня 2007 року з Warner);

15. «Гаррі Поттер та філософський камінь»(права передані на підставі Договору б\н від 01 січня 2007 року з Warner);

16. «Жага швидкості: форсаж» (права передані на підставі Договору б\н від 01 січня 2007 року з Warner);

17. «Люди ікс:Горячи дні»(права передані на підставі Договору б\н від 01 січня 2007 року з Warner);

18. «Люди ікс: Еволюція. Повстання мутантів» права передані на підставі Договору б\н від 01 січня 2007 року з Warner);

19. «Матриця»(права передані на підставі Договору б\н від 01 січня 2007 року з Warner);

20. «Матриця. Перезавантаження»(права передані на підставі Договору б\н від 01 січня 2007 року з Warner);

21. «Матриця. Революція»(права передані на підставі Договору б\н від 01 січня 2007 року з Warner);

22. «Наймані убивці» (права передані на підставі Договору б\н від 01 січня 2007 року з Warner);

23. «Полярний експрес»(права передані на підставі Договору б\н від 01 січня 2007 року з Warner);

Відповідно до вказаних вище договорів позивачу передані на території України виключні авторські права, включаючи право відтворення на розповсюдження відповідних аудіовізуального твору на компакт-дисках формату DVD.

Посилаючись на норми Закону України "Про авторське право і суміжні права", ст. 426 ЦК України та ст. 3 Закону України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних", зазначаючи, що його авторські та суміжні права були порушені, тому, виходячи з положень ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" позивач просить стягнути з відповідача суму компенсації у розмірі 20 мінімальних заробітних плат, що дорівнює 12100 грн. за кожне порушення авторського права, оскільки відповідач здійснив розповсюдження 23 примірників творів, права на які передані позивачу, сума компенсації складає (20х 605грн)х 23= 278300,00 грн.

Такий розмір позивач обґрунтовує тим, що надання дозволів (ліцензій) на використання аудіовізуальних творів виробникам та розповсюджувачам цих творів є єдиним видом діяльності позивача, і порушення авторських прав відповідачем унеможливлює ведення підприємницької діяльності.

Крім того, вважає позивач, застосування мінімального розміру компенсації є неможливим, оскільки протиправні дії відповідача відбувалися з корисливою метою, з прямим умислом, постійно, тому застосування визначеного позивачем розміру компенсації буде превентивною функцією для відповідача та відновлювальною для позивача.

До того ж, пояснює позивач, відповідач порушив не лише авторські права позивача, а й здійснив інші порушення:

- піратство у сфері авторського права,

- дії, пов'язані зі свідомим обходом технічних засобів захисту авторського права,

- розповсюдження об'єктів авторського права, з яких вилучено інформацію про управління правами.

Оцінивши матеріали справи, вислухавши доводи позивача та з урахуванням доказів, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Інтерес позивача у спірних правовідносинах полягає у стягненні з відповідача компенсації за порушення авторських прав у розмірі 278300,00 грн.

Судом встановлено, що відповідачем, Фізичної особипідприємця ОСОБА_3, здійснювалось розповсюдження незаконним способом контрофактних примірників аудіовізуальних творів, що були відтворені на дисках формату DVD, на яких записані ці твори, з футлярами для дисків та кольоровою поліграфією до них. Цей факт був встановлений 11 грудня 2008 року робітниками УДСБЕЗ ГУМВС України в Луганській області, які вилучили вказані диски у кількості 685 штук з торгівельного лотку відповідача за адресою: АДРЕСА_1.

Опис найменувань аудіовізуальних творів, записаних на вилучених DVD дисках зафіксовано протоколом огляду місця події, який складений того ж дня, 11.12.2008.

У зв'язку з цим, 21 січня 2009 року проти відповідача було порушено кримінальну справу за скоєння злочину, передбаченого ст. 176 КК України. Указана кримінальна справа була припинена внаслідок акту амністії, про що свідчить постанова про припинення кримінальної справи № 1-П-25 2009 від ЗІ березня 2009 року, винесена Старобільським районним судом Луганської області. Проте, згідно ст. 86 КК України амністія звільняє тільки від кримінальної відповідальності. Від інших видів відповідальності амністія відповідача не звільняє(а.с.11-13,том1).

Серед аудіовізуальних творів, які містилися на спірних компакт-дисках, продаж яких здійснював відповідач, виключне майнове право на території України належить позивачу на такі:

1)«99 франков»- права передані на підставі Договору № DVD-001-2008-ІF від 20 грудня 2007 року про передачу майнових прав на використання аудіовізуальних творів з Компанією MEDIA LIMITED,

2) «11 Друзів Оушена»; «12 Друзів Оушена»; «Бєтмен: Оповідання чорного рицаря», «Блейд 2», «Блейд:Трійця»,«Володар кілець: Братерство кільця»,«Володар кілець: Дві фортеці», «Гаррі Поттер і Таємна кімната», «Гаррі Поттер та в'язень азкабану», «Гаррі Поттер та кубок вогню», «Гаррі Поттер та філософський камінь», «Жага швидкості: форсаж», «Люди ікс:Горячи дні»,«Люди ікс:Еволюція.Повстання мутантів», «Матриця», «Матриця. Перезавантаження», «Матриця. Революція», «Наймані убивці», «Полярний експрес»- права передані на підставі Договору б\н від 01 січня 2007 року (Лицензія на відеодістрібуцію складена та підписана 01.01.2007 між Warner HOME VIDEO ТОВ «Інтер-фільм»);

Відповідно до вказаних договорів позивачу передані виключні авторські права на території України, включаючи право відтворення та розповсюдження вказаних творів на компакт-дисках формату DVD.

Судом встановлено, що позивачем не надано належних доказів серед аудіовізуальних творів, які містилися на спірних компакт-дисках, продаж яких здійснював відповідач, виключне майнове право на території України належить позивачу, а саме на такі:

1. «Астерикс на олимпийских играх»(права передані на підставі Договору № DVD -001-2008-ІF від 20 грудня 2007 року з СР Медия);

2. «Бєтмен»(права передані на підставі Договору б\н від 01 січня 2007 року з Warner) );

3. «Володар кілець»(права передані на підставі Договору б\н від 01 січня 2007 року з Warner);

На вимогу господарського суду Луганської області Старобільським районним судом Луганської області. було надіслано копію постанови про припинення кримінальної справи № 1-П-25 2009 від 31 березня 2009 року відносно ОСОБА_3 за скоєння злочину, передбаченого ст. 176 КК України, якою встановлена вина відповідача, та інші обставини, на які посилається позивач за цією справою та копію висновку експерту від 21.02.2009. Копію постанови про припинення кримінальної справи № 1-П-25 2009 від 31 березня 2009 року та копію висновку експерту від 21.02.2009 залучено до матеріалів цієї справи (а.с.115-153, том 1).

Вирішуючи цей спір, суд виходив з такого:

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора чи іншої особи, яка має авторське право, належить виключне право на використання твору, включаючи і право на розповсюдження,

Згідно з п. 2 ст. 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншої особи здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим кодексом та іншим законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних" правомірним використанням є розповсюдження на території України примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм та баз даних, а також їх прокат за умови їх маркування контрольними марками, які згідно зі ст. 2 вказаного Закону є спеціальним знаком, що засвідчує дотримання авторських і (або) суміжних прав і надає право на розповсюдження об'єктів авторського права.

Судом встановлено, що відповідач здійснював розповсюдження примірників компакт-дисків формату DVD, що містять перелічені вище аудіовізуальні твори, без згоди право володаря та без сплати автору чи правоволодарю винагороди за використання вказаних творів.

Факт неправомірного розповсюдження компакт-дисків доведений постановою Старобільського районного суду Луганської області.

Відповідно до ст. 15 Закону України “Про авторське право і суміжні права”(далі -Закон) до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виклю чне право на використання твору та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом (ч. 2 ст. 15 Закону).

Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороня ти, крім іншого, розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору (пункт 8 ч. З ст. 15 Закону).

У відповідності до ч. 1 ст. 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані. Передача права на використання твору іншим особам може здійснюватися на основі авторського договору про передачу виключного права на використання твору або на основі авторського договору про передачу невиключного права на використання твору (ч. 2 ст. 32 Закону).

За авторським договором про передачу виключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має виключне авторське право) передає право використо вувати твір певним способом і у встановлених межах тільки одній особі, якій ці права передаються, і надає цій особі право дозволяти або забороняти подібне використання твору іншим особам. При цьому за особою, яка передає виключне право на використання твору, залишається право на використання цього твору лише в частині прав, що не переда ються (частина 3).

Згідно вимог ч. З ст. 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного викорис тання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншими законом.

Статтею 445 ЦК України передбачено право автора на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

З наявного в матеріалах справи ланцюжку договорів вбачається перехід виключних авторських прав на спірні твори до позивача, а, отже, саме позивач є єдиною особою на території України, яка має право давати дозвіл на розповсюдженні цих творів, які зазначені в позові, та, відповідно, на отримання плати за це.

В порушення вимог Закону відповідач без отримання належного дозволу та без спла ти позивачу винагороди здійснював неправомірне розповсюдження примірників компакт-дисків формату DVD, що містять твори, на які позивачу передані виключні авторські права.

Відповідно до п. г) ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право та суміжні права" при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Відповідно до п. г) ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право та суміжні права" суд має право постановити рішення про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Виходячи з розміру компенсації за порушення авторських прав встановленого статтею 52 Закону України "Про авторське право та суміжні права" - від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, позивач вважає, що розмір компенсації за порушення його прав складає 20 мінімальних заробітних плат, що дорівнює 12100 грн. за кожне порушення авторського права, оскільки відповідач здійснив розповсюдження 23-х примірників творів, права на які передані позивачу, сума компенсації складає 278300,00 грн.

Суд вважає, що позивачем визначений завищений розмір компенсації, що має бути сплачений відповідачем (20 мінімальних заробітних плат), який не доведений суду, згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

З оглядом на це, враховуючи факт порушення відповідачем законодавства про авторське право, підтвердження це позивачем і не спростування відповідачем, з останнього на користь позивача має бути стягнутими :

- компенсація за порушення авторського права в сумі 121 000 грн. 00 коп. (10х605 грн.)х20= 121 000 грн., виходячи з 10 мінімальних заробітних плат і кількості творів (20 творів), що розповсюджувались відповідачем з порушенням авторського права.

Статтею 52 Закону України "Про авторське право та суміжні права" надано право суб'єкту авторського права, чиї права порушені, звертатися до суду з вимогами про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення, вимагати, в т.ч. у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень.

На підставі вказаних норм вимога позивача про зобов'язання відповідача опублікувати за власний рахунок в газеті "Наша газета" судове рішення є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення штрафу у розмірі 10%.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України "Про авторське право та суміжні права" суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

Таким чином, законодавець надав суду право стягувати з порушників авторських прав на користь державного бюджету штрафних санкцій у розмірі, встановленому законом.

За таких обставин стягнення штрафу у розмірі 10% від суми заявленої компенсації до державного бюджету не є власне позовною вимогою, а є правом суду.

Разом з тим, з урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача штраф у розмірі 10% від присудженої на користь позивача суми до державного бюджету України 12 100 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. ст.44,49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, Фізичної особипідприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-фільм», м. Одеса, вул. Жуковського,33, офіс 205, код ЄДРПОУ 31039902, компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 121 000 грн. 00 коп., наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з відповідача, Фізичної особипідприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь державного бюджету України штраф у розмірі 12 100 грн. 00 коп., наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. Зобов'язати відповідача, Фізичної особипідприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, опублікувати за свій власний рахунок в засобі масової інформації, газеті "Наша газета", судове рішення по цій справі, наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з відповідача, Фізичної особипідприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь державного бюджету України державне мито у розмірі 1210,00 грн. за майновою вимогою, 85,0 грн. за немайновою вимогою, загалом 1295,00 грн., крім того, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 102,60 грн., наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

6. В задоволенні решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено 07.10.2010 .

Суддя Г.М. Батюк

Пом. судді Ю.А.Зайцева