Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 192/1027/23
Провадження № 2-ві/192/2/23
Ухвала
07 грудня 2023 року
Суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Ковальчук Н.В., розглянувши заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФІЇВКА-АГРО» - адвоката Костюк Тетяни Василівни про відвід судді Тітової О.О. від розгляду цивільної справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФІЇВКА АГРО» про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками шляхом їх витребування, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди,
встановив:
У провадженні Солонянського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФІЇВКА АГРО» про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками шляхом їх витребування, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди. Суддею для розгляду справи визначено суддю Тітову О.О.
18 жовтня 2023 року від представника відповідача ТОВ «СОФІЇВКА АГРО» - адвоката Костюк Т.В. надійшла заява, у якій вона просить відвести суддю Тітову О.О. від розгляду зазначеної цивільної справи.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи 05 грудня 2023 року суддею для розгляду зазначеної заяви визначена суддя Ковальчук Н.В.
Згідно ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд вважає за можливе розглянути заяву адвоката Костюк Т.В. про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заяву про відвід судді Тітової О.О. представник відповідача обґрунтовує тим, що 10 жовтня 2023 року суддею Тітовою О.О. була постановлена ухвала про призначення судової почеркознавчої експертизи, якою суд постановив: зобов`язати позивача надати суду в строк до 20 жовтня 2023 року два примірники договору оренди землі від 20 червня 2020 року, укладеного ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 ; призначити судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз. Ознайомившись з повним текстом ухвали 11.10.2023 у відповідача виникли обґрунтовані сумніви щодо об`єктивності та неупередженості судді Тітової О.О. Судом порушено вимоги ст. ст. 13, 87, 104, 107 ЦПК України, в чому вбачаються сумніви у об`єктивності та неупередженості суду, зокрема: про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Тобто ЦПК України не передбачає право суду ухвалою про призначення експертизи витребувати докази, тим паче зобов`язувати сторону надати докази. Фактично вказаною ухвалою суд здійснив дії, направлені на самостійний збір доказів для проведення експертизи, без наявних на те законних підстав, що є грубим порушенням принципу диспозитивності, порядку витребування доказів, що є проявом упередженості щодо відповідача.
Представник відповідача вказує на те, що представник позивача у позовній заяві не зазначав про неможливість подати оригінали договорів, окрім того не подавав клопотання про витребування вказаних доказів.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Натомість суд порушив принцип диспозитивності зобов`язавши позивача надати оригінали договорів.
Окрім того, в уточненій позовній заяві було зазначено, що оригінал договору знаходиться у ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , і також вказано, що оригінали будуть ними наданий для проведення експертизи, тобто ніщо та ніхто не перешкоджало отримати такі договори самостійно позивачем у період з 07.06 по 10.10.2023 або надати докази неможливості їх отримання.
Судом порушено принцип диспозитивності, що полягало в тому, що всупереч правил, передбачених для витребування доказів (матеріалів для експертизи), суд зобов`язав позивача надати оригінали договорів для проведення експертизи, тобто суд здійснив дії, направлені на самостійний збір доказів по справі (замість позивача) без законних на те підстав. Судом не було ураховано думку учасників щодо того, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи, в том числі щодо вказаних договорів. В свої чергу, це викликає сумніви в неупередженості та об`єктивності суду.
Також представник позивача посилається на те, що судом порушено принцип рівності та змагальності учасників справи, що викликає сумніви щодо його неупередженості на об`єктивності.
Проведення експертизи має здійснюватися виключно на підставі документів, рукописні тексти (підписи) на яких, достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису, тобто виключно на підставі оригіналів документів, які містять зразки підпису померлого. Представником позивача так і не було подано оригінали таких договорів, натомість суд без жодних на те підстав фактично витребував такі договори у позивача та одночасно з цим одразу призначив експертизу, не забезпечивши відповідачу можливість ознайомитись з оригіналами договорів та скористатись правом на висловлення думки щодо того чи є такі матеріали, необхідні для проведення експертизи.
Окрім того, порушення принципу рівності та змагальності судом вбачається зі змісту самої ухвали про призначення експертизи. Зокрема, в ситуації, коли існує два за своїм змістом однорідних доказів - договори оренди, не нотаріально посвідчені, один з яких подано відповідачем, а копія іншого подана позивачем судом було надано одному з цих договорів (копія якого надана відповідачем) наперед встановленої сили, а саме встановлено, що там достовірно підписи виконані померлим, посилаючись виключно на те, що: 1) відповідач нібито не відмовився від визнання справжності підписів в договорі копія якого подана позивачем, хоча відповідач ніколи не визнавав ту обставину, що підписи на договорі, копія якого надана позивачем належить померлому, про це прямо вказано у відзиві; доказів на спростування справжності підписів відповідачем не надано. Хоча позивач і не мав можливості надати, так як позивачем так і не було надано оригіналу такого доказу, а копія апріорі не може бути матеріалом на підставі яких може проводитись експертиза. У відзиві міститься обґрунтування, чому такий договір не може використано під час проведення експертизи, оскільки неможливо стверджувати, що підписи в таких документах були зроблені особисто ОСОБА_2 .
Тобто, суд був упередженим, коли встановив, що копія договору надана позивачем - містить підписи достовірно виконані померлим, тільки на тій підставі, що відповідач наче не відмовився від визнання цієї обставини.
Відповідач у своїй заяві не визнавав обставини справжності підписів, а прямо зазначив, що вказані докази не відповідають критерію достовірності та достатності, оскільки неможливо стверджувати, що підписи в таких документах були зроблені особисто ОСОБА_2 . Тому відповідач не повинен і не міг в силу цих обставин відмовитись від того, що він не вчиняв.
На думку відповідача, вказане свідчить про упередженість до відповідача та завідомо необ`єктивне ставлення судді до справи та упереджене ставлення до відповідача, оскільки в ухвалі було викладено протилежний висновок, аніж той, що сформовано у відзиві відповідачем у порядку, встановленому ЦПК України.
Представник відповідача посилається також на п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 11 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 KM PЄ, практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справах "Мироненко і Мартенко проти України, "De Cubber v. Belgium", "Лавенто проти Латвії".
Представник відповідача також зазначає, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов?язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений. Так, достатнім для відводу є обґрунтоване припущення, що суддя у силу дії певних чинників не зможе виглядати в очах незацікавлених спостерігачів безстороннім та неупередженим.
Представник відповідача вказує, що відповідно до п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, або якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об?єктивності судді.
На думку, представника відповідача, розгляд даної цивільної справи суддею Тітовою О.О. може викликати в будь якого незалежного спостерігача сумніви в неупередженості та об`єктивності судді з огляду на вище викладене.
Перевіривши обґрунтованість заяви про відвід судді Тітової О.О., суд дійшов таких висновків.
За правилами, встановленими ч.ч. 1 - 3 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02, п.п. 49, 50, 52,) вказав на те, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Суд звертає увагу, що доводи заявника про відвід судді Тітової О.О. фактично зводяться до того, що адвокат не погоджується із прийнятим судом у складі головуючого судді Тітової О.О. рішенням, а саме з постановленою 10 жовтня 2023 року суддею Тітовою О.О. ухвалою про призначення судової почеркознавчої експертизи.
Разом з тим, ч. 4 ст. 36 ЦПК передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Під час розгляду заяви про відвід судді Тітової О.О. не встановлено обставин, які викликали б обґрунтований сумнів в неупередженості або об`єктивності судді та/або що суддя має пряму чи побічну заінтересованість у результаті розгляду справи, а також інших, передбачених законом підстав для відводу судді, а тому у задоволенні заяви про відвід судді потрібно відмовити.
Керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України,
постановив:
Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФІЇВКА-АГРО» - адвоката Костюк Тетяни Василівни про відвід судді Тітової О.О. від розгляду цивільної справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФІЇВКА АГРО» про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками шляхом їх витребування, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Н.В. Ковальчук
Судове рішення № 115484923, Солонянський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 07.12.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 192/1027/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: