ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
01.10.2010 Справа № 10/83
За позовом дочірної компанії „Газ України" НАК „Нафтогаз України”, м. Київ
до відповідача Мукачівського міського комунального підприємства "Мукачівтепло", м.Мукачево
про стягнення суми 1175009,22 грн., в т.ч. 946585,26 грн. основного боргу, 90759,54 грн. пені, 99500,27 грн. інфляційних та 38164,15 грн. 3 % річних.
Головуючий суддя –І.В. Івашкович
представники:
від позивача - не з’явився
від відповідача – не з’явився
У судовому засіданні 28.09.10 за участю представників: від позивача –Пересьолкін М.О., головний юрисконсульт відділу представництва інтересів Компанії в судах управління правового забезпечення претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту ДК "Газ України", довіреність №48/10 від 03.08.10; від відповідача –Демчук О.М., начальник юридичного відділу, довіреність № 13-1/367 від 07.09.10, оголошувалась перерва до 01.10.10 12.00 год.
Суть спору: Дочірня компанія „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, м.Київ звернулась з позовом до Мукачівського міського комунального підприємства "Мукачівтепло", м.Мукачево про стягнення суми 1175009,22 грн., вт.ч. 946585,26 грн. основного боргу, 90759,54 грн. пені, 99500,27 грн. інфляційних та 38164,15 грн. 3 % річних.
Позов мотивовано з посиланням на невиконання відповідачем зобов’язань за договором № 06/08-1519БО-12 від 29.09.08 на постачання природного газу в частині своєчасної та повної оплати поставленого природного газу, внаслідок чого за ним за поставлений протягом січня - квітня 2009р. природний газ утворилась заборгованість в розмірі 946585,26 грн.
За допущену прострочку оплати відповідачу на підставі норм ст.625 ч.2 Цивільного кодексу України нараховано інфляційні в розмірі 99500,27 грн., 38164,15 грн. 3% річних, на підставі норм п.6 ст.231 Господарського кодексу України, ст.ст.258, 549-551 Цивільного кодексу України, п.п. 7.2, 7.10 договору нараховано пеню в розмірі 90759,54 грн. (згідно наведених у позовній заяві розрахунків).
Представником позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі.
Відповідач згідно з письмовим відзивом на позов, не оспорюючи факту неоплати вартості прийнятого за договором № 06/08-1519БО-12 від 29.09.08 в період з січня по квітень 2009р. природного газу та виникнення внаслідок цього заборгованості в розмірі 946585,26 грн., вказує на причини виникнення такої заборгованості, що пов’язані із важким фінансовим стоном підприємства.
Окрім того, відповідач вказує на існування перешкод для добровільної сплати ним боргу, що пов’язані із арештом рахунків підприємства, накладеними згідно з постановами органу ДВС та постановою Закарпатського окружного адміністративного суду.
Посилаючись на викладені у відзиві мотиви, просить в порядку ст.233 Господарського кодексу України звернути увагу на нетривалість існування боргу, ступінь виконання зобов’язання, майновий стан сторін, інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Представник позивача заявив, що проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки категорично заперечує. Наголошено на тому, що в даному випадку відповідачем на протязі тривалого часу практично не здійснено жодної проплати за отриманий природний газ. Вказано на збитковий стан і підприємства позивача, що значною мірою спричинений неплатежами з боку покупців природного газу, в т.ч. відповідача.
Заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Між Дочірньою компанією „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ ( Постачальник) та Мукачівським міським комунальним підприємством „Мукачівтепло” (Покупець) укладено договір № 06/08-1519БО-12 від 29.09.08 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб”єктів господарювання та додаткові угоди до договору №1 від 26.11.08. №2 від 30.01.09, №3 від 28.04.09, №4 від 01.10.09.
Згідно з умовами укладеного договору, з урахуванням додаткових угод, Постачальник зобов’язався передати у власність Покупцю в період з 01.10.08 по 30.04.09 природний газ в обсязі 457,0 тис. куб.м., що використовується виключно для для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання, а Покупець –прийняти і оплатити газ в обсязі згідно ст.2 договору.
У відповідності до ст.6 договору визначено порядок та умови проведення розрахунків, згідно з якими оплата за газ проводиться Покупцем грошовими коштами, остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки. Згідно з п.4.4 договору приймання - передача газу, поставленого у відповідному місяці поставки, оформляється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість.
Умовами п.11.1 договору, з урахуванням додаткових угод, встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання та скріплення печатками Сторін і діє в частині передачі газу з 01 жовтня 2008р. до 30 квітня 2009р., а в частині розрахунків за газ –до їх повного здійснення.
З фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що на підставі договору № 06/08-1519БО-12 від 29.09.08 протягом періоду з січня по квітень 2009р. позивачем поставлено, а відповідачем прийнято природний газ в загальному об’ємі 361,843 тис. куб. м на суму 946585,26 грн., що підтверджено доданими до матеріалів справи копіями підписаних з боку кожної із сторін актів прийому-передачі природного газу за кожний місяць вищевказаного періоду. Відповідачем зобов’язання по оплаті прийнятого газу не виконано, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 946585,26 грн., що підтверджено доданим позивачем детальним розрахунком заборгованості, який відповідачем не спростовано.
У відповідності до ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться. Оскільки відповідач не оплатив в установлені договором строки вартість поставленого природного газу, борг в розмірі 946585,26 грн. за поставлений природний газ підлягає примусовому стягненню.
Оскільки факт наявності прострочення платежів за спожитий протягом спірного періоду природний газ документально доведено та обгрунтовано позивачем, не спростовано відповідачем, правомірними, такими, що відповідають змісту договірних умов (п.п. 7.2,7.10), а також норм ст.ст. 549-551 Цивільного кодексу України, ст.231, 232 Господарського кодексу України є вимоги про стягенння пені в розмірі 90759,54 грн. .
Правомірними є також вимоги в частині стягнення нарахованих із простроченого боргу на підставі норм ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України 3% річних в розмірі 38164,15 грн. та інфляційних в розмірі 99500,27 грн.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача сум . 946585,26 грн. основного боргу, 90759,54 грн. пені, 99500,27 грн. інфляційних та 38164,15 грн. 3 % річних за прострочку оплати заявлено за наявності правомірних підстав, такі позивачем належним чином доведено та обґрунтовано.
Розглянувши клопотання відповідача стосовно зменшення розміру пені, суд констатує наступне.
Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.
В силу норм ст.551 п.3 Цивільного кодексу України, ст.233 Господарського кодексу України передбачена можливість зменшення розміру неустойки за рішенням суду за наявності обгрунтованих підстав відповідно до вимог зазначених правових норм. Зокрема, передбачено, що розмір неустойки може бути зменшено за рішенням суду, якщо він істотно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Встановлено, що при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
У відповідності до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Крім того, ч. 2 ст. 218 ГК України визначено, що не є підставою звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язання, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Виходячи з регламентації вищенаведених правових норм, суд констатує, що відповідачем в даному випадку не обґрунтовано та документально не підтверджено наявність підстав для зменшення розміру пені, нарахованої за прострочку оплати вартості прийнятого природного газу.
Слід при цьому також врахувати ті фактичні дані, що відповідачем після прийняття газу упродовж тривалого періоду жодної проплати не здійснено.
Виходячи з вищенаведених мотивів, суд не знаходить правових підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру нарахованої за прострочку платежів пені.
Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.
За правилами ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача в повному обсязі відшкодування понесених позивачем витрат по оплаті держмита в розмірі 11750,50грн. та 236 грн. – по оплаті інформаційно-технічних послуг.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 82, 82-1, п.3ст. 83, ст. ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задоволити повністю.
2.Стягнути з Мукачівського міського комунального підприємства "Мукачівтепло"( м.Мукачево, вул.Добролюбова,11, і.к. 13591391) на користь дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України"(м.Київ. вул.Шолуденка,1, і.к.31301827) 1175009,22 грн.( в т.ч. 946585,26 грн. основного боргу, 90759,54 грн. пені, 99500,27 грн. інфляційних та 38164,15 грн. 3 % річних) та 11 986грн. відшкодування судових витрат. Видати наказ.
Рішення може бути оскаржено в порядку. передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.В.Івашкович
Повне рішення складено 06.10.10
Судове рішення № 11548468, Господарський суд Закарпатської області було прийнято 01.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 10/83. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: