Рішення № 11548168, 05.10.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.09.10р.Справа № 25/192-10 За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбуд", м. Дніпропетровськ

про стягнення 278 672,60 грн.

Суддя Чередко А.Є.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - дов. №1095 від 15.05.09р.

від відповідача: Михалевич Д.О. - дов. № б/н від 16.08.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього коштів у сумі 278 672,60 грн., з яких 24 707,77 грн. - 3 % річних, 87 984,01 грн. - індекс інфляції, 165 980,98 грн. - пені за період з 26.12.2009р. по 20.07.2010р., що нараховані на суму заборгованості по оплаті поставленої продукції за договором купівлі-продажу № 24/03/09 від 24.03.2009р.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на несвоєчасне виконання відповідачем свого грошового зобовязання встановленого договором купівлі-продажу № 24/03/09 від 24.03.2009р. та на ст.ст. 264, 526, 610, 612, 625, 627, 629, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 224, 264, 265 ГК України.

Позивач також просить суд накласти арешт на грошові кошти на поточних рахунках ТОВ „Дорбуд”.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що ним в повному обсягу сплачена заборгованість за договором купівлі-продажу № 24/03/09 від 24.03.2009р., а позивачем нарахована пеня за строк більший ніж 180 днів та пропуском строку позовної давності.

07.09.2010р. відповідачем, також заявлено клопотання про витребування справ господарського суду Дніпропетровської області № 6/455-09 та 34/44-10, а також матеріалів виконавчого провадження № В7-111 з ДВС АНД району м. Дніпропетровська.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між приватним підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Дорбуд” укладено договір купівлі-продажу №24/03/09 від 24.03.2009 року.

Згідно п. 1 вищезазначеного договору, позивач взяв на себе зобовязання передати у власність покупця, а покупець (відповідач) зобовязується прийняти та оплатити нафтопродукти (бітум дорожній всіх марок, ДТ, мазут М-100, М-40, бензин всіх марок), а також поліпропілен, емульсія бітумна дорожня всіх марок, в подальшому товар у відповідності до умов договору та додаткових умов до нього. Оплата за Товар та транспортні витрати повинна була здійснюватися з відстрочкою платежу протягом 30 календарних днів з моменту передачі товару. Оплата за товар та транспортні витрати здійснювалась шляхом перерахування Відповідачем грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача, на підставі відповідних рахунків.

Позивач на виконання умов договору поставки, відвантажив відповідачу продукцію на суму 3153053,50 грн., а саме за накладними: №002 від 03.04.09р. на суму 249704,60 грн., №003 від 06.04.09р. на суму 299162,70 грн., №004 від 09.04.09р. на суму 295696,30 грн., №005 від 17.04.09р. на суму 320669,40 грн., №007 від 21.04.09р. на суму 293189,10 грн., №008 від 23.04.09р. на суму 64186,60 грн., №009 від 24.04.09р. на суму 312497,80 грн., №010 від 28.04.09р. на суму 255955,60 грн., №011 від 06.05.09р. на суму 127780,10 грн., №013 від 15.06.09р. на суму 166397,50 грн., №014 від 16.06.09р. на суму 312234,20 грн., №015 від 18.06.09р. на суму 129757,10 грн., №016 від 19.06.09р. на суму 64845,60 грн., №017 від 23.06.09р. на суму 260976,90 грн., усього на суму 3153053,50 грн., що зокрема встановлено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2009 року по справі за № 6/455-09, яке має преюдиціальне значення для розгляду даної справи.

Так, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2009 року по справі за № 6/455-09 за позовом ПП ОСОБА_1 до ТОВ „Дорбуд” було стягнуто з відповідача 2128053,50 грн. заборгованості та штрафні санкції за період з 07.05.2009 року по 31.08.2009 року, а саме: 22082,14 грн. інфляційних витрат, 15378,66 грн. три відсотки річних, та 935535,39 грн. пені.

Постановою Дніпропетровського Апеляційного господарського суду від 19.01.2010р. була зменшена сума пені до 149729,37 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2010р. було залишено без змін постанову Дніпропетровського Апеляційного суду України від 19.01.2010р. у справі №6/455-09.

Також, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 34/44-10 від 17.06.2010р. за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 до Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Дорбуд»за період з 01.09.2009р. по 25.12.2009р. позивні вимоги позивача були частково задоволені та стягнуто з відповідача пеню в сумі 122 413,00 грн., індекс інфляції в сумі 38 891,19 грн., 3% річних в сумі 16 689,09 грн., держмито в сумі 1 777,38 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 29,26 грн.

В силу ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товари, а покупець зобовязується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач прийняв поставлену йому позивачем продукцію, але в порушення зобовязань за умовами договору поставки, його вартість позивачу не сплатив. Виставлені позивачем рахунки були оплачені частково в сумі 845000,00 грн. та з порушенням строків оплати. Основний борг по оплаті вартості поставленого позивачем товару було сплачено відповідачем на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2009 року по справі за № 6/455-09 лише у серпні 2010р., що підтверджується постановами державного виконавця про звільнення майна з під арешту від 20.08.2010р. та про закінчення виконавчого провадження від 21.09.2010р.

Отже, відповідачем було сплачено заборгованість за договором купівлі-продажу № 24/03/09 від 24.03.2009 року вже після порушення провадження у даній справі. Позивачем же предявлені вимоги про стягнення з відповідача 24 707,77 грн. - 3 % річних, 87 984,01 грн. - індексу інфляції, 165 980,98 грн. пені, нарахованих на суму заборгованості відповідача за договором за період з 26.12.2009р. по 20.07.2010р.

Відповідно до ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором чи законом.

За наведених обставин позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача за прострочку виконання грошового зобовязання 3 % річних у сумі 24 707,77 грн. та інфляційних втрат у сумі 87 984,01 грн. за період з 26.12.2009р. по 20.07.2010р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню. При цьому, суд враховує, що позивачем за даним позовом стягуються 3% річних та інфляційні втрати за інший (наступний) період ніж у справах № 6/455-09 та № 34/44-10, як вбачається з відповідних рішень та наданих позивачем розрахунків, тому відповідні заперечення відповідача є безпідставними, як і клопотання про витребування зазначених справ.

В решті ж позову щодо стягнення пені слід відмовити, оскільки позивачем нарахована пеня без дотримання строків встановлених п.6 ст. 232 ГК України.

Так, згідно з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Як вбачається з матеріалів справи, остаточний строк сплати поставленого позивачем товару (за останньою поставкою) сплив 23.07.2009р. Між тим, позивачем на підставі п. 7.2. договору, який не передбачає нарахування пені за весь період прострочення, нарахована пеня за період з 26.12.2009р. по 20.07.2010р., тобто за межами встановленого п. 6 ст. 232 ГК України строку. При цьому, суд враховує, що встановлений зазначеною нормою строк не є строком позовної давності, яка застосовується на загальних підставах з врахуванням строку нарахування штрафних санкцій. Отже, доводи позивача щодо переривання строку позовної давності є безпідставними.

Відсутні у суду і підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, враховуючи відсутність для цього обґрунтованих підстав, встановлених ст. 66 ГПК України.

Згідно з ст. 49 ГПК України та враховуючи часткове задоволення позовних вимог позивача судові витрати слід розподілити між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

З підстав вищенаведеного та керуючись ст.ст. 35, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дорбуд” (49081, м. Дніпропетровська, вул. Арсенальна, 6Д, ОКПО 32835809, МФО 320627, р/р 260090131878 в ТОВ „Сбербанк Росії”, ІНН 328358004642) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (49074, АДРЕСА_1 МФО 306878, р/р НОМЕР_2 в ДФ АКБ „Форум”, ІНН НОМЕР_1) три відсотки річних у розмірі 24707,77грн., інфляційні втрати у розмірі 87984,01грн., а також витрати по сплаті держмита у розмірі 1126,91грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 94,40 грн., видати наказ.

В решті позову відмовити.

СуддяА.Є. Чередко