Рішення № 115481472, 06.12.2023, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/16804/23

РІШЕННЯ

іменем України

06 грудня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання у Свердловському ордена Трудового червоного прапора юридичному інституті імені Р.А.Руденка; періоду проходження строкової військової служби та період строку роботи адвокатом з 21.02.1991 року по 18.07.1993 року.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання у Свердловському ордена Трудового червоного прапора юридичному інституті імені Р.А. Руденка з 01.08.1981 року по 30.06.1985 року, період проходження строкової військової служби з 20.10.1978 року по 20.10.1980 року та період роботи адвокатом в юридичній консультації м. Хмельницького з 21.02.1991 року по 18.07.1993 року згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 12 липня 2018 року 2509-VIII.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 28.04.2023 року ОСОБА_1 перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 86% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (з урахуванням раніше виплачених сум).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що стаж позивача як судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання включає строк, крім роботи на посаді судді, строкову військову службу, половину строку навчання в вищому юридичному навчальному закладі та частину стажу роботу адвокатом та складає сумарно 38 років 8 місяців 19 днів, а не 32 роки 3 місяці як помилково зазначено у рішенні ГУ ПФУ в Хмельницькій області (м. Хмельницький) № 222030007838 від 04.07.2023 року про перерахунок пенсії. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 19.06.2023 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що заява позивача від 16.08.2023 не відповідає формі, встановленій Порядком № 22-1 (додаток 3), а також містить вимогу щодо перерахунку та виплати довічного грошового утримання судді у відставці, тому головним управлінням правомірно розглянуто зазначену заяву відповідно до Закону України Про звернення громадян та надано відповідь в порядку та строки, передбачені цим Законом. Листом від 30.08.2023 №11485-11009/Б-03/8-2200/23 позивача повідомлено про відсутність підстав для збільшення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за інші періоди роботи (навчання, військова служба, професійна діяльність), крім за період роботи безпосередньо на посаді судді.

Вказує, що відповідно до Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» № 192 від 12.02.2015 Закон № 2453 викладено в новій редакції. Відповідно до Перехідних положень Закону № 2453, (в новій редакції) норми щодо збереження за суддями, які призначені чи обрані на посаду судді до набрання чинності цим Законом щодо визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом відсутні.

Звертає увагу, що зарахування іншої діяльності до стажу роботи на посаді судді ні Законом України Про судоустрій та статус суддів № 2453-VI від 07.07.2010, ні Законом України Про судоустрій та статус суддів № 1402-VIII від 02.06.2016 не передбачено.

У відзиві на позов відповідач просить розглянути справу в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін з метою з`ясування всіх обставин справи.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що частиною шостою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи те, що ця справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій не погоджується з доводами відповідача. Зазначає, що на час обрання позивача на посаду судді (до набрання чинності Законом №2453-VI від 07.07.2010), питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося ч.4 ст. 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» та Указом Прези дента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», а згодом питання зарахування в стаж роботи судді інших періодів діяльності було врегу льовано постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545, якими перед бачалось зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щоміся чного довічного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу, періоду проходження строкової служби, а також роботу на посадах прокурорів. Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 27 квітня 2023 року №431/0/15-23 позивача звільнено з посади судді Хмельницького апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Наказом голови Хмельницького апеляційного суду від 27.04.2023 №06/05-03 позивача відраховано зі штату суду.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя стаж роботи позивача на посаді судді станом на дату ухвалення відповідного рішення становить - 32 роки 4 місяці 29 днів.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницький області від 04.07.2023 позивачу призначено довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 74% від суддівської винагороди (50% за 20 років +24% за 12 років).

Не погодившись з цим рішенням позивач 16.08.2023 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату йому довічного грошового утримання судді у відставці з 28.04.2023 року у розмірі 86% суддівської винагороди судді, який працює на від повідній посаді (з урахуванням раніше виплачених сум). Свою позицію обґрунтував тим, що відповідачем не зараховано до стажу судді, який дає право на відставку та отри мання щомісячного довічного грошового утримання:

- період проходження строкової військової служби з 20 жовтня 1978 року до 20 жовтня 1980 року - 2 роки;

- половину строку навчання з 1 серпня 1981 року по 29 червня 1985 року на денній формі в Свердловському ордена Трудового червоного прапора юридичному інституті імені Р.А.Руденка - 1 рік 11 місяців 14 днів;

- стаж роботи адвокатом в юридичній консультації м. Хмельницького з 21.02.1991 року по 18.07.1993 року - 2 роки 4 місяці 28 днів.

Позивач вважає, що загальний стаж судді, який дає право на відставку та отримання щомісячно го довічного грошового утримання складає 38 років 9 місяців 11 днів.

Листом від 30.08.2023 №11485-11009/Б-03/8-2200/23 відповідач повідомив про відсутність підстав для збільшення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за інші періоди роботи (навчання, військова служба, професійна діяльність), крім за період роботи безпосередньо на посаді судді.

Відмову відповідча у задоволенні своїх вимог позивач вважає протиправною, тому звернувся до суду для захисту своїх порушених прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Відповідно до ст.137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;

2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

На час призначення позивача на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося ч.4 ст.43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» та Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».

Згідно ч.4 ст.43 Закону України «Про статус суддів» зі змінами, внесеними Законом України від 24 лютого 1994 року № 4015-XII «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус суддів», до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних із керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Відповідно до абз.2 ст.1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Після втрати чинності ст.1 вказаного Указу Президента України питання зарахування в стаж роботи судді інших періодів діяльності було врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545 пункт 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 (865-2005-п) «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» доповнено абзацом такого змісту: «До стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби».

Зазначена постанова Кабінету Міністрів України (№ 865-2005-п) втратила чинність 01 січня 2012 року.

Відповідно до п.11 Перехідних положень Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Обмежень щодо дії цього пункту в часі Законом не встановлено.

Це підтверджується також положеннями Закону України від 21.12.2016р. №1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя», яким були внесені зміни в Закон №2453-VI, зокрема, пункт 34 Прикінцевих та перехідних положень доповнено абзацом четвертим такого змісту: «Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання)».

Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08 листопада 2021 року по справі № 580/492/21.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" від 12.07.2018 № 2509-VIII статтю 137 Закону №1402-VIII доповнено частиною 2, згідно з якою до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом і надає право для призначення на посаду судді.

Слід також зазначити, що частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992р. №2232-ХІІ визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Системний аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, період проходження строкової військової служби.

Стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання є єдиним, обраховується та встановлюється (з`ясовується) при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.

Враховуючи наведені норми законодавства, а також той факт, що достовірність поданих позивачем документів для перерахунку пенсії відповідачем не заперечується, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо невключення до відповідного стажу судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання у Свердловському ордена Трудового червоного прапора юридичному інституті імені Р.А. Руденка з 01.08.1981 року по 30.06.1985 року, період проходження строкової військової служби з 20.10.1978 року по 20.10.1980 року та період роботи адвокатом в юридичній консультації м. Хмельницького з 21.02.1991 року по 18.07.1993.

Згідно з положенням частини третьої статті 142 Закону 1402-VIII та обрахований згідно вимог законодавства стаж (більше 38 років) щомісячне довічне грошове утримання повинно розраховуватися, виходячи з 86% суддівської винагороди, а саме: 86% = 50% (за 20 років роботи на посаді судді) +36% (за кожний повний рік роботи па посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, тобто 18x2).

За таких обставин суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити з 28 квітня 2023 року перерахунок та виплату позивачу довічного грошового утримання судді у відставці (з урахуванням раніше виплачених сум), із розрахунку 86% суддівської винагороди судді.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними діїГоловного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання у Свердловському ордена Трудового червоного прапора юридичному інституті імені Р.А.Руденка з 01.08.1981 року по 30.06.1985 року, період проходження строкової військової служби з 20.10.1978 року по 20.10.1980 року та період роботи адвокатом в юридичній консультації м. Хмельницького з 21.02.1991 року по 18.07.1993 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання у Свердловському ордена Трудового червоного прапора юридичному інституті імені Р.А. Руденка з 01.08.1981 року по 30.06.1985 року, період проходження строкової військової служби з 20.10.1978 року по 20.10.1980 року та період роботи адвокатом в юридичній консультації м. Хмельницького з 21.02.1991 року по 18.07.1993 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 28.04.2023 року ОСОБА_1 перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 86% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (з урахуванням раніше виплачених сум).

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3220 (три тисячі двісті двадцять) гривень 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя В.К. Блонський