Рішення № 115479847, 07.12.2023, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/8506/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, ЄДРПОУ: 20632802)

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року за вислугу років, призначеної у розмірі 87% відповідних сум грошового забезпечення до 77% відповідних сум грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2018 року, виходячи з 87% відповідних сум грошового забезпечення, та виплатити заборгованість, яка виникне у зв`язку з таким перерахунком.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 р. відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.29).

Позов мотивовано тим, що він перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугою років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Також зазначає, що пенсію за вислугу років йому призначено в розмірі 87% відповідних сум грошового забезпечення. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області проведено перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року, при якому пенсію за вислугу років обчислено в розмірі не 87 % як раніше, а 77 % відповідних сум грошового забезпечення. Позивач вважає такі дії протиправними, стверджуючи, що вони суперечать Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову. Відповідач стверджував, що позивач просить задовольнити позовні вимоги з 01.01.2018 р., що виходить за межі шестимісячного строку, встановленого ст.122 КАС України. Відповідач вважає, що позовні вимоги за період понад шестимісячний строк повинні бути залишені без розгляду. При цьому відповідач посилався на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 15.05.2019 року у справі №804/4217/18 та висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 24.12.2020 року по справі №510/1286/16-а (а.с.36-37).

Зазначає, що відповідно до частини 2 статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб в редакції, яка діяла на час прийняття вказаного Закону, загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

В подальшому вказана норма неодноразово зазнавала змін. Так, Законом України Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців від 04.04.2006 № 3591-ІV частину 2 статті 13 викладено в такій редакції: Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, 100 процентів, до категорії 2, 95 процентів. Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 № 3668-VІ внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262 та замінено цифри 90 цифрами 80. Законом України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні від 27.03.2014 № 1166-VІІ у частині 2 статті 13 Закону № 2262 цифри 80 замінено цифрами 70. Вказана редакція є чинною і підлягає застосуванню.

Окрім того, при визначенні належного розміру пенсії не можуть одночасно застосовуватися різні редакції Закону, а саме: при визначенні складових грошового забезпечення враховуватися норми, чинні на момент проведення перерахунку, а при визначенні відсотка грошового забезпечення норми, які діяли на час призначення пенсії. У такому разі це призведе до значного звуження прав та законних інтересів інших осіб, яким буде призначено пенсію відповідно до Закону № 2262 у чинній редакції після настання права виходу на пенсію, що прямо суперечить Конституції України.Також відповідач звертає увагу, що Третім апеляційним адміністративним судом в аналогічній справі було задоволено апеляційну скаргу головного управління та відмовлено позивачу в задоволенні його позову стосовно перерахунку пенсії виходячи з 90% сум грошового забезпечення (постанова від 23.12.2021, справа № 340/3144/21).

Додатково зазначено, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.12.2022 по справі №340/1115/22, яке набрало законної сили 21.04.2022, проведено перерахунок пенсії на підставі довідки Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 06.04.2021 №1445/1 та нараховано доплату в сумі 242380,43 грн. за період 01.04.2019 року по 31.05.2022 року. Разом з тим, в судовому рішенні відсутні вимоги здійснити перерахунок пенсії виходячи із відсоткового значення розміру пенсії в 87% сум грошового забезпечення. У випадках, коли зобов`язання, що покладені судовим рішенням на головне управління, не визначають окремий порядок проведення перерахунку пенсії, перерахунок здійснюється з урахуванням вимог чинного законодавства. Отже, перерахунок пенсії на виконання рішення суду було проведено позивачу з 01.12.2019 року з урахуванням 77% грошового забезпечення (за 20 років 50% + 27% (9 років х 3%).

Додатково відповідач посилався на те, що з 01.04.2021 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року №1279 Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги, якою внесені зміни до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженому постановою КМУ від 30.08.1999 року №1596. Відповідно до зазначених змін, фінансування виплат пенсій здійснюється централізовано, тобто Пенсійним Фондом України, а не головними управліннями Пенсійного Фонду України в областях, м. Києві, як це було раніше. А тому, на думку відповідача, головне управління з квітня 2021 року позбавлене функції фінансування виплати пенсій. З огляду на викладене, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та з 06.01.1992 р. йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України"Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" в розмірі 67% грошового забезпечення (а.с.43зв).

Судом встановлено, що у зв`язку з введенням в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992. (далі за текстом Закону №2262-XII) у 1992 році, позивачу, який був звільнений з військової служби та мав вислугу 29 років, пенсія за вислугу років була перерахована та призначена у розмірі, передбаченому пунктом "а" частини 1 статті 13 Закону №2262-XII.

Але до частини 2 статті 13 Закону №2262-XII неодноразово вносилися зміни.

Так, відповідно до цієї норми у редакції змін, внесених абзацом 4 пункту 4 розділу I Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" №51-IV від 04.07.2002 року, який набрав чинності з дня введення в дію Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Пунктом 4 розділу ІІ Закону №51-IV від 04.07.2002 року передбачено Кабінету Міністрів України забезпечити проведення перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяким іншим особам відповідно до абзацу четвертого пункту 4 розділу I цього Закону з відповідних сум грошового забезпечення, встановлених на 1 січня 2003 року.

Як встановлено з матеріалів справи, пенсія позивача була перерахована до розміру 87% відповідних сум грошового забезпечення (а.с.44).

У той же час, починаючи з 2008 по 2014, основний розмір пенсії позивача визначено у розмірі 77% грошового забезпечення (а.с.47-62).

Між тим, відповідачем у період з 2014 по 2018 роки неодноразово здійснювався перерахунок пенсії позивача, виходячи із 87% відповідних сум грошового забезпечення (а.с.63-68).

У зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців Кіровоградським обласним військовим комісаріатом з метою перерахунку пенсії позивача складена та направлена до ГУ ПФУ в Кіровоградській області довідка №ФГ-28583 від 15.03.2018 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, за нормами, чинними на 01.03.2018 року (а.с.68зв.).

На підставі цієї довідки ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснено з 01.01.2018 року перерахунок пенсії позивача, призначеної за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", обчислено її основний розмір, виходячи з 77% відповідних сум грошового забезпечення (а.с.69).

Позивач, не погодившись зі зменшенням відсотку, застосованого відповідачем при перерахунку його основної пенсії, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку були визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 1 січня 2018 року.

Так, відповідачем у березні 2018 року здійснено перерахунок пенсії, призначеної позивачу за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та обчислено її у розмірі 77% відповідних сум грошового забезпечення.

При цьому відповідач, керувався частиною 2 статті 13 цього Закону (у редакції, чинній на момент здійснення перерахунку), згідно з якою максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Частиною 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції, яка була чинною на час призначення позивачу пенсії) було встановлено, що Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2 - 80 процентів.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону №2262-XII у редакції змін, внесених абзацом 4 пункту 4 розділу I Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" №51-IV від 04.07.2002 року, який набрав чинності з дня введення в дію Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" №3591-IV від 04.04.2006 року, який набрав чинності 29.04.2006 року, частину 2 статті 13 Закону №2262-XII викладено в такій редакції: "Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів".

Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

В подальшому, Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні (Закон України від 27 березня 2014 року № 1166-VII) внесено зміни до ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно яких цифри " 80" замінено цифрами " 70".

Тобто, зміна максимального розміру пенсії за вислугу років, що призначається відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (з 90% до 70% сум грошового забезпечення) відбулася вже після призначення та перерахунків пенсії позивача.

Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Рішенням Конституційного Суду України №1-рп/99 від 09.02.1999 року щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), частину 1 статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У рішенні від 05.04.2001 року №3-рп/2001 у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа про податки) Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ст.22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року №5-рп/2005 наведено тлумачення поняття "звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина", що міститься в частині 3 статті 22 Конституції України, згідно з яким конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Внесення Законом №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% відповідного грошового забезпечення стосується порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Таким чином, при перерахунку раніше призначеної пенсії на підставі статті 63 Закону №2262-ХІІ її розмір має обчислюватися, виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію, і їх розмір не може бути зменшений наступними змінами в законодавстві.

З урахуванням наведеного, відповідач, здійснюючи у березні 2018 року перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, протиправно зменшив основний розмір пенсії за вислугу років, призначеної та виплачуваної у розмірі 87% відповідних сум грошового забезпечення, до 77% відповідних сум грошового забезпечення, що призвело до порушення права позивача на отримання пенсії у розмірі, встановленому Законом.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верхового Суду від 03 квітня 2018 року у справі №175/1665/17 (провадження №К/9901/9550/18); від 24 квітня 2018 року у справі № 686/12623/17 (провадження № К/9901/849/17).

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18 (провадження №Пз/9901/58/18).

Згідно з ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Так, Верховний Суд у зразковому рішенні зазначив, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.12.2021 р. у справі №340/3144/21, суд не приймає, оскільки вказана постанова скасована постановою Верховного Суду від 17.03.2023 року.

Доводи відповідача про пропущення строку звернення до суду з позовом суд відхиляє, оскільки зважаючи на приписи частини 3 статті 51 Закону №2262-XII, позовні вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії підлягають задоволенню без обмеження строком.

При цьому, суд звертає увагу відповідача на позицію Верховного Суду у справі №520/11178/2020 від 26.01.2021 року, відповідно до змісту якої, Верховний Суд дійшов висновку про те, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавчому розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв`язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб`єкта владних повноважень, немає.

Щодо посилань на постанову Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року №1279 Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги, якою внесені зміни до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженому постановою КМУ від 30.08.1999 року №1596, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Згідно з підпунктом 5 пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Механізм виплати, зокрема, пенсій їх одержувачам головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві (далі - органи Пенсійного фонду) шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії (далі - одержувачі), а у разі їх смерті - на поточні рахунки осіб, які мають право на отримання допомоги на поховання та недоотриманої суми пенсії, в уповноважених банках, визначає Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою КМУ від 30.08.1999 року №1596 (далі Порядок №1596).

Згідно п.3 Порядку №1596 виплата і доставка пенсій здійснюється уповноваженими банками на умовах, визначених цим Порядком, та на підставі договорів, що укладаються між уповноваженими банками, Пенсійним фондом України та органами Пенсійного фонду.

Відповідно до абзацу 5 п.10 Порядку №1596 органи Пенсійного фонду України формують перелік одержувачів на підставі отриманих заяв про виплату пенсії з відкриттям рахунка та разом із необхідними для відкриття поточних рахунків таким особам документами та відомостями, визначеними нормативно-правовими актами Національного банку, подають його відповідному уповноваженому банку у строки, визначені у договорі, але не пізніше ніж через п`ять робочих днів з дати прийняття документів.

У відповідності до п.12 Порядку №1596, органи Пенсійного фонду на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають:

- списки на зарахування пенсій на поточні рахунки (далі - списки) згідно з додатком 2 у двох примірниках;

- опис списків на зарахування пенсій на поточні рахунки (далі - опис) згідно з додатком 3 у трьох примірниках.

Згідно п.13 Порядку №1596 списки у двох примірниках за один день до початку кожного виплатного періоду, за який виплачується пенсія, подаються органами Пенсійного фонду відповідним установам уповноважених банків разом з двома примірниками описів.

Під час централізованого перерахування коштів списки подаються уповноваженим банкам виключно в електронній формі через Пенсійний фонд України.

Відповідно до п.14 Порядку №1596 на підставі складених документів Пенсійний фонд України проводить протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам коштів, необхідних для виплати пенсій через поточні рахунки одержувачів.

У відповідності п.15 Порядку №1596 зарахування сум пенсій та грошової допомоги уповноваженими банками на поточні рахунки одержувачів проводиться не пізніше наступного операційного дня після надходження відповідних сум від Пенсійного фонду України.

Для забезпечення своєчасної виплати пенсій кошти перераховуються не пізніше ніж за один операційний день до встановленої дати виплати.

З системного аналізу вказаних норм судом встановлено, що саме на Головне управління Фонду покладено обов`язок призначення (перерахунку) та виплати пенсій. При чому, така виплата здійснюється за відповідним механізмом, передбаченим Порядком №1596 через відповідні рахунки в банках за процедурою, шляхом забезпечення, в тому числі, централізованого перерахування коштів для виплати пенсій за списками, обов`язок складання та подання установам уповноважених банків через Пенсійний фонд України яких, покладено на Головні управління.

Судові витрати сторонами не понесені.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 87% до 77% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01 січня 2018 року.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії за вислугу років, призначеної ОСОБА_1 , виходячи з 87% відповідних сум грошового забезпечення, та виплатити заборгованість, яка виникне у зв`язку з таким перерахунком.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА