Рішення № 11547961, 04.10.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.09.10р.Справа № 35/257-10 За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "ЛІБРА ТРАНС", м. Дніпропетровськ

про стягнення 4 703 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, представник, дов. б/н від 07.12.2009р.

Від відповідача: Фролов В.М., директор, довідка з ЄДРПОУ № 0568

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з Відповідача заборгованість за неналежне виконання договору перевезення вантажу в розмірі 4 703 грн 00 коп. Свої вимоги обґрунтовує тим, що всупереч умовам договору №995 від 26.10.2009р. та заявки № 3948 від 19.03.2010р. Відповідач утримував вантаж, вимагаючи попередньої сплати за виконання роботи та в збільшеному в односторонньому порядку розмірі на 1093 грн, в зв`язку з чим спричинив Позивачу вказані збитки, які також складаються із витрат на пошук вантажу.

Представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що у заявці не було обумовлено час та місце вивантаження вантажу, позивач не вчасно надав цю інформацію. По отриманні інформації він без затримки вивантажив вантаж. Посилається на те, що ним не були порушені умови ліцензійної діяльності та зобовязання перед позивачем.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 7 липня 2010 року N2453-VI) в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

Між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 експедитор (надалі Позивач) та Приватним підприємством «Лібра Транс»- перевізник (надалі Відповідач) було укладено договір № 995 від 26.10.2009р. на перевезення вантажу, який діє безстроково до моменту розірвання (ст. 8 договору).

Відповідно ч.1 ст. 929 Цивільного кодексу України, договором транспортного експедирування може бути встановлено обовязок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом вибраним експедитором або клієнтом, зобовязання експедитора від свого імені або від імені клієнта укласти договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання, а також інші зобовязання, повязані з перевезенням.

Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобовязується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобовязується сплатити за перевезення платежу встановлену плату.

За заявкою № 3948 від 19.03.2010р., що є невідємною частиною вище вказаного договору, Відповідач взяв на себе зобовязання перевезти вантаж з м. Lodz (Польща) до м. Дніпропетровськ (митний термінал Північний автопорт ) в строк 26.03 29.03.2010р. Вантаж повинен бути розвантажений відповідно до подальших інструкцій Позивача.

Сторонами обумовлено, що договірна вартість перевезення вантажу згідно заявки від 19.03.2010р. №3948 становить 10800,00 грн, та розрахунок повинен бути проведений на протязі трьох банківських днів з моменту отримання Позивачем від Відповідача наступних документів: CMR з відміткою одержувача вантажу, акту виконаних робіт, податкової накладної, а також квитанцій та чеків додаткових витрат при перевезенні вантажу.

Факт перевезення вантажу підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною СMR А №065745, згідно якої вантаж було доставлено в митницю призначення 31.03.2010р., видано вантажоодержувачу 06.04.2010р., що підтверджено представниками сторін в судовому засіданні.

Позивач свої зобовязання відповідно до заявки від 19.03.2010р. №3948 виконав в повному обсязі, перерахувавши на рахунок Відповідача вартість перевезення вантажу - 10800,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №400 від 25.03.2010р. та №411 від 06.04.2010р. А також на вимогу перевізника №15 від 06.04.2010р. сплатив додатково 1093,00 грн - платіжне доручення №412 від 06.04.2010р. з призначенням платежу «додаткова оплата».

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сторонами була узгоджена вартість перевезення 10800,00 грн, додаткових угод щодо зміни цієї вартості сторонами не укладалося. Отже, відповідач безпідставно вимагав, а позивач сплатив спірну суму 1093,00 грн як додаткову оплату, що є збитками позивача, та в цій частині вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню. Посилання відповідача, що вказана сума сплачена як штраф за несвоєчасне прийняття вантажу суд вважає безпідставним, оскільки наданими сторонами доказами вказане не підтверджується, а саме в листі №15 від 06.04.2010р. та платіжному дорученні № 412 від 06.04.2010р. мова йде саме про плату, а не про штраф.

Крім збитків, повязаних з надмірною сплатою вартості перевезення, позивач просить також стягнути з відповідача збитки повязані з утриманням відповідачем вантажу, які складаються із: виплат довіреній особі на витрати по пошуку вантажу 1000,00 грн; транспортні витрати, повязані із забезпеченням пошуку вантажу 1850,00 грн; відшкодування особистих витрат, повязаних з виконанням доручення на повернення вантажу одержувачу та втратою вигоди від продажу 750,00 грн. На підтвердження вказаних збитків надав розписку від 06.04.2010р., видатковий касовий ордер від 14.05.2010р., касові чеки про оплату за бензин.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Як доказ вини перевізника в понесенні збитків позивач зазначає утримання останнім вантажу та його пошуки позивачем. Разом з тим, як вбачається із укладеної сторонами заявки позивач зобовязаний був надати відповідачу подальші інструкції щодо місця розвантаження вантажу. Належних доказів надання відповідачу таких інструкцій позивачем не надано, сторонами також не узгоджено в заявці термін розвантаження вантажу та його одержувача, в звязку з чим не вбачається вини перевізника в тому, що вантаж було розвантажено лише 06.04.2010р.

Також позивачем не надано жодних доказів щодо здійснення якихось дій по пошуку цього вантажу, та понесення в звязку з цим реальних витрат.

З огляду на це, суд вважає безпідставними вимоги позивача в цій частині в звязку з недоведенням вини відповідача в затримці розвантаження вантажу та розміру понесених в звязку з цим витрат.

З врахуванням встановлених обставин, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі збитків 1093,00 грн. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116,117 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 909, 929 Цивільного кодексу України господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "ЛІБРА ТРАНС" 49051, м. Дніпропетровськ, вул. Винокурова, 1, код ЄДРПОУ 31076237 (р/р 26002139539001 в ЗАТ КБ «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, МФО 305299) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - 49130, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 (р/р НОМЕР_2 в ЗАТ КБ «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, МФО 305299) збитки 1093,00 грн (одна тисяча девяносто три грн 00 коп), витрати по сплаті державного мита 23,66 грн (двадцять три грн 66 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 54,75 грн (пятдесят чотири грн 75 коп).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЛ.П. Широбокова Рішення підписано 01.10.2010р.