Вирок № 115476698, 05.12.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/22613/23

Провадження №: 1-кп/752/2221/23

В И Р О К

Іменем України

05 грудня 2023 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження №12023100010003232 відносно обвинуваченого за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , м. Білгород рф, громадянина Азербайджану, азербайджанця, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого а проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

з участю сторін кримінального провадження -

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

10.10.2023 року, близько о 13 год. 25 хв., обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні гіпермаркету ТОВ «Епіцентр», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога 1-Б, з метою крадіжки, в умовах воєнного стану, взяв чоловічу футболку білого кольору марки «4F» та чоловічий синій джемпер марки «4F», вартістю 2 690 грн., зайшов до примірочної, де одягнув на себе вказані речі. Після цього, пройшов касову зону не розрахувавшись, направився до виходу з гіпермаркету, проте не довів свій злочинний умисел до кінця, оскільки був затриманий працівниками охорони.

Тобто, ОСОБА_3 , визнається винним за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст.185 КК України, а саме у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, недоведеному до кінця з причин, які не залежали від його волі.

На підтвердження встановлених судом обставин свідчать наступні докази, які суд враховує та бере до уваги.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 , після роз`яснення суті обвинувачення, визнавши себе винним, підтвердив вищезазначені обставини. Щиро розкаявся та пояснив, що 10.10.2023 року, перебуваючи в приміщенні гіпермаркету «Епіцентр», за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 1б, викрав футболку та чоловічий джемпер, після чого пройшов касову зону, не розрахувавшись, однак був затриманий працівниками охорони. Вказаний злочин вчинив, оскільки в умовах воєнного стану перебував у скрутному матеріальному становищі, щиро розкаявся, просив не позбавляти волі. Наявні в справі докази винуватості не оспорює.

Суд, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, керуючись вимогами ст. 349 КПК України, після допиту обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Сторони судового провадження, яким було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.

На думку суду, кваліфікуючу ознаку повторність, яка була зазначена в обвинувальному акті, слід виключити, як помилково вказану, оскільки з тексту обвинувачення та характеризуючих даних вбачається, що ОСОБА_3 , вчинив лише один злочин і до кримінальної відповідальності не притягувався.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання - не встановлено.

При призначенні покарання ОСОБА_3 , суд враховує тяжкість вчиненого злочину - злочин, передбачений ч. 4 ст.185 КК України відноситься до тяжкого, обставини, які пом`якшують та відсутність обставин що обтяжують покарання, особу винного, який раніше не судимий, не працює, одружений, має на утриманні малолітню дитину, вагітну дружину, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Враховуючи обставини справи, тяжкість кримінального правопорушення, особу винного, суд вважає, що перевиховання та виправлення ОСОБА_3 , можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі. При цьому, на підставі ст. 75 КК України, звільнити його від відбування призначеного покарання, з випробуванням, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і покласти обов`язки передбачені ст.76 КК України.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 та ч. 2 ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: - чоловічу футболку білого кольору марки «4F» та чоловічий синій джемпер марки «4F», які зберігаються у представника потерпілого ТОВ «Епіцентр» - повернути ТОВ «Епіцентр К»;

- магніт, що знаходиться в камері зберігання речових доказів Голосіївського УП ГУНП у м.Києві, квитанція №009686 - повернути ТОВ «Епіцентр К».

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення.

Суддя ОСОБА_1