Ухвала суду № 115476694, 13.10.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/6067/22

Провадження № 2-др/752/148/23

У Х В А Л А

13.10.2023 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Колдіної О.О.,

з участю секретаря Ящука Д.О.,

розглянувши заяву представника позивачавідповідача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи:Товариство з обмеженою відповідальністю «Домінанта плюс», Адвокатське бюро «Любаренко та партнери», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в:

в провадженні Голосіївського районного суду м.Києва перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи:Товариство з обмеженою відповідальністю «Домінанта плюс», Адвокатське бюро «Любаренко та партнери», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування шкоди.

25.07.2023 р. у даній справі Голосіївським районним судом м.Києва постановлена ухвала про залишення позову без розгляду.

Представником відповідача ОСОБА_2 подана заява про ухвалення додаткового рішення та компенсацію витрат відповідача на правничу допомогу в розмірі 60000 гривень, що відповідають фактично виконаній роботі адвоката у даній справі.

В ході судового розгляду відповідач ОСОБА_2 та його представник підтримали подану заяву, просили її задовольнити, посилаючись на зловживання позивачем своїми правами, безпідставним зверненням до суду з численними позовами, а також на докази, що підтверджують факт понесення витрат на правничу допомогу.

Позивач заперечував проти задоволення заяви, зазначаючи на її безпідставність та необгрунтованість.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення, суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати, суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст.430 цього Кодексу.

Додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 270 ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

При ухваленні судового рішення судом не вирішувалось питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених стороною позивача.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат враховується:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

За змістом частини дев`ятої статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Зазначені висновки викладені в постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №521/3011/18.

Дослідивши подані представником відповідача докази, суд вважає недоведеним факт недобросовісності зверненняпозивача до суду з даним позовом.

Крім того, суд вважає недоведеним з боку відповідача необхідність та реальність витрат на правничу допомогу, зважаючи на те, що ОСОБА_2 є професійним адвокатом, спільно з представником підписав відзив у справі. Інші процесуаьні документи, які б свідчили про вчинені представником у даній справі дії, матеріали не містять.

З огляду на зазначені обставини, суд не вбачає підстав для стягнення витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.270 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи:Товариство з обмеженою відповідальністю «Домінанта плюс», Адвокатське бюро «Любаренко та партнери», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування шкоди відмовити.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, встановленого цим Кодексом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя