Постанова № 11547273, 22.09.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.09.10 місто СевастопольСправа №2а-1738/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді Кириленко О.О.,

секретар судового засідання Семенюк Є.Є.,

за участю представника позивача Лінника О.В.,

розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя до ОСОБА_2 про зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Нахімовському районі міста Севастополя звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до ОСОБА_2 про зобовязання вчинити певні дії.

Позов обґрунтовано тим, що у ході планової документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю “Звезда рыбака” було встановлено, що відповідач на підставі договору купівлі продажу від 25 липня 2007 року придбав частку у розмірі 100 відсотків у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю “Звезда рыбака” вартістю 1000000 гривень 00 копійок, але згідно з деклараціями за 1998 2007 роки сукупний доход відповідача склав 283000 гривень 50 копійок, таким чином відповідач своїх обовязків щодо декларування доходів та сплати податку з доходів фізичних осіб зі зазначеної суми доходів не здійснив.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Заслухавши доводи представника позивача, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як субєкт господарської діяльності та поставлений на облік як платник податків в державній податковій інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя з 21 листопада 2006 року. З 25 липня 2007 року відповідач є засновником товариства з обмеженою відповідальністю “Звезда рыбака”, також згідно з наказом від 25 липня 2007 року № 01/25-07-КС він призначений на посаду директора цього товариства.

У ході планової документальної перевірки даного підприємства, за результатами якої було складено акт перевірки від 04 березня 2009 року № 393/10/23/123/31833837/15, було встановлено, що на підставі договору купівлі продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю “Звезда рыбака” від 25 липня 2007 року ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 частку у розмірі 100 відсотків у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю “Звезда рыбака”, а ОСОБА_2 прийняв та оплатив названу частку. Відповідно до пункту 1.3 Договору від 25 липня 2007 року, розмір частки на момент укладення договору дорівнює 1000000 гривень 00 копійок. Згідно пункту 3 Договору від 25 липня 2007 року, ОСОБА_2 сплатив ОСОБА_3 1000000 гривень 00 копійок повністю до підписання цього договору.

Згідно з деклараціями про доходи за 1998 2007 роки сукупний доход ОСОБА_2 склав 283000 гривень 50 копійок.

Відповідно до пункту 18. 1 статті 18 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” (далі Закон), річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) подається платником податку, який зобовязаний подавати таку декларацію згідно з нормами цього Закону або інших законів.

Згідно з пунктом 18.5. статті 18 Закону, декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою таким платником податку здійснювати таке заповнення.

Пунктом 18.6. статті 18 Закону передбачено що, перевірка достовірності даних, визначених у деклараціях, здійснюється у порядку, встановленому законодавством.

При цьому, сума податкових зобовязань, донарахована податковим органом, підлягає сплаті до відповідного бюджету у строки, встановлені законом (18.7. цієї статті).

Відповідно до пункту 19.1 стаття 19 Закону, платники податку зобовязані: подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього Закону таке подання є обовязковим, на вимогу податкового органу та у межах його компетенції, визначеної законодавством, предявляти документи і відомості, повязані з виникненням доходу або права на отримання податкового кредиту, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у декларації з цього податку.

Згідно зі статтею 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Перелік функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та обєднаних державних податкових інспекцій вказаний у статті 10 цього Закону.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, повязаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення обєктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

З матеріалів справи вибачається, що відповідач протягом 10 років подавав до державної податкової інспекції належним чином оформлені декларації, достовірність яких позивачем не заперечувалась.

Крім того, відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України. У редакції Кодексу на час звернення до суду компетенція адміністративних судів поширювалася на спори за зверненнями субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом (пункт 4 частини другої статті 17 цього Кодексу).

Згідно з частиною другою, пунктом 5 частини четвертої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), субєкти владних повноважень у випадках, встановлених законом. Таким законом в даних правовідносинах є Закон України “Про державну податкову службу”.

Цим законом визначено статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності.

Ні вказаним Законом, ні іншими Законами України не надано права органам державної податкової служби на звернення до суду з позовами до фізичних осіб про зобовязання задекларувати доходи у певному розмірі. Однак, вони мають право перевіряти достовірність даних, визначених у деклараціях та донараховувати податкові зобовязання.

Таким чином, звертаючись до суду з вказаним позовом, податковий орган обрав неналежний спосіб захисту.

За таких обставин суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку встановленими частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя(підпис)О.О. Кириленко Постанову складено у повному обсязі

27 вересня 2010 року

З оригіналом згідно

СуддяО.О. Кириленко