Рішення № 115471527, 07.12.2023, Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

07.12.2023

Справа № 494/1048/21

Провадження № 2/494/55/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2023 року Березівський районний суд Одеської області

у складі: головуючого - судді Панчишина А.Ю.,

при секретарі Твердун Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Березівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича та Березівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції України (м. Одеса) про визнання виконавчого напису №6588 від 08.02.2021 року таким, що не підлягає виконанню,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича та Березівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції України (м. Одеса) про визнання виконавчого напису № 6588 від 08.02.2021 року таким, що не підлягає виконанню.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що03.08.2021 року отримав постанову головного державного виконавця Березівського ВДВС Південного міжрегіонального управління юстиції України (м. Одеса) Литвиненко Н.В. про відкриття виконавчого провадження №65949451 від 02.07.2021 року на підставі заяви ТОВ «Фінпром маркет».

Із даної постанови йому стало відомо, що ТОВ «Фінпром маркет» просить розпочати примусове виконання рішення на підставі виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Остапенком Є.В. за №6588 від 08.02.2021 року про стягнення з позивача заборгованості у розмірі 16618 грн. за кредитним договором №13062019, який було укладено між позивачем та ТОВ «Інфінанс» 21.11.2018 року.

Також з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що окрім основного боргу з позивача стягується додатково 50 грн. плата за вчинення виконавчого напису.

Позивач зазначає, що з виконавчим написом від 08.02.2021 року здійсненим Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. за №6588 про стягнення з нього коштів у розмірі 16618 грн. за кредитним договором №13062019, який було укладено між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінпром маркет» позивач не згодний повністю та вважає його незаконним, необгрунтованим та таким, що не підлягає виконанню.

Позивач свою позовну заяву мотивує тим, що даний нотаріальний напис було здійснено на підставі постанови КМУ № 622 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса». Даною постановою було розширено перелік документів на підставі яких нотаріуси отримали можливість вчиняти виконавчі написи, до переліку було включено і кредитні договори.

Однак, 22.02.2017 року рішенням Київського апеляційного суду справа №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» було визнано неправомірною та скасовано в частині внесення вищевказаних змін.

Таким чином, банки не мають права вчиняти виконавчі написи на своїх кредитних договорах, оскільки відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Згідно «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 та статті 44 Закону України «Про нотаріат», «Під час посвідчення правочинів визначається обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які беруть у них участь. Виходячи з даного боргове зобов`язання, яке було укладено між позивачем та ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» не посвідчувалось нотаріально, оскільки він не був присутнім при даній нотаріальній дії.

Відповідно до вищевикладеного, виконавчий напис від 08.02.2021 року, здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. за № 6588 є таким, що не відповідає чинному законодавству України та не підлягає виконанню.

В зв`язку з наведеним, представник позивача просить визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. від 08.02.2021 року та зареєстрований в реєстрі за №6588, щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 грошових коштів в сумі 16618 гривень на користь ТОВ «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, адреса: 08200, вул. Стельмаха Михайла 9А офіс 204, м. Ірпінь Київської області), таким, що не підлягає виконанню, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судові витрати в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн.

Позивач у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про судовий розгляд.

Відповідач ТОВ «Фінпром Маркет» у судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що вбачається з довідки про надіслання судової повістки на електронну пошту відповідача.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Березівського ВДВС ПМУЮ (М. Одеса) у судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що вбачається з розписки про вручення поштового відправлення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. у судове засідання не з`явився, був повідомлений про судовий розгляд судовою повісткою, однак конверт був повернутий до суду неврученим з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Статтею 210 ЦПК Українивизначено, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Крім того, однією з основних вимог до поведінки судді, закріплених у ст. 6Закону України «Про судоустрій і статус суддів»: - при здійсненні правосуддя дотримуватися вимогКонституціїта законів України, забезпечувати повний, всебічний та об`єктивний розгляд судових справ з дотриманням установлених законом строків.

Дослідивши надані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 08.02.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. було вчинено виконавчий напис №6588 про стягнення з позивача заборгованості на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованість у розмірі 16618 грн. на підставі кредитного договору.

19.07.2021 року головним державним виконавцем Березівського ВДВС у Березівському районі Одеської області ПМУЮ (м. Одеса) Литвиненко Н.В. було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою стягуються з позивача заборгованість на користь ТОВ «Фінпром Маркет» у розмірі 16618 грн. за кредитним договором №13062019.

Ухвалою суду від 09.11.2023 року відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження на 07.12.2023 року о 09:00 год.

Аналізуючи доводи сторони позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно дост. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.ч. 1-4ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зіст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зокрема для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Зміст виконавчого напису повинен відповідати вимогамст. 89 Закону України «Про нотаріат».

Вчинення виконавчого напису здійснюється в порядку, передбаченому главою 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (далі - Порядок), затвердженомунаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року, №296/5.

Зокрема, згідно з Порядком, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій мають бути зазначені необхідні відомості про стягувача та боржника; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Якщо за борговим документом необхідно провести стягнення частинами, виконавчий напис за кожним стягненням може бути зроблений на копії документа або на виписці з особового рахунку боржника; у цих випадках на оригіналі документа, що встановлює заборгованість, робиться відмітка про вчинення виконавчого напису і зазначаються, за який строк і яка сума стягнута, дата і номер за реєстром нотаріальних дій.

За заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору.

У справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, чи правочину, за яким здійснюється стягнення, або витяг з особового рахунку боржника і примірник виконавчого напису.

Один примірник витягу з виконавчим написом і оригінал зобов`язання повертаються стягувачу, а другий примірник залишається у нотаріуса.

Якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи.

Згідно з п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року, №1172для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону України «Про нотаріат»,захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 та від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16.

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмового повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Так, у своїй постанові від 15 квітня 2020 року в справі № 554/6777/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:

- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- другий етап - вчинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Зважаючи на те, що укладений між ТОВ «Фінпром Маркет» та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, всупереч вищезазначеним нормам не був посвідчений нотаріально, а також беручи до уваги наявний спір щодо вказаної заборгованості, суд вважає, що наявні всі підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Слід зазначити, що саме до такого висновку прийшов Верховний Суд при вирішенні аналогічного спору у своїй постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18, провадження № 61-16749св19.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив нормиЗакону України «Про нотаріат»та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Недотримання такої передумови для констатації правильності виконавчого напису, як надання доказів належного отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень, свідчить про порушення права позивача на заявлене клопотання про застосування позовної давності, а також свідчить про недотримання однієї з вимог, необхідних для визнання нотаріального напису таким, що вчинений правильно.

Наведені міркування не дають підстав для констатації безспірності заборгованості позивача за кредитним договором, а це виключає вчинення виконавчого напису, оскільки саме безспірність заборгованості і є підставою для його здійснення.

За встановлених обставин оспорюваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно дост. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору у розмірі 908,00 грн.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесених витрат позивачем не подано жодного доказу, а відтак в задоволенні вимог позивача про стягнення 2000 грн. витрат на правову допомогу слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись:

ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 95, 258, 259, 263, 264,265,267,268,274 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича та Березівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції України (м. Одеса) про визнання виконавчого напису №6588 від 08.02.2021 року таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково.

Визнати виконавчий напис №6588 від 08.02.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем щодо стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) грошових коштів у сумі 16618 гривень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, адреса: 08200, вул. Стельмаха Михайла 9А офіс 204, м. Ірпінь Київської області) таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, адреса: 08200, вул. Стельмаха Михайла 9А офіс 204, м. Ірпінь Київської області) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Панчишин А.Ю.