Рішення № 115470839, 07.12.2023, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/5147/23

Провадження № 2/489/2122/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

07 грудня 2023 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва в складі:

головуючого судді Микульшина Г.А.,

із секретарем судового засідання Тищенко Д.О.,

без участі сторін,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні в залісуду вм.Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про витребування майна та стягнення заборгованості,

встановив:

У вересні 2023 АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування майна та стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивували тим, що 26.02.20198 між банком та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір фінансового лізингу автомобіля № NKH0A!00000044, відповідно до умов якого банк як лізингодавець на умовах фінансового лізингу передав у платне володіння та користування відповідачу предмет лізингу, а саме автомобіль Mazda 6, 2008 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1 . Строк користування лізингоодержуваем предмет лізингу становить 60 місяців. Предмет лізингу є власністю лізингодавця протягом всього строку дії договору лізингу. За користування предметом лізингу відповідач ОСОБА_1 зобов`язана була щомісячно сплачувати лізингові платежі. 27.02.2019 сторони підписали акт приймання предметі лізингу. 01.05.2023, у зв`язку із затримкою відповідачем лізингових платежів більше ніж на один календарний місяць позивачем було направлено їй повідомлення про настання події дефолту. 13.06.2023, оскільки відповідачем як лізингоодержувачем не було усунуто подію дефолту, лізингодавець направив їй повідомлення про розірвання договору лізингу з 05.07.2023. Проте станом на серпень 2023 року предмет лізингу відповідачем не повернуто, місце знаходження транспортного засобу позивачу не відомо, прострочену заборгованість за лізинговими платежами відповідач не сплатила.

Посилаючись на викладене, АТ КБ «ПриватБанк» просить суд витребувати у ОСОБА_1 на його користь транспортний засіб Mazda 6, 2008 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1 , який був переданий їй на підставі договору лізингу; стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за лізинговими платежами в розмірі 42174,92 грн. в рахунок компенсації вартості предмета лізингу та 31193,88 грн. відсотків за користування предметом лізингу, а разом 73368,80 грн.; вирішити питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11.09.2023 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження.

Згідно ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07.11.2023 закрито підготовче провадження у справі.

В судове засідання представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, 04.12.2023 від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, проти постановлення по справі заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, повідомлялась судом про розгляд справи належним чином, причини неявки суду не повідомила. Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви та доданих до неї документів, а також шляхом направлення смс-повідомлення на номер телефону, зазначений в позовній заяві, яке доставлено 07.11.2023 о 13:49. Направлена на її адресу судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.

Відповідач причини своєї неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

26.02.2019 між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір фінансового лізингу автомобіля № NKH0A!00000044, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Нікітіним Р.В. та зареєстрований у реєстрі під № 138 (а.с. 12 - 16), відповідно до умов якого лізингодавець зобов`язується набути у власність Лізингоодержувачем транспортний засіб (предмет лізингу) і надати лізингоодержувачу це майно за плату в тимчасове користування. Лізингодавець на умовах фінансового лізингу передає у платне володіння та користування предмет лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого на момент укладення договору наведені в статті 14 п. 14.1 цього договору, Додатку 1 (специфікація), а лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу та та сплачувати лізингові платежі з відшкодування витрат лізингодавця, пов`язаних з виконанням договору, на умовах цього договору. По закінченню строку лізингу до лізингоодержувача переходить право власності на предмет лізингу згідно з умовами договору (п. 2.1, 2.2 договору).

За змістом п. 2.3 договору строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу (строк лізингу) зазначений в статті 14 п. 14.2. договору та складає 60 місяців. Відповідно до п. 2.4 договору предмет лізингу є власністю лізингодавця протягом усього строку дії даного договору.

Згідно п. 4.2 договору усі платежі за договором лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати в національній валюті України (гривнях) відповідно до графіку та умов цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на транзитний рахунок відповідно до статті 14 п. 14.5. договору. Лізингові платежі включають: платежі з відшкодування частини вартості предмета лізингу: винагороду лізингодавця за користування предметом лізингу (винагорода); платежі з відшкодування витрат лізингодавця, пов`язаних з порушеннями лізингоодержувача; платежі з відшкодування витрат лізингодавця, пов`язаних зі страхуванням предмету лізингу.

За п. 6.2.2 договору на лізингоодержувача покладено обов`язок сплатити лізингодавцю платежі з відшкодування вартості предмета лізингу, відшкодування витрат лізингодавця, пов`язаних зі страхуванням предмету лізингу відповідно до графіку та статті 14 п. 14.3. цього Договору.

Відповідно до п. 6.2.3 договору лізингоодержувач зобов`язався сплатити лізингодавцю винагороду за користування предметом лізингу відповідно до графіку та статті 14 п. 14.3. цього договору.

У п. 6.2.4 договору сторони узгодили, що лізингоодержувач зобов`язаний сплатити лізингодавцю інші платежі відповідно до статті 14 п. 14.6. Договору, в строки, визначені умовами договору та/або графіком лізингових платежів.

Відповідно до п. 6.3.3 договору лізингу лізингодавець має право відмовитись від цього договору шляхом дострокового розірвання у випадках передбачених чинним законодавством України

У відповідності до підпункту а) пункту 8.1 договору лізингу для цілей цього договору подією дефолту є, зокрема, затримання сплати лізингоодержувачем лізингових платежів або інших платежів частково або в повному обсязі щонайменше на один календарний місяць.

Згідно із п. 8.2.1 договору у разі настанні події дефолту лізингодавець надає лізингоодержувачу письмове повідомлення про настання події дефолту та вимогу про повернення предмета лізингу лізингодавцю із зазначенням строку його повернення.

Пунктом 14.3 договору передбачено лізингові платежі та порядок їх сплати: щомісяця згідно з графіком, що включає в себе платіж з відшкодування частини вартості предмета лізингу у розмірі згідно з додатком 2; винагорода за користування Предметом лізингу в розмірі 23,9 % річних від суми залишку невідшкодованої частини вартості Предмета лізингу; платежі з відшкодування витрат Лізингодавця, пов`язаних зі страхуванням Предмету лізингу за цим Договором згідно з Додатком 2.

Відповідно до п. 14.10 договору щомісяця в період сплати лізингових платежів лізингоодержувач сплачує лізинговий платіж в розмірі 5 200,00 гривень та відшкодовує лізингодавцю всі витрати, що пов`язані з виконанням договору та які виникли у лізингодавця протягом місяця, який передує поточному місяцю.

У відповідності до п. 14.7. статті 14 Договору після прийняття лізингодавцем позитивного рішення про надання фінансового лізингу, але не пізніше дати укладення договору лізингоодержувач вносить авансовий лізинговий платіж у розмірі 63500,00грн.

27.02.2019 лізингодавець та лізингоодержувач підписали акт приймання-передачі предмету лізингу автомобіля Mazda 6, 2008 р.в., седан/лифтбек; номер кузова/шасі: НОМЕР_2 ; реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 17).

01.05.2023 у зв`язку із затримкою відповідачем лізингових платежів більше ніж на один календарний місяць, позивачем було направлено лізингоодержувачу повідомлення про настання події дефолту. 18.04.2023 поштове відправлення з вищевказаним повідомленням було повернуто за закінченням встановленого терміну зберігання. Оскільки лізингоодержувачем не було усунуто подію дефолту, то згідно повідомлення було вказано про розірвання договору лізингу з 23.05.2023.

23.05.2023 поштове відправлення з вищевказаним повідомленням було повернуто за закінченням встановленого терміну зберігання.

Згідно із п.п. 8.2.2, 8.2.4., 8.2.5. договору лізингу, в разі настання події дефолту, та не усуненням лізингоодержувачем події дефолту лізингоодержувач зобов`язаний негайно повернути в повному обсязі заборгованість за договором та повернути предмет лізингу, а лізингодавець має право згідно зі ст. 651ЦПК України здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням лізингоодержувачу відповідного повідомлення.

13.06.2023, оскільки лізингоодержувачем не було усунуто подію дефолту, лізингодавець направив відповідачу повідомлення про розірвання договору лізингу з 05.07.2023.

Станом на серпень 2023 року предмет лізингу лізингоодержувачем не повернуто, місце знаходження транспортного засобу позивачу не відоме, прострочену заборгованість за лізинговими платежами відповідач не сплатив.

Відповідно до розрахунків позивача, проти яких відповідачем не надано жодних заперечень, встановлено, що на день розірвання договору фінансового лізингу 23.05.2023 у відповідача виникла заборгованість за лізинговими платежами у розмірі 42174,92 грн. в рахунок компенсації вартості предмета лізингу та 31193,88 грн. відсотків за користування предметом лізингу, а всього 73368,80 грн.

За правилами статті 11ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 цього Кодексу).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання (стаття 610 ЦК України). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 цього Кодексу).

Відповідно до частин першої та третьої статті 626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

З ч.ч. 1, 2 ст.806ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

За частинами другою, третьою статті 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) обов`язками лізингодавця є: у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору; попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров`я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним; відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов`язання щодо утримання предмета лізингу; відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, на його утримання або усунення недоліків у порядку та випадках, передбачених законом та/або договором; прийняти предмет лізингу в разі дострокового розірвання договору лізингу або в разі закінчення строку користування предметом лізингу. Лізингодавець може мати інші права та обов`язки відповідно до умов договору лізингу, цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ч. 1 ст.7 Закону України«Про фінансовийлізинг» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку.

Згідно зі статтею 16Закону України«Про фінансовийлізинг» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, користуючись предметом лізингу, не виконував належним чином умови договору лізингу, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором лізингу від 26.02.2019 (а.с. 26-28), допустив порушення покладених на нього зобов`язань щодо своєчасної сплати лізингових платежів, що є подією дефолту, не повідомив про відмову від договору лізингу в односторонньому порядку у встановлені законом строки, повідомлення про настання події дефолту залишено без реагування, як прострочена заборгованість, так і лізингові платежі не сплачені, що призвело до розірвання договору лізингу позивачем в односторонньому порядку.

Станом день звернення до суду відповідач прострочену заборгованість не сплатив, предмет лізингу не повернув, тож позовні вимоги в частині стягнення лізингових платежів, підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.41Конституції України кожен має право володіти, користуватись розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За правилами ст.387ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У відповідності до ст.651ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, як право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Враховуючи, що на час розгляду справи договір фінансового лізингу автомобіля № NKH0A!00000044, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Нікітіним Р.В. та зареєстрований у реєстрі під № 138 є розірваним в односторонньому порядку, то лізингоодержувач зобов`язаний повернути лізингодавцю майно, а саме предмет лізингу, яким він користувався за вказаним договором. Оскільки відповідачем ОСОБА_1 не вчинено будь-яких дій щодо добровільного повернення предмета лізингу позивачу, то такий необхідно витребувати у відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи задоволення позову в повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем, необхідно стягнути з відповідача на його користь у розмірі 4700,53 грн.

Керуючись статтями 4,19,141,263-265, 280 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Акціонерного товариствакомерційний банк«ПриватБанк» до ОСОБА_1 про витребуваннямайна тастягнення заборгованості - задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» транспортний засіб Mazda 6, 2008 р.в., номер кузова (шасі): НОМЕР_2 ; державний номерний знак НОМЕР_1 , вартістю 240000,00 грн., який був переданий ОСОБА_1 на підставі Договору фінансового лізингу № NKH0A!00000044 від 26.02.2019.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за лізинговими платежами у розмірі 73368,80 грн. (сімдесят три тисячі триста шістдесят вісім гривень 80 копійок), з яких: 42174,92 грн. заборгованість за лізинговими платежами, 31193,88 грн. компенсація вартості предмета лізингу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у сумі 4700,53 грн. (чотири тисячі сімсот гривень 53 копійки).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 07.12.2023.

Суддя Г.А. Микульшина